Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Бухгалтерський облік

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: розвиток, практика і використання в Україні (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1. Утвердження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. 4

2. Міжнародні стандарти обліку: розвиток, практика і використання в Україні 10

Висновки. 16

Список використаної літератури. 17


Вступ

Міжнародний бухгалтерський облік поширює універсальну в найширшому розумінні систему бухгалтерського обліку, характерну для тої чи іншої країни, на 1) міжнародний порівняльний аналіз; 2) особливості бухгалтерського обліку та звітності, притаманні міжнародним діловим угодам і транснаціональним компаніям; 3) вимоги бухгалтерського обліку для міжнародних фінансових ринків та 4) узгодження систем бухгалтерського обліку і фінансової звітності в усьому світі через залучення політиків, організацій, фахівців та вжиття заходів з вироблення стандартів.

Вже розроблено всі концептуально нові методологічні процедури бухгалтерського обліку фінансових інструментів, їх повноту і відповідність МСБО неодноразово констатувала місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні.

До того ж слід зауважити, що банківська система за досить короткий час без проблем сприйняла такі кардинальні зміни. Логічним продовженням розвитку стандартів стало подальше вдосконалення економічних відносин, зв'язок із зовнішнім світом. Це було передумовою впровадження МСБО в інших галузях економіки.


1. Утвердження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

Корпоративне управління підприємством має здійснюватись у рамках системи, яка гарантує, що всі господарські операції буде відображено у фінансових звітах і що ці звіти будуть чесними, докладними та об'єктивними. Але для того щоб планувати, приймати рішення і здійснювати контроль, адміністрація підприємства має отримувати інформацію більш детальну за ту, яка міститься у фінансових звітах. Така інформація може забезпечуватись силами й у рамках самих фірм з урахуванням їхніх специфічних потреб. Проте це завдання можна значно полегшити,заснувавши фундаментальне джерело інформації на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку.

Основним завданням при виробленні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку є створення такої системи звітності, яка б відповідала водночас і стандартам кожної конкретної країни, і міжнародним нормам. Важливо створювати і запроваджувати такі стандарти, які будуть прийнятними в будь-якій країні. Ці стандарти повинні також забезпечувати необхідну фінансову інформацію для бухгалтерів, інвесторів та кредиторів, потрібну їм для провадження підприємницької діяльності і прийняття інших інвестиційних рішень.

Міжнародні та вітчизняні фінансові регулятивні органи все частіше стикаються з необхідністю запровадження стандартів складання фінансових звітів, вироблених Комісією з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASC). Регулятивні органи могли б спробувати взяти за зразок стандарти бухгалтерського обліку найвищої якості. Проте, оскільки пере-більшість країн навряд чи погодяться з цими стандартами і запровадять їх, такий підхід може викликати гострі суперечки й завдати непоправної шкоди вищій меті: запровадженню і вдосконаленню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Більш практичним підходом є вироблення нових стандартів з метою вдосконалення; існуючих міжнародних стандартів бухгалтерської звітності. Головна мета — щоб значна частина світової спільноти прийняла ці стандарти й постійно вдосконалювала їх. У довгостроковій перспективі метою є запровадження визнаних широким загалом принципів,які представляють найвищі стандарти, що їх можна досягти на міжнародному рівні.

Країни, які розвиваються і які ще не мають систем бухгалтерського обліку чи шукають прийнятних для себе стандартів, необхідно заохочувати до прийняття стандартів ІASC і залучати до процесу узгодження стандартів. Важливо, щоб такі країни рухались до ринкової економіки і запроваджували системи бухгалтерської звітності, які користуються довірою на міжнародних ринках капіталу.

Стандарти IASC. IASC (http://www.iasc.org.uk) було створено 1973 року з метою вдосконалення та узгодження методів бухгалтерського обліку, застосовуваних підприємствами та іншими організаціями в усьому світі. Стандарти комісії виробляються в процесі міжнародної співпраці фахівців з бухгалтерського обліку, тих, хто готує, і тих, хто використовує фінансові звіти, та державних установ, відповідальних за встановлення стандартів. До IASC входить 142 об'єднання професійних бухгалтерів зі 103 країн світу.

