Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Значення лісів Українських Карпат в економіці України (реферат)

Лісові багатства Українських Карпат відіграють важливу роль в економіці України як джерело постачання народного господарства цінною деревиною, а також мають дуже важливе водоохоронне, водорегулююче, протиерозійне та санітарно-гігієнічне значення. Вони регулюють поверхневе стікання атмосферних опадів та істотно впливають на гідрологічний режим рік Дністра, Пруту, Тиси та їх приток.

Багатий рослинний покрив на схилах гір зберігає неглибокі щебінчасті грунти від змиву та зсувів.

Крім того, карпатські ліси позитивно впливають не тільки на місцевий клімат, їх дія поширюється в цілому на країну та сусідні території.

Вони створюють найкращі умови для місцевих курортів, будинків відпочинку, мисливства та рибальства.

Район Карпат належить до найбільш інтенсивно вкритої лісом площі в Україні. Карпати займають 7,4% території України, а розташовані на них ліси становлять близько 38% площі цього району.

Для вирішення завдань раціонального використання і відтворення лісових ресурсів усі ліси Карпат за їх народногосподарським значенням поділено на дві групи. До першої групи належать захисні ліси — водоохоронні, грунтозахисні та ліси особливого призначення, тобто зелені зони навколо міст і робітничих селищ, курортні ліси, заповідники, пам'ятки природи, захисні ліси по границях полонин тощо. Основним призначенням цих лісів є захист схилів і берегів рік від змиву і розмиву грунту, утворення ярів, зсувів, осипів, для створення найкращих санітарно-гігієнічних умов та ін.

В усіх категоріях лісів І групи і прирівнених до них за режимом ведення лісового господарства є свої особливості. Ведення лісового господарства в них спрямоване на збереження цих лісів та поліпшення їх стану. Одержання деревини тут має другорядне значення. В них провадяться лише необхідні лісогосподарські заходи по догляду та лісовідновні рубки, спрямовані на оздоровлення цих лісів та підвищення їх захисної ролі.

Ліси зелених зон міст та курортів призначені для поліпшення санітарно-гігієнічних умов населених районів. З них виділяються господарства паркові, лісопаркові та санітарно-гігієнічні. Для створення мальовничих ландшафтів у парковому господарстві допускається різноманітне поєднання і вміле використання біологічних особливостей деревних та чагарникових порід і їх відношення до лісорослинних умов. Господарство в них ведеться по окремих породах.

В лісопарковому господарстві частіше зустрічаються насадження нормальної повноти та характерної для звичайних лісостанів вертикальної і горизонтальної зімкнутості. Господарство ведеться тут не по окремих породах, а по окремих лісостанах, в яких штучно створюють галявини та поляни для ігор, спорт-площадки, алеї та дороги. Усі заходи в них спрямовані на створення умов для відпочинку населення.

В господарствах санітарно-гігієнічного призначення необхідно вирощувати багатоярусні насадження (з густим підліском), які б могли найбільше затримувати і поглинати шкідливі механічні і газові домішки повітря. Такі функції найкраще виконують густі багатоярусні мішані насадження з густим підліском.

У лісах зелених зон усі види рубок заборонені, там провадиться тільки вибирання окремих хворих та значно пошкоджених дерев.

Грунтозахисні насадження розташовані на гірських схилах, захищають грунт від змиву та розмиву. Рубка лісу в таких місцях у Карпатах призводить до оголення кам'янистих схилів і сприяє утворенню зсувів, обвалів і сельових потоків.

Грунтозахисні функції в гірських умовах найкраще виконуються змішаними насадженнями з належним добором тіневитривалих і світлолюбних деревних і кущових порід. При цьому слід вводити породи з поверхневими кореневими системами, а також вітростійкі, які мають глибоке коріння, що може проникати у скелі по їх тріщинах. При досягненні вертикальної зімкнутості та при наявності трав'яного покриву дерева та кущі добре оберігають грунт від розмиву, змиву і сповзання.

По берегах річок, озер та інших водойм грунтозахисні насадження скріплюють грунти та захищають береги від обвалів і підмиву водами під час злив та паводків, зменшують поверхневий стік і перетворюють його у внутрішній, що посилює водне постачання рік. Насадження берегозахисного господарства повинні бути високоповнотними, добре розмножуватись вегетативно і давати додаткове коріння для кращого закріплення берегів і зменшення небезпеки їх руйнування.

Захисні автодорожні смуги шириною 0,5 км повинні захищати шляхи від заносів снігом, продуктами змиву і розмиву сусідніх площ. Найкраще виконують ці захисні функції багатоярусні насадження з добре розвиненим підліском і узліссям з чагарників. Коли шляхи проходять через ліси другої групи, захисні смуги за режимом господарства відносяться до лісів І групи.

