Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Бухгалтерський облік

Інформаційна система "виробничі запаси": облік і ревізія (дипломна робота)

План

Вступ

Розділ 1. Загальнотеоретична характеристика запасів підприємства

1.1 Роль і місце інформаційної підсистеми виробничі запаси в загальній інформаційній системі підприємства

1.2. Класифікація виробничих запасів

1.3. Особливості визнання та оцінки виробничих запасів

Розділ 2. Особливості організації та методика відображення в обліку запасів

2.1. Документальне відображення, організація, методика обліку надходження виробничих запасів та вибуття їх у виробництво -

2.2. Організація обліку, документальне відображення, інвентаризація та особливості обліку переоцінки виробничих запасів

2.3. Документальне відображення та особливості обліку руху малоцінних та швидкозношуваних предметів

Розділ 3. Ревізія запасів як складова контрольно інформаційної підсистеми управління підприємством

3.1. Поняття ревізії як форми контролю, її принципи, завдання та інформаційна база

3.2. Особливості перевірки складського обліку запасів, переміщення та наявності виробничих запасів на складах

3.3. Ревізія операцій, пов'язаних із використанням виробничих запасів у виробництві та контроль за МШП

Список використаної літератури -

Додатки


 

Зміст

Вступ - - - - - - - - - - - 7

Розділ 1. Загальнотеоретична характеристика запасів підприємства - 12

1.1 Роль і місце інформаційної підсистеми виробничі запаси в загальній інформаційній системі підприємства - - - - 12

1.2. Класифікація виробничих запасів - - - - - 20

1.3. Особливості визнання та оцінки виробничих запасів - - 30

Висновок до розділу 1 - - - - - - - 44

Розділ 2. Особливості організації та методика відображення в обліку запасів - - - - - - - - - - 45

2.1. Документальне відображення, організація, методика обліку надходження виробничих запасів та вибуття їх у виробництво - - - - - - - - - 45

2.2. Організація обліку, документальне відображення, інвентаризація та особливості обліку переоцінки виробничих запасів - - 68

2.3. Документальне відображення та особливості обліку руху малоцінних та швидкозношуваних предметів - - - 78

Висновок до розділу 2 - - - - - - - 87

Розділ 3. Ревізія запасів як складова контрольно інформаційної підсистеми управління підприємством - - - - 89

3.1. Поняття ревізії як форми контролю, її принципи, завдання та інформаційна база - - - - - - - - 89

3.2. Особливості перевірки складського обліку запасів, переміщення та наявності виробничих запасів на складах - - - - 99

3.3. Ревізія операцій, пов'язаних із використанням виробничих запасів у виробництві та контроль за МШП - - - - - 112

Висновок до розділу 3 - - - - - - - 128

Висновки та пропозиції - - - - - - - - 130

Список використаної літератури - - - - - - - 132

Додатки - - - - - - - - - - - 140


 

ВСТУП

Становлення ринкової економіки в Україні, поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних зв'язків зумовили необхідність удосконалення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для забезпечення переходу до системи, орієнтованої на ринкові умови господарювання, підвищенню ефективності облікової інформації, необхідної для потреб управління і контролю на всіх рівнях, сприяло прийняття Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", який є головним нормативно-правовим документом у системі регулювання обліку і закріпив перехід підприємств і організацій України на систему фінансового обліку і звітності, основану на національних Положеннях (Стандартах) бухгалтерського обліку, що відповідають вимогам міжнародних стандартів.

Перехід від планово-розподільчої до ринкової економіки вимагає перегляду методологічної основи обліку, уточнення його об'єктів, технологію збору і обробки даних. Зрозуміло, що методологічні аспекти відіграють вирішальну роль у структуризації внутрішньої будови інформаційної системи підприємства та визначають технологію облікового процесу, а тому їх розвиток в умовах ринку є об'єктивною необхідністю [83, с.183].

Здійснення ефективних заходів щодо стабілізації економіки України і перехід до ринкових відносин потребують принципово нових підходів до управління запасами підприємства. Це зумовлює необхідність удосконалення організації та методики обліку запасів підприємства та відповідність до вимог ринкової інфраструктури.

