Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Водоплавні мисливські птахи ряду гусиних: лебеді, гуси і качки (реферат)

З водоплавних птахів, що становлять найбільшу групу мисливської фауни, чимале значення мають, безперечно, птахи з ряду гусиних: лебеді, гуси і качки.

Щоб побачити більшість з цих птахів у природній обстановці, зробимо коротеньку подорож на південь республіки, в Одеську і Херсонську області, у плавні пониззя Дунаю, Дністра та Дніпра, де сотні тисяч гектарів заросли очеретом, рогозою та іншими болотяними рослинами. Особливо багаті на птицю плавні дельти Дунаю.

Сідаємо в човна і прямуємо у найвіддаленіші кутки — «кутовини», як кажуть місцеві рибалки. Найкраще таку подорож робити весною, коли птахи гніздяться або насаджують яйця і їх можна знайти в характерних для кожного виду місцях.

Човен випливає з-під захисту зеленого острівця; попереду, зовсім недалеко, плаває великий, сніжно-білий птах. Побачивши човна, він кілька разів нервово повернувся на воді і злетів важко, але досить швидко, змахуючи крилами, що при цьому досить гучно бреніли, мов натягнені струни якогось казкового музичного інструменту. Це — лебідь-шипун, найбільший представник ряду гусиних. Про нього слід дещо розповісти.

Полювати на лебедя заборонено. Проте раніше полювали і дуже активно. Через це ці чудові птахи стали рідкісними навіть у таких багатих для птиці місцях, як плавні в пониззі великих річок.

На Україні гніздиться лише один вид — лебідь-шипун. Зберігся він як гніздовий птах лише в плавнях пониззя Дунаю, Дністра та Дніпра (поодинокі пари). Близький родич його лебідь-кликун буває у нас лише під час перельотів і на зимівлі.

Обидва види заслуговують на охорону як декоративні птахи.

Гнізда лебідь-шипун будує в хащі очерету; при цьому добирається до свого гнізда вплав, обов'язково від великого чистоводу, що потрібний йому для злітання і посадки. Через цю особливість знайти гніздо його досить легко. Потрібно лише добре придивлятися до заростів у тих місцях, де день у день можна спостерігати птаха.

Коли самка насиджує, самець плаває на найближчому чистоводді, оберігаючи її спокій. З цього чистоводу до гнізда веде вузенька, проламана у заростях, доріжка, яку легко помітити. Являє собою гніздо велику купу очеретяного стебла. Знаходиться гніздо посередині досить великої, вибитої у заростях, площадки.

Сидячи на гнізді, птах може бачити,що робиться навколо, і своєчасно помітити небезпеку.

У квітні — на початку травня несе по 5—7 великих зеленувато-білих яєць. У липні пташенята вже чималі, але не білі, а в сірому вбранні.

Живиться лебідь-шипун виключно болотними рослинами, морською травою, підводними бульбами та соковитими стеблами водяних рослин тощо.

Великі зимівлі лебедів є біля гирла Дунаю та на Каркінітській затоці Чорного моря, в межах Чорноморського заповідника.

На місцях гніздування і на зимівлях лебедів потрібно охороняти переважно від браконьєрів, бо інших ворогів дорослі птахи майже не мають.

Лебідь чудовий декоративний птах, якого слід розводити у парках і зелених зонах навколо міст, де є будь-які водойми. Він приручується легко, поводиться майже так, як свійська птиця і добре розмножується.

А яке це видовище, коли по дзеркальній воді озера у парку плаває кілька десятків величних білих птахів...

Проте серед гусиних птахів багато видів, які й сьогодні є об'єктом полювання. Про всіх їх розповісти немає можливості, але деяких, значніших, докладніше згадати парто.

Найбільші за розміром мисливські птахи після лебедів дикі гуси.

На Україні весною і восени прилітає кільки видів гусей, а саме: гуменник, велика і мала білолобі гуски, дуже рідко залітає також червонозоба казарка. Але найбільше трапляється під час перельоту і на зимівлях, а також гніздиться ще в деяких місцях сіра гуска.