У спеціальних смугах вздовж залізниць і в лісах прикордонних зон господарство ведеться не тільки для одержання захисного ефекту (затримання снігу і перехоплення поверхневого стоку), а й для одержання високоякісної деревини. Тут повинно вестись високо інтенсивне господарство при збереженні сприятливих умов для відновлення і росту лісу.

До ІІ групи належать ліси, що мають водоохоронне, захисне і разом з тим промислове значення. В них провадяться суцільно-лісосічні, вибіркові і поступові рубки залежно від конкретних умов ділянки. Розмір рубок головного користування в таких лісах визначається наявністю стиглих лісостанів і середнім приростом.

Понад 50% заготовленої в Карпатах деревини щорічно вивозиться за межі району для задоволення потреб різних галузей народного господарства України.

Процеси лісозаготівель та вивезення деревини тут з року в рік технічно удосконалюються, підвищується рівень механізації окремих фаз виробництва. Посиленими темпами розвивається переробка і обробка деревини, яка раніше вивозилась переважно у вигляді кругляка. Виробництво пиломатеріалів за останні 10 років у Закарпатській області зросло майже на 40% при деякому зменшенні загального обсягу лісозаготівель.

В районі Прикарпаття і Закарпаття організовані крупні деревообробні комбінати. Мебльова промисловість тут набула значного розвитку. Зростає також виробництво мебльових чорнових заготовок та готових мебльових деталей. Виробництво клеєної фанери в цілому по району Карпат за цей же період збільшилось на 70%.

Враховуючи специфічні умови Українських Карпат, а головне — наявність там цінної лісосировинної бази для виготовлення меблів високих гатунків і висококваліфікованих кадрів, економічно доцільно і надалі розвивати деревообробну та мебльову промисловість в цьому районі.

Раціональне розміщення підприємств деревообробної промисловості, дальший їх розвиток відповідно до лісорослинних ресурсів будуть мати також велике значення при вирішенні питання зайнятості населення цього району.

Лісова промисловість у Карпатах повинна розвиватися не за рахунок збільшення обсягу лісозаготівель, а шляхом кращого використання деревної сировини.

Одне з провідних місць у лісовому господарстві повинно зайняти відтворення лісу шляхом сприяння природному лісовідновленню, що значно скоротить строки вирощування насаджень. Велику увагу необхідно приділити підвищенню якості насаджень шляхом своєчасного проведення освітлень і прочисток в молодняках. Однією з головних проблем лісового господарства Карпат є підвищення продуктивності лісів і їх захисних властивостей. Для цього необхідно врахувати взаємодію окремих деревних порід в різних лісорослинних умовах, встановити оптимальну густоту, при якій насадження найкраще виконують водоохоронні, грунтозахисні і водорегулюючі функції і характеризуються добрим ростом. Все це дасть можливість розробити генеральну схему створення високопродуктивних насаджень із найбільш перспективних, цінних і швидкоростучих порід відповідно до корінних типів лісу.

Вирощування високопродуктивних насаджень можливе тільки з урахуванням лісорослинних умов. Тому вибір деревних порід, спосіб і схема їх змішування при створенні нових лісонасаджень і дальші заходи по догляду за лісом повинні повністю відповідати умовам кожної ділянки лісокультурного фонду.

Вивчення продуктивності лісів Українських Карпат показало, що шляхом правильного розміщення деревних порід відповідно до умов місцезростання та вирощування високоповнотних насаджень, щорічний середній приріст деревини можна збільшити на 20—25%, або на 1,5 млн. кубометрів.

В зв'язку з зменшенням обсягу лісозаготівель необхідно спрямовувати роботу спеціалізованих лісопильних, деревообробних, мебльових, лісохімічних підприємств на глибоку переробку всієї деревини з максимальним використанням відходів.

Для того щоб забезпечити ріст цих галузей, необхідно систематично поліпшувати планування виробництва і впровадите такі заходи:

- економне і раціональне використання деревини в усіх галузях народного господарства;

- глибоку переробку деревини та повне використання відходів лісозаготівель і деревообробки;

- раціональну розробку лісосічного фонду та поліпшення сортиментної структури;

- зменшити кількість відходів у будівництві та лісопильно-деревообробній промисловості шляхом поліпшення технології переробки деревини та розширення виробництва дрібних сортиментів;

Особливу увагу потрібно звернути на раціональну розробку букового лісосічного фонду і проведення відповідних запобіжних заходів проти пошкодження букової деревини.





Реферат на тему: Значення лісів Українських Карпат в економіці України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.