Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Цінні папери

Випуск акцій. Складання планів розміщення акцій (курсова робота)

ЗМІСТ

1. Вступ

2. Випуск акцій

3. Зміна номінальної вартості при зміні статутного фонду

4. Поділ і консолідація акцій

5. Основний та додатковий випуск акцій

6. Рішення про випуск акцій

7. Обіг акцій

8. Вільний та обмежений обіг акцій

9. Продаж акцій при їх первинному розповсюдженні

10. Інформація про розміщення акцій

11. Державна реєстрація випуску акцій, та інформація про їх випуск

12. Оплата вартості акцій, що випускаються

13. Повідомлення про результати зареєстрованих випусків акцій

14. Висновок

15. Список використаної літератури

ВСТУП

Термін "розміщення акцій” у більшості випадків вживається тоді, коли мова йде про основний випуск акцій відкритого акціонерного товариства , або про додатковий випуск акцій відкритого акціонерного товариства, якщо акції розміщуються не поміж акціонерами емітента, а серед інших інвесторів.

Розміщення акцій може здійснюватися безпосередньо емітентом або посередниками, на підставі угоди з емітентом.

Згідно з правовими нормами, в Україні акції випускаються винятково акціонерними товариствами. У зв'язку з тим, що статус останніх має певні юридично визначені особливості, інші господарські товариства або суб'єкти підприємницької діяльності, що є за статусом підприємствами, не можуть випускати акції інакше, ніж внаслідок перетворення їх на акціонерні товариства.

Випуск акцій являє собою один з найважливіших елементів, які "дають життя” акціонерному товариству. Жодне акціонерне товариство не може бути створеним без випуску акцій. Але й після утворення повнокровне життя такого товариства може вимагати від нього здійснення нових випусків акцій.

На акціонерному ринку розрізняють поняття "випуск акцій” та "обіг акцій”. Якщо в життєдіяльності акціонерного товариства випуск акцій завжди має місце, то обіг акцій відбувається не завжди: це залежить від того, яким є зазначене товариство - відкритим чи закритим. Відповідно, якщо акціонерне товариство є закритим, то його акції підлягають вільному обігу.

ВИПУСК АКЦІЙ

Випуск акцій являє собою цілеспрямовану й організовану певним чином діяльність емітента. Вимоги та процедури проведення цієї діяльності визначаються нормами законодавства, положеннями установчого договору та/або статуту акціонерного товариства.

Найбільш важливими структурними елементами цієї діяльності, наприклад, в Україні є:

1. прийняття рішення про випуск акцій;

2. державна реєстрація випуску акцій, а для відкритих акціонерних товариств також реєстрація інформації про випуск акцій;

3. запропонування акцій до продажу;

4. продаж акцій;

5. повідомлення про результати випуску.

Випуск акцій являє собою, головним чином, діяльність, виконувану емітентом. Емітент може здійснювати її самостійно або за допомогою посередників. І навіть в останньому випадку випуск акцій являє собою, перш за все, діяльність емітента. Найбільш поширеними випадками, коли акціонерні товариства випускають акції, є такі:

1).створення товариства;

2).зміна номінальної вартості акцій при зміні статутного фонду;

3).збільшення статутного фонду шляхом додаткового випуску акцій при незмінній номінальній вартості останніх;

4).поділ або консолідація акцій при незмінному статутному фонді;

5).окремі випадки реорганізації акціонерного товариства.

Кожен випуск акцій здійснюється емітентом для досягнення певної мети або декількох цілей. Тому виявлення мети допомагає краще зрозуміти суть конкретного випуску. Метою випуску акцій при створенні акціонерного товариства є його виникнення.

ЗМІНА НОМІНАЛЬНОЇ ВАРТОСТІ ПРИ ЗМІНІ СТАТУТНОГО ФОНДУ

Випуск акцій з новою номінальною вартістю здійснюється з метою збільшення або зменшення статутного фонду. Нова номінальна вартість акцій може бути, а може й не бути кратною по відношенню до номінальної вартості раніше випущених товариством акцій. У випадках, коли метою випуску акцій є утворення акціонерного товариства, акції випускаються щойно виникаючим емітентом; у випадках, коли метою випуску акцій є зміна статутного фонду, вони випускаються вже існуючим емітентом.