Цей великий птах розміром з середню свійську гуску має сіре плямисте забарвлення. Рідко хто не бачив великих зграй перелітних сірих гусок, які вишикуються трикутником і так високо летять, що ледве доноситься їхнє гоготання.

До нас прилітають вони дуже рано, іноді ще в останніх числах лютого, а найчастіше в першій половині березня.

Але на півдні, в Одеській і Херсонській областях, вони зимують на морському узбережжі і островах, збираючись у великі зграї.

Гніздяться ці птахи на зарослих водоймах, куди не може пробратися ніякий хижак і важко добирається людина. На Поліссі і в Лісостепу житло їх — великі озера або болота з трясовинами, плавами і великими хащами очерету. В степовій зоні найбільше сірих гусей гніздиться в плавнях великих річок, особливо Дунаю, де й зараз їх найбільше.

Гніздо сірої гуски чимале за розмірами. Будує його вона з сухого очерету. Найчастіше міститься гніздо на острівці чи на купині серед болота, рідше на березі водойми у заростях.

Повна кладка, яку можна знаходити на півдні України в кінці березня — на початку квітня, з 5—6 жовтувато- білих великих яєць.

Льотні молоді птахи бувають уже на початку липня, а до кінця цього місяця всі виводки повністю піднімаються «на крило».

Сірі гуски живляться переважно рослинами: молодою зеленою травою, підводними стеблами та бульбами болотних рослин, плодами водяного горіху, різним насінням тощо. Нерідко при перельотах ці птахи сідають на посіви злакових, де восени поїдають зерно, а весною живляться молодою озиминою.

Мабуть, з усіх мисливських птахів, може за винятком дрохви, сіра гуска найбільш цінна і бажана здобич мисливців, проте дуже рідка. Добути сіру гуску нелегко через її крайню обережність і полохливість, а також тому, що для більшості районів України це рідкісний, нечисленний птах, який попадає під постріл лише випадково. Там, де гуски бувають більш-менш регулярно, чи то виводяться або зупиняються під час мандрівок на південь, на них полюють, роблячи засідки. При вечірніх перельотах, коли птахи летять з місць перебування вдень на місця, де живляться вночі — мілководні водойми з багатою рослинністю або зібрані поля, шукаючи колоски чи зерно, їх, якщо добре замаскуватися, можна підстерегти і добути 1—2 за «вечірню зорю».

Іноді на гусей полюють з під'їзду на човні, замаскувавши його зеленими гілками лози або болотними рослинами.

Всі ці способи полювання нелегкі, потребують знання місцевості, спритності, фізичної витриманості і мають справжній спортивний інтерес.

На жаль, ще бувають випадки браконьєрства, коли видирають гусині яйця, ловлять гусенят і тримають у хатах, стріляють птахів весною біля місць гніздування і на зимівлях.

З цим треба вести найрішучішу боротьбу, бо сіра гуска — це один з найцінніших мисливських птахів, якого слід охороняти і всіляко розмножувати.

Значно поширені і ще місцями досить численні мисливські птахи — різні дикі качки. Їх багато видів. Частина з них виводиться на Україні, а частина лише пролітає вздовж наших річок, мандруючи на південь або на північ, залежно від пори року.

Найбільш відомий з диких качок — крижень, родоначальник більшості порід свійських качок. Надзвичайно красивий селезень у весняному вбранні! В його забарвленні перемішуються яскраві сірі, коричневі, чорні, білі та зелені з металічним блиском тони. Властиве забарвлення також і селезня свійських качок, але у диких воно більш яскраве, особливо на фоні весняної зелені.

Гніздяться крижні по всіх природних зонах і областях України там, де є підхожі для цього водойми. Найулюбленіші їх місця — лісові болота, зарості, грузькі заплавини, плавні по берегах річок та озер тощо. Часто знаходять гнізда їх десь у лісі на зовсім сухому місці або навіть у дуплах старих дерев. Іноді вони високо над землею, але обов'язково поблизу водойми, куди відводить самка свій виводок після вилуплення.

Вимощує гніздо крижень сухою травою, пір'ям і власним пухом.

