Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Бухгалтерський облік

Відповіді на питання для складання кандидатського іспиту з предмету "Облік і аудит" (шпора)

1. Закони і закономірності розвитку бухгалтерського обліку. Вплив внутрішнього і зовнішнього середовища на розвиток бухгалтерського обліку. Адекватність бухгалтерського обліку рівню і розвитку економічних і правових відносин. Виявлення тенденцій та закономірностей розвитку обліку за тривалий період є необхідною передумовою прогнозування його подальшого удосконалення та створення національної моделі. Підставою та вихідними даними для проведення дослідження є гіпотеза про необхідність поділу бухгалтерського обліку на три підсистеми – фінансовий та управлінський облік і контролінг, визначення сфери їх застосування, орієнтація на різні рівні управління: операційний, тактичний і стратегічний.

Будучи складовою суспільних відносин, бухгалтерський облік походить з природи процесу суспільного відтворення, праці та її розподілу. Тому на обліковий процес завжди суттєво впливала перебудова суспільного устрою, тобто зміна суспільно-економічних формацій і, як наслідок, дія нових економічних законів через призму відносин власності. Відповідно було й наповнення складових організації бухгалтерського обліку в сільському господарстві. Процес становлення обліку слід розглядати з точки зору історичних передумов розвитку методології та практики обліку. Історично у розвитку вітчизняного обліку сільськогосподарської діяльності відповідно до перетворень господарського механізму вчені виділяють чотири етапи: ринковий дрібногосподарський; соціалістичний; перехідний; ринковий. методологія та практика бухгалтерського обліку та економічного аналізу сільськогосподарських підприємств організовуються для забезпечення інформаційних потреб його користувачів. Серед чинників, які обумовлюють постійне оновлення методології бухгалтерського обліку та його практики, базовими є зміни відносин власності на засоби виробництва, організаційних форм виробництва товарів, їх продажу, а також процеси, пов'язані з глобалізацією світової економіки і міжнародних ринків капіталу. Значний вплив на методологію та практику обліку та аналізу в сільському господарстві має зміна поглядів вчених, та зміна принципів економічної теорії, предметом якої є ефективне використання обмежених ресурсів в умовах зростання людських потреб. Особливості бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки обумовлені суттєвим впливом на процес сільськогосподарського виробництва зовнішніх чинників об'єктивного характеру. Традиційні чинники виробництва у цій сфері є не настільки визначальними, як в інших секторах економіки, у підсумку - фактично відсутня пряма залежність між ними і результатами діяльності. Характерною особливістю сільського господарства, яка відрізняє його від інших галузей матеріального виробництва, є те, що засобами виробництва і предметами праці в ньому виступають живі організми, які розвиваються за законами біологізації. Система бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах є джерелом інформації для будь-якого аналізу, тому саме вона, в першу чергу, повинна бути вдосконалена та організована так, щоб надавати високоякісну, безпомилкову, точну „сировину” для роботи аналітика. Необхідність пред'явлення інформації стороннім користувачам, з однієї сторони, і збереження комерційної таємниці, з іншої сторони, призвела до розподілу в Україні бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський. Відповідно з цим показники фінансового обліку призначені для сторонніх користувачів, а дані управлінського обліку охоплюють всі види інформації, необхідної для керівництва всередині організації. Деякі вчені поряд із фінансовим та управлінським обліком виділяють ще податковий, контролінг.

2. Перевірка організації облікової і контрольної роботи в бухгалтерії підприємства. Контроль стану бухгалтерського обліку по розділах облікового процесу. Оцінка стану системи внутрішнього контролю. Перевірка орган. обл.. і к. роб. на п-ві починається з обстеження стану організації облікового процесу в бухгалтерії ревізованого під-ва. Послідовність та напрями контролю:1). Насамперед ревізора цікавить наявність наказу про облікову політику та оцінки його змісту на відповідність чинному законодавству та особлив. функціонування під-ва. Перевіряються такі питання: дотримання під час розроблення обл.. політики вимог П(С)БО та ін. нормат документів; повнота розкриття обраних способів ведення б-о, які впливають на оцінку показників фін.звітності та стан звітної дисципліни; системність організації внутрішньогосподарського контролю; обгрунтув.вибору під-вом форми ведення бо(журнал-орд, Мелор-ордерна, з використ комп'ют.); наявність посадових інструкцій, робочого плану рахунків, затверджених графіків документообігу, порядку проведення інвентаризації майна та зобов'язань; організація податкового обл. Окремо вивч. методологічні питання обл. політики та ефективність їх застосування на під-ві, а саме: методи оцінювання активів та зобов'язань, методи амортизації ОЗ і НА, методи розподілу загальновиробн. витрат, методи розрахунку резерву сумнівних боргів тощо. 2)Перевірка обґрунтованості планів роботи бух-рії і стану їхнього виконання. У річному плані роботи б-рії передбач. роботи з удосконалення обл.. процесу в структурних виробничих підрозділах під-ва (цехи, відділення, бригади, склади) і в бух-рії, плани роботи підрозділу внутр. контролю, технік. навчання та підвищ кваліфікац прац-ів бух-ї тощо. 3)перевірка наявн. та організації праці прац-ів бух-ї. Спочатку з'ясовується, чи існує на ревізованому підприємстві організаційний план та перелік працівників підрозділів. після цього ревізор вивчає зміст посадових інструкцій на кожного працівника бух-ї; перевіряє графіки документообігу і здачі звітності на своєчасність подання первинних док-ів та звітних форм структурними підрозділами під-ва до бух-ї; наявність графіків виконаної роботи працівниками бух-ї головному бух-ру для контролю й узагальнення обл.. ін фор-ї, а також наявність платіжн. графіків, особливо розрахунків з бюджетом у розрізі видів податків і строків платежів. 4)Перевірка наявн. нормат-правової інформац, забезпечення бух-ї бланками типових форм первинної документації, облікових регістрів, а також технолог інструкціями з експлуатації при зд-ні обліку із застосув ПЕОМ.5) Перевірка організації архіву облікової інформації. Якщо архівування облікової ін-ї на ревізованому під-ві здій-ся із застосув. машинних носіїв, ревізор з'ясовує чи збереж. ін-я на дискетах у к-ті не менше 2-3 копії. Обов'язковій перевірці підлягає наявність дозволів головного бух-ра на кожний випадок отримання документів з архіву. 6) Перевірка використання гол. бух. своїх прав і виконання службов. обов'язків як керівника облік. і контрольн. роботи на ревізованому під-ві. при цьому ревізор перевіряє дотримання гол. бух. основних положень ЗУ „Про бух.обл. і фін. зв.” Основні порушення: відсутність на під-ві єдиної обл.. політики; відсутність в обл.. практиці окремих положень, які мають важливе значення для орган облік. і контрольн. роботи на під-ві; помилки у визначенні ставок податків і внесків; здійс-я господ. операцій і наявність бух. записів, які суперечать законодавчим і нормативним док-м,та ін док-м, що регулюють д-ть п-ва; застосув. некоректних алгоритмів розрахунку основних обл. і звіт. показників. Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю спрямована на отрим. відповідей: які зусилля прикладає керівництво п-ва для збереж майна й орган-ї ведення бух обліку відповідно до вимог законодавчих і нормативних актів та засновницьких документів; чи ефективні методи господарювання, що використав. на під-ві, і чи сприяють вони запобіганню можливим зловживанням як з боку працівників, так і керівництва п-ва; який ступінь впливу кер-ва на дієвість внутрішньогоспод контролю і результа-ть контрольної роботи щодо виконання рішень, прийнятим за матеріалами попередніх ревізій і тематичних перевірок під-ва органами держ. фін. контролю. Послідовність і напрями:1) Оцінка заг стану внутрішньогоспод контролю. Перевірці підлягають плани контрольн роботи та переліки працівників підрозділу внутр контролю. 2) Перевірка доцільності використання контрольних механізмів, що існують на ревізованому під-ві. споч перевір., яким чином впливає стан і орган-я внутр. контролю розподіл функціональних обов'язків між прац-ками. Потім ревізор перевіряє інструкції, вказівки та внутр. регламенти п-ва, що стосуються системи внутр. контролю, на предмет їхньої повноти, правильності, зрозумілості. 3) Оцінка ефек-ті внутрішньогоспод. контролю провод. для визнач. відповідності реального функціонування контрольних механізмів запланованому та виконання завдань, які поклад. керів-вом на систему внутрішнього контр. Вивчення стану бух обл.. за окремими розділами обл.. процесу: здійсн. за схемою, що охоплює набір прийомів документального контролю, які викон. в такій послі-ті: вивч. основних нормат документів з б. та подат. обл.. певного об'єкта контролю; опис альтернативних обл.. рішень, наведених у П(С)БО, щодо методів оцінки та б.о. даного об'єкта контролю; перелік первинних документів за розділом обл.. процесу; визначення регістрів синтетичн й аналітик. обл. за даним розділом обл.. процесу; можливі типові порушення правил оформлення і відображ. в б. та подат обл. відповідних господ. операцій; класифікація господ. оп-цій на типові і нетипові для визначення методів контролю за розділом облікового процесу. Під час контролю вивчається стан подат і бух обл.. за окремими розділами обл.. процесу: правильність ведення обліку касових операцій, порядок ведення обл.. витрат і собівартості прод-ї, доходів і фін рез-тів діяльності, стан дебітор і кредиторської заборг, стан розрах з бюджетом. При цьому основн. увага звертається на своєчасність, повноту й обґрунтованість відображення господ опер-й у первинних документах і обл.. регістрах (у тому місяці та звіт періоді, у якому вони були здійснені).

