Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Бухгалтерський облік

Соціальна реклама на податкову тематику (реферат)

Реклама логічно представляє собою складову частину формування авторитету установи, організації, підприємства.

"Реклама [фр. Reklame, лат. Reklamare – викрикувати] –

1) інформація про товари, різноманітні види послуг тощо, покликана стимулювати попит на ці товари, послуги;

2) розповсюдження інформації про когось або про щось з метою створення популярності – так словник іншомовних слів трактує значення цього терміна” [,с.794].

У Законі України "Про рекламу” подається дещо звужене тлумачення реклами: "Реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого прибутку” [с. 7-18].

Традиційно використовувалась комерційна реклама з метою активізації й прискорення реалізації товарів. Але починаючи з 1936 року, американська фірма ”Уорнер і Суізі” першою розгорнула рекламну кампанію, мета якої полягала в підкресленні могутності Америки як держави, значення американського підприємства для майбутньої держави. Такі ж дії фірмою здійснювалися і після другої світової війни, заклавши тим самим основи унікального типу реклами – реклами іміджу, а не продукції. З часом цей напрям реклами отримав різні назви – інституційна реклама, реклама іміджу, реклама служіння державі, паблік рілейшнз реклама, престижна реклама”.

Організації, що добре розуміються на особливостях сучасної цивілізації, починають розуміти переваги орієнтації на тривалі соціальні взаємозв'язки із громадськістю. У такій рекламі мають потребу не лише фірми – товаровиробники, а й інші структури, державні органи.

У статті 11 Закону України "Про рекламу” така діяльність щодо інформування й переконання населення називається "соціальною рекламною інформацією”, тобто соціальною рекламою, під якою розуміється інформування державних органів з питань здорового способу життя, охорони здоров'я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яке не має комерційного характеру [с. 7-18].

Мета соціальної реклами – це втілення системи заходів спрямованих на зміну ставлення громадськості до якоїсь проблеми, а в майбутньому – на формування нових соціальних цінностей. У нашому випадку – це зміна ставлення населення до оплати податків і до власне податкової служби, це формування привабливого іміджу. Цей вид реклами найскладніший з усіх. Він звичайно пов'язується із значною громадською діяльністю служби. Необхідно добитися, щоб ДПС вважали "хорошим, повноцінним членом суспільства”, щоб населення знало, що вона приносить країні велику користь.

Соціальна реклама покликана задовольняти запити громадськості, і цим вона суттєво відрізняється від пропаганди й комерційної реклами, які переважно слугують лише інтересам рекламодавців.

В соціальній рекламі, за цим же законом, не повинні вказуватися конкретні марки товарів і послуг, вона здійснюється на безкорисній основі.

Досягти цього можна лише завдяки системі продуманих, виважених заходів, спрямованих на налагодження конструктивних зв'язків із громадськістю, просвітницької діяльності серед населення.

Однією із форм або складових такої діяльності може бути своєрідна рекламна діяльність.

Розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок державного бюджету, повинні розміщувати соціальну рекламну інформацію державних органів безкоштовно в обсязі не менше ніж 5% ефірного часу (друкованої площі), відведеного для реклами.

Органами державної податкової служби соціальна реклама широко використовується для доведення до кожного платника податків соціального значення податків, для стимулювання їх добровільної оплати.

Нині завдання формування позитивної репутації (або іміджу) служби стає особливо актуальним. Зрозуміло , що важко розраховувати податківцям на "всенародну любов”, тому що це неможливо все через саму суть їх професійних завдань, але необхідно й можна пом'якшити загальне негативне сприйняття широкими масами через переконання їх у соціальній значущості діяльності, через чітке формування своїх інтересів, нарешті через налагодження співпраці заради загальнодержавних, загальнонародних інтересів. Соціальна реклама на податкову тематику якраз і спрямована на усвідомлення платником податків значення податків для держави, і для себе особисто.

Особливими перевагами рекламної соціальної діяльності як напряму масово-роз'яснювальної роботи можна вважати:

1) широке охоплення аудиторії;

2) достовірність;

3) багатство використовуваних форм;

4) ефектність.

Питаннями соціальної реклами податкової служби України почала займатися з 1999 року.

До напрямів соціальної реклами на податкову тематику можна віднести:

1) розробку ідеологічного спрямування соціальної реклами;

2) створення та розміщення зовнішньої реклами;

3) створення й поширення реклами в ЗМІ та друкованої реклами;

4) рекламу в електронних ЗМІ.

Зупинимося на окремих типах і особливостях рекламної діяльності.

