Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Державне регулювання

Інвестиційний менеджмент: інвестиційний цикл, поняття та методи оцінки інвестиційного ринку (реферат)

Поняття «інвестиційний цикл» та «інвестиційний процес». Стадії інвестиційного циклу. Комплексний характер інвестиційного процесу.

Життєвий цикл як категорія інвестиційного менеджменту. Поняття інвестиційного ринку та його кон'юнктура. Завдання та послідовність вивчення кон'юнктури інвестиційного ринку.

Принципи вивчення макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку. Моніторинг інвестиційного ринку, його організація. Формування переліку досліджуваних показників. Аналіз поточної кон'юнктури інвестиційного ринку. Прогнозування розвитку інвестиційного ринку.

1. Стадії інвестиційного процесу

Під інвестиційним процесом розуміють процес створення основних фондів і виробничих потужностей від розробки їх техніко-економічних параметрів і до повного досягнення проектних потужностей. У такому розумінні інвестиційний процес складається з трьох основних стадій:

- науково-проектна підготовка;

- будівництво;

- освоєння.

Кожна з цих стадій передбачає кілька етапів:

Інвестиційний цикл

Стадія підготовки

Стадія будівництва

Стадія освоєння


Після прийняття рішення про необхідність спорудження підприємства чи якогось іншого об'єкту як виробничого, так і невиробничого призначення починається стадія підготовки інвестиційного процесу, вихідним пунктом якої є можливі капітальні вкладення. Підготовка будівництва йде у наступних напрямках:

- дослідження і розробка технічних і технологічних параметрів і рішень;

- виконання проектно-вишукувальних робіт;

- розробка проекту як майбутньої моделі об'єкта;

- підготовка робочих кадрів;

- матеріально-технічна підготовка запланованого будівництва.

На даній стадії є найбільші резерви щодо підвищення ефективності не тільки виробничої діяльності, а й усього процесу розширеного відтворення.

До стадії будівництва входить:

- інженерна підготовка будівельного виробництва;

- безпосередньо спорудження об'єкту;

- передпусковий і пусковий періоди.

Завершує інвестиційний процес стадія освоєння проектних потужностей об'єкту.

Інвестиційний процес і цикл проходять через одні і ті самі стадії, але на відміну від інвестиційного процесу як безперервного процесу реалізації капітальних вкладень, що відбиває суть розширеного відтворення основних фондів, інвестиційний цикл – це індивідуальний обіг капіталовкладень.

Завдяки комплексному характеру інвестиційний процес впливає не тільки на розвиток галузей народного господарства та промисловості, але й на регіональну економіку. Своєчасна і збалансована його реалізація в територіально-галузевому плані стабілізує і стимулює розвиток і розміщення продуктивних сил країни. І навпаки, розтягнута в часі, розпорошена територіально, безсистемна реалізація інвестиційного процесу створює диспропорції у господарському комплексі.

Періодична хвилеподібна зміна устаткування, машин, науково-технічних напрямків, організаційно-економічних систем відбиває загальну закономірність науково-технічного прогресу, розвиток продуктивних сил та підвищення ефективності суспільного виробництва. Економічна наука пов'язує цей процес із такою категорією як життєвий цикл, тобто період, що складається із стадій створення, освоєння, використання, модифікації, повторного використання і ліквідації, що безперервно змінюють одна одну.

Наукове обґрунтування життєвого циклу будь-якого процесу має велике значення щодо добору найефективніших шляхів його реалізації. Сформувати механізм ефективної реалізації інвестицій можна лише за наявності комплексного підходу до процесу створення й оновлення основних фондів. Такий підхід становить сутність інвестиційного циклу. Інвестиційний цикл досягає найвищої ефективності тоді, коли реалізація капітальних вкладень і створення основних фондів збігаються з періодом створення та впровадження нової техніки і технології.

2. Інвестиційний ринок та його дослідження

У найвужчому розумінні, під інвестиційним ринком розуміють ринок інвестиційних товарів (усіх видів будівельних матеріалів і активної частини виробничих основних фондів) та інвестиційних послуг (будівельно-монтажних робіт). З іншого боку, говорячи про інвестиції не можна забувати про фондовий ринок. Отже, інвестиційний ринок – це ринок об'єктів інвестування у сіх його формах, тобто це сукупність окремих ринків (об'єктів реального і фінансового інвестування), у складі якого виділяють ринок прямих капітальних вкладень, ринок об'єктів приватизації, ринок нерухомості, ринок інших об'єктів реального інвестування, фондовий ринок та грошовий ринок.