3. Основні класифікаційні ознаки економічного аналізу та його види. Характеристика важливіших видів економічного аналізу.

В залежності від потреб проведення та рез-тів, ЕА класифікується за такими ознаками: 1) доступність інформаційного забезпечення (внутрішній управлінський аналіз, зовн. фінансовий аналіз); 2) зміст процесу управління (перспективний (попередній) ан, ретроперспективний (послідуючий), оперативний ан, підсумковий (заключний) ан.); 3) характер об'єктів управління (аналіз стадій розширеного відтворення, галузевий аналіз, аналіз відомств та організацій, аналіз складових елементів виробництва і виробничих відносин); 4)адресність аналізу (аналіз по завданню керівництва та екон. служб, аналіз по завданню власників і органів управління, аналіз по завданню контрагентів (постачальників, покупців, кредитних та фінансових органів); 5) періодичність (річний ан, квартальний, місячний, декадний, щоденний); 6) зміст та повнота аналізуючи проблем (повний ан, локальний, тематичний); 7) методи вивчення об'єкту (комплексний аналіз, системний ан, порівняльний ан, суцільний , вибірковий); 8) відносно ступіні автоматизації роботи (аналіз з використанням комп'ютерів, аналіз без використ. комп'ютерів).

4.Організація оцінки біологічних активів. Оцінка БА за справедл. вартістю є складним процесом. Спеціалісти, які мають проводити дану роботу мають вникати в знання і методики, що застос-ся в професійній оцінювальній д-ті та в маркетинговій роботі. найбільш ефек-м шляхоми по вирішенню проблем оцінки є створ. на під-ві постійно діючих Комісій з визначення справедл. вартості БА та с-г прод-ї. Їх мета: організація роботи по централізованому збору, узагальненню та збереженню інф-ї про справедливу вартість БА при їх первісному визнанні; та прийняття рішень про таку оцінку на підставі застосув. певних методик. Постійно діюча комісія створ. Наказом керівника по під-ву з числа осіб (не менше 3): голов. бух-ра, бух-в галузі; спеціалістів галузей, активи яких оцін-ся; керівників структурних підрозділів (бригадирів, завферми іт.д.). Наказ про створ Комісії може бути додатком до Наказу про облік. політику під-ва. В компетенцію Комісії входять: збір ін фор. про ціни на БА та с-г про-ю на ринку за галузями та видами про-ї; моніторинг ринкових цін на БА та сг про-ю за їх видами; визначення справедливої вартості БА на дату балансу і сг прод-ї та додатков БА при їх перевісному визнанні відповідно до встановленого на під-ві порядку (методики: аналіз контрактів, аналогів, експертна оцінка комісією, стороння профес. оцінка); оформлення результатів оцінки та передача їх до бухгалтерії з метою відображення вартості БА та сг про-ї в обліку.

5. Аудит основних засобів та нематеріальних активів. Мета аудиту - встановити дотримання під-м вимог П(С)БО 7 „Основні засоби”. Завдання аудиту НА та ОЗ є встановити: правильності визнання, класифікації та оцінки не обор. активів; дотримання вимог щодо документального оформлення наявності та руху НА; правильності ведення інвентарного обліку НА; збереженості НА та їх технічного стану; правильності відображу в обліку надходження НА та витрат на їх утримання; дотримання вимог щодо нарахування амор-ї НА і правильності відображу в обліку; достовірність відображу. в обліку орендованих НА; правильності переоцінки та зменшення корисності НА; достовірності відображу. в обліку вибуття НА; правильності документального оформлення та визначення витрат на ремонт НА та відображу їх на рах-х бух. обл.; достовірність розкриття інф-ї про ОЗ та НА у Примітках до фінансов.звіт-і. Об'єктами аудиту ОЗ, інш. НА є: наявність і стан збереження ОЗ; операції, пов'яз. з рухом ОЗ, їх технічний стан; стан оперативного, інвентарного, аналітичного та синтетичн. обліку ОЗ; амортизація та індекація ОЗ; опер-ї з капітального ремонту, техн. переозброєння, модернізації та реконструкції ОЗ; облік орендованих ОЗ; придбання та виготовлення ОЗ; облік витрат на утримання й експлуатацію машин і обладнання; матеріали інвентариї, статистичної та фін. звіт-і. Джерела інформації: 1) наказ про обл.. політику під-ва; 2) первинні документи з обліку НА: акт прийман-перед. ОЗ (ф. №ОЗ-1), акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. ОЗ-2), акт списання ОЗ (ф. № ОЗ-З), інвентарна картк4а з обл.. ОЗ (ф. № ОЗ-7), розрахунок амортизації ОЗ (ф. № ОЗ-15 та ОЗ-16) тощо; 3) обл.. регістри, що використов. для відображу. господ. опер-й з обл.. НА; 4) акти та довідки попередніх ревізій, аудитор. висновки та інш. докум-я, що узаг. рез-т контролю; 5) звітність.

