Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Завдання по покращенню санітарного стану лісів українських Карпат (реферат)

Підвищення продуктивності лісів немислиме без здійснення заходів по боротьбі з хворобами і шкідниками, які зменшують продуктивність насаджень, а то й часто зводять нанівець всю роботу по вирощуванню лісів.

Особливо відповідальні завдання стоять перед працівниками лісозахисту в Карпатах, оскільки ліси гірських і передгірних районів Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей мають виключно велике народногосподарське значення.

Сучасний санітарний стан карпатських лісів зумовлений впливом антропогенних і природних факторів. Відомо, що протягом останніх десятиліть відбулись величезної сили вітровали й буреломи, які завдали значної шкоди ялиновим насадженням. Найважливішим завданням працівників лісозаготівель і лісового господарства було якнайшвидше розробити цю деревину, локалізувати осередки короїдів і ліквідувати загрозу їх поширення. Лісгоспи Карпат справилися з розробкою пошкодженої деревини. Проте, в окремих з них вітровальна й буреломна деревина розроблялась до сьогодні. Буває, що не вся розроблена вітровальна деревина зразу вивозиться з лісу. Вона в значній мірі втрачає технічні свої якості й у багатьох випадках може бути використана лише на дрова. Народне господарство від цього терпить значні збитки.

Вітровальна деревина руйнується грибами, і на ній масово розвиваються вусачі й златки. Осередки цих стовбурних шкідників вперше зареєстровані у 1966 р. в Надвірнянському лісокомбінаті на площі 30 га, у Ворохтянському — на площі 12 га. В Карпатах ще чимало урочищ і кварталів, часом цілком доступних, де не проводиться очищення насаджень від захаращеності. Ці ліси стають джерелом інфекції.

Неочистка лісосік погіршує санітарний стан лісів. Слід відзначити також, що не в усіх лісгоспзагах своєчасно проводяться інвентаризації осередків хвороб і шкідників, внаслідок чого несвоєчасно ведеться боротьба з ними. Про це, зокрема, свідчать дані обліку осередків короїдів.

В останні роки значно поширився великий сосновий довгоносик, особливо в Чернівецькій області. Є довгоносик і в Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Непарний шовкопряд, цілий «букет» п'ядунів, а тепер зелена дубова листовійка об'їдають передгірні ліси. З року в рік десятки, сотні тонн отрутохімікатів розсіваються над нашими лісами, а результатів немає.

Серед факторів, які сприяють масовому розмноженню листогризучих шкідників у дубових лісах, можна назвати такі:

1. Відсутність належного нагляду за розвитком листогризучих, внаслідок чого їх осередки виявляються під час третьої фази розвитку, коли ці шкідники масово об'їдають дерева. Другу фазу розвитку листогризучих шкідників лісництва чомусь не помічають. Авіа-хімборотьба проводиться також з запізненням.

2. Отрутохімікати частими дощами передчасно змиваються, і, отже, авіахімборотьба не дає необхідних результатів.

3. Наявність резервацій листогризучих шкідників у лісах, де боротьба з ними не завжди проводиться.

Слід відзначити, що в умовах Карпат науковці недостатньо приділяють уваги вивченню причин спалахів листогризучих, не аналізують економічних збитків, яких завдають ці шкідники; немає робіт, присвячених порівнянню ефективності різних методів боротьби, а це негативно впливає на опрацювання науково обгрунтованих заходів боротьби з листогризучими шкідниками.

В карпатських лісах на значних площах поширені хвороби деревних порід, проте точних даних про їх осередки немає, бо належний облік не заведений. Офіційні дані лісгоспів, які наводяться в звітах, як правило, занижені.

До загальних причин поширення хвороб в Карпатах слід віднести, перш за все, несвоєчасне проведення санітарних рубок і очищення лісів від захаращеності.

Причини поширення окремих хвороб.

Іржа ялиці (Melampsorella cerastii Wint.):

а) відсутність своєчасного догляду за ялицевими молодняками, зокрема за підростом;

б) створення чистих похідних яличників, особливо в трудових умовах у передгірних і низькогірних лісництвах;

в) низька зімкнутість ялицевих молодняків, внаслідок чого дуже поширюються трави родини гвоздикових — проміжних господарів іржі.

Іржасті хвороби сосни (Coleosporium sp., Cronartium flассіdium, Peridermium ріnі, Melampsora pinitorqua) поширились головним чином внаслідок створення культур сосни в невідповідних їй умовах місцезростання.

Поширення кореневих гнилей, які викликаються опеньком і кореневою губкою, зумовлене, в основному, створенням ялинових монокультур на вирубках з-під змішаних насаджень з перевагою бука і ялиці, з залишками в грунті уражених грибами пнів і коріння.

Головним напрямком у боротьбі з хворобами лісів і шкідниками повинні стати профілактичні, запобіжні заходи, які забезпечили б вирощування біологічно стійких лісостанів. Для цього треба створювати культури відповідно до типів умов місцезростання і типів лісу, з урахуванням санітарного стану окремих ділянок. Ліквідація осередка опенька чи кореневої губки не кінчається рубкою хворого насадження. Основне джерело інфекції — коріння — лишається, і ці хвороби з часом перейдуть на коріння нового покоління лісу.

Для вирощування здорових насаджень і покращення санітарного стану лісів треба здійснити такі заходи:

1. Забезпечувати в лісах Карпат дотримання і виконання вимог санітарного мінімуму і правил відпуску лісу на корені та інших діючих законоположень по веденню лісового господарства.

2. Розробляти та вивозити всю вітровальну та буреломну деревину.

3. Посилити нагляд за розвитком шкідників і хвороб лісу, забезпечивши своєчасну сигналізацію про їх появу.

4. Поліпшити якість лісопатологічних обстежень.

5. Категорично заборонити посадку сосни звичайної у невідповідних їй умовах місцезростання.

6. Щоб не допустити поширення кореневих гнилей ялиці і ялини:

а) створювати лісові культури відповідно до умов місцезростання;

б) в гірських умовах не допускати посадки сіянців біля старих пнів;

в) в рівнинних і передгірних умовах проводити розкорчовування лісокультурних площ.

7. Для посилення боротьби з іржею ялиці необхідно виявити всі її осередки в насадженнях різного віку. Особливу увагу звернути на високоякісне проведення рубок догляду в молодняках, зрубувати всі уражені гілки й деревця, підтримувати достатню зімкнутість молодняків. Заготовляти насіння ялиці з дерев, які не уражені іржею.

8. При розробці заходів боротьби з листогризучими шкідниками особливу увагу приділити біологічним і лісогосподарським заходам боротьби.

9. Необхідно посилити нагляд за станом букових насаджень. Розпочати широке вивчення бактеріальних і вірусних хвороб бука.

10. Вузам та іншим науково-дослідним установам в районі Карпат більше приділяти уваги біології та екології шкідників лісу як стовбурних, так і хвоє- та листогризучих.

11. Налагодити випуск літератури, посібників і плакатів з питань лісозахисту.

15. Періодично, проводити наради та науково-технічні конференції з питань захисту карпатських лісів.





Реферат на тему: Завдання по покращенню санітарного стану лісів українських Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.