Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Застосування гербіцидів при створенні букових культур (реферат)

Трав'яна рослинність, яка зустрічається на лісокультурних площах в Карпатах, досить різноманітна за складом і біологічними властивостями. Різноманітний і її вплив на розвиток та ріст лісових культур. В залежності від ступеня шкідливості по відношенню до лісових культур всю трав'яну рослинність Карпат умовно поділено на чотири категорії. При цьому враховувалось її кількісне поширення, висота наземної маси, будова та розвиток кореневої системи, швидкість розмноження, складність винищення.

До першої категорії шкідливості віднесено рослини, що розвивають мичкувату кореневу систему, яка сприяє швидкому задернінню грунту; рослини з кореневищною системою, які здатні розмножуватися не тільки насінням, а й з допомогою підземних стебел (вони також сприяють швидкому задернінню грунту); рослин з високими та густими стеблами, рясним плодоношенням та швидким заселенням; рослини кореневідприскові з глибокою кореневою системою, які розмножуються не тільки насінням, а й кореневою порослю і важко піддаються знищенню механічними засобами. Це найбільш небезпечні конкуренти культур в боротьбі за світло, поживні речовини і вологу.

В зимовий період деякі з них, маючи нестійке високе стебло, своєю надземною масою під дією снігу можуть придавлювати саджанці, надламувати їх, викривляти стебла, сприяти випріванню. Такі рослини слід знищувати в першу чергу. До цієї категорії належать злакові, осокові, осоти, ожина сиза, папороть жіноча та чоловіча, ситникові, а також при великій кількості і висоті малина.

До другої категорії шкідливості належать трав'янисті рослини з добре розвинутою кореневою системою. Особливо шкідливі стержнекореневі з сильним вегетативним і насінним розмноженням. Однак, ця група рослин не створює великого задерніння грунту і тому її шкідливий вплив дещо послаблений, хоч боротьба за світло, поживні речовини та вологу, як і в першому випадку, дуже виражені. До цієї групи рослин належать будяки, бузина трав'яниста, верба козяча, гравілат, кропива дводомна, тирлич, жовтозілля, жовтець, жабрій, ранники, шавлій, щавель (кінський, лісовий, кучерявий) та деякі інші.

До третьої категорії шкідливості належать рослини, які на лісокультурних площах зустрічаються значно рідше. Надземні органи цих рослин іноді добре розвинуті, але вегетативна здатність їх нижча, відприскове розмноження слабке, затіняючий вплив надземної частини незначний. У більшості рослин стебло не придавлює культур. До цієї категорії віднесені: астрагал, баль-замин не-руш-мене, горлянка, герань, дивина звичайна, деревій, живокіст, звіробій, куколиця, хаменерій, іван-чай, королиця, лобода біла та червона, латук, лунарія, м'яти, пренант пурпуровий, паслін, ромашка без'язичкова, чистець, чорноголовник, череда трироздільна, чорниця, яглиця та інші.

До четвертої категорії віднесено рослини найменш шкідливі для лісових культур. Вони мають відносно слабо розвинуті підземні і надземні органи, у багатьох період вегетації скорочений. Це найбільш численна категорія. До цієї групи належать анемона, білоцвіт, вероніка, веснівка дволиста, вовче лико, вербозілля гайове, горобейник, зубниця, зеленчук жовтий, зірочник, квасениця, медунка, маренка запашна, нечуй-вітер, очиток, приворотень, підлісник, подорожник, підмаренник, розхідник, рівноплідник, ряст, слабник водяний, стокротки, суниці, сухоцвіт норвезький, цпрцея, щавель гороб'ячий кислий та інші.

В гірських умовах багато лісокультурних робіт механізувати важко. Тому більша частина робіт виконується вручну, що негативно впливає на своєчасність робіт, особливо у весняний період. Щоб підвищити продуктивність праці на цих роботах, в Українських Карпатах, починаючи з весни 1964 року, в порядку досліду були застосовані для знищення бур'янів гербіциди — перед посадкою культур бука.

Досліди проводилися в Лютянському лісництві Дубриницького лісокомбінату тресту «Закарпатліс». Дослідною ділянкою послужила лісосіка 1962 року на схилі крутістю 21° західної експозиції. Мікрорельєф представлений тут чергуванням незначних підвищень і понижень, які створилися внаслідок вітровалу окремих старих дерев. Висота над рівнем моря — 1150 м. Грунт бурий лісовий середньоглибокий, щебенистий на всю глибину ризосфери, pH 6,5. Трав'яний покрив включає рослини всіх категорій шкідливості, але в його складі рідко зустрічались злакові та осоки, в зв'язку з чим значного задерніння не спостерігалось. Загальна зімкнутість трав'яного покриву 1,0. Середня щільність — 57 рослин на 1 м2. Тип лісу — волога карпатська бучина (Оз).

В перших числах травня 1964 року в місцях, де не було природного поновлення, підготували грунт площадками розміром 1Х1м з розрахунку 400 іит/га. Гербіциди вносили шляхом обприскування їх водним розчином площадок у двократній повторності кожною дозою. Після цього висаджували однорічні саджанці бука — по 9 штук на площадці.

В усіх випадках витрачали 0,5 л робочого розчину на 1 м2. Використовували гербіциди: далапон, ТХА, сульфамат амонію, мідний та залізний купороси.

Випробовувались дози далапону з розрахунку 0,43, 0,60, 0,85, 1,7, 4,25 г діючої речовини на 1 м2. Вони по-різному впливали на появу трав'яної рослинності. Так, перші три дози не допускають появи таких бур'янів першої категорії шкідливості, як ожина сиза, папороті жіноча та чоловіча, мітлиця звичайна, осот городній. Проти появи малини лісової активно діє тільки доза препарату 1,7 г/м2.

