Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Бухгалтерський облік

Розвиток бухгалтерського обліку й контролю в країнах Давнього Сходу, Греції та Римі (реферат)

Зміст

1. Зародження бухгалтерського обліку й контролю в країнах Древнього Сходу, Греції та Римі

2.Внесок вчених епохи Середньовіччя і часі Відродження у розвиток обліку господарської діяльності
 
Використана література


1. Зародження бухгалтерського обліку й контролю в країнах Древнього Сходу, Греції та Римі.

На запитання „Коли виник бухгалтерський облік?” відповісти досить складно. Загалом існує три погляди на цю подію:

· 6000 років тому в той момент, коли люди почали цілеспрямовано реєструвати факти господарського життя;

· 500 років тому – вийшла книга Луки Пачолі, і почалося осмислення обліку;

· 100 років тому, коли з”явились перші теоретичні конструкції в сфері бухгалтерського обліку.

Як правило, виникнення обліку пов”язують з появою облікових регістрів. Це не вірно. Були часи, коли реєстрація фактів господарського життя була не потрібна, коли всі дані про господарство вільно містилися в голові однієї людини. Однак це не означає, що первісні господарники не вели бухгалтерії. Просто облік тоді починався і закінчувався в головах людей, які його вели, а єдиним обліковим регістром для бухгалтера тих років був він сам.

Основні принципи і прийоми ведення бухгалтерського обліку в давні часи

Країна

Часовий

період

Основний вклад

в розвиток обліку

Зародження основних принципів та елементів системи бухгалтерського обліку

Шумер

5 тис.р. до н.е

Винайдені таблиці множення та таблиці складних відсотків, реєстрація фактів на глиняних табличках

З”являється перше поєднання хронологічних і систематичних записів

Єгипет

4 тис. р. до н.є.

Визнання необхідності планування і звітування перед власником

Формуються перші принципи організації та контролю

Єгипет

3400 – 3200 рр. до н.є.

Виготовлення папірусу для письма сприяло появі „вільних листів”. До наших днів збереглася відомість нарахування заробітної плати. Ведення поточного обліку. Поєднання елементів матеріального обліку і кошторису

Формується поняття „інвентаризація”, зароджується натуралістична концепція обліку – точний опис руху цінностей в господарстві; зароджується складський матеріальний облік, складаються звіти про рух матеріальних цінностей, щоденно виводяться залишки, навіть щоденне складання балансів, зароджується поняття „матеріальний баланс”

Єгипет

25000 р. до н.є.

Використання кошторисів та їх контроль, нормування

Складаються щоденні письмові звіти про витрати

Китай

2300 р. до н.є.

Розвинута система обліку матеріальних цінностей

Формуються основні принципи складського обліку матеріалів

Вавилон

2200 – 2150 рр. до н.є.

Використання зведених нарядів на виконання робіт; розподіл витрат на заробітну плату за видами робіт, категоріями робітників

Проводиться планування (нормування) і контроль витрат на оплату праці

Вавилон

1790-1752 рр. до н.є.

Видання законів Хаммурапі. Поділ обліку на 2 види:

· облік в торгівлі;

· бюджетне рахівництво

З”являється обов”язковість документального оформлення господарських операцій

Іудея

1500 р. до н.є.

Розвиток торгівлі сприяв використанню контокорентної (контокорент – розрахунок) форми обліку; здійснення записів заборгованості за матеріальні цінності, які надійшли і які відпущені на сторону.

Складаються звіти за розрахунковими операціями; проводяться перевірки цих звітів відповідними контролюючими органами.

Греція

УІІ –УІ ст.. до н.є.

Поява грошей у вигляді монет. Гроші виступають як самостійний об”єкт обліку, згодом – як засіб в розрахунках, потім як міра вартості інвентаря. Розвиваються торгівельні відносини, система збору податків.

