Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Бухгалтерський облік

Облік паливно-мастильних матеріалів на підприємстві (курсова робота)

План

Вступ………………………………………………………………….2 стр.

1. Облік надходжень паливно-мастильних матеріалів……..3 стр.

2. Облік реалізації ПММ............................................................6 стр.

3. Облік паливно-мастильних матеріалів у покупця ………14 стр.

4. Особливості податкового обліку…………………………….15 стр.

5. Облік придбання ПММ……………………………………….19 стр.

6. Придбання паливно-мастильних матеріалів за

відомостями…………………………………………………………22 стр.

7. Придбання ПММ за готівку…………………………………25 стр.

8. Документальне оформлення операцій із ПММ…………..26 стр.

9. Інвентаризація ПММ…………………………………………29 стр.

Висновки…………………………………………………………….31 стр.

Використана література…………………………………………..32 стр.

Вступ

Більшість підприємств мають у власності чи орендують автомобілі. Витрати, пов'язані з експлуатацією автомобіля на підприємстві, нерідко складають значну частку у валових витратах. Щоб витрати на паливно-мастильні матеріали (ПММ) повною мірою враховувалися при визначенні валових витрат, необхідно не тільки підтвердити їх документами, але забезпечити відповідність нормативних (розрахункових) витрат палива і фактичних витрат. Основним підтверджуючим документом, в даному випадку, є шляховий лист, в якому обов'язково проставляють порядковий номер, дату видачі, указують пробіг автомобіля, його марку, кількість пального, показання спідометра при виїзді і поверненні в гараж.

Тема роботи: „Облік, аналіз використання паливно – мастильних матеріалів на підприємстві”

Основні завдання роботи: 1. показати облік надходжень паливно-мастильних матеріалів; 2. облік реалізації паливно-мастильних матеріалів; 3. особливості податкового обліку ПММ; 4. облік придбання паливно-мастильних матеріалів для підприємства; 5. особливості придбання ПММ за відомостями та за готівкою; 6. документальне оформлення ПММ на підприємстві; та 7. інвентаризація паливно-мастильних матеріалів на підприємстві.

1.Облік надходження ПММ

Згідно з п. 4 П(С)БО 9 «Запаси», затвердже­ного наказом Мінфіну України від 20.10.99р. №246 (далі— П(С)БО 9 «Запаси»), активи, придбані для подальшого продажу, відносяться до запасів підприємства.

Відповідно до П(С)БО запаси визнаються ак­тивом, якщо існує імовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, по­в'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначено. Під економічною вигодою при цьому розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. Запаси, що відповідають вищепереліченим критеріям, підлягають відоб­раженню у складі активів підприємства. Запа­си, що не обіцяють підприємству жодних еконо­мічних вигод у майбутньому і, отже, не відпові­дають критеріям активу, мають бути виключені зі складу активів та списані з балансу підпри­ємства.

Придбані (отримані) товари зараховують на баланс за первісною вартістю.

Згідно з п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є со­бівартість запасів, що складається з таких фак­тичних витрат:

·сум, сплачуваних згідно з договором по­стачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

·сум ввізного мита;

·сум непрямих податків у зв'язку з придбан­ням запасів, не відшкодовуваних підприємству;

·транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю запасів, оплати тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів).

Транспортно-заготівельні витрати або вклю­чаються до первісної вартості придбаних запасів безпосередньо при їх придбанні, або загальною сумою відображаються на окремому субрахун­ку рахунків обліку запасів (субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати»). У друго­му випадку сума ТЗВ щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця та сумою запасів, що вибули (викорис­тані, реалізовані, безплатно передані тощо) про­тягом місяця. Сума ТЗВ, яка відноситься до за­пасів, що вибули, визначається як добуток се­реднього відсотка ТЗВ та вартості запасів, що вибули. Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітно­го місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму за­лишків запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Другий спосіб ха­рактерний для підприємств роздрібної торгівлі із широкою товарною номенклатурою. Ми розглянемо перший порядок обліку сум ТЗВ, оскільки, на нашу думку, такий підхід об­ліку ТЗВ найбільше підходить при формуванні первісної вартості ПММ;

· інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запла­нованою метою. До таких витрат, зокрема, відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати під­приємства на доопрацювання та підвищення якісно-технічних характеристик запасів.

Не включаються до первісної вартості запасів, а відносяться до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

· наднормативні убуток і нестачі запасів;

· проценти за користування позиками;

· витрати на збут;

· загальногосподарські та інші подібні ви­трати, які безпосередньо не пов'язані з придбан­ням і доставленням запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для викорис­тання із запланованою метою.

У податковому обліку АЗС при придбанні ПММ виникають валові витрати. Датою збіль­шення валових витрат вважається дата будь-якої з подій, що сталася раніше:

· або дата перерахування грошових коштів в оплату вартості ПММ постачальнику;

· або дата оприбуткування ПММ, отриманих від постачальників.

При цьому в деяких випадках валові витрати щодо придбаних ПММ відображатимуться тільки при їх отриманні незалежно від наявності їх оп­лати.

Так, згідно з положеннями п.п. 11.2.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р, №283/ 97-ВР (далі—- Закон про податок на прибуток) за цим правилом валові витрати відображають­ся при здійсненні операцій із такими особами:

· нерезидентами;

· резидентами, які не є платниками податку на прибуток (наприклад, звичайні громадяни), сплачують його за ставками нижче «звичайних»
або у складі єдиного, фіксованого податку, звільнені від податку на прибуток.