У процесі здійснення підприємницької діяльності в акціонерного товариства може виникнути необхідність збільшення або зменшення статутного фонду. Як правило, збільшення такого фонду в умовах неінфляційності або поміркованої інфляції свідчить про те, що акціонерне товариство досить ефективно провадить свою господарську діяльність і може брати на себе більш значні ризики; адже у випадку необхідності його партнери (кредитори) можуть розраховувати на задоволення своїх вимог принаймні в розмірах статутного фонду. Точніше кажучи, акціонерне товариство відповідає по зобов'язаннях усім своїм майном – і тим, що значиться як кошти статутного фонду, але є власністю акціонерного товариства. Одним із способів зміни статутного фонду є випуск акцій з більшою або меншою номінальною вартістю, при чому кількість ново випущених акцій дорівнює кількості акцій, які були раніше випущені та підлягають заміні. У випадку збільшення статутного фонду раніше випущені акції замінюються новими акціями з більшою номінальною вартістю, при зменшенні – акції акціями з меншою номінальною вартістю.

ПОДІЛ І КОНСОЛІДАЦІЯ АКЦІЙ

Поділ і консолідація акцій по суті являють собою випуски акцій, які здійснюються з метою зміни номінальної вартості та кількості випущених акцій і не спричинюють до зміни розмірів статутного фонду. Поділ і консолідація акцій відбуваються у кратному співвідношенні до номінальної вартості та кількості раніше випущених акцій. При поділі та консолідації, як правило, акції з новою номінальною вартістю обмінюються на відповідну кількість раніше випущених. При поділі номінальна вартість раніше випущених акцій зменшується в два або декілька разів, що спричинює до відповідного збільшення кількості випущених акцій. При консолідації номінальна вартість раніше випущених акцій збільшується в два або декілька разів, внаслідок чого відповідно зменшується кількість випущених акцій. Акціонерне товариство, як правило, буває незацікавленим ані в тому, щоб ліквідність була занадто малою, ані в тому, щоб була занадто великою. При малій ліквідності може скластися враження, ніби справи акціонерного товариства йдуть погано, і тому інвестори не бажають купувати його акцій. При досить великій ліквідності в потенційних інвесторів може виникнути підозра, що така ліквідність є штучною або маніпулятивною, ніби вона створюється не внаслідок об'єктивного співвідношення попиту та пропозиції на акції, а завдяки спекулятивним заходам по підтриманню ”авторитету” акціонерного товариства і що реальний стан господарських справ емітента не дає підстав для такої ліквідності. У зв'язку з тим, що поділ та консолідація акцій впливають на ліквідність акцій і тим самим на кількість акціонерів конкретного акціонерного товариства, вони можуть виконувати функцію засобу боротьби за встановлення та збереження контролю над акціонерним товариством.

ОСНОВНИЙ ТА ДОДАТКОВИЙ ВИПУСК АКЦІЙ

Частково це питання є пов'язаним з поділом акцій на акції основного та додаткового випуску. Під основним випуском акцій у більшості випадків розуміють випуск, який здійснюється емітентом з метою формування статутного фонду. Наприклад, при створенні акціонерного товариства в його установчих документах було вказано конкретний розмір статутного фонду. Але на момент створення товариства цей статутний фонд є поки що не сформованим (не сплаченим), для його формування (сплати) випускаються акції. Це й буде найбільш типовим випадком основного випуску акцій.

Метою додаткового випуску акцій, як правило, є збільшення статутного фонду акціонерного товариства. Згідно з законодавством України, під додатковим випуском акцій розуміється випуск додаткової кількості акцій, номінальна вартість яких дорівнює номінальній вартості раніше випущених цим товариством акцій. Законодавство України дозволяє акціонерним товариствам здійснювати додаткові випуски акцій лише за умови, що всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.

РІШЕННЯ ПРО ВИПУСК АКЦІЙ

В Україні рішення про випуски акцій приймаються засновниками у випадках, коли акціонерні товариства тільки-но виникають, або керівними органами-у випадках, коли акціонерні товариства вже існують.

Засновники приймають рішення про випуск акцій відповідно до установчого договору. Рішення про випуск акцій вже існуючого товариства приймається, як правило, загальними зборами акціонерів; в окремих випадках законодавство України дозволяє зборам делегувати повноваження на прийняття таких рішень правлінню акціонерного товариства, яке є вищим виконавчим органом емітента. Наприклад, це стосується випадків, коли статутний фонд збільшується не більше ніж на одну третину і таке збільшення відбувається шляхом додаткового випуску. Повноваження щодо делегування права на прийняття рішення про випуск акцій повинно бути закріплене в статуті акціонерного товариства.