Проблеми обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набувають особливої актуальності в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації. Система їх обліку, яка склалася роками, не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з запасами.

Важливе практичне значення та виробничу спрямованість мають питання аналізу забезпечення та використання запасів на підприємствах (у виробництві) оскільки повне забезпечення виробничими запасами виробництво та їх ефективне використання є передумовою подальшого розвитку виробництва на підприємствах.

Крім самого обліку важливе значення має питання перевірки, тобто ревізії запасів на підприємстві. Відсутність єдиної методичної основи та аспектів оптимізації призвели до схоластичного підходу в розвитку облікової системи, в тому числі й запасів.

Розвитку теорії і практики обліку та контролю максимально наближеної до ринкових умов сприяють праці Пушкаря М.С., Сопка В.В., Бутинця Ф.Ф., Чебанової Н.В., Савицької Г.В., Мех Я.В., Чумаченка М.Р., Бордаша С.В., Ткаченка Н., Поповича П.Я., Усача Б.Ф. та інших. Проблеми обліку запасів та їх ревізії є предметом особливої уваги економічної науки. Великий внесок в розробку теоретичних основ і методологічних підходів до проблеми обліку виробничих запасів і їх використання внесли провідні вчені-економісти: Білуха М.Т., Гетьман В.Г., Дем'яненко М.Я., Завгородній В.П., Кірєйцева Г.Г., Кузьмінський А.М., Линник В.Г., Литвин Ю.Я., Огійчук М.Ф., Палій В.Ф., Підлісецький Г.М., Саблук П.Т., Сук Л.К. та інші вчені.

Однак ряд проблем організації обліку та контролю виробничих запасів в умовах переходу до ринкових відносин потребують подальших досліджень та наукових розробок. В багатьох теоретичних концепціях стану та розвитку обліку, аналізу та контролю запасів відсутня єдність: вони або недостатньо обґрунтовані або спірні. Зміна податкового механізму додала до своєї маси невирішених проблем нові, які до цього часу наукою не ставилися і не обґрунтовувалися.

Теоретичне і практичне значення вирішення зазначених питань по удосконаленню обліку та контролю виробничих запасів на підприємстві і зумовили вибір теми, визначили основні завдання і цільову спрямованість дипломної роботи.

Актуальність теми полягає у тому, що добре побудований, належним чином організований облік виробничих запасів, тобто якісна поінформованість про їх наявність та рух мають суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Тому сьогодні об'єктивно виникли умови для перегляду існуючої практики організації обліку та контролю запасів. Вся система досліджень по даному об'єкті обліку розглянута під кутом зору вимог ринкових відносин.

Метою дипломної роботи є виявлення передумов, теоретичне й практичне обґрунтування вдосконалення організації та методики фінансового обліку і контролю запасів в умовах переходу до ринкових відносин на основі опрацьованого законодавства та інструктивного матеріалу, літературних джерел, діючої практики організації обліку та положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Досягнення поставленої мети передбачило формування і виконання наступних наукових і практичних завдань:

§ уточнити зміст виробничих запасів, їх склад, класифікацію на підприємстві;

§ визначити роль, завдання і основні напрямки розвитку обліку запасів з метою приведення їх у відповідність вимогам ринкових відносин;

§ проаналізувати діючу організацію та методику фінансового обліку виробничих запасів, вплив на них зміни податкової політики та виявити шляхи їх вдосконалення;

§ визначення рівня використання засобів і факторів, які впливають на них;

§ розрахувати вплив використання запасів на обсяг продукції;

§ розробити методичні та технологічні процедури проведення контролю, збереження та використання запасів на підприємстві.

Предметом дослідження визначено методологічні аспекти обліку та контролю за запасами в умовах ринкових відносин з урахуванням галузевої специфіки. Дане підприємство відноситься до харчової промисловості, яка в останні роки характеризується значним розширенням асортименту продукції.

Об'єктом дослідження вибрано ДП "Угерський спиртовий завод", в якому є наявні можливості для висвітлення досліджувальних у роботі питань, щодо організації обліку запасів.