Поява прийому лінійного запису, з”являється розвинута система звітності, прийом відображення фактів господарського життя на рахунках. Здійснені спроби класифікації рахунків. Звітність носить публічний характер. Виділяється контроль із системи бухгалтерського обліку.

Рим

УІ ст.. до н.є.

Завдяки реформам царя Сервія Тулія ведення облікових записів стає обов”язковим.

Принцип публічності звітності отримав практичне підґрунтя – громадяни старалися оприлюднити свій матеріальний стан, щоб зайняти державні посади; виникає принцип нарахування – в обліку фіксуються не тільки суми фактично виданих і отриманих засобів, але й права на отримання грошей і зобов”язання їх виплатити; розмежувалися хронологічні і систематичний записи; широко застосовується принцип накопичення (складання зведених документів).

Греція

ІІІ до н.є.

Реформа Зенона:

1. систематичний облік запасів матеріальних цінностей, регулярний облік дебіторської і кредиторської заборгованості;

2. розрахунок господарського ефекту;

3. збереження власності рабовласника.

Поява перших прийомів економічного аналізу; спеціалізація обліку залежно від галузей господарства – складання самостійної звітності за кожним видом діяльності; обов”язковість документального оформлення. Документообіг був сурово регламентований.

Рим

1 ст. н.є.

Зростає роль професії бухгалтера, з”являються перші професійні об”єднання бухгалтерів.

З”являються кодекси поведінки бухгалтерів.

Передумови виникнення обліку:

· Виникнення писемності;

· Розвиток арифметики;

· Наявність приватної власності;

· Значні розміри господарства

· Спеціально навчені люди – писарі;

· Достатній рівень матеріальної та духовної культури цивілізації.

2. Внесок вчених епохи Середньовіччя і часі Відродження у розвиток обліку господарської діяльності

Бухгалтерський облік розвивався разом з ростом населення та удосконаленням продуктивних сил і виробничих відносин. Тільки із значним збільшенням чисельності населення на початку нашої ери зростають продуктивні сили та ускладнюються виробничі відносини в найбільш розвинутих на той час державах і стає об”єктивною необхідність розвитку системи бухгалтерського обліку.

Країна

Рік видання основної праці

Ім”я вченого

Основний вклад у розвиток обліку

Італія

1458 р.

Венедикт

Контрульї

Написав працю з бухгалтерії „Про торгівлю і досконалого купця”. Бухгалтерський облік розглядав як інструмент управляння одиничним підприємством. Описав стару італійську форму обліку, яка передбачала ведення 3 книг: Журналу, Меморіалу та Головної книги. Рекомендував використовувати спосіб подвійного запису за рахунками.

Італія

1494 р.

Лука Пачолі

Вийшла у світ праця „Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції та відношення”. ХІ глава якої „трактат про рахунки і записи” присвячена опису подвійної бухгалтерії. Він зробив спробу теоретичного обґрунтування способу подвійного запису операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Дав пояснення бухгалтерським поняттям „дебет” і „кредит”. Персоніфікував рахунки. Подав характеристику старої італійської форми обліку. Вніс пропозицію щодо введення в систему рахунків такого як „Прибутки і збитки”. Першим ввів у бухгалтерський облік метод моделювання господарських процесів.

Іспанія

1522 р.

Дієго дель Кастілло

Кожен факт господарського життя трактував як договір і розглядав як предмет обліку. Метою обліку вважав відображення юридичних прав та вимог учасників договору.

Італія

1534 р.

Домінік Манчіні

Класифікував рахунки на „живі” та „мертві”, що в подальшому стало основою поділу рахунків на матеріальні та персональні.

Італія

1539 р.

Джироламо Кастільоне Кардано

Розглядав облік як універсальну метрологічну науку. Пропагував ведення 4 бухгалтерських книг: Інвентарна (для запису майна власника), Меморіал, Журнал, Головна книга.

Італія

1558 р.

Альвізе Казанова

Розповсюдив ідеї подвійного запису в суднобудуванні. Розглядав баланс як один із рахунків. На який переносять залишки за всіма незавершеними операціями. Баланс пропонував складати один раз на рік.