IASC розробила міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, які відрізняються від стандартів у США, Великобританії і Німеччині. Країна, що розвивається, може у співпраці з IASC запровадити власні стандарти обліку.

Проблему здобуття міжнародного визнання цих стандартів можна розв'язувати шляхом порівняння основних стандартів IASC зі стандартами інших організацій, що їх встановлюють,таких як Управління стандартів фінансової звітності (FASB) Сполучених Штатів. Деякі з цих стандартів мають лише незначні відмінності, які легко можна було б узгодити. Проте інші стандарти містять принципові розбіжності, тож дійти згоди щодо них може виявитися досить складним завданням.

У рамках нещодавно проведеного IASC дослідження було отримано перелік основних стандартів,необхідних для міжнародної реєстрації фінансових звітів регулятивними органами. Це стандарти стосовно показників таких сфер:

♦ подання фінансових звітів;

♦ облік запасів товарно-матеріальних цінностей;

♦ амортизаційний метод бухгалтерського обліку;

♦ звіти про рух готівки;

♦ прибутки і збитки за звітний період, помилки та зміни методів обліку;

♦ угоди про виконання будівельних робіт;

♦ податки на прибуток;

♦ сегментні звіти;

♦ інформація, яка відображає наслідки зміни цін;

♦ майно, засоби виробництва та обладнання;

♦ угоди про оренду;

♦ виручка;

♦ виплати співробітникам підприємства;

♦ бухгалтерський облік у сфері державних субсидій, надання інформації про державну підтримку;

♦ наслідки зміни курсів обміну валют;

♦ об'єднання компаній;

♦ проценти,сплачувані за кредити;

♦ надання інформації зацікавленим сторонам;

♦ бухгалтерський облік у сфері інвестування;

♦ бухгалтерський облік та звітність систем пенсійного забезпечення;

♦ зведений фінансовий звіт;

♦ бухгалтерський облік інвестицій у дочірні компанії та "асоційовані" компанії;

♦ фінансова звітність в умовах надвисоких темпів інфляції;

♦ надання інформації у фінансових звітах банків та фінансових установ;

♦ фінансові звіти про процентні прибутки в спільних підприємствах;

♦ фінансові інструменти оприлюднення та надання інформації;

♦ чистий прибуток в розрахунку на одну акцію;

♦ фінансові звіти за певний період;

♦ припинення підприємницької діяльності;

♦ зменшення капіталу через покриття збитків;

♦ резерви, умовні борги та активи,право на володіння якими залежить від того, чи сталася певна подія;

♦ нематеріальні активи;

♦ фінансові інструменти розпізнавання та оцінювання.

Процедура розробки Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) така:

а) Рада формує Керівний комітет. Головою кожного Керівного комітету є Представник Ради. До складу Комітету, як правило, входять представники бухгалтерських організацій принаймні трьох інших країн. Керівні комітети також можуть включати представників інших організацій, які входять до Ради або Консультативної групи, чи експертів із певних питань;

б) Керівний комітет визначає та переглядає всі питання бухгалтерського обліку, пов'язані з певною темою. Керівний комітет розглядає застосування Концептуальної основи КМСБО для підготовки та надання фінансових звітів щодо визначених питань бухгалтерського обліку. Керівний комітет також вивчає регіональні та національні вимоги до бухгалтерського обліку і практику, в тому числі різні облікові підходи, які можуть бути доречними за різних обставин. Розглянувши всі необхідні питання, Керівний комітет може надати Раді Виклад мети;