При цьому не названі вище особи з числа ре­зидентів на вимогу платника зобов'язані вказу­вати в договорі, що вони мають статус платни­ка податку на прибуток на загальних підставах. Якщо ж такого застереження в договорі немає, то валові витрати мають відображатися за ви­щезазначеним правилом, тобто за датою отри­мання товарів (робіт, послуг).

Щодо сплачених при придбанні товарів сум ПДВ АЗС за наявності податкової накладної має право на податковий кредит.

Згідно з Планом рахунків облік руху ТМЦ, що надійшли на підприємство з метою продажу, ведеться на рахунку 28 «Товари». Оскільки АЗС є роздрібними продавцями ПММ, і як правило, обліковують товар (ПММ) у цінах продажу, облік руху і наявності нафтопродуктів їм слід вести на субрахунку 282 «Товари в торгівлі».

При цьому АЗС прибуткує ПММ, що надійшли, за первинною вартістю, після чого відображає суму торгової націнки, що на них припадає.

Торгова націнка є різницею між продажною та купівельною (первісною) вартістю ПММ. Суми торгових націнок згідно з П(С)БО обліковуються на субрахунку 285 «Торгова націнка». Цей суб­рахунок є регулюючим субрахунком рахунка 28 «Товари». По кредиту субрахунку відображаєть­ся збільшення суми торгової націнки, а по дебе­ту— зменшення (списання). У фінансовій звітності підприємства відображається згорнуте по всіх субрахунках сальдо рахунка 28 «Товари».

Аналітичний облік ПММ ведеться за найме­нуваннями, марками, сортами, кількістю, ціною та сумою.

Порядок відображення в обліку операцій із надходження ПММ на АЗС розглянемо на при­кладі.

Приклад

АЗС придбала у постачальників ПММ на суму 12000 грн. (утому числі ПДВ —2000 грн.). Транс­портні витрати склали 600 грн. (у тому числі ПДВ —100грн.).

В обліку підприємства ПММ буде оприбутко­вувано за первісною вартістю 10500 грн. (купі­вельна вартість ПММ (10000 грн.) + сума транс­портних витрат (500 грн.)).

На ПММ, що надійшли, нараховано торгову націнку в сумі 5000 грн.

2. Облік реалізації ПММ

Відображення операцій з продажу ПММ як у бухгалтерському, так і в податковому обліку не має жодних особливостей.

Методологічні засади формування в бухгал­терському обліку інформації про доходи і ви­трати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності наведено відповідно в П(С)БО 15 «Дохід», затвердженому наказом Мінфіну Украї­ни від 29.11.99р. № 290 (далі — П(С)БО 15 «До­хід»), і П(С)БО 16 «Витрати», затвердженому наказом Мінфіну України від 31.12.99р. №318.

Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» дохід (виручка) від реалізації визнається у випадку наявності всіх нижчезазначених умов:

· покупцю передано ризики та вигоди, пов'­язані з правом власності на товар;

· підприємство не здійснює подальшого управ­ління та контролю за реалізованими товарами;

· суму доходу (виручки) може бути достовір­но визначено;

· існує впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод під­приємства, а витрати, пов'язані з цією опера­цією, можуть бути достовірно визначені.

Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» сума попередньої оплати вартості продукції доходом не визнаєть­ся. Крім того, не визнаються доходом суми ПДВ, акцизу та інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і по­забюджетних фондів. У зв'язку із цим у бухгал­терському обліку суми непрямих податків має бути виключено із суми доходу.

Що стосується витрат, то вони визнаються витратами певного періоду одночасно з визнан­ням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Собівартість реалізованих товарів визначаєть­ся виходячи з вимог П(С)БО 9 «Запаси». Як пра­вило, АЗС, будучи роздрібними торговцями, ви­значають собівартість реалізованих ПММ мето­дом ціни продажу.

Не включаються до собівартості:

· адміністративні витрати;

· витрати на збут;

· інші операційні витрати.

Облік таких витрат ведеться на окремих ра­хунках обліку витрат. Після закінчення місяця суми витрат, зібрані на рахунках обліку витрат, списуються із цих рахунків на рахунок обліку фінансових результатів.

Метод ціни продажу ґрунтується на розра­хунку середнього відсотка торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів згідно з цим методом визначається як різниця між продаж­ною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума тор­гової націнки на реалізовані товари визначаєть­ся як добуток продажної (роздрібній) вартості реалізованих товарів та середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається діленням суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отрима­них у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на поча­ток звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.

Із використанням формул порядок визначен­ня собівартості реалізованих товарів згідно з , методом ціни продажу має такий вигляд:

ТНп +ТНо х 100

Середній відсоток = ______________________

Тп + То

ТНреал = Середній відсоток х Треал,

Собівартість реалізованих товарів = Треал - ТНреал

де ТН п – залишок торгових націнок на початок звітного місяця (Кт 285 „Торгова націнка” на початок місяця);

ТНо – сума торгових націнок, що припадає на товари, отримані у звітному місяці (кредитовий оборот по рахунку 285 „Торгова націнка” за місяць);

Тп – продажна вартість залишку товарів на початок звітного місяця (Дт 282 „Товари в торгівлі” на початок місяця);

То – продажна вартість отриманих у звітному місяці товарів (дебетовий оборот по рахунку 282 „Товари в торгівлі” за місяць);

ТНреал — сума торгової націнки, що припадає на реалізовані товари;

Треал — продажна вартість реалізованих то­варів.