6. Особливості відображення біологічних активів у спрощеному обліку сільськогосподарських підприємств. Заг. методика спрощеного бух обл.. малих с-г під-в, зокрема фермер. госп-в, висвітл. в Метод. рекомендаціях з організації та ведення Б_О а селянських (ферм.) господ-х, затвердж. наказом Мінагрополітики від 02. 07. 2001р. № 189. Вона передбач. визнач. фін рез-в за допомогою методу „витрати-випуск” без обчислення собівартості про-ї. Спрощений облік, т.ч., не зазнає змін у заг. підходах до ведення обліку, а потребує уточнень окремих методич. моментів, насамперед у плані рах-в та у фін. звітності. у переліку субрах. рахунку 10 „ОЗ” необхідно передбачю „Тварини” (замість „Робоча та прод. худоба”). На рах. 13 „Знос НА” необхідно передбач. субрах. для відображу інформації про накопичення амортизації ДБА, облік яких ведеться на рах. 16 „ДБА”. На рах. 15 „Капітальні інвестиції” слід передбач. субрах для відображу. інфорї про „Придбання (вирощув) довго строк. БА”. Згідно наказу Мінфіну від 11.12.2006 р. № 1176 спрощений план рахунків доповнено рах. 16 „Довгострок. біологічні активи”, з таким описом „Облік та узагальнення ін форм. про довгострокові БА”, який головний у формуванні інфор-ї про сільськогосподарську д-ть. На цьому рах. збирається інф-я про ДБА рослинництва, твар-ва та про незрілі БА, оцінені за справедл. вартістю. За Д субрах у кореспонденції з рах. 13, 15, 18, 37, 40, 47, 70 відображ. надходж. БА, за К у кореспонд. з рах. 13, 15, 18, 37, 40, 47, 70 - їх вибуття. Спрощ. план рах-в доповнено рах. 21 „Поточні БА”. На рах. відображу надходження, рух та вибуття поточних БА тваринництва, зокрема тварин на вирощ та відгодівлі, вибракування тварин, тварин прийнятих від населення для реалізації, приплід, приріст живої маси молодняку та оприб. поточ. БА рослинництва. На рах. 84 „Витрати операц. д-ті” слід відображу ін форм-ю про витарти від первісного визнання та зміни вартості активів, які обліков. за справ. вартістю. Рах. 70 „Доходи” необхідно включ. субрах „Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обл.. за справедл. вартістю”. У зв'язку з прийняттям 30 стандарту зазнає змін і спрощена фін. звітність за П(С)БО 25. Форма №1-м Баланс доповнена статтею „ДБА” (035-037). У ній наводиться справедлив. або первісна (переоцін.) вар-ть, сума накопич. амортизації і залишков. вартість ДБА. Передбачена. стаття „Поточ. БА(110), де від об. вартість поточ. БА. У звіті про фін. рез-ти ф. №2-м у статті „Інші опереац. доходи” (040) від об. також дохід від первісного визнання БА і сг про-ї та дохід від зміни вартості БА. У статті „Інші операц. витрати” (130) наводяться витрати від первісного визнання БА і с-г прод-ї, від зміни вартості БА з виділенням у рядку 132 витрат від перв. визнання БА і сг про-ї, одержаних унаслідок сільськогоспод. д-ті.

7.Особливості обліково-аналітич-ного і аудиторського забезпечення агроформувань з орендними відносинами.

Виділяють два види оренди :

Оперативна – здача майна в найом на певний термін, але не більше терміну їх повної амортизації з обов'язковим поверненням цих фондів орендодавцю;

Фінансове – придбання орендодавцем основних фондів по замовленню орендаря з подальшою передачею права користування цих основних фондів на термін, не менший терміну їх повної амортизації, з обов'язковою наступною передачею орендарю права власності.

Прийняті в оперативну оренду основні засоби зараховуються на позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи» на балансову вартість і первісну орендодавця, яка визначена в договорі оренди. Орендодавець протягом терміну оренди нараховує за встановленим методом амортизацію по зданим в оперативну оренду основним засобам з відображенням по дебету витратних рахунків і кредиту 131 рахунку. У орендаря отримані основні засоби на умовах фінансової оренди відображаються бухгалтерським записом:

Дт10 «Основні засоби» Кт 531 «Зобовязання по фінансовій оренді».

У орендодавця передані основні засоби у фінансову оренду відображаються бухгалтерським засобом:

Дт161 «Заборгованість за майно передане у фінансову оренду» Кт 10 «Основні засоби».

Бухгалтерський облік розвивається та реформується разом з економічними процесами, що відбуваються у суспільстві. Орендні операції стали реальними і важливими складовими економіки аграрного сектору, що потребують обґрунтованого управлінського контролю.

До 2000 р. облік орендних операцій регламентувався двома документами:

-Інструкцією з бух. обл. балансової вартості груп основних фондів, затвердженого наказом Мінфіном України від 24.07.95р. №159 із змінами та доповненнями;

-Інструкцією з бух. обл. орендних операцій, затвердженою наказом Мінфіном України від 25.07.95 № 128.

Відповідно до П(С)БО 14 «Оренда» орендар відображає одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і зобов'язання за найменшою на початок строку оцінкою – справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Орендар відображає вартість об'єкта оренди та зобов'язання пов'язані з ним на балансі. Тобто він його «капіталізує». Економічною думкою уже допускається те, що фінансова оренда повинна обов'язково капіталізуватися. Термін «капіталізація» означає відображати витрати, які принесуть вигоду у майбутньому як активи, а не як витрати періоду в якому вони понесені.

Світовою практикою загальноприйнятою є капіталізація фінансової оренди в орендаря. Це сприяє усуненню подвійного обліку операцій оренди. Капіталізація передбачена також вітчизняною практикою. Об'єкти фінансової оренди стають однією із форм фінансування орендаря. Тому їх капіталізація сприятиме акумулюванню більшого грошового потоку як фінансового джерела покриття її витрат.

