Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Завдання та методи досліджень по рубках догляду в Карпатських лісах (реферат)

Рубки догляду в гірських лісах Карпат, поряд з своїми головними завданнями, повинні бути спрямовані на поліпшення захисних якостей лісу. Цієї необхідної вимоги у веденні гірського лісівництва, як правило, не виконують. Більше того, навіть рубки догляду в Карпатах дуже часто провадять з порушенням найелементарніших правил.

Існуючий порядок рубок догляду в Карпатських лісах не може вважатися задовільним. Обслідування лісосік та ділянок, які потребують рубок догляду, показали, що у більшості лісгоспів значна кількість молодняків, у тому числі і мішаних за складом І та II класів віку, через відсутність доріг та недоліків планування не охоплені доглядом. Це призводить до погіршення їх складу, якісних показників, віддаляє головні рубки лісостанів і кінець кінцем знижує продуктивність та погіршує захисні властивості, а іноді веде й до зміни порід.

Через неправильне планування обсягу та інтенсивності рубок у змішаних та листяних насадженнях лісгоспів нерідко провадять некорисний низинний догляд, при якому вибирають те, що не завдає значної шкоди, а залишають шкідливі, перерослі дерева поганої якості.

Дуже часто в букових молодняках провадяться несвоєчасні та неправильні рубки догляду, які виникли після суцільних рубок. Для цих насаджень характерна значна наявність деревець, сильно пошкоджених у свій час при експлуатації лісу, головним чином серед більш високих ступенів товщини. Запізнення з рубками та низовий догляд призводить до поступового відмирання здорової основи та погіршення якісних показників.

При освітленнях у змішаних насадженнях іноді вирубують всі листяні дерева, в результаті чого погіршується склад лісів.

Вибіркові рубки, що їх практикують в деяких лісгоспах, не поєднують з рубками догляду, внаслідок чого заміна старого лісу молодим проходить незадовільно.

Пробні та контрольні площі закладають в нехарактерних місцях або зовсім не закладають; погано поставлена справа з раціональним використанням деревини від рубок догляду. Іноді ці рубки набувають експлуатаційного напряму.

Ці та багато інших недоліків є причиною того, що рубки догляду в Карпатах ще не дають лісу тієї користі, яку вони можуть дати.

Для поліпшення лісогосподарського догляду необхідно в найкоротший строк створити густу мережу доріг, без яких у гірських лісах неможливе правильне ведення лісового господарства.

За останнє десятиріччя мережа доріг не тільки не поліпшилася, а, навпаки, значно погіршилася.

Необхідно поліпшити планування, підвищити контроль за проведенням рубок з боку інженерно-технічних працівників управлінь та лісгоспів. Без цього неможливе значне поліпшення виробничого напряму рубок догляду.

Смуги, які оточують облікові площадки, називаються охоронними. І на облікових площадках, і на охоронних смугах, всі дерева, які підлягають рубці, вимічають. Потім на облікових площадках провадиться суцільний перелік дерев по породах, діаметру і висоті (по висоті у віці освітлень, рідше прочисток) з відміткою «залишені» і «вибрані».

При освітленнях і прочистках допускається частковий перелік на елементарних площадках в межах облікових.

Одночасно з вимірюванням діаметра кожне дерево оцінюють за ростом, розвитком і господарською придатністю. При цьому застосовують класифікацію Крафта (росту і розвитку), господарську класифікацію (розподіл дерев на ділові, напівділові і дров'яні) та ін.

Залишені на пні дерева нумерують і на кожне дерево наносять риску, яка показує місце обміру діаметра.

Дані проведеного обліку дають можливість визначити середні діаметри для кожної породи, суми площ поперечних перерізів і середні поперечні перерізи, склад лісостанів секцій (по сумах поперечних перерізів), середні висоти, якщо провадився перелік за висотами. Якщо ж не провадився, то для їх визначення від кожного ступеня в межах породи у одного-трьох повноцінних дерев вимірюють висоти і відповідно до цих даних будують графіки висот.