У дипломній роботі використовувалися такі методи дослідження: аналіз - для деталізації і розчленування об'єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез - для узагальнення розрізнених аспектів методики обліку, аналізу та контролю засобів; статистичні та аналітичні розрахунки - для дослідження факторної облікової інформації; порівняння - для зіставлення даних підприємства у динаміці; групування - для визначення залежностей одних показників від інших; середніх І відносних величин - для дослідження рівня використання облікової інформації в управлінській діяльності; табличний (графічний) — для наочного зображення результатів дослідження.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає у вдосконаленні існуючої методології фінансового обліку виробничих запасів, та дослідження і висвітлення проблеми контролю за ними.

Практичне значення одержаних результатів, полягає в тому, що реалізація висновків і пропозицій сприятиме підвищенню ефективності фінансового обліку виробничих запасів.

Дипломна робота складається з таких частин: вступ; три розділи; висновки та пропозиції; список використаних джерел; додатки.

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми, сформульовано задачі, предмет і об'єкт дослідження, приведено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення.

В першому розділі – "Загальнотеоретична характеристика запасів підприємства" - розкривається економічна сутність запасів, їх роль у виробництві; подається класифікація та їх оцінка.

В другому розділі – "Особливості організації та методика відображення в обліку запасів" - розглянуто організацію синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів та дано пропозиції щодо шляхів його вдосконалення.

В третьому розділі – "Ревізія запасів як складова контрольно інформаційної підсистеми управління підприємством" - розглянуто завдання та джерела контролю за запасами підприємства, а також наведені особливості проведення ревізії запасів.


 

РОЗДІЛ 1

Загальнотеоретична характеристика запасів підприємства

1.1 Роль і місце інформаційної підсистеми виробничі запаси в загальній інформаційній системі підприємства

Становлення економіки нашої держави переживало немало етапів спаду і росту, в ній приймали участь як і видатні професори та спеціалісти, так і звичайні люди, але завжди під час цього процесу творення була присутня система. Система в обличчі економіки, держави, так і будь-якого підприємства яке було частиною малої системи і входило в свою чергу до більш укрупнених систем. Тому кожне явище завжди характеризується як складова, або частина системи. Різні системи значно відрізняються між собою як по складу, так і за головними цілями і в залежності від того де вона використовується, відрізняється їхня головна мета (табл.1.1). Якщо розглядати в загальному, то система - це будь-який об'єкт, що одночасно розглядається і як єдине ціле, і як об'єднана в інтересах досягнення поставлених цілей сукупність різнорідних елементів.

Таблиця 1.1

Склад систем та визначення їх цілей

Система

Елементи системи

Головна мета системи

Фірма

Люди, устаткування, матеріали, будинки й ін.

Виробництво товарів

Комп'ютер

Електронні й електромеханічні елементи, лінії зв'язку й ін.

Обробка даних

Телекомунікаційна система

Комп'ютери, модеми, кабелі, мережне програмне забезпечення й ін.

Передача інформації

Інформаційна система

Комп'ютери, люди, інформаційне і програмне забезпечення

Виробництво професійної інформації

Додавання до поняття "система" слова "інформаційна" відбиває мету її створення і функціонування. Інформаційні системи забезпечують збір, збереження, обробку, пошук, видачу інформації, необхідної в процесі прийняття рішень з будь-якої області. Вони допомагають аналізувати проблеми і створювати нові продукти.

Інформаційна система – це взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для збереження, обробки і видачі інформації в інтересах досягнення поставленої мети [66, c.146].

Сучасне розуміння інформаційної системи припускає використання в якості основного технічного засобу переробки інформації персональний комп'ютер. Крім того, технічне втілення інформаційної системи саме по собі нічого не буде значити, якщо не буде врахована роль людини, для якого призначена вироблена інформація і без якої неможливе її одержання і представлення.

Необхідно розуміти різницю між комп'ютерами й інформаційними системами. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, є технічною базою й інструментом для інформаційних систем. Інформаційна система немислима без персоналу, взаємодіючого з комп'ютерами і телекомунікаціями.