Основними вимогами до методики розрахунку орендної плати є економічна обґрунтованість і достовірність, простота й доступність, оперативність і мінімальна трудомісткість. При дослідженні аналітичних даних с/г підприємств виявлено, що при визначені розміру орендної плати в основному вони користуються старими методами, зокрема: метод, згідно з яким сума орендної плати включає суму амортизаційних відрахувань і орендний процент на вкладений капітал; метод коефіцієнта рентабельності. Розмір орендної плати визначається за домовленістю сторін, не є величиною постійною й залежить від ряду критеріїв.

8.Кореляційно-регресійний аналіз та його застосування в економічних дослідженнях

Кореляційний аналіз – це аналіз взаємозв'язків між явищами. 1)функціональний зв'язок; 2) кореляційний зв'язок.

При функціональному зв'язку конкретному значенню фактора відповідає єдине конкретне значення результату Н-д S=ПR2 R=3см

При кореляційних зв'язках конкретному значенню фактора відповідає множина значень результату. Є два основних завдання кореляційних зв'язків:

-моделювання залежності з допомогою математичного рівняння (регресійний аналіз);

-оцінка тісноти зв'язку між ознаками.

Розрізняють такі види кореляційного аналізу:

-аналіз простої та множинної кореляції. Проста-це вивчення впливу лише одного фактора. Множинна-це вплив множинних факторів.

-лінійну та нелінійну кореляції. Лінійна-описуємо залежність за допомогою лінійної функції. Нелінійна-описуємо залежність за допомогою нелінійної фун-ї.. -прямі та зворотні зв'язки.

-параметричний та непараметричний аналіз.

У будь-якому разі перед дослідженням кореляції необхідно мати чіткі уявлення про структуру причинно-послідовних зв'язків. Кореляційно-регрес. аналіз включає 3 етапи: 1) математико-економічне моделювання; 2) рішення прийнятої моделі шляхом знаходження параметрів корел. рівняння (або ж рівняння регресії); 3) оцінка та аналіз одержаних рез-в. Разом з регресій ним корел. аналіз вирішує такі завдання: оцін. сили зв'язку і її кількісне вимірювання, визначає форми зв'язку і реальності його існування. В економічних дослідженнях частковою корел. майже не користуються, а обмежуються парною і множинною. Між тим природа часткового коеф. кореляції розкриває дійсний зв'язок і взаємо зал. окремих факторів, який міг би виявитися затушованим при використ. лише коеф. парної кореляції.

9.Облік та аудит виробництва продукції тваринництва.

Об'єктами обліку в тваринництві є окремі види і статевовікові групи тварин.

Аналітичний облік витрат у тваринництві здійснюють у першому розділі виробничого звіту на підставі первинних і зведених документів. Статті аналітичного обліку витрат:

1.Оплата праці з нарахуваннями

Дт 232 Кт 661, 65, 47

(Розрахунок нарахованого заробітку робітників тваринництва, нарахування на оплату праці, бухгалтерська довідка)

2.Корми:

Дт 232 Кт 208, 231, 233 (Відомість витрати кормів)

3.Засоби захисту тварин:

Дт 238 Кт 208 (Звід про витрату медикаментів)

4.Роботи і послуги:

Дт 232 Кт 234, 63, 68, 377 (Нагромаджувана відомість роботи, Звіт про послуги, Рахунок-фактура)

5.Витрати на утримання основних засобів:

Дт 232 Кт 203, 13, 22 (Лімітно-забірна картка, Накладна внутрігосподарського призначення, Розрахунок амортизаційних відрахувань)

6.Витрати на управління і організацію виробництва:

Дт 232 Кт 912 (Відомість розп. загальних витрат тваринництва)

7.Інші витрати:

Дт232 Кт 655, 21, 22, 132, 372 (Розрахунок страхових платежів, Акт на вибуття тварин, Накладна внутрігосподарського призначення, Бухгалтерська довідка, Авансовий звіт)

У другому розділі виробничого звіту здійснюють облік виходу продукції тваринництва по фактичній кількості і плановій собівартості протягом року

Дт 21, 27, 208, 231 Кт 232 (Акт на оприбуткування тварин, Відомість зважування тварин, Розрахунок визначення приросту, Акт настригу вовни, Щоденник надходження с/г продукції, Акт на використання органічних та мінеральних добрив, Журнал-обліку надою молока).

Для синтетичного обліку витрат і виходу продукції тваринництва призначений активний балансовий операційний калькуляційний рахунок 232 «Тваринництво». По дебету відображаються витрати, по кредиту вихід продукції тваринництва. Реєстром синтетичного обліку є Журнал-ордер № 10 і Головна книга.

Початковим етапом під час аудиту в тваринництві є порівняння фактичного поголів'я з обліковими даними, що дозволяє виявити лишки чи нестачу тварин, причому лишки оприбутковуються в складі доходів підприємства, а нестача відшкодовується матеріально відповідальною особою згідно з чинним законодавством. Важливе значення має також перевірка порядку утримання і догляду тварин, дотримання технології виробництва продукції тваринництва. Далі за послідовністю етапів мають бути:

а) перевірка обґрунтованості планування виробництва молока, яєць, м'яса, вовни тощо. Для цього необхідно проаналізувати динаміку виробництва і реалізації продукції тваринництва, продуктивності тварин та кількості поголів'я.

б) перевірка повноти відображення в обліку і звітності даних про вихідне поголів'я, його надходження та вибуття;

в) перевірка повноти оприбуткування приплоду тварин. Для цього зіставляють дані актів на оприбуткування приплоду Ф-95 із записами в книгах обліку та руху худоби на фермі Ф-34 і звітами про рух худоби і птиці на фермі Ф-102, а також з даними журналу-ордеру 9, 10/2 с.-г., даними балансу та статистичної звітності;

г) перевірка повноти оприбуткування тварин, що закуплені у різних господарств. Для цього зіставляють дані рахунків-фактур на оплату, договорів, приймальних актів із звітами про рух худоби і птиці на фермі, реєстрами аналітичного і зоотехнічного обліку, а також з даними документів, в яких оформлені операції по їх зважуванню та внутрішньому переміщенню. Перевіряючи повноту приросту живої маси тварин, необхідно провести суцільну перевірку відомостей зважування тварин Ф-98, розрахунків живої маси тварин Ф-98а, звітів про рух худоби і птиці на фермі Ф-102, документів щодо нарахування оплати праці працівникам тваринництва та ін.

Операції обліку падежу тварин підлягають суцільній аудиторській перевірці. Для цього аудитор спочатку встановлює реальність падежу, вивчає акти на вибуття худоби і птиці, звіряє дані актів з даними книги обліку худоби і птиці Ф-34, а також з даними ветеринарної служби (журнал реєстрації хворих тварин Ф-16), іншою ветеринарною звітністю, даними зоотехнічного обліку, а також з даними протоколів чи актів розтину трупів.

Під час перевірки повноти оприбуткування продукції основного молочного стада аудитору необхідно зіставити дані з оприбуткування молока та дані документів з нарахування оплати праці за отримання продукції, перевірити правильність списання використаного молока для випоювання молодняка тварин.