Незалежно від того, хто приймає рішення про випуск акцій, зазначене рішення має бути оформлене протоколом. Вимоги до протоколів містяться в законодавстві України.

ОБІГ АКЦІЙ

Термін "обіг акцій” вживається для позначення наступного після розміщення руху акцій від одних інвесторів та/або посередників до інших. Специфічними ознаками обігу акцій є такі:

1).в обігу знаходяться акції відкритих акціонерних товариств;

2).у процесі обігу відбувається зміна в праві власності на певні акції;

3).обіг акцій означає здійснення угод купівлі-продажу акцій, наступних за тими, які були укладені в процесі розміщення;

4).при обігу акції обертаються у напрямку "від перших власників до наступних”.

При випуску акцій продавцем виступає емітент, навіть у випадку, коли він користується послугами посередників. Крім того, при випуску має місце "розміщення акцій”, тобто випущені акції раніше нікому не продавалися емітентом, а угоди купівлі-продажу, що укладаються при розміщенні, вважаються "першими угодами”. Поняття "перші угоди” означає, що всі випущені акції пропонуються емітентом уперше для продажу. Відповідно, інвестори, які придбали акції у процесі їх розміщення, вважаються першими власниками акцій. Після того, як усі акції будуть розміщені, усі інвестори, які їх купуватимуть після розміщення вважатимуться наступними власниками акцій.

У випадках, коли акціонерне товариство викуповує свої акції, відбувається «вилучення акцій з обігу». Тому емітент не вважається наступним власником. Здійснення угод купівлі-продажу акцій у процесі їх випуску створює так званий первинний ринок акцій; здійснення аналогічних угод у процесі обігу створює так званий вторинний ринок акцій. Первинний ринок є необхідною передумовою існування вторинного ринку, без нього вторинний ринок неможливий. У свою чергу, призначення вторинного ринку акцій полягає у тому, щоб забезпечувати інвесторам можливість у будь-який час продати належні їм акції або придбати бажані, що знаходяться в обігу, за більш - менш справедливою ціною.

Якщо інвестори будуть впевнені в тому, що при необхідності в майбутньому в них буде можливість продати належні їм акції, вони більш активно та впевнено будуть діяти і на первинному ринку.

ВІЛЬНИЙ ТА ОБМЕЖЕНИЙ ОБІГ АКЦІЙ

У зарубіжній практиці регулювання ринків цінних паперів немає єдиного кількісного критерія, на підставі якого можна було б чітко стверджувати, що відповідні акції є акціями вільного обігу, у той час як інші є акціями обмеженого обігу. Це питання пов'язане з питанням визначення відкритого та закритого випуску акцій. Якщо емітент пропонує свої акції до пропажу всім потенційним інвесторам, а не якій – небудь певній групі, то такий випуск вважається відкритим. У даному випадку емітент не знає заздалегідь, хто з потенційних інвесторів стане його акціонером. Якщо ж емітент розподіляє свої акції поміж певними і заздалегідь відомими йому інвесторами, то такий випуск вважається закритим.

Як правило, акції відкритого випуску в подальшому знаходяться у вільному обігу (мають вільне ходіння). Акції закритих випусків у майбутньому можуть знаходитися в обмеженому обігу (мають обмежене ходіння) або взагалі знаходитися поза обігом.

Вільний обіг означає, що акції емітента можуть вільно переходити із власності одних інвесторів у власність інших. Ніяких обмежень на їх подальше обертання умови випуску не встановлюють.

Обмежене ходіння означає, що акціонери можуть передавати свої акції третім особам, тобто за межі кола акціонерів даного емітента, при дотриманні певних умов. Такими умовами можуть бути, наприклад, установлення заборони акціонерам передавати свої акції упродовж певного періоду часу; допустимість передачі акціонерам акцій після одержання згоди на це емітента та деякі інші.

Поза обігом акції знаходяться у тих випадках, коли акціонери не можуть передавати свої акції третім особам, тобто за межі кола акціонерів, однак можуть передавати їх один одному або емітенту. В останньому випадку емітент також не має права продавати викуплені акції третім особам, але може продати їх своїм акціонерам.