Стан інвестиційного ринку в цілому та окремих його складових сегментів характеризують такі елементи, як попит, пропозиція, ціна і конкуренція. Їх співвідношення постійно змінюється. Цей загальний стан динаміки інвестиційного ринку є складним економічним явищем, оскільки воно формується під впливом безлічі різноспрямованих внутрішньо ринкових та загальноекономічних факторів. У той же час кожному інвестору важливо знати ступінь активності інвестиційного ринку, де він збирається діяти.

Ступінь активності інвестиційного ринку, співвідношення окремих його елементів здійснюється шляхом вивчення ринкової кон'юнктури. Ринкова кон'юнктура – це форма прояву на інвестиційному ринку в цілому і на окремих його сегментах системи факторів (умов), що визначають співвідношення попиту, пропозиції, цін та рівня конкуренції.

Для кон'юнктури інвестиційного ринку характерні наступні чотири стадії:

1. Підйом кон'юнктури – підвищення активності ринкових процесів в зв'язку з пожвавленням економіки в цілому. Характеризується зростанням попиту на об'єкти інвестування, підвищенням рівня цін на них, розвитком конкуренції серед інвестиційних посередників;

2. Кон'юнктурний бум – різке зростання попиту на всі інвестиційні товари та інші об'єкти інвестування, яке пропозиція задовольнити не може. Одночасно зростають ціни на всі об'єкти інвестування, зростають доходи інвесторів та посередників;

3. Послаблення кон'юнктури - зниження інвестиційної активності в цілому, відносно повне насичення попиту на об'єкти інвестування та певний надлишок їх пропозиції. Спостерігається поступове зниження цін на об'єкти інвестування і, відповідно, доходів інвесторів та посередників;

4. Кон'юнктурний спад – найнижчий рівень попиту та скорочення обсягів пропозиції об'єктів інвестування. Суттєво знижуються ціни на всі об'єкти інвестування, інвестиційні товари і послуги. Доходи інвесторів падають до найнижчої позначки, часто інвестиційна діяльність стає збитковою.

Вивчення кон'юнктури інвестиційного ринку охоплює наступні три етапи:

- поточне спостереження за інвестиційною активністю, у першу чергу у тих сегментах ринку, де планувалося здійснення інвестиційної діяльності;

- аналіз поточної кон'юнктури інвестиційного ринку та виявлення тенденцій її розвитку;

- прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку для вибору основних напрямків стратегії інвестування та формування інвестиційного портфелю.

Процес вивчення інвестиційного ринку в цілому складається з ряду послідовних етапів (див. схему). Така послідовність вивчення інвестиційного ринку дозволяє одержати надійну інформацію для розробки стратегії інвестиційної діяльності та формування інвестиційного портфелю.


 

Оцінка і прогнозування макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку

Оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості галузей (підгалузей) економіки

Оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів

Оцінка інвестиційної привабливості окремих компаній

Розробка стратегії інвестиційної діяльності

Формування ефективного інвестиційного портфелю


 

3. Оцінка і прогнозування макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку

Вивчення макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку є первинним і найскладнішим етапом його вивчення.

Першим його етапом є формування переліку первинних досліджуваних показників. Воно відбувається в процесі побудови системи моніторингу інвестиційного ринку. Система моніторингу може будуватися за наступними розділами:

- показники, що визначають макроекономічні показники розвитку інвестиційного ринку в цілому;

- показники розвитку ринку капітальних вкладень;

- показники розвитку ринку об'єктів приватизації;

- показники розвитку ринку нерухомості;

- показники розвитку фондового ринку;

- показники розвитку грошового ринку.

Кожен з розділів моніторингу включає ряд первинних показників, які дозволяють в залежності від цілей аналізу розробляти цілу систему вторинних аналітичних показників.

Інформаційною базою здійснення моніторингу є статистичні дані, матеріали спостереження за окремими сегментами ринку. За найважливішими показниками моніторинг відбувається щомісячно.