Перші спроби класифікувати рекламні засоби були зроблені ще на початку ХХ століття, однак до цього часу єдиної класифікації рекламних засобів немає. Різні класифікації розрізняються основними критеріями, за якими засоби реклами діляться на групи, підгрупи і види. Розглянемо деякі з тих, що використовуються державною податковою службою.

Соціальна радіо- й телереклама

Соціальна радіо- й телереклама на податкову тематику – чи не наймасовіший за охопленням платників податків вид реклами.

Як не дивно, розвиток соціальної реклами на податкову тематику почався із найскладнішого і дорогого виду реклами – телевізійної. Вже починаючи з 1999 року, за фінансової підтримки редакції журналу "Вісник податкової служби України” практично кожного кварталу виготовлялося й виходило в середньому 5 відеороликів на податкову тематику. Відеоролики демонструвалися не лише на центральних каналах телебачення, а й практично кожною телестудією України, включаючи й кабельне телебачення. Так, у 2000 році ролики демонструвалися понад 52 тисячі разів на всій території України.

Зважаючи на неагресивний характер сюжетів відеороликів соціальної реклами на податкову тематику, за даними опитувань, населення ставиться до них прихильно, відзначається доброзичливий та інформаційний характер цієї відеопродукції.

Радіореклама – досить дієва, економічна і оперативна, не вимагає багато часу на підготовку. Сприймається легко й невимушено: вдома, на роботі, під час поїздки поїздом, автомобілем. Тому можна створювати рекламні радіотексти в розважальній або пізнавальній формі.

Найпоширенішими видами реклами на радіо є радіоголошення, радіоролики, радіожурнали.

Радіоголошення – інформація, що зачитується диктором.

Радіоролик – спеціально підготовлений ігровий радіосюжет, можливо у формі інтригуючого діалогу або жарту, як правило з музичним супроводом.

Радіожурнал – тематична радіопередача інформаційно-рекламного характеру, окремі елементи якої об'єднуються коротким конферансом.

Активна робота податкової служби по створенню й розміщенню аудіореклами почалася з 2000 року. Щоквартально створюються й транслюються на радіо не менше ніж 5 роликів. Розміщення аудіореклами практикується в метро, в громадському транспорті, на вокзалах і в аеропортах.

Особливо широко використовувалася аудіореклама в 2001 році під час декларування громадянами доходів, отриманих не за основним місцем роботи, шляхом демонстрування роликів, різних за сюжетними лініями, однак об'єднаними однією темою й однотипним музичним оформленням. Таким чином досягався ефект ненабридливості багаторазового нагадування про одну й ту ж проблему через подання абсолютно різної інформації. 96 % громадян своєчасно подали декларації, на що, звичайно, вплинула й радіореклама.

Серед найпоширеніших видів телевізійної реклами виділяються телеролики, телезаставки.

Телеролики – короткі рекламні фільми, тривалістю від 15 сек. до декількох хвилин, розраховані для показу широкій аудиторії.

Державною податковою адміністрацією України разом із студією "SPORT–PRO” виготовлені інформаційні кліпи, що демонструються на першому національному телеканалі та на каналі "Інтер”. Цікаве вирішення й професійне оформлення не могли не привернути увагу глядачів. Обрана форма подачі – конкретні приклади із життя – робить коротшим шлях до глядача – платника податків або потенційного податкоплатника. Мета інформаційних кліпів – переконання населення у необхідності і користі добровільної сплати податків.

Вже підготовлені до виходу в ефір короткометражні фільми соціальної реклами.

Опановується ще один творчий напрям – виготовлення мультиплікаційних фільмів. На екрані з персонажами відбувається ціла серія пригод. Але всі вони приводять до одного висновку – необхідно дисципліновано сплачувати податки.

У підготовці таких рекламних матеріалів беруть участь і фахівці з комп'ютерної графіки, відеомонтажери, оператори, сценаристи, економісти.

Телезаставки – трансляція нерухомих мальованих текстів, що озвучуються диктатором, подаються з музичним супроводом.

Текст телезаставки може бути інформаційним (максимально простий і стислий), текстом – нагадуванням, текстом – переконанням. Емоційне забарвлення, переконливість формулювання сприяють збільшенню дієвості цього рекламного засобу.

Друкована реклама

Друкована реклама – один із основних рекламних засобів, розрахований виключно на зорове сприйняття.

Друкована реклама (в першу чергу плакати) за широтою використання органами ДПС посідає третє місце (після аудіо й відео).

До основних видів рекламної друкованої продукції можна віднести: проспект, буклет, плакат, листівку та ін.