ПРОДАЖ АКЦІЙ ПРИ ЇХ ПЕРВИННОМУ РОЗПОВСЮДЖЕННІ

Необхідним елементом продажу акцій є укладення ці вільно-правового договору між емітентом та інвесторами, згідно з яким інвестори зобов'язуються сплатити вартість певної кількості акцій, а емітент передати інвесторам зазначену кількість акцій. Найбільш простим випадком продажу акцій є укладення договору про разову оплату інвестором, повної вартості акцій. Такі договори можуть укладатися в усній або письмовій формі. Більш складними випадками продажу акцій є відкрита підписка на акції та розподіл акцій. Відкрита підписка має місце лише при випуску акцій відкритими акціонерними товариствами; при випуску ж акцій закритими товариствами відбувається розподіл акцій. Відкрита підписка та розподіл акцій являють собою форми розповсюдження акцій.

На відміну від договору про разову оплату вартості акцій, згідно з договором про підписку на акції, інвестор зобов'язується сплатити повну вартість певної кількості акцій шляхом не однократного платежу, тобто в декілька етапів. У договорі підписки визначаються строки та розміри поетапних платежів. Згідно з українським законодавством, перший платіж не може бути менший ніж десять відсотків вартості акцій, на які підписався інвестор. При внесенні цього платежу емітент видає інвестору письмове зобов'язання про продаж йому зазначеної у договорі кількості акцій. У випадках, коли акціонерне товариство тільки-но створюється, інвестор до дати проведення установчих зборів повинен сплатити не менше ніж тридцять відсотків вартості акцій, на які він підписався. Ця сума включає в себе всі попередні платежі, зроблені інвестором до проведення установчих зборів. При оплаті тридцяти відсотків вартості акцій інвестору видається тимчасове свідоцтво акціонера. На решті, установчі збори встановлюють строки, в які акціонери повинні здійснити повну оплату вартості акцій, на які вони підписалися.

Як правило, акції за договором про підписку видаються інвесторам за умови повної оплати останніми вартості акцій. Акціонерні товариства можуть здійснювати також і частково видачу акцій по мірі надходження платежів від інвесторів. Якщо товариство здійснює додатковий випуск акцій, то оплата вартості акцій за договором про підписку здійснюється в тому ж порядку, що й у попередньому випадку.

При створенні закритого акціонерного товариства умови розподілу акцій серед засновників, включаючи порядок поетапної оплати їх вартості, визначаються, як правило, положеннями установчого договору. Знову-таки, оплата може бути одноразовою або поетапною. При поетапній оплаті розмір першого внеску акціонера не може бути меншим ніж п'ятдесят процентів від вартості акцій, на які акціонер підписався. При додатковому випуску акцій закритим акціонерним товариством умови розподілу акцій між акціонерами можуть визначатися за окремою угодою поміж ними або за рішенням загальних зборів акціонерів.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО РОЗМІЩЕННЯ АКЦІЙ

Законодавство України та інших країн вимагає від відкритих акціонерних товариств реєструвати у відповідних державних органах (здебільшого в комісіях з цінних паперів) інформацію про випуск акцій тому, що остання має велике значення для захисту інтересів потенційних інвесторів, а також акціонерів та посередників. На акціонерних ринках діє принцип добровільності придбання акцій, і тому жоден інвестор не може бути примушений купувати або продавати належні йому акції. Він може купувати акції, якщо це йому вигідно, а для того, щоб прийняти рішення щодо доцільності придбання акцій, йому необхідна інформація. Оскільки інформація є невід'ємною складовою частиною будь яких рішень, то законодавство встановлює певні вимоги, яким має відповідати інформація про випуск акцій.

Вимоги щодо змісту інформації про випуск акцій, як правило, встановлюються правовими нормами .При прийнятті рішення про те, купувати чи не купувати акції конкретного акціонерного товариства, інвестор здебільшого робить певний вибір. Як і в інших випадках, коли купується товар, при придбанні акцій діє принцип < caveat emptor >, згідно з яким відповідальність за прийняття рішення про придбання несе той хто його приймає, тобто покупець. Таким чином вважається, що інформація про розміщення акцій не лише надає змогу інвесторам зробити вибір.

Інформація про випуск акцій є не лише повідомленням майбутнім інвесторам певних відомостей про емітента, його діяльність, акції тощо.

Вона також являє собою документ, до якого звертаються у випадках, коли між емітентом та інвесторами виникають суперечки з приводу випущених акцій, і в цьому контексті вона виступає засобом захисту їх інтересів.