Шляхом порівняння суми доходу із сумою ви­трат, понесених підприємством для отримання цього доходу, визначається фінансовий резуль­тат звітного періоду.

Для обліку реалізації Планом рахунків перед­бачено рахунки обліку доходів, витрат і рахунки обліку фінансових результатів.

Для обліку операцій із реалізації ПММ слід використовувати субрахунки, призначені для обліку реалізації товарів, а саме:

·субрахунок 702 «Дохід від реалізації то­варів» рахунка 70 «Доходи від реалізації»;

·субрахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів» рахунка 90 «Собівартість реалізації»;

·субрахунок 791 «Результат основної діяль­ності» рахунка 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» підприємства роздрібної торгівлі уза­гальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів. По кредиту субрахунку відображається отримання доходу, по дебету— належна сума непрямих податків {акцизного збору, ПДВ та інших передбачених законодавством непрямих податків), а також списання суми доходу в по­рядку закриття на рахунок 79 «Фінансові резуль­тати».

На субрахунку 902 «Собівартість реалізо­ваних товарів» відображається собівартість реалізованих товарів, що визначається згідно з П(С)БО 9 «Запаси». Визначена таким чином собівартість відображається по дебету субрахун­ку, по кредиту субрахунку дебетові обороти в порядку закриття списуються на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 791 «Результат основної діяльності» визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. По кредиту субрахунку підприємства роздрібної торгівлі відображають у порядку закриття рахунків суму доходів від реалізації товарів, а також суму до­ходів від іншої операційної діяльності, по дебе­ту — суму в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованих товарів, а також інших витрат, що не включаються до собівартості ре­алізації.

Що стосується торгової націнки, що припадає на реалізовані товари, то її величина, визначе­на через середній відсоток торгової націнки, спи­сується проводкою Дт 285 «Торгова націнка» — Кт 282 «Товари в торгівлі» або способом «стор­но» зворотною кореспонденцією цих рахунків.

У податковому обліку АЗС при реалізації ПММ або за датою зарахування коштів від покупця, або за датою відвантаження ПММ — залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше,— виникають валові доходи і податкові зобо­в'язання щодо ПДВ. При цьому слід пам'ятати про особливості оподаткування, встановлені Зако­ном № 1521, відповідно до якого, починаючи з 01.10.2000р. без обмеження кінцевого терміну застосування при продажу важких дистилятів {дизельного пального) виникнення податкових зобов'язань щодо ПДВ відбувається за «касо­вим» методом.

ПММ можуть відпускатися покупцям як за го­тівковим, так і за безготівковим розрахунком.

Розглянемо кожен із цих випадків.

Приклад

Залишок ПММ на початок місяця на АЗС склав 7200 грн. (у тому числі первісна (купівель­на) вартість— 5000грн., сума торгової на­цінки — 2200 грн.)- Протягом місяця АЗС прид­бало ПММ на суму 10200грн. (у тому числі ПДВ — 1700 грн.). На придбані ПММ нарахова­но торгову націнку в сумі 2300грн. Протягом звітного періоду АЗС реалізувало за готівковий розрахунок ПММ на суму 13200 грн. (у тому числі ПДВ —2200грн.).

Розрахуємо середній відсоток торгових націнок і визначимо собівартість реалізованих ПММ:

Показник

Одиниця виміру

Продажна вартість ПММ

Сума торгової націнки

Первісна (купівельна) вартість ПММ

1

2

3

4

5

1. Залишок ПММ на початок місяця

грн.

7200

2200

5000

2. Надійшло ПММ у звітному місяці

грн.

10800

2300

8500

3. Разом (ряд. 1 + ряд.2)

грн.

18000

4500

13500

4.середній відсоток торгової націнки (ряд. 3 гр. 4: ряд. 3 гр.3) х 100

%

25 = 4500 : 18000 х 100

5. Реалізовано ПММ

грн.

13200

3300*

(13200 х 25 : 100)

9900*

6. Залишок ПММ на кінець місяця

грн.

4800

1200

3600

 

 

 

 

 

 

 

* Ця сума є сумою торгової націнки, що припадає на реалізовані ПММ, розрахованою через середній відсоток. ** Ця сума є собівартістю реалізованих ПММ.

В обліку операції з надходження та реалізації ПММ відображаються таким чином:

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Податковий облік

дебет

кредит

сума, грн.

валовий дохід, грн.

валові витрати, грн.