Проспект – зброшуроване або переплетене друковане видання, яке інформує про певні заходи податкових органів. Може носити яскраво виражений ювілейний характер (детально описувати історію, діяльність служби, органу тощо).

Буклет – на відміну від проспекта, не зброшуроване, а декілька разів сфальцоване видання (тобто складене "гармошкою”). Може мати різні розміри, обсяг, варіанти фальцування, але в розгорнутому вигляді його розмір не повинен перевищувати розмір стандартного типографського друкованого аркуша. Недороге й економніше видання, виготовляється великими тиражами, розраховане на короткочасне використання.

Плакат – великоформатне видання, як правило з однобічним друком. Велика мальована фотоілюстрація (іноді комбінований сюжет) супроводжується великим рекламним заголовком – слоганом, який відображає основну думку плаката.

Листівка – малоформатне видання, може бути зігнуте. Випускається великим тиражем, як правило містить інформацію з одного питання на податкову тематику (це може бути нагадування про…).

Окремо виділяються рекламно - подарункові видання – настінні й настільні календарі, ділові щоденники, записники.

В художньому оформленні усіх рекламних друкованих матеріалів виділяються різні елементи податкової символіки, вказуються поштові реквізити органів ДПС.

Плакати використовуються для оформлення інтер'єрів службових приміщень, розвішуються на спеціальних пристосуваннях просто неба та ін.

Друкована реклама – подарункова продукція використовується у ході ділових зустрічей, розсилається поштою з вкладанням вітальних листівок, візитівок тощо.

Плакати виготовлюються як централізовано ДПА України, так і самостійно регіональними податковими органами. Цей вид рекламної продукції характеризується тривалим часом використання, що дозволяє досягти великої кількості контактів із споживачами соціальної реклами . Ця реклама використовується в метро, на інших видах транспорту, в банках, закладах охорони здоров'я, навчальних закладах, органах місцевої влади, на підприємствах і безпосередньо в самих податкових органах.

Зовнішня реклама

Згідно із статтею 15 Закону України "Про рекламу” до зовнішньої "належить будь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд”.

До основних форм зовнішньої реклами належать рекламні щити, афіші, транспаранти, світлові вивіски, електронні табло, екрани.

У зв'язку з тим, що зовнішня реклама переважно сприймається на значній відстані й на ходу, вона представляє собою короткі й виразні повідомлення.

Зовнішня реклама доповнює рекламу в інших засобах масової інформації. Вона, в основному, нагадує про щось або інформує.

Зовнішня реклама повинна:

1. Часто потрапляти на очі

2. Привертати до себе увагу

3. Бути лаконічною

4. Бути зрозумілою

5. Легко читатися на ходу

Створенням і розміщенням зовнішньої реклами податкової служби України почала займатися з 2000 року. Однак активно ця робота здійснюється лише в Києві. За рік виготовлено 15 бігбордів трьох видів розміром 3 х 6м і 50 постерів п'яти видів, які почергово розміщувалися в центральній частині міста й на основних автомагістралях. Поки що цю роботу не можна назвати системною. Її можна розглядати як презентаційну, але таку, що матиме перспективи у незалежному майбутньому.

Особливості рекламних текстів

Незалежно від форми реклами можна виділити декілька типів рекламних текстів за змістом:

1) інформаційні

2) тексти – нагадування

3) тексти – переконання

Інформаційні тексти повинні бути простими й лаконічними, тексти – нагадування – короткими й однозначними, тексти – переконання – влучними, мотивованими.

Рекомендації щодо підготовки ефективного

рекламного тексту:

1. Намагайтеся привернути й утримати увагу (зовнішнім виглядом, заголовком, емоційністю висловлення).

2. Висловлюйтеся просто. Спробуйте говорити, враховуючи позицію й інтереси адресата реклами. Не можна писати: "Ми переконані, що…”, "Ми вважаємо”.

3. Висловлюйтесь цікаво.

4. Висловлюйтесь прямо. Економте речення, викидайте зайві слова, особливо прикметники.

5. Не варто робити заяви заперечного характеру. У реченнях не повинно бути заперечних слів.

Наприклад, замість ”Не забудьте вчасно сплатити податок” краще сказати "Сплатимо вчасно податки”. Не повинно виникати ніяких сумнівів у необхідності тих чи інших дій.

6. Підкресліть факти і аргументи.

В рекламному звертанні треба підкреслити і закріпити у свідомості читача і слухача основні ідеї, які ви хочете донести. Але пам'ятайте, що прописні істини ніхто не читатиме.

7. Поясніть споживачеві рекламного тексту, що він повинен зробити.