10.Особливості обліку доходів і витрат у фермерських господарствах

Для здійснення виробничої діяльності кожному господарству потрібно витрачати певні засоби – матеріали, продукцію, грошові кошти, експлуатувати будівлі, машини та докладати працю чи витрачати власний капітал або інші джерела. Витрати на виробництво фермерським господарством визначаються за формулою:

В = О+Мв+Ів+(-) З, де В витрати, Мв-придбані матеріальні цінності, отриманні послуги, О-оплата праці на виробництво продукції, Ів-інші витрати, З-зміна залишків запасів.

Дані про наявність запасів на початок і кінець звітного періоду визначають шляхом інвентаризації. Фактичні витрати дорівнюють величині надходження матеріальних ресурсів протягом року, зменшених або збільшених на різницю їх залишків, що були на початок і кінець року. Уточнення оцінки запасів здійснюється у окремій таблиці, виходячи з фактичної кількості залишків цінностей на підставі інвентаризації, в якій за кожним видом придбаних та власних запасів вказують їх наявність на початок року, кількість, що надійшла за рік і оцінку на кінець року. Розрахунок дооцінки витрат додається до фінансової звітності. Для складання фінансової звітності витрати класифікують за складом витрат. Витрати за рахунок доходу. Витрати фермера та членів його сім'ї на власні потреби для придбання одягу, меблів, путівок. Протягом року не відносять до господарських витрат, а обліковують окремо в складі витрат за рахунок доходу.

11.Облік, аналіз та аудит інвестицій, необоротних активів, власності та змін у її складі

Клас 1 Необоротні активи. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних матеріальних активів.

Основною метою достовірності, повноти і закриття операцій про наявність і рух необоротних активів, яка відображається у фін. звітності. Аудитори при цьому керуються такими стандартами 8,16. В першу чергу потрібно перевірити чи відноситься майно до складу ОЗ і чи воно має реальну вартість враховуючи те, що за визначенням стандартів майно, матеріальні цінності, які приносять економічну вигоду, що на балансі не повинно враховуватися в підприємстві майно яке не використовується. Перевірити чи належать необоротні активи даному підприємству, принцип власності таким чином пересвідчитись мета, щоб інвестор, кредитор майна об'єктивну вартість. Перевірка в правильності збереження і зберігання майна та виявлення недоліків стан лишків, а також пошкодженого майна.

Перевірка організації внутрішнього контролю та його аудиторська оцінка. Перевірка стану обліку та його аудиторська оцінка. Перевірка в правильності класифікується у відповідності із стандар. 7,8 у відповідності із ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Перевірка правильності і своєчасності оприбуткування об'єкта, доцільність, економічність інвестицій. Законність і достовірність списання вибуття ОЗ. перевірка правильності визначення фінан. результатів при списанні ОЗ та правильності операцій по оподаткуванню. Правильності оцінки і переоцінки у відповідності з П(С)БО. Перевірка правильності і обґрунтування нарах. Амортизації і зносу. Перевірка достовірності і законності операцій, які пов'язані з реконструкцією, модернізацією, ремонтом ОЗ та правильність відображення в обліку затрат за бух. стандартами і податковим обліком. Потрібно перерахувати ефек. викор. ОЗ. для використання програми потрібно використовувати такі джерела: баланс, примітки до фін звітності, первинні док., регістри б/о, Ж-О, машинограми, відомості по таких рах. 10,11,12,13,14. Акти ревізій, перевірок, висновки аудиторів за минулі роки, матеріали інвентаризації, протоколи розпорядження. В процесі аудиту використовуються матеріали документальної перевірки, але при цьому їх важливо перевірити прийомом фактичної перевірки (інв.-я, машин. дворів). Джерелами аналізу є: бізнес-план під-ва, план технічного розвитку, ф. № 1Баланс,ф.2 Звіт про фін. результати, ф. №5 Примітки до річної фін. звітності, розділ 2 «Основні засоби», ф.№11-ОЗ Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос), ф.№2-кб (потужності) «Звіт про ведення в дію основних фондів, будівель, споруд та потужностей», дані про переоцінку ОЗ, інвентарні картки обліку ОЗ, проектно-коштористна, технічна документація

Аналіз починається з вивчення наявності ОЗ, їхньої динаміки та структури. Виробничу потужність п-ва визначають промислово-виробничі засоби. Прийнято виділяти активну частину (робочі машини й обладнання) пасивну частину ОЗ, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (споруди вироб.призн., склади, робочі й силові машини, обладнання, вимірювальні пристої, транс. засоби)

Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання ОЗ на основі оптимізації їхньої структури. Необхідно зробити співвідношення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, від їхнього оптимального поєднання багато в чому залежить фондовіддача, рентабельність фондів і фін. стан п-ва.

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції»призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

За дебетом рахунку 15 відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів). Зарахування на баланс власної частини збудованого об'єкта відображається за Дт-м рах. 10 «ОЗ» та Кт рах 15. Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами ОЗ, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень (інвентарними об'єктами).

На рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» ведеться облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у т.ч. депозитних сертифікатів. За Дт рах 35 відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за Кт – зменшенн їх вартості та вибуття. Аналітичний облік ведеться за видами фін. інвестицій із забезпеченням можливості отримання інф-ї про інвестиції як на території країни, так і закордоном.