1

2

3

4

5

6

1. Оприбутковано ПММ

281

631

8500

----

8500

2. Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ

641

631

1700

---

---

3. Сплачено постачальнику за ПММ

631

311

10200

---

---

4. Передано ПММ у роздріб

282

281

8500

---

---

5. Відображено торгову націнку на ПММ, що надійшли

282

285

2300

---

---

6. Відображено виручку від реалізації ПММ

301/”Операційна каса”

702

13200

11000

---

7. Здано виручку до каси підприємства

301

301/”Операційна каса”

13200

---

---

8. Нараховано податкові зобов`язання щодо ПДВ

702

641

2200

---

---

9.Списано торгову націнку, що припадає на реалізовані ПММ

285

282

3300

---

---

10. Списано собівартість реалізованих ПММ

902

282

9900

---

----

11. Дохід від реалізації ПММ (віднесено на фінансовий результат)

702

791

11000

---

---

12. Собівартість реалізованих ПММ віднесено на фінансовий результат

791

902

9900

----

----

Заправляння автотранспорту за безготівковим розрахунком здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між АЗС та споживачем, за відомостями* із зазначенням у подорожньому листі водія кількості та вартості відпущених нафтопродуктів. Відомості виписуються у двох

примірниках, перший з яких після відпуску нафтопродуктів залишається на АЗС, а другий—у споживача. АЗС на підставі відомостей про відпуск нафтопродуктів періодично, але не рідше одного разу на місяць, виписують рахунок (зведені відомості) на кожного споживача за видами та марками нафтопродуктів і цінами, що діяли протягом місяця. Звіряння розрахунків зі споживачами за відпущені нафтопродукти здійснюється щомісяця.

Що стосується обліку так званих витрат обігу, то тут склалася така ситуація. Наприклад, такі витрати, як витрати, пов'язані з передпродаж­ною підготовкою ПММ, суми процентів за фінан­совими кредитами тощо відображаються у складі витрат звітного періоду на рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 95 «Фінансові витрати» класу 9 «Витрати діяль­ності». При цьому на рахунку 92 «Адміністра­тивні витрати» відображаються загальногоспо­дарські витрати, пов'язані з управлінням та об­слуговуванням підприємства. На рахунку 93 «Витрати на збут» ведеться облік витрат, пов'я­заних зі збутом (реалізацією, продажем) това­рів (наприклад, витрати на передпродажну підго­товку ПММ). По рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» ведеться облік витрат опе­раційної діяльності підприємства, крім витрат, відображуваних на рахунках 90, 92, 93. На цьо­му рахунку відображаються суми уцінки товару, нестач грошових коштів і ТМЦ, суми курсових різниць, що виникли внаслідок здійснення ва­лютних операцій, а також суми визнаних фінан­сових санкцій за недотримання підприємством законодавства та умов договору.

Після закінчення місяця сума витрат списуєть­ся з рахунків обліку витрат на субрахунок 791 «Результат основної діяльності» рахунка 79 «Фінансові результати».

3. Облік паливно-мастильних матеріалів у покупця

Придбання ПММ покупцем може здійснюватися як безпосередньо у їх виробника, так і через мережу оптової та роздрібної торгівлі. При цьому ПММ можуть бути придбані покупцем як для подальшого перепродажу, так і для власного споживання. Ми розглянемо останній варіант, а саме придбання для власного споживання, оскільки підприємства, які часто є

покупцями ПММ і придбавають їх для заправлення автомобільного транспорту, як правило, є і їх кінцевими споживачами.

Згідно з Планом рахунків облік наявності та руху палива, що придбавається або заготовляється для експлуатації транспортних засобів, ведеться на субрахунку 203 «Паливо» рахунку 20 «Виробничі запаси». На цьому субрахунку також обліковується паливо для технологічних потреб виробництва, виробництва енергії та опалення будівель. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.99р. №291),, підприємства на свій розсуд можуть відкривати до рахунків субрахунки третього порядку. Так, до субрахунку 203 „Паливо” підприємство може відкрити такі субрахунки другого порядку:

· субрахунок 2031 „Паливо на складах”;

· субрахунок 2032 „Паливо за відомостями”;

· субрахунок 2033 „Паливо в баках транспортних засобів”;

· субрахунок 2034 „Тверде паливо”;

· субрахунок 2035 „Газоподібне паливо паливо”;

Паливо, що надійшло на підприємство, прибуткується за первісною вартістю.

4. Особливості податкового обліку

Для цілей податкового обліку стороні, що придбаває ПММ, необхідно з`ясувати, чи можуть суми витрат на їх придбання бути віднесені до складу валових витрат.

Згідно з п. 5.1 ст.5 Закону про податок на прибуток під валовими витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовля­ються) таким платником податку для подальшо­го використання у власній господарській діяль­ності.

Придбання ПММ, призначених для викорис­тання у власній господарській діяльності, має свої особливості відображення в податковому обліку.

До 1 січня 2003 року згідно з п.п. 5.4.10 ст. 5 Закону про податок на прибуток не підлягали включенню до складу валових витрат витрати на закупівлю ПММ для легкових автомобілів, за ви­нятком випадків, коли такі витрати здійснюють підприємства, основною діяльністю яких є надан­ня платних послуг з транспортного або туристич­ного обслуговування сторонніх громадян або ор­ганізацій, а також якщо ці транспортні засоби належать спортивним організаціям і використо­вуються ними як спортивне спорядження.

Оскільки такі витрати не могли бути віднесені до складу валових, то щодо суми ПДВ, яка вхо­дила до вартості постачальника, підприємство не мало права на податковий кредит.

Починаючи з 1 січня 2003 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12.2002р. №349-IV (далі— Закон №349) внесено зміни до Закону про податок на прибу­ток і, зокрема, до п.п. 5.4.10 статті 5. Тепер по­ложеннями цього підпункту передбачено, що платники податків, основною діяльністю яких не є надання платних послуг з транспортного або туристичного обслуговування сторонніх грома­дян чи організацій, а також платники податків, які не є спортивними організаціями, що викори­стовують легкові автомобілі як спортивне спо­рядження, можуть відносити на валові витрати 50 % витрат, пов'язаних із придбанням ПММ для легкових автомобілів.