Реклама повинна дати конкретні й позитивні інструкції за допомогою певних фраз.

Реклама в електронних засобах масової інформації – принципово новий засіб рекламної діяльності.

За оцінками зарубіжних спеціалістів, найближчим часом комп'ютеризована реклама зможе суттєво потіснити всі інші рекламні засоби реклами.

Управліннями (відділами) з роз'яснення податкового законодавства, створеними в центральному апараті ДПА України, в державних податкових адміністраціях областей, в місцевих та районних інспекціях, використовуються різні форми роботи із платниками податків. Крім методів, розрахованих на охоплення великої кількості податкоплатників, практикою доведена ефективність методу індивідуального підходу до платників податків.

В сучасних умовах податкова служба України у розробці соціальної реклами робить ставку на комплексну рекламу (відео, аудіо, зовнішню, у ЗМІ), об'єднану сюжетним замислом, героями, звуковим оформленням і кольоровою гамою. При такому підході реклама легко розпізнається і відповідно досягає більшого ефекту.


 

Література:

Закони України

1. Закон України "Про державну податкову службу”.

2. Закон України ”Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” № 2782 – ХІІ від 16 листопада 1992 р. // ВВР, 1993, №1, ст.1.

3. Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” від 23 вересня 1997 р. // ВВР України. №49, 1997, ст.299.

4. Закон України "Про інформацію” від 02.10.92 № 2657- ХІІ // ВВР, 1992, №48, ст.650.

5. Закон України "Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р. №3759 – ХІІ // ВВР, 1994, №10, ст.43.

6. Закон України ”Про рекламу” (т.11, с.7-18) від 3 липня 19996 р. № 270/96 – ВР // ВВР, 1996, №39, ст.181.

7. Закон України "Про звернення громадян” від 02.10.96 №393/96 – ВР // ВВР, 1996, №47, ст.256.

8. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 –ІІІ

Накази ДПА України

1. Наказ ДПА від 17.07.2001 № 293.

2. Про затвердження Положення про волонтерів.

3. Наказ ДПА від 28.04.2000 №226 "Про утворення інспекцій по роботі з великими платниками податків”.

4. Типові положення про підрозділи по роботі з платниками податків.

5. № 626 від 26.12.98 Графік прийому відвідувачів.

1. Азаров М.Я.

2. Азаров М. Ідеологія податківців має бути такою: інспектор для платників, а ненавпаки // Консультант, – 2001, № 5, 3 січня.

3. Алехина И. Имидж и етикет делового человека. – М.., 1996. – 126с.

4. Баркеро Реберо Х.Д. Связи с общественностью в мире финансов. – М., 1996.

5. Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. – К., 1994.

6. Біленчук П.Д. Правова деонтологія – К.: АТІКА, 1999. – 320с.

7. Биркенбия В. Язык интонации, мимики, жестов. – Спб, 1997.

8. Веникдитова В.И. О деловой этике и такте. – М., 1994.

9. Вечер Л.С. Секреты делового общения. – Минск, 1996.

10. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Public Relations. – Спб,1995.

11. Вольф І. Современный этикет. – М.: Кристина, 1996. – 255 с.

12. Выходец А.М., Кизилова Э.А. Культура и этика взаимоотношений налоговых инспекторов с налогоплательщиками – К., 1999.

13. Гаєвський Б.А. Основи науки управління. – К.: МАУП, 1997. – 112 с.

14. Гарячі питання на "гарячих лініях”// Консультант, № 8-9, 20 лютого 2001 року, Ст.12

15. Головаха Н.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. –К., 1989.

16. Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 1999,

17. Діловий етикет. – К. Альтерпрес, 1998. – 320 с.

18. Добрович Л. Общение: наука и искусство. – М., 1996.

19. Доти Дороти Паблисити и паблик рилейшнз. - М., 1996.

20. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. – М., 1980.

21. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.

22. Каррас Ч.Л. Искусство ведения переговоров. – М., 1997

23. Кобликов А.С. Юридическая этика. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 168 с.

24. Коваль А. Ділове спілкування. – К.,1992.

25. Коваленко В., Савченко О., Зикун Н. Організація діловодства в органах ДПС. – Ірпінь, 2001.

26. Корніяка О. Мистецтво гречності – К., 1994.

27. Королько В.Г. Основи паблік рілейшнз. – Київ, 1997.

28. Кохтев Н.Н., Розенталь Д.Э. Слово в рекламе. – М.: Экономика, 1978.

29. Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. – М., 1990.

30. Кромптон А. Мастерская рекламного текста. – М., 1995.





Реферат на тему: Соціальна реклама на податкову тематику (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.