Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Заходи по підвищенню продуктивності лісів Карпат (реферат)

Проблема повного забезпечення зростаючих потреб промисловості, будівництва і сільського господарства в деревині повинна вирішуватись перш за все шляхом збільшення власної бази лісосировинних ресурсів.

Основним напрямом розвитку лісового господарства Карпат повинна бути інтенсифікація виробництва, при якій краще використовується земля як основний засіб виробництва, підвищується культура лісівництва, зростає техніка і механізація, розвиваються продуктивні сили в лісогосподарському виробництві.

Вся система взаємопов'язаних заходів повинна бути спрямована на більш повне і ефективне використання дійових сил природи, на прискорення обороту в лісогосподарському виробництві при одночасному збільшенні кількості деревини на одиниці площі і підвищення її якості, на всебічне використання всіх цінностей лісу.

До таких заходів перш за все відносяться:

I. Правильне і найбільш погане використання всіх земельних площ лісового фонду: заміна малоцінних низькопродуктивних деревостанів насадженнями найбільш продуктивних порід та переведення низькостовбурних деревостанів у високостовбурні; створення мішаних насаджень найбільш продуктивних деревних порід і їх кліматичних та грунтових екотипів відповідно до конкретних лісорослинних умов; впровадження швидкоростучих порід у відповідних лісорослинних умовах; залісення вирубок, прогалин, галявин, згарищ та інших не виритих лісом площ; підвищення продуктивності лісових грунтів шляхом введення грунтополіпшуючих чагарників і трав, а в окремих випадках — внесення добрив, валкування; осушення площ з надмірним зволоженням.

II. Забезпечення кращих умов для росту і розвитку лісових культур: вирощування високоякісного садивного матеріалу деревних і чагарникових порід; забезпечення високої агротехніки підготовки грунту, техніки садіння лісових культур, правильного добору порід, їх змішування та розміщення на лісокультурній площі, своєчасний і якісний догляд за ґрунтом і насадженням; організація боротьби з шкідниками і хворобами лісових культур, охорона їх від потрав і різних механічних пошкоджень.

III. Скорочення періоду вирощування стиглих насаджень: скорочення періоду лісовідновлення шляхом своєчасного закультивування лісосік, збереження самосіву і підросту при рубках головного користування і проведення заходів сприяння природному відновленню; створення насаджень з швидкоростучих порід; правильне і своєчасне проведення рубок догляду за лісом, що поряд з скороченням періоду вирощування стиглих насаджень, є найбільш ефективним заходом по регулюванню складу деревостанів і вирощуванню якісної деревини.

IV. Усунення причин, які призводять до зниження продуктивності лісів: проведення профілактичних та винищувальних заходів боротьби з усіма шкідниками лісу і грибними захворюваннями, своєчасне проведення санітарних рубок; запобігання виникненню пожеж і їх локалізація; регулювання випасу худоби, повна його (місцями) заборона (молодняки, ділянки, що відведені в рубку головного користування, та ін.).

Перелічені заходи не вичерпують всіх методів і способів, що застосовуються для підвищення продуктивності лісів і поліпшення їх стану, але головні з них — це розміщення насаджень у відповідності з конкретними типами лісорослинних умов, підвищення повноти насаджень, створення в широких масштабах насаджень з швидкоростучих порід і залісення не вкритих лісом площ. Такі заходи, на думку вчених, мають вирішальне значення в підвищенні продуктивності лісів Карпат і більш повному використанні лісових площ та продуктивних сил природи.

Вирощування високопродуктивних насаджень можливе тільки з врахуванням ліоорослинних умов як основи лісогосподарського виробництва і планування. Ігнорування цих умов при створенні нових лісонасаджень може заподіяти великої шкоди лісовому господарству, бо неправильний вибір деревних порід для садіння негативно впливатиме протягом всього періоду на ріст насаджень і призведе до втрати як часу, так і продуктивних сил природи. Виправлення допущених помилок призводить до додаткових витрат коштів і праці, а іноді й не дає позитивних наслідків.

Наприклад:

1) порослеві насадження дуба, що ростуть хоч і в найбільш сприятливих для даної породи умовах, проте за продуктивністю і якістю деревини вони гірші порівняно до насінних насаджень;

2) насадження з перевагою менш продуктивних і менш цінних для господарського використання порід, які ростуть навіть в оптимальних для свого росту умовах. До них відносять насадження з перевагою граба, береста, клена, липи та інших порід. У свіжих і вологих дібровах такі породи мають найвищу продуктивність порівняно до інших типів лісу, але вони поступаються за цінністю деревини дубово-грабовим, дубово-кленовим, дубово-липовим та іншим мішаним насадженням з перевагою дуба.

Висока продуктивність лісів грунтується на повному використанні всіх можливостей місцезростання і забезпечується лише при достатній зімкнутості насаджень. Деревостани з низькими повнотами характеризуються низькою продуктивністю, і їх деревина звичайно нижчої якості внаслідок більшої наявності сучків, а також кривизни і сильного збігу стовбура.

В насадженнях з низькими повнотами часто втрачаються досягнуті результати, одержані при створенні лісових культур, і не завжди виправдовуються витрати, зроблені на лісокультурні, лісогосподарські та інші роботи.

У Карпатах на долю низькаповнотних насаджень (з повнотою 0,3—0,5) припадає 9,3% вкритої лісом площі. Це означає, що в деревостанах на площі більше 120 тис. гектарів народне господарство втрачає більше половини щорічного приросту, що становить близько 500 тис. куб. метрів деревини (при існуючому середньому прирості).

Середня повнота насаджень вісіх порід становить 0,75. Таку повноту не можна вважати достатньою. Втрати на прирості деревини при цьому становлять близько 20%, тобто більше 1 млн. куб. метрів деревини щорічно.

Питання про підвищення повноти існуючих низькоповнотних насаджень дуже окладне і може бути вирішене тільки шляхом застосування цілого комплексу лісокультурних і лісогосподарських заходів. При цьому необхідно враховувати лісорослинні умови, вік насадження, його склад, розташування дерев на ділянці і т. ін.

Крім того, треба брати до уваги економічну ефективність окремих заходів, наявність коштів, рівень механізації виробничих процесів.

Лісогосподарською наукою і практикою розроблено багато різних заходів, направлених на підвищення повноти низькоповнотних насаджень, але одночасно з їх застосуванням потрібно впроваджувати й такі, щоб запобігти виникненню вказаних лісостанів.

До головних причин, що призводять до великого зрідження насаджень, відносяться:

а) несвоєчасне або неякісне проведення рубок догляду за лісокультурами чи молодняками;

б) створення насаджень без урахування умов місцезростання, нестійких проти пожеж, вітровалів та шкідників;

в) неврегульований випас худоби і різні лісопорушення;

г) неправильне проведення рубок догляду, особливо проріджувань і прохідних рубок, які в окремих випадках не спрямовані на правильне вирощування лісу і перетворюються в джерело для одержання деревини.

Створення високопродуктивних насаджень з швидкоростучих порід. Реальна можливість збільшення лісосировинних ресурсів полягає у вирощуванні швидкоростучих порід у широких масштабах. До таких порід перш за все відносяться: тополя, модрина, верба, ялина, горіх. Такі породи при належному догляді за порівняно короткий час дають більші запаси деревини, ніж повільноростучі. Здійснення заходів по підвищенню продуктивності лісів Карпат дасть можливість значно збільшити їх загальні запаси, більш повно задовольнити народне господарство деревиною, а також підвищити водоохоронні, грунтозахисні та інші корисні властивості гірських лісів.





Реферат на тему: Заходи по підвищенню продуктивності лісів Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.