Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Вплив наземних хребетних на деревостани Карпат (реферат)

З лісогосподарської точки зору наземних хребетних можна умовно поділити на дві категорії.

1. Шкідливі рослиноїдні форми.

Гризуни. Невелика за кількістю видів, але надзвичайно численна група. Шкода, що її завдають насадженням різні види (головним чином, жовтогорлі миші та руді лісові полівки), може бути відносно незначною в смерекових пралісах, але різко зростає в розсадниках та лісових культурах. У хвойних деревостанах найбільше терпить від гризунів кедр. Насіння інших хвойних порід — звичайна їжа усіх видів мишоподібних. Визначити, яка доля його споживається гризунами, майже неможливо, бо розміри врожаю і чисельність мишоподібних змінюються по роках у десятки разів. До того ж, методика обліку цих тварин у лісі досить складна та й недостатньо розроблена.

Насіння листяних порід, за винятком бука, мишоподібні пошкоджують менше. Значно більше знищуються букові горішки.

Мишоподібні гризуни та білки — основні споживачі горіхів ліщини. Значного пошкодження насіння ясена, явора та інших кленів не відмічається. Дрібне насіння тополь, берези, іви практично не пошкоджується. Досить сильно пошкоджується мишоподібними насіння плодових та деяких ягідних дерев у передгір'ях. Там, де поширена яблуня, навесні з більшої частини напівгнилих плодів були виїдені зернята. Подібне ж явище спостерігається щодо груші, бузини та деяких інших порід. Виняток становлять лише Fragaria та Vaccinium, насіння яких дуже дрібне.

Взагалі треба враховувати, що наведені дані орієнтовні. В різних умовах вони можуть значно змінюватися. Основна закономірність таких змін полягає у підвищенні інтенсивності споживання при зменшенні площі деревостанів, що плодоносять. Під окремими деревами або в невеличких куртинах, звичайно, винищується майже весь урожай.

Припускати, що гризуни можуть відігравати помітну роль в зоохорії, немає підстав, про це зокрема свідчать дослідження Б. В. Образцова.

Крім гризунів, певну негативну роль у житті лісу відіграють зайцеподібні, найбільше — заєць-русак. У Карпатах їх небагато. Але в передгір'ях, зокрема в зелених зонах навколо великих міст, зайці можуть завдавати помітної шкоди не лише садам, а й таким культурам, як червоний дуб, який об'їдається ними особливо охоче. Так, в Івано-Франківському лісництві культури в окремих місцях були пошкоджені на 40— 60%. У зв'язку з тим, що зайці в першу чергу об'їдають найбільш поживні вершинні пагони, шкода від цих пошкоджень досить помітна, бо навіть одноразове об'їдання саджанців наполовину знижує їх приріст у висоту. Якщо кількість зайців буде зростати, то шкода від них для окремих порід може бути досить значною.

Копитні. Матеріали про характер впливу оленів та козуль на ліси Карпат вже частково опубліковані ; такі породи, як бук та ялина, цими звірами пошкоджуються дуже рідко. Найбільшої шкоди зазнають від оленів та козуль горобина, явір, ялиця, ясен. Тепер пошкоджені молодняки трапляються лише в окремих пунктах, але згодом, після збільшення чисельності оленів у Карпатах, економічне значення цього явища зросте, як це спостерігається в даний час в Західних Карпатах та в багатьох інших районах нашої планети.

II. Корисні хижі хребетні.

До цієї групи ми відносимо ссавців та птахів, що живляться переважно тваринною їжею, головним чином тваринами-фітофагами. Значне місце в раціоні ссавців посідають також соковиті плоди.

З хижих звірів найбільш поширені в Карпатах лисиця та лісова куниця. Їх харчування вже вивчалось вченими. Спостереження, проведені за останній час, підтверджують, що ці звірі знищують протягом основної частини року майже виключно мишоподібних, а влітку споживають багато ягід малини та чорниці, поширюючи таким чином їх насіння. Ще більше значення в ендозоохорії малини, чорниці та брусниці має бурий ведмідь. Досить часті випадки нападів цих хижаків на диких копитних з чисто лісівничих міркувань теж слід вважати позитивним явищем. Оцінюючи ж його з точки зору мисливського господарства, слід мати на увазі, що хижаки, зокрема такі, як лисиці та куниці, нездатні подолати дужих, здорових козуль (на інших копитних ці звірі не нападають). Через це є всі підстави вважати, що діяльність зазначених хижаків має певне селекційне значення.

Особливо великий інтерес становить для нас корисна діяльність птахів. Позитивна роль їх у захисті лісу загальновідома і знайшла своє підтвердження в роботах Г. Е. Королькової, А. А. Іноземцева та інших. Аналіз кількісного та якісного складу авіафауни Карпат та Прикарпаття свідчить про досить несприятливі зміни, що відбуваються, бо зниження чисельності найбільш корисних видів стає помітнішим.

У розріджених молодняках, що дуже поширені в околицях Івано-Франківська, численні зерноїдні види — вівсянки, коноплянки, зеленяк, які майже відсутні в гірських пралісах. Позитивне значення цих птахів у лісовому господарстві незначне. З другого боку, комахоїдні дуплогніздуючі види зустрічаються в обмеженій кількості. В той же час саме синиці — основні вороги таких шкідників лісу, як зелена дубова листовійка або зимовий п'ядун.

Подібна ж картина спостерігається й у відношенні до дятлів, з яких у рівнинних лісах більш-менш звичайний лише великий строкатий.

Зараз тяжко ще рекомендувати заходи, за допомогою яких було б можливо відновити бажану структуру пташиного населення. В усякому разі, слід враховувати, що грабові молодняки — один з самих бідних біотопів. А їх поширення в наш час неодмінно приведе до зменшення чисельності птахів. З другого боку, будь-яке збагачення породного складу навіть молодих насаджень позитивно впливає на склад орнітофауни. Зрозуміло, куртини старих дерев повинні охоронятися.

Крім знищення шкідливих комах, птахи, головним чином дроздові, мають надзвичайно велике значення для поширення багатьох ягідних порід (горобина, глід, черемха, калина, терен та інші).

Поїдання синицями та повзиками деякої частини насіння хвойних та бука настільки незначне, що його не можна брати до уваги.

Нарешті, наші ліси населяє ще дві великі групи ссавців, що мають певне позитивне значення — комахоїдні та рукокрилі. На жаль, вони вивчені порівняно мало, будь-яких конкретних заходів по збільшенню їх чисельності не розроблено. Але як землерийки, так і рукокрилі значно рідше зустрічаються в молодняках, ніж у старих деревостанах.

На закінчення короткого огляду про роль хребетних в житті лісу хотілося б звернути увагу виробничників на питання біоценології, бо не можна вирощувати здорові насадження, грубо порушуючи ті зв'язки між рослинним і тваринним світом, що встановлювались мільйонами років. Без збереження всіх корисних мешканців лісу насадження неодмінно втрачають свою стійкість і для запобігання небажаних сукцесій рослинності лісівники змушені вживати дорогі й малоефективні заходи.





Реферат на тему: Вплив наземних хребетних на деревостани Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.