в) після отримання від Ради коментарів щодо Викладу мети, якщо вони надаються, Керівний комітет, як правило, готує і публікує Проектний виклад принципів або інший документ для обговорення. Метою цього Проектного викладу є визначення основоположних облікових принципів, які формуватимуть основу для підготовки Проекту для обговорення. Комітет також описує розглянуті альтернативні рішення і причини рекомендації щодо їх прийняття або відхилення. Протягом періоду обговорення, який, як правило, триває три місяці, всі зацікавлені сторони заохочуються до надання коментарів. Для перегляду існуючого МСБО Рада може дати вказівку Керівному комітетові підготувати Проект для обговорення без попередньої публікації Проектного викладу принципів;

г) Керівний комітет переглядає коментарі щодо Проектного викладу принципів і узгоджує остаточний Виклад принципів, який подається Раді для ухвалення і використовується як основа для підготовки Проекту для обговорення МСБО, що пропонується. Остаточний Виклад принципів офіційно не публікується, але його можна отримати за запитом;

д) Керівний комітет готує попередній варіант Проекту для обговорення, який має бути ухвалений Радою. Після перегляду й ухвалення принаймні 2/3 членів Ради Проект для обговорення публікується. Протягом періоду обговорення, що становить мінімум один місяць, а триває, як правило, щонайменше три місяці, всі зацікавлені сторони заохочуються до надання коментарів;

е) Керівний комітет переглядає коментарі, готує проект МСБО для перегляду Радою. Після перегляду і за згодою принаймні 2/3 членів Ради стандарт публікується.

Протягом цього процесу Рада може вирішити, що питання, яке розглядається, вимагає додаткових консультацій або буде детально пророблене в разі випуску Документа для обговорення й отримання коментарів. Може виникнути необхідність у випускові кількох Проектів для обговорення перед початком розробки МСБО.


2. Міжнародні стандарти обліку: розвиток, практика і використання в Україні

Загальновідомо, що для досягнення Україною бажаного рівня розвитку необхідно реформувати різні сектори економіки і в першу чергу – фінансовий, в якому найважливіше місце відводиться банкам. Процес реформування банківської системи повинен охопити всі елементи банківського сектора, включно із бухгалтерським обліком та звітністю. Причому їх реформування в першу чергу передбачає перехід до МСБО, що дозволяють реально відображати фінансовий стан банку та передбачати тенденції розвитку капіталу на ринку.

На даний момент 15 пілотних банків відпрацьовують на практиці нові форми обліку та звітності, проводять відповідну підготовку персоналу. Два банки – Перший український міжнародний банк та "Сос‘єте Женераль Україна", працюють за МС з моменту їх створення. інші банки перейшли на бухгалтерську систему за міжнародними стандартами з початку 1998 року. Для реалізації програми реформування бухобліку в Україні створені робочі групи в які входять керівники та спеціалісти основних департаментів НБУ та комерційних банків, вчені. Програму підтримують МВФ, Центральний банк Нідерландів, Британський фонд ноу-хау, Агентство міжнародного розвитку США, ТАСІС, ЄС.

Реалізація програми відбувається шляхом перегляду українських СБО з точки зору МСБО, виданням та розробкою нових планів рахунків НБУ та комерційними банками.

Також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку затверджені форми фінансової звітності емітентів цінних паперів, що відповідають МСБО.

З уведенням у дію з 01.01.2000 року Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі — Закон) установи працюють у законодавчо врегульованому полі. Встановлено правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і подання бухгалтерської (фінансової) звітності. Законом визначено:

1. Основні принципи організації бухгалтерського обліку (тобто правила, якими треба керуватися вимірюючи, оцінюючи, реєструючи господарські операції та відображаючи їх результати у фінансовій звітності).

2. Організаційні форми ведення бухгалтерського обліку.

3. Обов'язки головного бухгалтера.

4. Види обліку (бухгалтерський, управлінський):

а) бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність установи зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

б) управлінський облік становить систему обробки та підготовки інформації про діяльність установи для внутрішніх користувачів у процесі управління зазначеною установою. Цей новий вид обліку дає змогу створити високоякісну інформаційну базу, необхідну для аналізу, контролю та управління. Ефективність діяльності установи залежить від того, як нею керують. Сподіватися на успіх можна за умови визначення факторів та шляхів підвищення ефективності.