Стосовно фінансових інвестицій встановлюється відповідність ведення обліку вимогам П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Об'єктом аудиту інцест. д-ті є інцест. проекти, знов створювані основні фонди і обігові кошти у всіх галузях і сферах господарства, цінні папери, цільові вкладення засобів, науково-технічна продукція, інтелектуальні права, витрати на капітальне будівництво, введення в дію об'єктів і виробничих потужностей, бух. облік і звітність по інвестиційній д-ті. Джерелом інформації є законодавчі акти по інвестиційній д-ті, плануванню і фінансуванню капітальних інвестицій і нової техніки, розробці проектно-кошторисної документації, нормативно-планова документація, а також первинні документи, облікові регістри і звітність по інцест. д-ті, виконанню планів і капітальних вкладень і введенню в дію об'єктів і виробничих потужностей та інша фактографічна інф-я. особливістю методичних прийомів аудиту, узагальнення і реалізації його результатів є вживання таких прийомів як: інвентаризація, контрольні вимірювання, технологічний контроль, експертизи різних видів, інші методи для дослідження якості об'єктів капітальних робіт, відповідності їх затвердженій проектно-кошторисній документації. Розрахунково-аналітичні методичні прийоми використовуються при визначенні якісних показників і показників виконання планів капітальних інвестицій і впровадження нової техніки, виявлення невикористаних резервів. Документальні методичні прийоми контролю використовуються при аудиті операцій, що відображають виконання будівельно-монтажних робіт, придбання обладнання, модернізацію і реконструкцію діючих основних фондів.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. власний капітал та забезпечення зобов'язань відносяться до 4класу рахунків. Рахунки цього класу призначенні для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу – статутного (40 рах), пайового (41 рах), додаткового (рах 42), резервного (рах 43), вилученого (рах 45), неоплаченого (рах 46), а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків) (рах44), цільових надходжень (рах 48), забезпечень майбутніх витрат і платежів (47 рах), страхових резервів (49 рах). По Кт-у рахунків відображається збільшення капіталу, по Дт-у зменшення (вилучення). Проведення аудиту власного капіталу передбачає виконання таких аудиторських робіт: встановлення відповідності суми статутного капіталу у засновницьких документах та у балансі; використання вимог законодавчих актів щодо величини власного капіталу, встановлення тотожності показників у фін. звітності – ф.№1 Баланс, ф.№4 Звіт про власний капітал, а також у регістрах бух. обліку, і записах на рахунках 40,41,42,43,44,45,46; визначається точність обігів і сальдо за рахунками та наявність документів, що їх підтверджують; проводиться аналіз наявності та руху капіталу за період, що перевіряється, зміни у структурі капіталу, розрахунок коефіцієнтів надходження та вибуття власного капіталу, коефіцієнту рентабельності капіталу, розрахунок показника чистих активів. Аудитор також перевіряє: порядок оцінки вкладів у статутний фонд згідно із засновницькими документами; порядок формування та змін статутного фонду, додержання вимог ЗУ «Про господарські товариства» (ст. 30,38, 39, 40); порядок ведення аналітичного обліку на рахунку 40 «Статутний капітал»; своєчасність і достовірність записів про зміни прав власності у разі ведення реєстру власників цінних паперів на підприємстві; викуп акцій власної емісії та їх подальше використання, співвідношення ціни викупу та номінальної вартості акцій; емісійний дохід, облік і використання. Аудитор перевіряє відповідність обліку статутного капіталу П(С)БО «Звіт про власний капітал»: правильність заповнення форми звітності (коригування величини капіталу, переоцінка активів, розподіл прибутку, внески учасників та вилучення капіталу); коректність надання інформації про капітал у Примітках до фінансової звітності. Необхідно проаналізувати фактори зміни власного капіталу, які неважко встановити за даними звіту Ф.№4 і даними аналітичного бухгалтерського обліку, що відображають рух статутного, резервного і додаткового капіталу, неоплаченого і вилученого капіталу, нерозподіленого прибутку. Потрібно оцінити за рахунок яких складових частин сталися ці зміни. Приріст власного капіталу за рахунок реінвестування прибутку і за рахунок переоцінки ОЗ буде розглядатися по-різному при оцінюванні спроможності підприємства до самофінансування і нарощування власного капіталу. Потрібно визначити темпи зростання власного капіталу (відношення суми реінвестованого прибутку звітного періоду до власного капіталу) залежить від таких факторів

-рентабельності обороту – відношення чистого прибутку до виручки,

-оборотності капіталу – відношення виручки до середньорічної суми капіталу,

-мультиплікатора капіталу – х-є фін-ву активність п-ва із залучення позичкових коштів (відношення середньорічної суми активів балансу до середньорічної суми власного капіталу),

-частки відрахувань чистого прибутку на розвиток виробництва (відношення реінвестованого прибутку до суми чистого прибутку).

12. Особливості обліку, аналізу та аудиту допоміжних і обслуговуючих виробництв у сільськогосподарських підприємствах

До допоміжних виробництв у сільськогосподарських підприємствах відносяться ремонтно-механічна майстерня а також послуги машино-тракторного парку до обслуговуючих водо- та електропостачання. Для обліку витрат і послуг машино-тракторного парку призначений затратний балансовий рахунок 23451. По дебету даного рахунка обліковують витрати на утримання машинно-тракторного парку, а по кредиту послуги обліковані в умовних еталонних гектарах (т/км). Облік здійснюють на 2 субрахунках:

1)Утримання і експлуатацію машино-тракторного парку (234511);

2)Утримання і експлуатація комбайнів і інших самохідних машин.

На першому субрахунку аналітичного обліку ведуть по виконаних с/г роботах і транспортних разом. Основними первинними документами по машино-тракторному парку є Обліковий листок тракторів-машин ф.67 і Подорожній листок трактора. Дані з облікових листків заносять у Нагромаджувальну відомість роботи м-т п. ф.37А. підсумкові дані Нагромадувальної відомості є підставою для складання Звіту про роботу м-т п. за місяць і заповнення Виробничого звіту – реєстру аналітичного обліку витрат і послуг. У І розділі Виробничого звіту облік витрат ведуть спочатку року і за місяць за статтями:

1.оплата праці з нарахуванням на соц.. заходи (крім оплати на с/г роботах)

Дт 23451 Кт 66,65,47 (Подорожній лист трактора), (с/г роботи виконані трактором і комбайном Дт 231 Кт 661,65,47) Обліковий листок тракториста-машиніста.

2.Матеріали. по даній статті обліковується вартість використаного пального на роботу тракториста-комбайнера (крім с/г робіт) Дт 23451 Кт203 Подорожній листок тракториста

Пальне використане на с/г продукцію

Дт 231 Кт 203 (Обліковий литок тракториста-машиніста)

По цій статті обліковують вартість використаних на ремонт м-т п. запасних частин, буд. Матеріалів і інших матеріалів Дт 23451 Кт 205, 207, 22 (Лімітно-забірна картка, накладна внутрігосподарського призначення);

Витрати на утримання ОЗ Дт 23451 Кт 20,13 (Лімітно-забірна картка, )

Роботи і послуги Дт 23451 Кт 234, 63, 377, 685 (Звіт про послуги допоміжних виробництв, Нагромаджу вальна відомість, Рахунок-фактура)

Інші витрати Дт 23451 Кт 655, 22, 132, 372 (Розрахунок страхових платежів, НВП, Авансовий звіт).

У другому розділі виробничого звіту на підставі Нагромаджуваної відомості роботи м-т п. буде зроблено запис про фактичну кількість виконаних т/км (умовн. еталонних га.) і їх планову оцінку тракторами і самохідними машинами на транспортних роботах

Дт 20,27,26,91,902,92,93 Кт 23451 (Подорожній листок тракториста, Нагромаджувана відомість роботи м-т п.). в кінці року нерозподілені витрати обліковані по дебету рах 23451 розподіл по об'єктах обліку витрат у рослинництві (конкретна культура) пропорційно к-ті виконаних умовних еталонних гектарів. Визначається також фактична собівартість т/км і списуються калькуляційні різниці звичайною сумою, якщо фактична собівартість т/км вища планової або методом червоного сторно, якщо фак. соб. нижча планової Дт 20,27,26,903,91,93 Кт 23451 (Відомість списання калькуляційних різниць).