Запаси вирубаної частини лісостану при освітленнях дозволяється визначити на основі складання в купи вирубаного хворосту і його обліку в кубічних метрах. У старшому віці загальні запаси вирубаних і залишених на пні частин лісостанів та інтенсивність рубки встановлюють за існуючими об'ємними таблицями. Якщо таких таблиць немає, то від кожного ступеня товщини беруть по одній-три моделі і за загальноприйнятою в таксації методикою знаходять потрібні показники (об'єм моделей, об'єм дерев у ступенях, об'єм деревини по її частинах та інтенсивність рубки).

Повноту для кожної секції встановлюють при наявності відповідних таблиць ходу росту за сумами площ поперечних перерізів дерев в перерахунку на 1 га і сум площ поперечних перерізів нормальних насаджень. Якщо ж таблиць ходу росту немає, обмежуються рекогносцирувальним визначенням.

Крім таксаційних досліджень, як при закладанні всякого стаціонару, докладно описують рельєф (макро-мезо-мікрорельєф) експериментальної ділянки, її гідрологічні особливості, на одному-двох грунтових розрізах детально описують грунт і беруть зразки для лабораторних досліджень основних фізико-хімічних показників, вивчають природне відновлення (особливо це важливо для прохідних рубок), детально описують підлісок і трав'яний покрив, густоту, рівномірність розподілу по площі, ярусність, ступінь вкриття грунту.

Така загальна схема закладання постійних пробних площ.

Дуже важливо при розробці раціональних способів рубок догляду, особливо у мішаних різновікових насадженнях, вивчити взаємодію деревних порід. Для вивчення ходу росту від кожної деревної породи (з основних лісоутворювачів) беруть модельні дерева — по 2—3 моделі від найбільш заселених ступенів і по 1—2 моделі від крайніх.

Крім цього, підбирають характерні групи дерев, де різні породи знаходяться у близькому контакті, який позначився на співвідношенні росту і стану досліджуваних порід.

У цих групах дерев, які бажано підбирати в межах охоронних смуг, розкопують і зарисовують кореневі системи, проекції крон, визначають інтенсивність освітлення під наметом, беруть моделі для вивчення ходу росту та ін.

Такий підхід до вивчення насаджень при закладанні проб у поєднанні з вивченням структури старих не зачеплених рубками лісостанів дає змогу глибше заглянути в природу явищ і прискорити розробку ефективних способів рубок. Наприклад, в наших умовах такий підхід дав можливість встановити, що у східній частині Закарпаття ялина, смерека і явір протягом всього свого життя є сильними конкурентами, тимчасом бук проявляє конкурентну здатність по відношенню до хвойних порід у І і II класах віку; потім міжвидові відносини проявляються у формі взаємодопомоги. Проте в центральній і північно-західній частинах Закарпаття бук з ялиною лишаються антагоністами і в більш старшому віці. Це треба врахувати при рубках догляду.

Не менш важливо при закладанні постійних пробних площ по рубках догляду добре вивчити якісні показники лісостанів. Для цього при переліках у деякої кількості дерев слід відзначати всі помітні недоліки деревини і форми стовбура, від яких в майбутньому залежатиме повноцінність дерева (відсутність гнилості, сучкуватості, багатовершинності, пасинків, кривизни і т. д.). Вивчення динаміки цих недоліків дасть можливість розробити господарські класифікації для насаджень різного складу і віку. В поєднанні з лісівничими класифікаціями ці класифікації забезпечать найбільш правильний підхід до лісогосподарського догляду. Наприклад, для проріджень букових насаджень науковцями розроблена класифікація, за якою всі дерева в лісостані поділяються на 4 класи:

I. Дерева з правильною формою стовбура, високопіднятою густою і рівномірно розподіленою кроною, без будь-яких помітних недоліків. У майбутньому це найбільш високоцінні дерева.

II. Дерева, які до головної рубки можуть дати діловий сортимент довжиною не менше 6 м. Вони повинні мати крону протяжністю не більше 1/3 довжини стовбура. З недоліків допускаютьсл двійчатки, трійчатки вище 6 м, кривизна одностороння не більше 4%, колінчастість слабого ступеня, незначні механічні пошкодження довжиною до 5 см.

III. У майбутньому це півділові стовбури. З недоліків допускаються сучкуватість від 3 м і вище, двійчатки, трійчатки вище 4 м, кривизна до 5%, неглибокі механічні пошкодження довжиною до 10 см.