5. Види звітності (фінансова, податкова, статистична та інші):

а) фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів установи за звітний період;

б) податкова звітність — це комплекс даних, визначених Державною податковою адміністрацією, вона містить інформацію, необхідну при сплаті податків

в) статистична звітність встановлюється органами статистики і містить інформацію про стан економіки та рівень розвитку держави;

г) під іншою звітністю слід розуміти управлінську звітність, тобто надану керівництву інформацію стосовно стану, результатів діяльності установи, факторів, які на них вплинули. Вона необхідна для планування, контролю і прийняття відповідних управлінських та економічних рішень.

Усі ці види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

6. Склад фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів). Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлює Національний банк України за погодженням із Державним комітетом статистики.

7. Порядок оприлюднення річної фінансової звітності (не пізніше 1 червня наступного за звітним року).

Законом чітко регламентується відповідальність керівника установи за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів звітності протягом установленого терміну, створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Законом кардинально змінюється статус керівника служби бухгалтерського обліку (головного бухгалтера), який раніше був "головним контролером" і стежив за діяльністю установи взагалі, а тепер є головним методологом із питань бухгалтерського обліку та контролює, як відображаються на рахунках бухгалтерського обліку операції, чи своєчасно складено фінансову звітність. Слід зазначити, що Закон не послаблює відповідальності головного бухгалтера, а підвищує його роль.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання в установі єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у підвідомчих установах, забезпечує складання і подання у встановлені строки фінансової звітності і головне — забезпечує достовірною інформацією всі структурні підрозділи установи.

Варто б зупинитися на терміні "облікова політика", який уперше зустрічається в цьому законодавчому документі. Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що застосовуються при веденні бухгалтерського обліку.

До переліку складових з облікової політики установи, передбачених відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів України, після затвердження керівником можуть входити: внутрішній план рахунків бухгалтерського обліку, система внутрішнього контролю, методика нарахування амортизації, методи оцінки активів, методи списання матеріальних ресурсів (FIFO, LIFO, середньозваженої величини), порядок розрахунків між структурними підрозділами, порядок проведення інвентаризації, порядок розподілу прибутку, порядок консолідації фінансової звітності, порядок організації податкового обліку, порядок документообігу, порядок ведення управлінського обліку, технологія обробки облікових даних тощо.

Згідно із Законом запроваджується ряд Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (надалі — П(С)БО).

На сьогодні опубліковано близько 20 П(С)БО.

Із переліку затверджених стандартів зупинимося на трьох їх групах:

♦ першою регулюються питання складання фінансової звітності: № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", № 2 "Баланс", № 3 "Звіт про фінансові результати", № 4 "Звіт про рух грошових коштів", № 5 "Звіт про власний капітал", № 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", № 19 "Об'єднання підприємств", № 20 "Консолідована балансова звітність", № 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва";

♦ другою регулюються питання бухгалтерського обліку майна і зобов'язань: № 7 "Основні засоби", № 8 "Нематеріальні активи", № 9 "Запаси", № 10 "Дебіторська заборгованість", № 11 "Зобов'язання", № 14 "Оренда";

♦ до третьої групи можна віднести стандарти, які регулюють питання формування доходів, витрат і фінансових результатів: № 15 "Дохід", № 16 "Витрати".

Слід зазначити, що не всі П(С)БО стосуються банківських установ (№№ 1, 2, 3, 4, 5, 16). Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" затверджено порядок подання фінансової звітності (постанова Кабінету Міністрів від 28.02.2000 р. № 419).

Одним із ключових моментів зазначеної постанови є скасування положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 250, яким досі регулювався порядок надання бухгалтерської звітності.