На початку квітня можна вже знаходити повні кладки з 8—10 і навіть більше зеленуватих яєць. Каченята зразу після вилуплення, коли трохи обсохнуть, перебираються під захистом матері на найближчу водойму. Тут живуть вони, ховаючись у заростях, поки не почнуть літати.

Більшість виводків стає льотними протягом липня і лише іноді бувають окремі запізнілі, що ще в серпні, коли на Україні вже дозволяється полювання на птицю, не здатні літати і переховуються в заростях по берегах водойм.

Живляться крижні і рослинним і тваринним кормом, добуваючи його на мілководних водоймах з допомогою дзьоба, озброєного по краях своєрідною цідилкою з рогових пластиночок. Проціджуючи водяний мул крізь дзьоб, качки залишають у роті все їстівне. В складі їхнього корму можна знайти і водяних комах, і маленьких рачків, і пуголовків, а також зелені частини і насіння різних болотних рослин. Дуже охоче поїдають крижні також різне зерно, вилітаючи для цього на поля, іноді дуже далеко від водойми.

Восени, починаючи з серпня і аж до відлітання на зимівлю, крижні щовечора роблять перельоти з так званих дньовок, тобто місць денного відпочинку, на місця, де живляться ввечері і вночі. Іноді це поле, де качки шукають зерно, що залишилося після збирання, але найчастіше це мілководні зарості водойми.

Цю особливість крижнів використовують мисливці, влаштовуючи на місцях годівлі або на шляхах перельоту качок засідки. Але найбільш цікаве спортивне полювання на крижнів — по виводках з собакою, коли мисливцеві доводиться брести по важких, грузьких болотах, «витоптуючи» із заростів качок, які переховуються вдень у важкодоступних місцях. Це нелегке полювання, потребує воно значної фізичної витривалості. Проте яке велике задоволення має мисливець, коли раптом, зовсім близько, іноді прямо з-під ніг, піднімається і «свічкою» летить великий красивий птах.

На початку сезону полювання, в серпні і перших числах вересня, крижнів, особливо молодих, дуже важко підняти із заростів без собаки. Важко, а іноді й неможливо, знайти без собаки пораненого птаха, який чудово поринає і ховається в заростях. Полюють на крижнів також пізньої осені на островах і піщаних косах, на річках і великих озерах, де скупчуються великі перельотні зграї качок, під'їжджаючи до таких зграй на замаскованих човнах.

Таке полювання дає мисливцеві велике спортивне задоволення.

В жовтні і листопаді проходить великий переліт крижнів на узбережжя Чорного і Азовського морів, частково Середземного моря. Але незначна кількість крижнів затримується на наших водоймах аж до їх замерзання і навіть у деякі зими. Частина крижнів, разом з іншими північними видами качок, наприклад крохалями, лишається зимувати на великих річках, де є незамерзаючі вимоїни.

Крижнів на Україні ще чимало. Виводяться вони майже на всіх підхожих водоймах. Проте з кожним роком їх стає все менше і менше. Мисливці, які полюють 10—20 років, не можуть не помітити, що найкращі мисливські угіддя збіднюються просто на очах. Конче необхідно вжити рішучих заходів щодо охорони і розмноження крижнів та інших качок — цих дуже корисних мисливських птахів.

Крім крижня, на Україні виводиться ще багато видів качок. Найбільш поширені з них — широконоска, що одержала свою назву за дуже широкий плескатий дзьоб, два види чирок, гострохвоста качка, або шилохвіст, сіра качка, або нерозень, свиш, або свіязь, своєрідна велика качка галагаз, або пеганка, кілька видів, так званих, ниркових качок, або, як їх звуть у нас, чернів, або чернетів. Усі вони є об'єктом полювання, що дають численним мисливцям можливість займатися улюбленим спортом і, крім того, є цінні поживні продукти.

На жаль, до останнього часу знижується чисельність всіх видів качок як тих, що гніздяться на Україні, так і перелітних.

Використана література: М.А. Воїнственський Корисні дикі птахи України, ДВ сільськогосподарської літератури Української РСР, Київ, 1960





Реферат на тему: Водоплавні мисливські птахи ряду гусиних: лебеді, гуси і качки (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.