Процеси, що забезпечують роботу інформаційної системи будь-якого призначення, умовно можна представити у вигляді трьох основних блоків:

ü введення інформації з зовнішніх чи внутрішніх джерел;

ü обробка вхідної інформації і представлення її в зручному вигляді;

ü удосконалення та формування інформації для представлення споживачам чи передачі в іншу систему;

Інформаційна система визначається наступними властивостями:

· будь-яка інформаційна система може бути піддана аналізу, побудована і керована на основі загальних принципів побудови систем;

· інформаційна система є динамічна і така, що розвивається;

· при побудові інформаційної системи необхідно використовувати системний підхід;

· вихідною продукцією інформаційної системи є інформація, на основі якої приймаються рішення;

· інформаційну систему варто сприймати як людино-комп'ютерну систему обробки інформації.

В даний час склалася думка про інформаційну систему як про систему, реалізованої за допомогою комп'ютерної техніки. Проте неправильно розуміти її тільки у комп'ютерному середовищі. Щоб розібратися в роботі інформаційної системи, необхідно зрозуміти суть проблем, що вона вирішує, а також організаційні процеси, у які вона включена. Так, наприклад, при визначенні можливості економічної інформаційної системи для підтримки прийняття рішень варто враховувати:

v структурованість розв'язуваних управлінських задач;

v рівень ієрархії керування фірмою, на якому рішення повинне бути прийняте;

v приналежність розв'язуваної задачі до тієї чи іншої функціональної сфери бізнесу;

v вид використовуваної інформації.

Побудова інформаційної системи можна порівняти з будівлею будинку. Цеглини, цвяхи, цемент та інші матеріали, складені разом, не можуть бути будинком. Потрібний проект, землевпорядження, будівництво й ін., щоб з'явився будинок. Аналогічно для створення і використання інформаційної системи необхідно спочатку зрозуміти структуру, функції і політику організації, мети керування і прийнятих рішень [91, c.7-10].

Інформаційна система є частиною організації, а ключові елементи будь-якої організації - структура й органи керування, стандартні процедури, персонал, субкультура.

Побудова інформаційної системи повинно починатися з аналізу структури керування організацією а потім і визначення цілей. Наприклад Інформаційні системи по зниженню витрат виробництва відслідковують усі фази виробничого процесу, сприяють поліпшенню керування і контролю, більш раціональному плануванню і використанню персоналу і, як наслідок, зниженню собівартості виробленої продукції і послуг.

Інформаційна система „виробничі запаси” є також однією з найбільш вагомих складників підприємства, за допомогою якого воно розпочинає певну, притаманну йому технологію виробництва. Тому моніторинг цієї ділянки є дуже важливий оскільки з впевненістю можна сказати що інформаційна система присутня на кожному підприємстві, так само як запаси використовуються на всіх підприємствах. Жодне підприємство — як у сфері матеріального виробництва, так і у виробничій сфері — не може обійтися без запасів. Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси [91, c.7-9].

В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов'язаних із запасами, проте, слід враховувати, що кожна з них має самостійне значення та власне тлумачення.

У навчальній літературі часто застосовується поняття "виробничі запаси", замінене поняттям "матеріали". Деякі автори при визначенні поняття матеріальних оборотних активів застосовують термін "цінності". Однак, поняття "цінність" є описовою категорією, ознакою, якісним або критеріальним показником, що характеризує запаси як економічні елементи, які мають користь для їх власника і можуть принести йому економічні вигоди.

Запаси — це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20. 10. 1999 р. № 246 . [8, c.85]

Основними завданнями обліку виробничих запасів є:

· правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних цінностей,

· виявлення та відображення витрат, пов'язаних з їхньою заготівлею;

· контроль за надходженням, заготівлею матеріальних цінностей, їх зберіганням;

· одержання точних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складах і в коморах;

· правильне та своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.

Забезпечення зберігання запасів здійснюють такими методами:

а) через систему матеріальної відповідальності — укладанням договорів із працівниками, які мають доступ до оформлення документів про рух матеріальних цінностей;

б) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

в) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

г) налагодження складського господарства;

ґ) проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної).