Аудит витрат на обслуговування виробництва та управління передбачає встановлення: наявності та виконання калькуляцій (кошторисів) витрат, правильності записів за рахунками 91, 92 правильність списання витрат за П(С)БО 16 «Витрати», перевірку розрахунків, обмежених нормами та нормативами (службові відрядження, витрати на рекламу, використання особистого транспорту, витрати на підготовку та навчання кадрів, правильність ведення первинних документів та оформлення журналів, карток, відомостей тощо).

При здійсненні аудиту зведеного обліку витрат на калькулювання собівартості продукції перевіряється групування витрат за встановленими статтями витрат, розподіл витрат між незавершеним виробництвом та товарним випуском, за цехами, переділами та іншими місцями виникнення витрат; перевіряється правильність перенесення даних із проміжних відомостей та журналів до зведених регістрів обліку; звіряються дані первинних документів (лімітних карток, карток розкрою, вимог, забірних відомостей) з даними аналітичного і синтетичного обліку; перевіряється правильність застосування прийнятого методу обліку витрат: нормативного, по передільного, або за замовленнями; правильність калькулювання собівартості одиниці окремих видів продукції.

13.Балансове узагальнення – спосіб відображення інвестиційної, фінансової, операційної та надзвичайної діяльності підприємства. Структура балансу та характеристика його статей. Використання інформації балансу в фінансовому аналізі

Однією з ключових типових форм річного фінансового звіту є баланс (форма № 1, для малих підприємств – форма № 1-м). баланс малого підприємства відрізняється від балансу інших підприємств меншою кількістю статей балансу. У балансі розкривається наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу, та права на ресурси. Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Методичний прийом балансового узагальнення – це рівновага використання обігу капіталу підприємницької діяльності завдяки цьому прийому врівноважується наявність капіталу його розміщення у суб'єкта господарювання, яке відображається у бух. балансі. Балансове узагальнення передбачає класифікацію ресурсів підприємства за економічним змістом, вивчення їх за структурою та функціональною роллю, яку вони виконують в процесі обігу капіталу, а також його групування за джерелами утворення та цільовим призначенням. Балансове узагальнення – це методичні прийоми економічного угрупування і відображення капіталу підприємства на певну дату в єдиній грошовій одиниці, за складом і функціональною роллю в діяльності підприємства, а також джерел утворення і цільовим призначенням.

У балансі відображається склад майна підприємства та джерела його формування у вигляді залишків за синтетичними рахунками бух. обліку. Окремі, близькі за своїм економічним змістом, рахунки в балансі об'єднуються в одну статтю, а статті – в розділи.

Весь баланс поділений на 2 частини: ліву (актив) та праву (пасив). Сальдо за активом і пасивом балансу маж при правильному його складанні бути однаковим. У свою чергу, актив балансу складається з трьох розділів:

І.роз. А Б Необоротні активи;

«Нематеріальні активи», «Незавершене будівництво»,.

«Основні засоби»,

«Довгострокові фінансові інвестиції»,

«Довгострокова дебіторська заборгованість»,

«Відстрочені податкові активи»

ІІ.роз. АБ Оборотні активи;

«Виробничі запаси»

«Тварини на вирощуванні та відгодівлі»,

«Незавершене виробництво»

«Готова продукція»,

«Векселі одержані»,

«Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги»,.

«Інша поточна дебіторська заборгованість»,

«Поточні фінансові інвестиції»,

«Грошові кошти та їх еквіваленти»,

«Інші оборотні активи»,

ІІІ.р. АБ Витрати майбутніх періодів. (У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належить до наступних звітних періодів)

Пасив балансу складається з таких розділів:

І.р. Пб Власний капітал;

«Статутний капітал»,

«Пайовий капітал»,

«Додатковий вкладений капітал»,

«Резервний капітал»,

«Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»,

«Вилучений капітал»,

ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів;

Відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, величина яких на дату складання Балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

ІІІ.р.ПбДовгострокові зобов'язання;

«Довгострокові кредити банків»,

«Відстрочені податкові зобов'язання»,

«Інші довгострокові зобов'язання», «Довгострокові зобов'язання».

IV.р.Пб Поточні зобов'язання;

«Короткострокові кредити банків»,

«Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги»,

«Поточні зобов'язання за одержаними авансами»,

«Поточні зобов'язання із страхування»,

«Поточні зобов'язання із розрахунками з бюджетом» ,

V.р.Пб Доходи майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попереднього звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Підсумок даних по всіх розділах балансу називається валютою балансу.

15.Бухгалтерські рахунки, їх структура та класифікація. Подвійний запис на рахунках, його обґрунтування і контроль значення. Взаємозв'язок між рахунками і балансом узагальнення даних рахунків в балансі.

Рахунки – це спосіб групування за певною системою і відображення наявності та руху активів, доходів, витрат і зобов'язань та власного капіталу окремого підприємства організації чи установи. В бух-ї рахунків ведуть багато, і кожний з них має назву. Кожен рахунок має свій шифр або код і має початковий залишок. Щоб відкрити рахунок – це означає, дати йому назву, назвати його обидві сторони і записати початковий залишок. Бухгалтерський рахунок за своєю будовою, як баланс являє собою двохсторонню таблицю. Ліва сторона якої називає дебет, а права кредит. Кожен рахунок має дві сторони для того, щоб в одній з них обліковувати операції на збільшення або поступлення, в іншій на зменшення. Бухгалтерські рахунки тісно зв'язані з бух. балансом. Бухгалтер, щоб заповнити баланс бере інформацію з бух гал. рахунків. є рахунки, які стоять лише в активі або лише в пасиві, а є рахунки, які можуть стояти в активі і в пасиві. Через те існують активні рахунки, пасивні, активно-пасивні рахунки. Активні рахунки відображаються тільки в активі балансу і вони призначені для обліку різних господарських ресурсів. Прикладом активних рахунків є 10,20,23,26,30. У всіх активних рахунках залишок зліва, тобто по дебету. В усіх активних рахунках збільшення обліковується по дебету, а зменшення по кредиту. Пасивні рахунки – це ті, які стоять лише в пасиві балансу і призначені для обліку джерел формування різних активів. Прикладом пасивних рахунків є 40, 41,42–статутний, пайовий, ,додатковий,, 50 рах. Довгострокова позика, 60 «Короткострокові позики», 66 «Розрахунки з виплати оплати праці». У всіх пасивних рахунках залишок тільки по кредиту. Збільшення, тобто створення або одержання позик обліковують по кредиту, а зменшення по дебету (використання або погашення).

Активно-пасивні рахунки призначені для обліку ресурсів і джерел їх формування. Вони одночасно мають залишки в обох сторонах, тобто по дебету та кредиту. Прикладом цього рахунка є 44 рах. «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 79 «Фінансові результати».

Одним з елементів методу бух. обліку є подвійний запис. Суть його полягає в тому, що кожну суму бухгалтерія записує на рахунку 2 рази: один раз по дебету одного рахунка, а другий раз по кредиту іншого рахунка. Подвійний запис має двояке значення: економічне і контрольне. Економічне значення полягає в тому, що по сумах можна визначити звідки надійшли гроші і куди вони витрачені.