Практично в усіх країнах існують норми, згідно з якими при відкритих випусках акцій емітенти повинні публікувати таку інформацію у певних засобах масового друку. Вважається, що надрукування відомостей про випуск акцій являє собою один із способів захисту інтересів інвесторів, оскільки останнім для прийняття рішення про купівлю або не купівлю акцій певного акціонерного товариства необхідна інформація про це товариство. При випуску акцій закритими акціонерними товариствами законодавство зарубіжних країн, як правило, не вимагає від емітентів реєструвати та публікувати інформацію про випуск акцій; вважається, що цільові інвестори та засновники добре знають стан його справ і тому їхні інтереси не потребують додаткових засобів захисту.

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ВИПУСКУ АКЦІЙ ТА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЇХ ВИПУСК

Згідно з існуючим законодавством України, будь-який випуск акцій повинен бути зареєстрований в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Вказана реєстрація називається державною реєстрацією випуску акцій. Емітент набуває права на випуск акцій за умови та з моменту такої реєстрації. Це стосується як акціонерних товариств закритого, так відкритого типів.

У багатьох країнах державній реєстрації підлягають лише випуски відкритих акціонерних товариств. У окремих випадках, навіть коли акції випускаються у вільний обіг, законодавство зарубіжних країн може дозволяти не реєструвати окремі випуски: як правило, це випадки, коли статутні фонди відкритих акціонерних товариств є невеликими (тобто якщо статутний фонд відкритого акціонерного товариства є меншим, ніж той, який потребує реєстрації). В Україні належність товариства до певного типу впливає на процедуру реєстрації. Наприклад, якщо акції випускаються відкритим акціонерним товариством, емітент повинен подавати реєструючому органу також інформацію про випуск акцій. Остання теж підлягає реєстрації у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України. У випадку, коли акції випускаються з метою їх "розподілу” серед засновників, емітент не зобов'язаний реєструвати зазначену вище інформацію.

Процедури реєстрації випуску акцій та інформацію про їх випуск визначаються правовими нормами. Складовими частинами таких норм, як правило, є норми, які встановлюють:

1. Перелік документів, що їх емітент повинен надати до реєструючого органу;

2. Термін розгляду та перевірки документів;

3. Порядок повідомлення про результати розгляду наданих документів;

4. Підстави для відмови в реєстрації.

В Україні про відмову в реєстрації реєструючий орган повинен повідомити емітента в письмовій формі з наведенням мотивів. Емітент може звернутися до суду за захистом своїх прав я у випадку, коли він вважає мотиви реєструючого органу необґрунтованими, так і у випадку порушення цім органом строків реєстрації.

У багатьох країнах світу на реєструючі державні органи покладається обов'язок здійснювати перевірку інформацій про випуски акцій. Часто така інформація існує у вигляді проспекту, тобто невеликою брошури, у якій досить детально пояснюється найбільш важливі, з точки зору інвестора, моменти, що стосуються емітента. У Західних країнах існують поняття "попередній проспект” та "емісійний проспект”. Попередній проспект являє собою інформацію, яку емітент подає реєструючому державному органу при реєстрації випуску акцій. Одночасно емітент може опублікувати такий проспект для того, щоб потенційні інвестори ознайомились з ним, а також зрозуміли, що готується випуск акцій. Попередній проспект містить у собі важливі, але не повні відомості. Зокрема, у ньому не вказується ціна, за якою буде здійснюватися продаж акцій.

На підставі поданих документів, включаючи попередній проспект, реєструючий державний орган приймає рішення про реєстрацію випуску акцій. Після прийняття такого рішення емітент подає до цього органу, а також публікує емісійний проспект. Він являє собою більш повний та конкретний перелік відомостей щодо акцій, що випускаються, та умов їх придбання. Зазначаються ціни, вказуються місця, де можна придбати акції, повідомляється порядок оплати тощо. Відомості, які містяться в емісійному проспекті, повинні співпадати з відомостями, наведеними в попередньому проспекті, оскільки реєструючий орган реєстрував випуск акцій, виходячи з інформації, яка була зазначена в попередньому проспекті. У випадках розбіжності, реєструючий державний орган може призупинити продаж акцій, випуск яких був ним зареєстрований, і знов розглянути відомості проспекту.

ОПЛАТА ВАРТОСТІ АКЦІЙ, ЩО ВИПУСКАЮТЬСЯ

Важливою характеристикою акцій акціонерних товариств є визначення порядку оплати вартості акцій при їх випуску. Зазначений порядок є дещо відмінний у залежності від того, яким чином створюється конкретне акціонерне товариство. В Україні останні можуть створюватися звичайному порядку, у порядку перетворення державних підприємств на акціонерні товариства, а також за участю іноземних інвесторів.