Італія

1586 р.

Анжело ді Пістро

Розглядав питання ведення бухгалтерських книг у монастирських господарствах. Розробив вчення про інвентаризацію, здійснив її класифікацію. Поділив рахунок Баланс на два: Вступний баланс та Заключний баланс.

Голландія

1605-1608 рр.

Сімон Ван Стевін

Вносив пропозиції щодо запровадження принципів подвійної італійської бухгалтерії в обліку державного господарства. Був прихильником теорії персоніфікації рахунків та одним із перших, хто займався вивченням питань історії рахівництва.

Італія

1636 р.

Людвіго Флорі

Поділив рахунки на 4 групи: капітал, номінальні(операційні), торговельні (матеріальні), рахунки розрахунків. Підкреслив відмінність між моментом виникнення зобов”язань та моментом оплати. Вів правило: будь-який факт господарського життя може бути зареєстрований у Головній книзі тільки на підставі записів у журналі.

Франція

1673 р.

Матьє де ла Порт

Видав працю „Керівництво для купця і бухгалтера” . Вважається засновником французької форми рахівництва, особливістю якої було ведення декількох додаткових книг (журналів) – касової, термінової, фактурної, книги особових рахунків, книги комісії, витратної, вексельної тощо – що періодично об”єднувалися в один спільний Журнал для запису всіх господарських операцій.

Франція

1675 р.

Жак Саварі

Предметом бухгалтерського обліку вважав господарську діяльність підприємства.. Вніс пропозицію складати 2 баланси: один за даними Головної книги, другий на основі даних інвентаризаційних описів. Вперше поділив рахунки та регістри бухгалтерського обліку на синтетичні і аналітичні.

Італія

1688 р.

Франческо Гаратті

Здійснив поділ рахунків бухгалтерського обліку на синтетичні та аналічні.

 

 

 

 

Голландія

1698 р.

К. Гезель

Здійснив поділ рахунків на 2 групи: рахунки власника та рахунки третіх осіб. Сальдо за цими рахунками повинні бути рівні між собою.

Голландія

1688 р.

Авраам Грааф

Написав працю „Керівництво з ведення італійської бухгалтерії”. Зробив першу спробу побудувати перший план рахунків на основі їх класифікації на „живі” (капітал, резерви, прибутки та збитки), „мертві” (товари, кораблі, нерухомість, каса) та рахунки третіх осіб (дебіторів та кредиторів).

Франція

1709 р.

Самуель Рікар

Вперше запропонував вести щоденний пробний баланс для перевірки записів. Під пробним балансом він розглядав рахунок власника, на який заносять всі операції, записані за рахунками Головної книги.

Франція

1721 р.

Бертран Франсуа Баррем

Ввів чотири правила подвійного запису. Запропонував складати наприкінці місяця інвентарний баланс.

Франція

1795 р.

Едмон Дегранж

Розробив американську форму рахівництва, що ґрунтувалась на веденні в Головній книзі п”яти рахунків: Каса, Товари. Векселі отримані, Векселі видані, Прибутки і збитки.

Саме за часів Відродження облік розвивався не лише як практична діяльність, але й як наукові узагальнення, що пов”язано з економічним піднесенням країн Європи в ХУ – ХУІІІ ст. Отже, облік виступає необхідним елементом економіки розвинутих країн в конкретному історичному контексті й постійно удосконалюється у відповідь на запити практики.

Використана література:

1. Пушкар М.С., Гавришко Н.В., Романів Р.В. Історія обліку та контролю господарської діяльності. – Тернопіль, 2003

2. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – К., 1998

3. Партин Г.О. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000

4. Космічна Р.М. Бухгалтерський облік. – К.: Вища школа. - 2003





Реферат на тему: Розвиток бухгалтерського обліку й контролю в країнах Давнього Сходу, Греції та Римі (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.