Бухгалтер має уважно стежити за рухом і зберіганням матеріальних цінностей. Основою такого контролю є первинна документація [83, c.352].

На багатьох підприємствах використовують типові форми первинної документації: прибутковий ордер, лімітно-забірна карта, акт-вимога на заміну чи додатковий відпуск матеріалів, накладна-вимога на відпуск чи внутрішнє переміщення матеріалів, картка складського обліку матеріалів.

Працівники матеріального відділу бухгалтерії систематично перевіряють правильність оформлення первинних документів на матеріали, які надходять або витрачаються, а також достовірність і своєчасність записів у складських картках сортового обліку.

Бухгалтер своїм підписом у складських картках підтверджує правильність записів, зроблених матеріально відповідальною особою, та проставлених нею залишків. Відтак первинні документи за реєстром передають зі складу до бухгалтерії. Лімітні карти працівник складу повинен здавати в міру використання ліміту. Наприкінці місяця у бухгалтерію передають усі лімітні карти незалежно від використання ліміту.

Під час опрацювання первинних документів взаємозв'язок складського сортового обліку і даних синтетичного бухгалтерського обліку контролюється за допомогою відомості обліку залишків матеріалів, яку бухгалтерія відкриває для кожного складу. До цієї відомості матеріально відповідальна особа або працівник бухгалтерії переносить із складських карток сортового обліку дані про залишки матеріалів кожного місяця. Підсумкові дані підраховують за окремими групами матеріалів, субрахунками та синтетичним обліком у цілому [67, c.230].

Важливий етап контролю за станом складського обліку та збереженням запасів (матеріальних цінностей) — контрольні вибіркові інвентаризації залишків матеріалів (особливо коштовних і дефіцитних), які проводить комісія, призначена керівником підприємства. На складах мають бути узгоджені з головним бухгалтером списки та зразки підписів осіб, які мають право вимагати й одержати необхідні матеріали.

Пильна увага надається обліку й контролю видачі довіреностей на одержання матеріальних цінностей. Зокрема, слід запобігати видачі довіреностей працівникам, які не прозвітували про одержані раніше цінності, а також довіреностей, у яких не вказані постачальник, найменування та кількість одержуваних цінностей. Уважно перевіряють дати в документах, за якими оприбутковано матеріальні цінності за інвентаризацією.

Кожне підприємство має своєчасно укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність з особами, які приймають, зберігають і відпускають цінності, а також визначити посадових осіб, яким надано право підписувати документи на одержання, відпуск зі складів матеріалів і видавати дозвіл (перепустку) на вивезення матеріальних цінностей з підприємства.

Запаси для кожного підприємства – це також активи, які утримуються для продажу за умови звичайної господарської діяльності (товари); які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, (незавершене виробництво); утримуються для використання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг (сировина, матеріали тощо). (Міністерство фінансів України від 20 жовтня 1999р. №246).

При виробництві продукції використовують вже виробничі запаси. Виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені запаси, що підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання у ході нормального операційного циклу (п.21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" [76, c.45], затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 березня 1999р. № 87).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси” детально регламентує загальні засади організації бухгалтерського обліку запасів і в принципі по-новому вирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об'єктивному відображенню в бухгалтерському обліку фактичної собівартості використаних виробничих запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств.

Отже якщо говорити про роль і місце інформаційної підсистеми виробничі запаси в загальній інформаційній системі підприємства то вона знаходиться далеко не на останньому місці, і від неї залежить загальний розвиток підприємства.


 

1.2. Класифікація виробничих запасів.

Класифікація кожного явища є дуже важливою ланкою, оскільки від її правильності буде залежати і правильність використання цього явища. Основоположна класифікація запасів закладена в законодавстві, а саме в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій. Тому на нашу думку доцільно було б зупинитись докладніше на цій класифікації. Розглянемо об'єкти, що обліковуються на рахунку 20 "Виробничі запаси”. (детальніше виробничі запаси розписані в питанні 2.1).