Другий етап вивчення показників розвитку інвестиційного ринку є аналіз поточної ситуації. Він базується на системі аналітичних показників, що характеризують цей ринок в цілому та окремі ринки, що входять у його склад. На базі первинних показників, включених до моніторингу інвестиційного ринку, будуються показники динаміки, індекси, коефіцієнти співвідношення, коефіцієнти еластичності.

При аналізі кон'юнктури інвестиційного ринку важливо виявити її загальну динаміку та зв'язок із фазами розвитку економіки країни в цілому. Економіка з тою чи іншою періодичністю проходить наступні чотири фази, що у сукупності складають один економічний цикл: криза, депресія, пожвавлення та підйом.


Період

Криза

Депресія

Пожвавлення

Підйом


 

Криза є найяскравішою фазою зміни циклічного розвитку економіки, що впливає на довготривалі коливання кон'юнктури інвестиційного ринку. Звуження обсягів виробництва змушують виробників скорочувати обсяги інвестицій. Ця фаза викликає послаблення кон'юнктури інвестиційного ринку.

Депресія характеризує застій в економіці, часткове скорочення або повне припинення виробництва багатьох видів продукції. Ця фаза приводить до банкрутства багатьох підприємств сфери виробництва і торгівлі. Вона викликає різкий спад кон'юнктури інвестиційного ринку.

Пожвавлення починається з певного зростання обсягу попиту на інвестиційні товари, що сприяє поновленню основного капіталу, а отже зростанню реальних інвестицій. Поступово починається підйом кон'юнктури інвестиційного ринку.

Підйом є найсприятливішою фазою кожного циклу економічного розвитку. Для неї характерне оновлення основного капіталу, у першу чергу обладнання, що викликає подальшу активізацію інвестиційної діяльності. Підйом викликає кон'юнктурний бум на інвестиційному ринку.

Світова практика відпрацювала ряд показників, які характеризують стан економіки і відповідно інвестиційної привабливості окремих країн. Серед них виділяють так звані економічні індекси, які складаються, як правило, лише для окремих країн. Вони характеризують визначені сторони економіки, як от: рівень конкурентноздатності, економічної свободи та корупції.

Вони використовуються більшою мірою безпосередніми інвесторами при реалізації їх стратегії інвестування за кордоном.

Індекси конкурентоспроможності

12 листопада 2002 року Світовий економічний форум у Давосі (WEF) оприлюднив Звіт про глобальну конкурентоспроможність. Для її оцінювання для кожної країни розраховується ряд індексів та субіндексів, на основі яких складаються глобальні індекси зростання конкурентоспроможності (ІЗК) (Growth Competitiveness Ranking) та індекс мікроекономічної конкурентоспроможності (ІМК) (Microeconomic Competitiveness Ranking).

За першим індексом Україна знаходиться на 77-ому місці, випередивши лише Болівію, Зімбабве та Гаїті. За індексом мікроекономічної конкурентоспроможності наша країна посідає 69е місце поряд з Румунією, Болгарією та Гватемалою.

Серед країн колишнього соцтабору найвище піднялися Естонія (26е місце за ІЗК, 30е місце за ІМК), Угорщина (28е, 29е), Литва (36е, 40е). Чехія займає 40е місце за ІЗК та 34е місце за ІМК), Словаччина (49е, 42е), Польща (51е, 46е) та Росія (64е, 58е). Лідерами за обома рейтингами є США та Фінляндія.

Індекс економічної свободи

Для виявлення характеру державного регулювання використовується інтегральний показник, розроблений фондом Heritage – індекс економічної

свободи. Опублікований 13 листопада 2002 року список із 156 країн, які досліджувались, зафіксував місце України під номером 131.

Хоча інтегральний індекс економічної свободи України значно покращився (до 3,65),що дало їй змогу піднятися на 6 позицій вище, наша держава все одно перебуває у категорії країн «переважно невільні».

Серед країн Східної Європи тільки Литва(29е місце) неухильно і швидко проводить адекватні ліберальні реформи, що позначається на постійному зниженні індексу. Росія та Румунія, а особливо Білорусь, які зайняли відповідно 135е, 138е та 151е місця, демонструють жорсткі регулятивні підходи. Зазначимо, що Росія та Румунія були серед тих 5 країн, які Україна випередила в останньому рейтингу.