Крім того, на цілком законних підставах у платників податків виникає право на відповідну суму податкового кредиту щодо ПДВ.

Також платники податків позбавлені необхід­ності доводити зв'язок витрат на ПММ з їх гос­подарською діяльністю.

При придбанні ПММ для вантажних авто­мобілів валові витрати виникають згідно з п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону про податок на прибуток (тобто в повному обсязі). У підприємства, що придбаває ПММ, вартість ПММ за результатами звітного (податкового) кварталу підлягає перерахунку відповідно до п.п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток. Раніше перерахунок здійснювався на підставі Порядку ведення обліку приросту (убутку) ба­лансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів і деривативів), матеріалів, сировини (палива), ком­плектуючих виробів і напівфабрикатів на скла­дах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (у тому числі малоцінних пред­метів на складах), затвердженого наказом Мін­фіну України від 11.06.98р. № 124 (даліПо­рядок № 124). Однак згідно з наказом Міністер­ства фінансів України від 20,02.2003р. № 146 Порядок № 124 втратив чинність.

Облік приросту (убутку) ПММ ведеться тільки щодо тих ПММ, витрати на придбання яких вклю­чаються до складу валових витрат. Отже, поло­вина вартості ПММ, придбаних для легкових автомобілів, участі в перерахунку не братиме.

Цей перерахунок передбачає уточнення сум валових витрат і валового доходу за звітний пе­ріод. У випадку якщо балансова вартість ПММ на кінець звітного періоду перевищує їх балан­сову вартість на початок року, різниця вклю­чається до складу валових доходів платника податків у такому звітному періоді. Якщо в об­ліку виникає протилежна ситуація і балансова вартість ПММ на початок року перевищує їх вар­тість на кінець звітного періоду, різниця вклю­чається до складу валових витрат платника по­датків у такому звітному періоді.

Перерахунку підлягають усі ПММ, тобто ПММ на складах (у місцях зберігання), у незаверше­ному виробництві та залишках готової продукції.

Останнім абзацом п. 5.9 статті 5 Закону про податок на прибуток передбачено таке: «У разі убутку запасів оцінка їх вартості здійснюється за методом вартості перших за часом надходжень (ФІФО) або за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів, що визначається платником податку згідно з відповідним націо­нальним положенням (стандартом) бухгалтерсь­кого обліку. Застосовані платником податку ме­тоди обліку вартості запасів не можуть змінюва­тися протягом звітного податкового року».

Інакше кажучи, для цілей податкового обліку вибуття (в термінах Закону про податок на при­буток— убуток) запасів оцінюється одним із двох методів: або ідентифікованої вартості, або ФІФО, які не можуть бути замінені протягом звітного року.

Виходячи із сутності методу ідентифікованої вартості, слід зауважити, що застосування його на практиці є досить обмеженим. Нагадаємо, що згідно з п. 17 П(С)БО 9 «Запаси» метод іденти­фікованої вартості застосовується для оцінки вибуття запасів, що відпускаються для спеціаль­них замовлень та проектів, а також для запасів, які не замінюють один одного. Під спеціальни­ми замовленнями та проектами мається на увазі, найімовірніше, продукція (роботи, послу­ги) індивідуального виробництва, а ось до за­пасів, які «не замінюють один одного», відно­сяться, зокрема, дорогоцінні метали, дорогоцін­не каміння, радіоактивні речовини тощо.

У зв'язку з цим найпоширенішим стане ме­тод ФІФО, який ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відобра­жені в бухгалтерському обліку), тобто запаси, що вибувають першими {відпуск у виробницт­во, продаж, інше вибуття), оцінюються за со­бівартістю перших за часом надходження за­пасів (п. 19 П(С)БО 9 «Запаси»).

Унаслідок змін, внесених Законом № 349 до Закону про податок на прибуток, пунктом 5.9 тепер прямо визначено, що вартість запасів, оплачених, але не отриманих (не оприбуткова­них), до приросту запасів не включається (а отже, не зменшує величину валових витрат, сформовану по «першій події» — передоплаті).

5. Облік придбання ПММ

Облік та відображення ПММ на рахунках бух­галтерського обліку покупця багато в чому за­лежить від способу заправляння транспортних засобів.

Розрізняють два основні види заправляння:

· через автозаправний пункт (АЗП) підпри­ємства;

· через сторонні АЗС.

У першому випадку розрахунки з покупцями за придбані ними ПММ здійснюються, як прави­ло, за безготівковим розрахунком, а в другому — за готівку або за відомостями. Розглянемо ко­жен із варіантів.

Придбання ПММ за безготівковим розрахунком

Придбані за безготівковим розрахунком ПММ прибуткуються покупцем на склад і використо­вуються для заправляння автомобільного транс­порту через паливно- і маслороздавальні колон­ки автозаправного пункту підприємства (АЗП).