Сировина.

Матеріали (Основні матеріали і Допоміжні матеріали).

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби.

Паливо.

Тара і тарні матеріали.

В загальному сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення віднесено законодавством до оборотних засобів. (Господарський кодекс України , який набрав чинності з 01 січня 2004р.)

Будівельні матеріали.

Матеріали, передані в переробку .

Запасні частини.

Матеріали сільськогосподарського призначення.

Незавершене виробництво

Зворотні відходи виробництва.

Незавершене виробництво.

Товари.

Готова продукція.

В окрему групу виділяють оборотні малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року [102, c.82].

Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства.

Застосування терміну "матеріально-виробничі запаси" пов'язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, адже охоплює усі активи, що мають матеріальну форму та використовується у виробничому процесі.

Терміни "товарно-матеріальні активи" і "товарно-матеріальні запаси" не досить прийнятні для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так і необоротними. При цьому акцент робиться на можливість продажу таких активів (додаток А).

Певні протиріччя пов'язані і з використанням терміну "предмети праці". Поняття предметів праці достатньою мірою відповідає сутності елементів виробництва, що піддаються обробці, але традиційно використовується не як облікова категорія, а як економічна.

Термін "товарно-виробничі запаси" найбільшою мірою відображає характерні властивості речових елементів виробництва, основне призначення яких - обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів (товарів), що перебувають на складах.

Незавершене виробництво - це не закінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання не закінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу. (Зазначене визначення сформульовано на підставі аналізу п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси, "затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. № 246)

Товари - це матеріальні цінності, що придбані (одержані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Підприємство-покупець, як правило, не вносить суттєвих змін до фізичної форми товарів, які придбаває. Але в деяких випадках, наприклад, коли підприємство-покупець займається перепродажем, може здійснюватись комплектація таких товарів, їх компонування в яку-небудь систему (об'єднання декількох станків у виробничу лінію). Товарні запаси складають основну частину запасів у торговельно-закупівельних підприємств, у підприємств, що спеціалізуються на комплектації, тощо. ("Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань, господарських операцій підприємств та організацій "затверджена наказом Міністерства фінансів Україні від 30 листопада 1999р. №291)

Готова продукція - це продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; це продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. ("Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій" затверджений наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999р. №291)

Норми П(С)БО 9 "Запаси" не поширюються на такі запаси:

· незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;

· фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо);

· молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обґрунтована їх класифікація. Відповідно до Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

· сировину, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

· незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;

· готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;

· товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

· малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;

· молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог Положення (стандарту) 9.

Для обліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливої актуальності класифікування в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації.

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Характеристика основних видів запасів

№ з/п

Класифікаційні групи запасів

Вид запасів

Характеристика

1

2

3

4

1

За призначенням і причинами утворення

Постійні

Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками

Сезонні

Запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні

2

За місцем знаходження

Складські

Запаси, що знаходяться на складах підприємства

У виробництві

Запаси, що знаходяться в процесі обробки

В дорозі

Продукція, що відвантажена споживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі

3

За рівнем наявності на підприємстві

Нормативні

Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства

Понаднормові

Запаси, що перевищують їх нормативну кількість

4

За наявністю на початок і кінець звітного періоду

Початкові

Величина запасів на початок звітного періоду

Кінцеві

Величина запасів на кінець звітного періоду

5

Відносно до балансу

Балансові

Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі

Позабалансові

Запаси, що не належать підприємству, і знаходяться у нього через певні обставини

6

За ступенем ліквідності

Ліквідні

Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів

Неліквідні

Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів

7

За походженням

Первинні

Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві

Вторинні

Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи виробництва та споживання продукції)

продовження таблиці 2.1

8

За обсягом

Вільні

Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві

Обмежені

Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві

9

За сферою використання

У сфері виробництва

Запаси, що знаходяться у процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво)

У сфері обігу

Запаси, що знаходяться у сфері обігу (гото





Реферат на тему: Інформаційна система "виробничі запаси": облік і ревізія (дипломна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.