Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Всихання букових насаджень в Карпатах (реферат)

Букові насадження на в Карпатах виконують велику водоохоронну, грунтозахисну і курортологічну роль.

Час від часу у лісгоспах відмічаються осередки всихання стиглих і перестійних букових насаджень — пожовтіння і передчасне опадання листя, відмирання окремих гілок крони, а потім і всієї крони. Крони таких дерев характеризувались наявністю в них позбавлених листя здорових гілок і незначної кількості відмерлих річних пагонів у верхній частині крони.

Вже перші обстеження й ознайомлення з всихаючими ділянками показали що це, як правило, розріджені різними рубками насадження, повнота яких знаходиться в межах 0,3—0,5. В більшості випадків такі низько-повнотні насадження утворилися внаслідок проведення першого заходу насіннєво-лісосічних рубок. Значна частина таких насаджень залишалася в розрідженому стані на протязі 8—12 років. Тепер більшість з них має вже підріст, який досягає 2—3 м у висоту. В насадженнях після першого заходу насіннєво-лісосічної і наступних санітарних рубок склались, безумовно, нові мікрокліматичні умови: збільшилась загальна освітленість і прогрівання крон, з'явилась можливість сонячних перегрівів і навіть опіків з південного боку стовбура або гілок. А це, в свою чергу, було причиною масового поселення в кронах дерев різноманітних стовбурних шкідників.

Зовнішні ознаки пошкодження всихаючих буків полягають у тому, що на початку літа на окремих гілках, а також по всій кроні починає жовтіти листя, через деякий час листя опадає, а гілки всихають. На тонких та скелетних гілках до їх всихання з'являються втиснуті зигзагоподібні або просто неправильної форми поздовжні смуги відмерлої кори, які, розширюючись, поступово обкільцюють гілку. Ширина таких смуг змінюється від 0,5 до 4 см.

Летальне дослідження модельних дерев показало, що такі смуги відмерлої кори утворюються вздовж личинкових ходів малої вузькотілої златки (Agrilus abscuri-collus Ksw.) і рідше букового короїда (Ernoporus fagi F.). Ходи вузькотілої златки тягнуться іноді вздовж гілки на 30—40 см. Цілком зрозуміло, що така щільність поселення златки не може негативно не відбиватись на життєдіяльності дерев.

Стиглі та перестійні букові насадження у великій мірі пошкоджені справжнім трутовиком (Fomes fomentarius). Справжній трутовик викликає змішану гниль стовбура, що, безсумнівно, негативно відбивається на фізіологічному стані бука.

Таким чином, непомірна розрідженість насаджень разом з поширенням стовбурних гнилей створили сприятливі умови для масового поселення малої вузькотілої златки та інших стовбурних шкідників.

В деяких урочищах лісів на стовбурах бука спостерігались мокрі темно-коричневі плями та потьоки розміром від кількох сантиметрів до 1 м. Іноді подібні потьоки утворювались у зв'язку з витіканням соку через льотні отвори свердлика листяного (Elateroides dermestoides L.). Одночасно спостерігалися випадки, коли утворювались мокрі плями на стовбурі бука і при відсутності пошкоджень комахами. За зовнішніми ознаками це, мабуть, захворювання бактеріального походження. Зустрічається воно досить рідко, і роль його у всиханні бука поки що не з'ясована.

Подібне захворювання бука, збудником якого є бактерія Erwinia multivora S. P., спостерігалося на Кавказі.

Велику роль у всиханні букових насаджень відіграють також деякі факультативні паразити — представники грибної флори. Найбільш цікаві в цьому відношенні сумчасті гриби Nectria ditissima і Nummularia Bulliardii та їх недосконала стадія. Нектрію ми знаходили частіше на тонких гілках, де вона викликає ракові утворення, що призводять до всихання розташованої вище частини гілки. Паразитичні якості властиві недосконалій стадії нєктрії Cylindrocarpon Willkomii (L.) Wr., а сумчаста утворюється, в основному, на відмерлій корі гілок.

Грибок N. Bulliardii Т. утворює спороношення також на відмерлій корі стовбурів і гілок, займаючи ділянки довжиною від кількох сантиметрів до 0,5 м, які забарвлюються в чорний колір у період вильоту спор.

Вивчення причин усихання букових молодняків розпочато ще в 1966 р. Детальне обстеження показало, що всихання верхніх частинок крон відбувається, очевидно, в результаті ураження гілок грибом Cyl. Willkommii, спороношення якого виявлені на поверхні некрозних ран, що часто зустрічаються на живих та всихаючих гілках бука. Сумчастої стадії цього гриба в молодих насадженнях бука лісівниками не виявлено.

Таким чином, внаслідок проведених вченими досліджень можна зробити деякі попередні висновки.

1. Всихання стиглих та перестійних букових насаджень спостерігається переважно в низькоповнотних насадженнях, де проведено перший захід насіннєво-лісосічних рубок з наступними вибірковими санітарними рубками в зоні дубово-букових лісів, у яких умови місцезростання бука нижчі оптимальних.

2. Причиною всихання стиглих та перестійних бучин слід вважати комплексне пошкодження їх стовбурними шкідниками, грибами і бактеріями, з яких основну роль, на наш погляд, відіграє мала вузькотіла златка.





Реферат на тему: Всихання букових насаджень в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.