Зазначимо, що запровадження національних стандартів (П(С)БО) бухгалтерського обліку потребує внесення ряду коректив до чинних нормативних документів із питань бухгалтерського обліку.

Наступним документом, який урегулює питання організації операційної роботи, має стати "Положення про організацію операційної роботи в банківських установах". На сьогодні це питання частково регулюють Правила, які практично себе вичерпали.

"Положення про організацію операційної роботи", як і "Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України", повинні цілковито скасувати "Правила ведення бухгалтерського обліку і звітності в установах банків СРСР" № 7. Вони мають урегулювати питання класифікації внутрібанківських документів, регістрів бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю тощо.

Питання внутрішнього контролю за таких обставин набуває дещо іншого змісту, ніж контроль, регламентований Правилами. їх слід зорієнтувати на здійснення такого контролю, який би забезпечував банку мінімальну ризиковість.

Бухгалтерські документи, за умови надзвичайної важливості бухгалтерської праці та бухгалтерського обліку, повинні бути дуже чіткі та зрозумілі. Якщо бухоблік буде у кожного підприємця та в кожній організації довільним, то він втратить своє значення. Отже бухгалтерський облік повинен бути весь стандартизований.


Висновки

Роль бухгалтерського обліку в ринковій економіці двояка: з одного боку, бухгалтерський облік дає можливість власнику чітко відокремити його підприємство з усім майном від усіх інших господарських суб‘єктів таким чином, щоб «моє» й ««твоє» в кожен момент могли бути чітко відділені один від одного. Виходячи з цього, стає можливий найсуворіший контроль за здійснюваними змінами форм та вартості усіх частин майна підприємства.

Одним з найважливіших принципів, установлених Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, є автономність підприємства, згідно якого в обліку і балансі відображається лише те майно, котре законодавчо визнається власністю конкретного підприємства. В ринковій економіці дотримання принципу автономності підприємства є правовою основою для визначення дійсного майна й фінансового стану того чи іншого господарюючого суб‘єкта.

Сутність предмета бухгалтерського обліку розкривається через об‘єкти. Об‘єктами є господарчі засоби, джерела господарчих засобів та господарчі процеси.

Бухгалтерський облік відбиває увесь процес виробництва, кошти підприємства, дає можливість прослідкувати за змінами, які потерпають його майнові засоби. Враховуючи сукупність затрат, підприємець визначає собівартість виробництва чи мінімум того; що він повинен виручити, якщо не бажає нести збитки. Для цього він постійно порівнює собівартість своєї продукції, робіт та послуг з ринковими цінами. Таким чином підприємець контролює продуктивність і прибутковість свого підприємства.


Список використаної літератури

1. Велш, Глен А. Основи фінансового обліку: учбовий посібник/ Глен А.Велш,; Пер. з англ. О.Мінін, О.Ткач. - К.: Основи, 1997. - 943 с.

2. Голов С. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі: Практичний посібник/ Сергій Голов, Валентина Костюченко,; Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України . - К.: Лібра, 2001. - 839 с.

3. Кривонос А. Бізнес-планування на підприємстві: Навчальний посібник/ Анатолій Кривонос,; Міжрегіональна академія управління персоналом. - К.: МАУП, 2005. - 159 с.

4. Лучко М. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник/ Михайло Лучко, Ірина Бенько,. - К.: Знання , 2006. - 311 с.

5. Регулювання у сфері бухгалтерського обліку та аудиту в ЄС та перспективи адаптації законодавства України: наукове видання/ О. Величко, С. Голов, С. Зубілевич та ін.; За наук. ред. С. Голова; М-во юстиції України, Центр європейського та порівняльного права. - К.: Арт-Медіа, 2005. - 584 с.

6. Словник-довідник фінансового ринку: словник/ Укл.: В. В. Фещенко, О. О. Резнікова, О. В. Романченко та ін.. - К.: Українське агентство фінансового розвитку, 2005. - 321 с.





Реферат на тему: Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку: розвиток, практика і використання в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.