За способом групування та узагальнення облікових даних бух. рах. поділяються на синтетичні та аналітичні. Синтетичні рах.- це балансові рахунки, призначені для обліку наявності і змін економічно однорідних груп активів, зобов'язань, капіталу, витрат і доходів у грошовому виразі. Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків називається синтетичним. Облік на синтетичних рахунках використовують для складання балансу п-ва і відповідних форм звітності, для аналізу господарської д-ті і планування. До синтетичних рах-в відносяться рах-ки: 10 «ОЗ», 12 «НА», 20, 36, 63.

Аналітичні – це рахунки призначені для обліку наявності і змін конкретних видів активів, зобов'язань, власного капіталу. Обл., що здійснюється за допомогою аналіт рах наз аналітичним. Аналітичні рахунки відкриваються відповідно до синтетичного рахунка.

Між балансом і рахунками існує тісний взаємозв'язок, оскільки вони відображають одні і ті ж запаси, зобов'язання і власний капітал. Баланс, як відомо, відображає наявність активів, зобов'язань і власного капіталу у вартісному вимірнику на певну дату, а для відображення змін цих активів, зобов'язань і власного капіталу призначені рахунки. Рахунки відкривають на підставі даних балансу, тобто сумові показники статей балансу записують у вигляді початкового сальдо на рахунки: на активних рахунках (що обліковують ресурси) по дебету, на пасивних (призначених для обліку зобов'язань і власного капіталу) – по кредиту.

Подвійний запис господарських операцій на рах-х зумовлює рівність підсумків дебетових залишків активних рах-в і кредитових залишків пасивних рахунків. на основі даних цих рах-в з відображеними на них операціями і виведеними кінцевими залишками складають новий баланс (на останній день звітного періоду). При цьому рахунки, які мають дебетові залишки (активні) записують в активі балансу, а рахунки які мають кредитові залишки в пасиві балансу. Схематично взаємозв'язок між балансом і рахунками можна відобразити так:

Баланс Рахунки Баланс.

16.Сутність аудиторського ризику та його складові. Методика регулювання загального аудиторського ризику аудитором.

Суттєвість в аудиті та методика її визначення. Поняття помилок і шахрайства та шляхи їх виявлення.

Аудиторський ризик є одним із видів ризиків підп-ї діяльності, його значення можна розглядати в 2-х аспектах: 1)ризик втрат доходу, зниження ефективності роботи внаслідок впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Аудитори відслідковують цей напрямок аудиторського ризику з метою оптимальної організації аудиторської діяльності. 2) аудиторському ризику підлягають некомпетентні дії аудиту внаслідок чого аудитор несе різні види відповідальності перед клієнтом, що впливає не тільки негативно на власні доходи аудитора, але і на інші фірми, тому проблеми аудиторського ризику надають великого значення іноземні закордонні фахівці. Аудиторський ризик враховується при плануванні організації аудиту, отже оцінка аудиторського ризику є важливим напрямком організації процесу аудиту. Аудиторським називається ризик, який бере на себе аудитор даючи позитивний висновок про повноту і достовірність фін. звітності в той час, як там можливі не виявлені помилки. Аудиторський ризик – ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію. Ризик головним чином виникає внаслідок вибіркової перевірки інформації, інколи аудиторський ризик наз. Інформаційним і його оцінку визначають розмір ризику, покладають в основу організації робіт з метою пом'якшення інформаційного ризику. В зарубіжних країнах використовують різні методи аудиту. Аудиторський ризик визначають AR=IR*CR*DR, де AR – аудиторський ризик,

IR – історичний ризик (притаманний ризик),

CR – внутрішньогосподарський ризик (ризик обліку або внутрішнього контролю),

DR – дефективний ризик (ризик аудитора або ризик не виявлення помилок).

Основними причинами перекручень фінансової звітності є свідомі і несвідомі дії посадових осіб. Несвідомі дії можуть бути наслідком недобросовісного ставлення до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що зможе призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками. Помилки виникають з причин припущення арифметичної чи граматичної помилки в записах облікових даних або випадкового пропуску записів господарських операцій чи документів, або відображення операцій без розкриття їхнього змісту. Розрізняють два види неточностей: помилки – ненавмисне перекручення даних бухгалтерського обліку і звітності; і відхилення від норми – навмисне викривлення показників обліку і звітності. Прикладами відхилень від норми можуть служити: нестача ТМЦ і коштів, навмисне нарощування обсягів реалізації про-ї, особливо в період, близький до дати складання балансу, з метою збільшення сум прибутку.

Шахрайство – навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом п-ва. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисних змінах записів в обліку, що перекручують сутність фінансових і господарських операцій з метою порушення українського законодавства і прийнятої на підприємстві облікової політики та ін.

3.Аналіз прибутку і рентабельності

У процесі аналізу необхідно вивчити склад прибутку, його структуру, динаміку і виконання плану за завітний період. Під час вивчення динаміки прибутку слід враховувати інфляційні фактори зміни його суми. Для цього виручку корегують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію п-ва в середньому по галузі, а витрати на реалізовану продукцію зменшують на їхній приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період. Також слід вивчити фактори зміни кожної складової загальної суми прибутку та зробити факторний аналіз. Аналізуючи склад і динаміку прибутку, потрібно враховувати, що його обсяг багато в чому залежить і від облікової політики підприємства. Чинні нормативні акти допускають різні методи регулювання прибутку суб'єктом господарювання.

Зокрема, прибуток від реалізації продукції залежить від 4-х факторів першого рівня підпорядкованості: обсягу реалізації продукції, її структури,собівартості і рівня середньо реалізаційних цін.

Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Структура товарної продукції, якщо збільшиться частка рентабельніших видів про-ї в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні частки низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться. Зниження собівартості про-ї приводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки. Зміна рівня середньо реалізаційних цін і величина прибутку перебувають у прямо-пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зросте і навпаки.

Рентабельність – це прибутковість підприємства. Розрізняють рівень рентабельності, (визначають, як % відношення прибутку до повної собівартості реалізованої продукції) та норму рентабельності визначають, як % відношення прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів. Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

-показники, що базуються на витратному підході (рентабельність п-ї, рент. операційної д-ті, рент. інвестиц. д-ті та окремих інвестиційних проектів, рент. звичай. д-ті),

2) пок., що х-ють прибутковість продажів (валова рентабельність продажів і чиста рентабельність продажів),

3) пок., в основі яких лежить ресурсний підхід (рентабельність сукупних активів або загальна рентабельність, рент. операційного капіталу, рентабельність основного капіталу, рент., оборотного капіталу, рентаб., власного капіталу).





Реферат на тему: Відповіді на питання для складання кандидатського іспиту з предмету "Облік і аудит" (шпора)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.