Облік ПММ ведеться працівниками (комірни­ками), з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Під час надходження ПММ на склад і на паливнороздавальную колонку матеріально відпо­відальна особа зобов'язана:

· перевірити відповідність нафтопродуктів, що надійшли, за кількістю, сортами та марка­ми, зазначеними в супровідних документах постачальника;

· забезпечити повне зливання нафтопро­дуктів, а після закінчення зливання оглянути транспортні резервуари (цистерни) для пере­вірки повноти зливання;

· своєчасно оприбуткувати ПММ, що наді­йшли.

Порядок відображення в обліку операцій з придбання ПММ для вантажних і легкових авто­мобілів за безготівковим розрахунком розгляне­мо на прикладах.

Приклад

Підприємство за безготівковим розрахунком придбало ПММ на суму 1500 грн. (у тому числі ПДВ — 250 грн.). Придбані ПММ призначено для заправляння вантажних автомобілів підпри­ємства. Отже, в податковому обліку вартість ПММ підприємство може віднести до складу валових витрат, а щодо сплачених при придбанні сум ПДВ підприємство за наявності податкової накладної має право на податковий кредит. Сума транспортно-заготівельних витрат склала 120грн. (у тому числі ПДВ— 20грн.). Суму транспортно-заготівельних витрат включено до первісної вартості запасів, отже, ПММ, що наді­йшли, буде оприбутковано за первісною варті­стю— 1350 грн. (купівельна вартість ПММ (1250грн.) + сума транспортно-заготівельних витрат (100 грн.)).

Приклад

Підприємство придбало за безготівковим розрахунком ПММ на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200грн.). Придбані ПММ призначено для заправляння легкового автотранспорту.

Як уже зазначалося, у разі придбання ПММ для легкових автомобілів підприємством, основною діяльністю якого не є надання платних послуг із транспортного і туристичного обслуговування, до складу валових витрат може бути віднесено 50 % витрат, пов'язаних із придбанням таких ПММ. Отже, право на податковий кредит щодо ПДВ виникає на суму, яка дорівнює 50 % суми ПДВ, що входить де вартості постачальника.

Згідно з п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» сума непрямих податків, сплачених у зв'язку з придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству,

включається до первісної вартості запасів. Отже, в цій ситуації підприємство оприбутковує придбані ПММ за первісною вартістю, що включає ПДВ у розмірі 50 % від загальної суми податку (100 грн.). Первісна вартість ПММ має скласти 1100 грн.

При цьому відповідно до п. 5.9 Закону про податок на прибуток підприємство здійснює облік приросту (убутку) балансової вартості ПММ, витрати на придбання яких включається до складу валових витрат.

Як відомо, для цього підприємство використовує дані про наявність і використання матеріальних запасів, узяті з регістрів бухгалтерського обліку. Отже, виходячи з даних прикладу, що розглядається, в обліку приросту (убутку) братиме участь балансова вартість ПММ із включеною до неї сумою ПДВ (100 грн.). Тобто внаслідок перерахування за п. 5.9 Закону про податок на прибуток вартості ПММ до валових витрат „потрапить” ПДВ щодо ПММ, вартість яких не відноситься на валові витрати, що суперечить нормам Закону про податок на прибуток.

Щоб цього не сталося, рекомендуємо суми „невідшкодовуваного” ПДВ обліковувати на окремому субрахунку і для цілей розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів виключати такі суми з первісної вартості ПММ.

Звичайно, бажано знати наперед, для яких автомобілів провадиться закупівля ПММ. Однак передбачити це не завжди можливо, і тому часто на практиці виникають ситуації, коли первісно в податковому обліку вся вартість придбаних ПММ відноситься до складу валових витрат із відповідним відображенням суми податкового кредиту, а потім з будь-яких причин деяка частина таких ПММ використовується для заправлення легкових автомобілів (тут ідеться лише про ті підприємства, основною діяльністю яких не є надання платних послуг з транспортного і туристичного обслуговування).

У цьому випадку в облікових регістрах необхідно здійснити відповідне коригування. Причому якщо придбання і відпуск ПММ для легкових автомобілів відбулися в одному звітному періоді, то для цілей

коригування необхідно скласти бухгалтерську довідку-розрахунок, в якій методом «червоне сторно» по дебету рахунка 641 «Розрахунки за податками» слід зменшити суму податкового кредиту. Одночасно у графі 13 Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) коригуються валові витрати, а в графі 17 — сума податкового кредиту.

Якщо ж придбання і відпуск ПММ для легкових автомобілів відбулися в різних звітних періодах, то, крім, зазначених вище виправних записів, необхідно заповнити Розрахунок коригування сум ПДВ (додаток 2 до податкової декларації) та відобразити коригування суми податкового кредиту в колонці Б рядка 16 декларації з ПДВ.

Приклад

Підприємством за безготівковим розрахунком було придбано ПММ на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ – 200 грн.) ПММ призначалися для заправлення вантажних автомобілів, і тому витрати на їх придбання було включено в податковому обліку покупця до складу валових витрат, а суму сплаченого ПДВ, підтверджену податковою накладною, підприємство показало у складі податкового кредиту. Однак частину придбаних ПММ на суму 240 грн. (у тому числі ПДВ – 40 грн.) у наступному звітному періоді було використано для заправляння легкових автомобілів.

Таким чином, підприємству необхідно провести коригування валових витрат і відображених раніше сум податкового кредиту щодо ПДВ. Що стосується коригування суми ПДВ, то така сума в бухгалтерському обліку відноситься на витрати звітного періоду.