Більш детально порядок оплати акцій, що випускаються звичайними акціонерними товариствами, корпоратизованими акціонерними товариствами, а також акціонерними товариствами з іноземною участю, розглядається у відповідній главі. Незалежно від того, у якій формі здійснюється оплата вартості акцій, вона, як правило, виражається в гривнях або в гривневому еквіваленті. Наприклад, у випадку оплати майном, вказане має бути оціненим в гривнях, і внесок акціонера до статутного фонду теж буде виражатися в грошовій формі (гривнях).

Якщо, наприклад, майно є будівлею, то сама будівля до статутного фонду не вноситься, але її вартість зараховується як частка статутного фонду товариства. З моменту такого зарахування права власності на будівлю переходить до акціонерного товариства.

Аналогічним чином вирішується питання оплати вартості акцій у формі майнових прав: вони теж повинні бути виражені у гривнях (або у гривневому еквіваленті) і в статутному фонді будуть присутніми у грошовій формі. При оплаті вартості акцій майновими правами право власності на них переходить до акціонерного товариства.

При злитті двох акціонерних товариств, акціонерне товариство, що виникає натомість двох повинно випустити свої акції. У такому випадку оплата акцій новоствореного акціонерного товариства може здійснюватися шляхом обміну акцій емітентів, що злилися, на акції нового акціонерного товариства.

Якщо нові і старі акції мають однакову номінальну вартість, то обмін може здійснюватися у пропорції: одна нова – одна стара акція. Якщо номінальна вартість нових акцій є меншою за номінальну вартість старих, то за одну стару акцію дають стільки нових, щоб вони були рівні за номінальною вартістю між собою. Нарешті, якщо номінальна вартість нових акцій є більшою, ніж вартість старих, то в цьому випадку одна нова акція оплачується шляхом обміну на декілька старих. Інколи при цьому може здійснюватися доплата різниці між номінальними вартостями. Така доплата може мати грошову форму або здійснюватися у формі майна чи майнових прав.

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ВИПУСКІВ АКЦІЙ

Повідомлення про результати зареєстрованих випусків акцій є останнім етапом випуску акцій. Під таким повідомленням розуміється подання емітентом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України звіту про результати випуску. Вимоги щодо змісту повідомлення встановлюються правовими нормами. Законодавство України встановлює обов'язок звітувати про результати випуску акцій лише для відкритих акціонерних товариств.

Звіт про результати випуску акцій підписується емітентом та посередником, якщо він брав участь у розміщенні, і засвідчується аудиторською організацією.

ВИСНОВОК

В процесі створення реферату були зроблені такі висновки.

Складання планів розміщення акцій акціонерних товариств та інших емітентів має велике значення для подальшого розвитку підприємств що розміщують свої акції як на первинному так і на вторинному фондовому ринку. Що взаємо пов'язано зі зростанням ринку цінних паперів та сприятливо впливає на економічний розвиток України в цілому.

Також важливим є продумана заздалегідь і правдива інформація що до випуску акцій подана у відповідних засобах масової інформації та проспектах.

Особливо важливим є правильна реєстрація у відповідних державних органах.

Потрібно також враховувати яким є акціонерне товариство (відкритого чи закритого типа, тощо), і відповідно скласти план отримання коштів від інвесторів з урахуванням розподілу акцій між інвесторами та їх надійністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Борисов Е.Ф., "Экономическая теория”, учебное пособие, "Юрайт”, Москва, 1999г.

2. Заболоцький Б.Ф., "Перехідна економіка”, посібник, "Академія”, Київ, 2004р.

3. Мельник В.А., "Ринок цінних паперів”, "АЛД”, Київ, 1998р.

4.Павлов В.І., Пилипець І.І.,”Цінні папери в Україні”, "Кондор”, Київ, 2004р.

5. "Законодавство України про приватизацію”, "Парламенське видавництво”, Київ, 2001р.

6. "Методологія і методика проведення приватизації в Україні”, "Міжнародний центр приватизації, інвестицій та менеджменту”, Київ, 1996р.

7. "Основні чинні кодекси і закони України”, "Махаон”, Київ, 2003р.

8. "Цінні папери в Україні”, УФБ, Київ, 1993р.





Реферат на тему: Випуск акцій. Складання планів розміщення акцій (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.