Із наявних на ділянці бур'янів другої категорії шкідливості в результаті застосування доз препарату, починаючи з 0,6 г!м2, не появлявся будяк ланцетолистний, а від дози 1,7г/м2 — жабрій пухнатий. На появу і розвиток кремени білої далапон не впливає.

Більшість рослин третьої категорії шкідливості (березка польова, водяний перець, купина кільчаста, кульбаба весняна та осіння, лобода біла та червона) та четвертої категорії (анемона дібровна та жовтецева, зуб-ниця залозиста та бульбиста, проліска багаторічна, ряст порожнистий та проміжний) не з'являються при дозі препарату 0,6 г/м2, а іван-чай — при дозі 0,85 г/м2.

Такі рослини, як бальзамин не-руш-мене, живокіст серцевий, кипрей гірський, розхідник звичайний та шорсткий не реагують на внесення далапону в грунт.

На приживлення і ріст саджанців бука внесення далапону перед посадкою не впливає. Випробувані дози гербіциду ТХА в кількості 0,41, 0,68, 1, 1,36 г/м не допускають появи бур'янів першої категорії шкідливості: мітлиці звичайної та осота городнього і стримують появу папороті чоловічої. На появу малини, ожини сизої, папороті жіночої вказані дози ТХА не впливають. У кремени білої, починаючи з дози 0,68 г/м2, гальмується розвиток і ріст.

Трав'яниста рослинність третьої та четвертої категорій шкідливості також дещо стримує свій розвиток під впливом ТХА. Особливо помітний цей вплив на бальзамин не-руш-мене, вероніку лікарську, зірочника гайового, подорожника великого, розхідника шорсткого та звичайного, суницю лісову, шавлію клейку, але проростання і розвиток багатьох рослин не залежить від дії ТХА. До таких рослин відноситься, наприклад, живокіст серцевидний, іван-чай, хаменерій гірський, цир-цея звичайна. Більші дози цього препарату негативно впливають на приживлення саджанців бука.

Дози сульфамату амонію в кількості 20, 30, 40, 50, 60 г/м2 значною мірою відвертають або послаблюють наступну появу трав'янистої рослинності. Рослини першої категорії шкідливості майже не появляються під дією цього препарату: малина лісова, папороть чоловіча, осока, злакові трави та ожина сиза, а з рослин другої категорії — кремена біла. Рослини третьої та четвертої категорій шкідливості також майже не появляються. Найстійкішими до сульфамату амонію виявились іван-чай, хаменерій гірський, цирцея звичайна. Від зазначених доз різко знижується приживлення саджанці в бука: в залежності від величини дози — від 13 до 40%.

Мідний та залізні купороси в дозах 3, 4, 5, 6 г/м2 в цілому слабо впливають на появу трав'янистої рослинності всіх категорій шкідливості, порівняно з такими гербіцидами, як далапон, ТХА, сульфамат амонію. Але щодо рослин першої категорії шкідливості мідний купорос, починаючи з дози 4 г/м2, не допускає появи малини. На появу ожини сизої мідний та залізний купороси не впливають. Іван-чай порівняно стійкий до попередніх гербіцидів, не стійкий до залізного купоросу, якщо доза його перевищує 4 г/м2, слабше впливає при відповідних дозах мідний купорос. При зазначених дозах цих гербіцидів не появляється також суниця лісова та цирцея звичайна, які, однак, не дуже шкідливі для лісових культур. Крім того, мідний та залізний купороси при дозах 4 г/м2 знижують приживлення саджанців бука в середньому до 70%. Як бачимо, користь від передпосадкового внесення мідного та залізного купоросів невелика.

Узагальнюючи досліди по внесенню гербіцидів перед посадкою саджанців бука, можна зробити такі висновки:

1. Далапон та сульфамат амонію попереджують появу та розвиток на лісокультурних площах будяків, жабрію, злакових трав, іван-чаю, малини, осок, осотів, ожини сизої, папоротей чоловічої та жіночої та ряду інших рослин;

2. Приживлення саджанців бука від застосування далапону, порівняно з контролем, не зменшується, навпаки, підвищується, а при застосуванні сульфамату амонію — знижується, тому цей препарат слід вносити за півроку або за рік до посадки культур;

3. Оптимальними дозами передпосадкового внесення далапону слід вважати 1,7 та 2 г діючої речовини на 1 м2, сульфамат амонію — 30—40, а при наявності злаків — 50—60 г/м2-,

4. ТХА попереджує появу та розвиток осотів, мітлиці, гальмує ріст і розвиток кремени білої, а також затримує розвиток рослин третьої та четвертої категорій шкідливості. На приживлення саджанців бука майже не впливає;

5. Оптимальними дозами ТХА при внесенні в грунт слід вважати 1,36—2,7 г діючої речовини на 1 м2;

6. Мідний та Залізний купороси попереджують, гальмують розвиток малини, частково іван-чаю, але на іншу, більш шкідливу рослинність майже не впливають. Ефективність їх незначна, до того ж вони до деякої міри негативно впливають на приживлення саджанців бука. Оптимальна норма внесення — 4,5 г/м2;

7. Взагалі гербіциди діють протягом всього вегетаційного періоду, причому ТХА посилює свою дію в другій половині вегетаційного періоду;

8. Одноразове передпосадкове внесення рекомендованих доз далапону та сульфамат амонію замінює 2— 3-разовий догляд за грунтом в лісових культурах, тому з випробуваних гербіцидів вони найефективніші.





Реферат на тему: Застосування гербіцидів при створенні букових культур (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.