6. Придбання ПММ за відомостями

Придбання ПММ покупцями може здійснюватися за безготівковим розрахунком шляхом передоплати. Порядок відпуску ПММ при безготівковому розрахунку з використанням відомостей регламентовано пп. 4.2.5.54.2.5.7 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 р. № 81/38/101/235/122.

У разі придбання ПММ за відомостями (форма № 24-нп, додаток 24 до Інструкції №81) між підприємством-покупцем та АЗС – постачальником укладається договір (форма № 23-нп, додаток 23 до Інструкції № 81), згідно з яким АЗС зобов`язується здійснювати заправляння автомобілів підприємця-покупця. Згідно з п.п. 4.2.5.7 Інструкції № 81 використання талонів на паливо як засіб розрахунків на АЗС заборонено.

Договір (форма № 23-нп) містить інформацію про умови розрахунку, терміни дії договору та інші умови.

Особи, які отримали ПММ за відомостями, зобов'язані в той же день здати відомості мате­ріально відповідальній особі.

Матеріально відповідальна особа, яка веде облік нафтопродуктів, отриманих водіями на АЗС - постачальниках за відомостями, прибуткує ПММ на підставі відомостей на відпуск нафто­продуктів.

Для покупця придбання ПММ за відомостями означає, що в момент оплати у нього не вини­кає потреби в заправленні автотранспорту, і певний час куплені ПММ залишаються не за­требуваними для безпосереднього використан­ня в господарській діяльності покупця. При цьо­му слід пам'ятати про умови договору, в якому бажано встановити, що перехід права власності на ПММ від продавця до покупця відбувається після здійснення передоплати. Це дуже важливий аспект при реалізації ПММ за відомостями, від якого залежить відображення цієї операції в бухгалтерському та податковому обліку.

Так, якщо власником придбаних за відомос­тями ПММ є покупець, то в перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток після закінчен­ня звітного періоду ці матеріальні цінності бра­тимуть участь саме у покупця, а не у продавця.

Облік нафтопродуктів ведеться покупцем на субрахунку 203 «Паливо» рахунку 20 «Вироб­ничі запаси».

Оскільки деякий час (до безпосереднього здійснення заправлення) ПММ залишаються не затребуваними покупцем, можна після здійснен­ня передоплати між покупцем і продавцем, крім договору за типовою формою № 23-нп, укласти договір, згідно з яким АЗС зобов'язується здійснювати обслуговування покупця, а також до пред'явлення покупцем відомості на отримання ПММ зберігати в себе ПММ на відповідальному зберіганні. Згідно з умовами таких договорів не затребувані покупцем ПММ продавець приймає на відповідальне зберігання та обліковує їх на забалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» рахунка 02 «Активи на відповідальному зберіганні» Плану рахунків. На цьому ж етапі складається акт приймання-передачі ПММ на підставі довіреності, виписаної покупцем. Акт є підставою для оприбуткування ПММ підприємством-покупцем.

У міру пред'явлення покупцем відомостей та отримання за ними ПММ продавцем провадиться списання вартості ПММ із забалансового рахунка. Наприкінці місяця, але не пізніше 5 числа наступного місяця, між продавцем і

покупцем провадиться звіряння залишків ПММ, що перебувають на відповідальному зберіганні.

Відпуск ПММ АЗС здійснюють на підставі так званих забірних відомостей, що відкриваються на суму проведеної передоплати. При кожному отриманні ПММ оператором у відомості робиться позначка про кількість відпущених ПММ.

Щомісячно наприкінці місяця або після вичерпання суми передоплати такі відомості закриваються, і другий примірник видається покупцю.

Крім того, з метою контролю за витрачанням коштів, перерахованих як передоплата, можуть застосовуватися так знані талони і смарт - карти. При цьому наявність талонів і старт-карт не звільняє підприємства від необхідності складання відомостей та проведення щомісячного звіряння розрахунків у порядку, встановленому Інструкцією № 81.

7. Придбання ПММ за готівку

Купівля ПММ за готівку відбувається безпосередньо на АЗС.

Придбання ПММ за готівковий розрахунок здійснюється, як правило, працівником підприємства за рахунок виданих йому на ці цілі підзвітних сум.

При такому способі придбання ПММ їх оприбуткування провадиться на підставі:

· подорожнього листа, в якому зазначено кількість отриманого палива;

· чека РРО, що підтверджує оплату;

· затвердженого авансового звіту;

· податкової накладної (при сумі придбання ПММ понад 20 грн.)

При сумі придбання понад 20 грн. для отримання податкової накладної водію необхідно мати при собі копію свідоцтва про реєстрацію підприємства як платника податку на додану вартість.

Оскільки придбання ПММ за готівку здійснюється через підзвітну особу підприємства, при відображенні такої операції в обліку буде використовуватися субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» Плану рахунків.

При придбанні ПММ за готівковий розрахунок через АЗС точно відомо, для якого автомобіля (легкового чи вантажного) придбаваються ПММ. Тому в податковому обліку підприємства при віднесенні витрат, пов`язаних із придбанням ПММ, до валових витрат і відображенні податкового кредиту ситуація буде визначеною.

8. Документальне оформлення операцій із ПММ та їх відпуск

Облік нафтопродуктів у натуральному виразі на складі та в коморах ведеться в одиницях маси (тоннах, кілограмах). Якщо нафтопродук­ти знаходяться в інших місцях зберігання (у пунктах заправки, на виробничих дільницях тощо), вони обліковуються в тих одиницях, в яких їх було отримано матеріально відповідаль­ними особами.