IV. У майбутньому дров'яні стовбури.

Подібна класифікація в поєднанні з класифікацією лісостанів, дасть можливість поліпшити проведення робіт по рубках догляду.

При роботах по вивченню способів рубок, в основу яких покладені стадійні зміни в рослинних організмах, необхідно звернути увагу, по-перше, на наукове обгрунтування цих способів, по-друге, на знаходження надійних і практично доступних морфологічних ознак тих чи інших показників.

Однією із специфічних вимог, які ставляться при закладанні постійних пробних площ по рубках догляду, є розташування довгих сторін проб по горизонталях схилів. Причому схили треба підбирати з одноманітним мезорельєфом, однієї і тієї ж експозиції і крутості в межах кожної пробної площі.

В Карпатах часто доводиться мати справу з природними або мішаного походження молодими насадженнями. Для них буває дуже важко підібрати навіть невелику за площею ділянку з рівномірним розміщенням та однаковою структурою рослинності. В таких випадках можна допускати зменшення розміру секцій до 0,25 га за рахунок зменшення ширини охоронних смуг.

З тієї ж причини облікові площадки допускається розташовувати з відхиленням від центрів секцій.

Оскільки структура деревного намету гірських лісів є складною, поряд з визначенням повноти і зімкненості до і після проведення рубки доцільно на всіх секціях визначити освітленість під наметом, користуючись люксметрами.

Для цього на кожній секції необхідно провести вимірювання освітленості залежно від різнорідності насаджень в 10—30 стоянках, рівномірно розташованих по секції. Відліки на кожній стоянці роблять в кількох точках.

Через кілька років після закладання пробних площ (при освітленнях через 2—3 роки, прочистках через 3—5, прорідженнях через 5—10 і прохідних рубках через 10—15—20 років) повторюють рубки на всіх секціях, за винятком контрольної, а також повторюють всі вищеописані таксаційні та інші дослідження. Результати повторних обліків і досліджень дадуть змогу зробити висновок про ефективність способів рубок, прийомів, інтенсивність і т. д.

При повторних обліках на невеликій кількості найбільш характерних для певної групи насаджень постійних пробних площ бажано провести дослідження, які допоможуть науково обгрунтувати зміни, які відбуваються у зв'язку з рубками догляду (фотосинтез, транспірація, кількість хлорофілу і т. д.). З усіх цих питань є необхідні інструкції, методичні вказівки.

Як показує досвід, на закладання однієї постійної пробної площі та вивчення відповідних питань, включаючи і вивчення взаємодії деревних порід, витрачається на одного наукового співробітника, двох техніків та бригади робітників, що займа ються рубкою, в середньому один місяць.

Враховуючи наявні можливості наших наукових та учбових закладів, при таких темпах мине не одне десятиріччя, поки буде закладено достатню кількість стаціонарів та проведено відповідні дослідження.

Щоб прискорити хід цих робіт, треба розширити мережу науково-дослідних установ.

Поряд з закладанням постійних пробних площ та проведенням стаціонарних досліджень основним напрямом робіт по рубках догляду слід практикувати періодичні обслідування виробничих рубок, детально аналізуючи весь виробничий процес у них.

Методика обслідувань повинна передбачати два розділи: вивчення загальної постановки рубок, і натурний їх огляд.

Загальна постановка рубок включає: вивчення їх обсягу і відповідності його розрахунковим даним по групах лісів та господарств; способи, які застосовуються; інтенсивність рубок; собівартість заготівель; реалізацію деревини; виконання норм; правильність ведення книг обліку; правильність визначення запасів і т. ін. Всі ці дані підбирають головним чином на основі аналізу відомчих матеріалів.

Другий розділ обслідування полягає у вивченні рубок догляду на лісосіках та ділянках, відведених під рубки.

При цьому для кожної ділянки заповнюють картку, в якій дають характеристику проведеного догляду, відмічають таксаційні дані насадження, його стан, помічені недоліки догляду. Всі невідповідності записують у книгу рубок догляду, з'ясовуючи причини допущених недоліків. Такі обслідування дають можливість своєчасно виявити і виправити грубі недоліки рубок догляду, а також швидше розв'язати окремі питання, які потребують тривалого вивчення на стаціонарах.





Реферат на тему: Завдання та методи досліджень по рубках догляду в Карпатських лісах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.