Індекс сприяння корупції

Організація Transparency International з 1998 складає для України Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index). Станом на 28 серпня 2002 року наша країна займала 85е місце (показник Індексу сприйняття корупції України – 2,4) зі 102 країн світу. Таке ж значення Індексу отримали також Грузія та В'єтнам. Росія знаходиться на 71 місці з показником Індексу 2,7. Білорусь займає почесне 35 місце (4,8). Перше місце в рейтингу Transparency International займає Фінляндія (Індекс сприйняття корупції – 9,7), Естонія – 29 місце (5,6), Угорщина – 33 місце (4,9), Польща – 45е (4,0), Чехія і Словаччина – 52е (3,7), найкорумпованішою державою визнано Бангладеш (з Індексом 1,2).

Індекс залучення прямих іноземних інвестицій

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) в середині 2002 року оприлюднила щорічну доповідь про світові інвестиції. У цій доповіді представлено фактичний та потенційний індекси залучення прямих іноземних інвестицій.

Україна за індексом залучення прямих іноземних інвестицій (FDI Performance Index)серед 140 країн посідає 95е місце зі значенням 0,5. Показово, що на 8му місці знаходиться Азербайджан (3,3), на 15му – Вірменія (2,5), на 16му – Естонія (2,3), на 36му – Грузія (1,4), на 74му – США (0,8),на 131му – Японія (0,1). Чехія посідає 13 місце (2,5), Молдова – 29е (1,7), Польща – 38е (1,4), Угорщина – 49е (1,1), Росія – 104 (0,3).

Поряд з вищеназваним індексом використовується індекс потенціалу залучення прямих іноземних інвестицій (FDI Potential Index).Україні призначено індекс на рівні 0,261. Вищими є показники Росії – 0,291, Чехії – 0,380, Польщі – 0,329, Угорщини – 0,357. Нижчий рейтинг має Молдова – 0, 194.

Індекс глобалізації

Для виявлення рівня залучення країн світу до процесів глобалізації Foreign Policy Journal розраховує Індекс Глобалізації, який слугує індикатором відкритості економіки. У 2002 році Україна зберегла свої позиції у рейтингу, посівши 42е місце у світі, тоді як Росія змістилася з 40го на 45е місце. Найбільш глобалізованою країною світу другий рік поспіль визнано Ірландію. У першу п'ятірку з глобалізації увійшли також: Швейцарія, посівши, як і рік тому, 2е місце, Швеція (за підсумками 2001го посідала 5е місце), Сінгапур ( 2001 – 3є місце) та Нідерланди (4е в попередньому рейтингу).

Третім етапом макроекономічного дослідження ринку є дослідження очікуваних змін факторів та умов, що впливають на розвиток інвестиційного ринку. Особливу роль у прогнозних дослідженнях відіграє розгляд наступних умов та факторів:

- передбачувана динаміка валового національного продукту, національного доходу та обсягу виробництва промислової продукції;

- зміна частки національного доходу, що витрачається на накопичення;

- розвиток приватизаційних процесів;

- зміна податкового регулювання інвестиційної та іншої підприємницької діяльності;

- зміна облікової ставки Національного банку та умов одержання довго - і короткотермінових кредитів;

- розвиток фондового ринку.

Макроекономічне дослідження розвитку інвестиційного ринку є базою подальшої оцінки та прогнозування інвестиційної привабливості регіонів та галузей народного господарства.

Контрольні запитання:

1. Поняття «інвестиційний цикл» та «інвестиційний процес».

2. Комплексний характер інвестиційного процесу.

3. Стадії інвестиційного циклу, їх характеристика

4. Поняття кон'юнктури інвестиційного ринку

5. Поняття "життєвий цикл”, його місце у інвестиційному менеджменті.

6. Принципи вивчення макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку.

7. Взаємозв'язок стадії циклу економічного розвитку країни та кон'юнктури інвестиційного ринку.

8. Організація моніторингу інвестиційного ринку.

9. Інвестиційна привабливість України за оцінками міжнародних експертних організацій.




Реферат на тему: Інвестиційний менеджмент: інвестиційний цикл, поняття та методи оцінки інвестиційного ринку (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.