Кількісний облік нафтопродуктів у місцях збе­рігання ведеться матеріально відповідальною особою в картках складського обліку або в кни­гах окремо щодо кожного найменування та мар­ки ПММ. На підставі первинних документів до карток заносяться дані щодо надходження та відпуску ПММ і виводяться кількісні залишки після кожного запису або після запису останньої операції дня.

Оприбуткування ПММ, що надійшли, прова­диться на підставі супровідних документів по­стачальника.

У разі встановлення невідповідності нафто­продуктів, що надійшли, до їх асортименту, якості та кількості, зазначених у документах постачаль­ника, складається акт про приймання матеріалу.

Під час надходження ПММ на склад матері­ально відповідальна особа заповнює журнал надходження ПММ із зазначенням дати, номера цистерни, номера квитанції, товарно-транс­портної накладної, виписує прибутковий ордер, де вказує кількість, питому вагу і вид доставки ПММ, та вносить дані з прибуткового ордера до карток складського обліку. До карток складсь­кого обліку вносяться дані видаткових доку­ментів щодо відпуску нафтопродуктів, і після кожного запису виводиться залишок. Наприкінці місяця залишки за картками звіряються з дани­ми бухгалтерії.

Відпуск нафтопродуктів водіям провадиться в одиницях об'єму (літрах), а мастил — в одини­цях маси (кілограмах).

Відпуск ПММ зі складу провадиться матері­ально відповідальною особою на підставі лі­мітно-забірної карти, вимоги та інших видатко­вих документів.

Відпуск матеріалів у виробництво здійснюєть­ся, як правило, на підставі лімітів, попередньо встановлених відділом постачання. Лімітно-забірна карта застосовується для відпуску ПММ у межах затвердженого ліміту та є виправдним документом для списання палива зі складу на виробничі витрати.

Як зазначалося вище, оприбуткування наф­топродуктів, що надійшли, на склад здійснюєть­ся в одиницях маси (в кілограмах, тоннах), од­нак їх відпуск водіям відбувається в одиницях об'єму — літрах. Це дуже важливий аспект об­ліку ПММ, про який слід пам'ятати. Тому під час приймання нафтопродуктів на склад необхідно перевірити їх густину і відповідно до об'єму (тоб­то залежно від ступеня наповнення місткості) визначити їх вагу.

При відпуску нафтопродуктів (у літрах) для списання їх з підзвітної особи на складі необхід­но визначити їх витрачання в масовому виразі, тобто в кілограмах. Для цього дані щоденного витрачання нафтопродуктів переводяться з об'­ємних одиниць (літрів) в одиниці маси (кілогра­ми) за середньою густиною. Середня густина є середньоарифметичною величиною вимірю­вань, здійснюваних протягом зміни. Кількість таких вимірювань не може бути менше трьох разів на добу. Вимірювання густини провадять­ся комірником, а також не менше трьох разів на тиждень комісією. Для обліку цих вимірювань ведеться спеціальний журнал вимірювань наф­топродуктів у резервуарах.

Кількість виданих водіям нафтопродуктів фіксується у двох документах: у відомості обліку видачі нафтопродуктів, де розписується в

отриманні водій, та в подорожньому листі, де розписується матеріально відповідальна особа, яка відпустила нафтопродукти.

На підставі первинних документів, за якими на підприємстві

провадилися приймання та відпуск нафтопродуктів (товарно-транспортні накладні, відомості обліку відпуску ПММ, відомості визначення густини й температури, що засвідчують правильність перерахунку кількості нафтопродуктів з об'ємних одиниць у масові та навпаки), матеріально відповідальна особа дає звіт про рух ПММ, який разом із первинними документами подається до бухгалтерії та є підставою для обліку руху ПММ.

Нормативне витрачання ПММ - це встановлена допустима величина пального, яка має витрачатися автомобілем при здійсненні певного пробігу, виконанні певної транспортної або спеціальної роботи з урахуванням певних умов експлуатації.

Нормативне витрачання ПММ регламентоване Нормами витрачання пального та мастильних матеріалів для автомобільного транспорту, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43.

Нормами № 43 встановлено такі види норм витрачання пального:

· базова лінійна норма на 100 км пробігу автомобіля;

· норма на виконання транспортної роботи на 100 тонно-кілометрів (ураховує додаткове витрачання пального при русі автомобіля з вантажем);

· норма на одну тонну спорядженої маси (ураховує додаткове витрачання пального при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа, або напівпричепа);

· норма на поїздку з вантажем (ураховує збільшення витрачання пального, пов`язане з маневруванням та виконанням операцій навантаження та розвантаження);

· норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи на 100 км;

· норма на роботу спеціалізованого обладнання, встановленого на автомобілях (з розрахунку на годину або на виконану операцію);

· норма на роботу незалежного обігрівача (з розрахунку на одну годину роботи незалежного обігрівача).

Фактичне витрачання пального визначається за такою формулою:

Фактичне витрачання пального = Залишок пального в баку при виїзді + Кількість заправленого пальногоЗалишок пального у баку автомобіля при поверненні до гаражу

<




Реферат на тему: Облік паливно-мастильних матеріалів на підприємстві (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.