Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Водна рослинність Придністров'я, Львівщини та Східної Галичини (реферат)

Зміст

1. Вища водна рослинність Кам'янецького Придністров'я

2. Декоративні властивості гідрофільних рослин, перспективних для озеленення водних екосистем урбанізованих територій

3. Созологічна оцінка вищої водної рослинності Східної Галичини

Використана література

1. Вища водна рослинність Кам'янецького Придністров'я

Згідно фізико-географічного районуванням України досліджувана територія відноситься до Східноєвропейської провінції, Західноподільського геоботанічного округу. Вона розташована на південній частині західного Лісостепу і відзначається своєрідністю, а саме наявністю глибоких каньйоноподібних долин річок Жванчик, Смотрич, Тернава, Студениця, Ушиця, Калюс, та інші.

Вища водна рослинність Кам'янецького-Придністров'я (КП) репрезентує різноманітні угруповання. Серед них значний науковий та практичний інтерес складають види широкої екологічної амплітуди. Вони належать до класу Phargmitо-Magnocaricetea, який представлений 28 асоціаціями, що входять до чотирьох порядків Phragmitetalia, Oenanthetalia aquaticae, Nasturtio-Glycerietalia, Magnocaricetalia. Порядок Phragmitetalia утворений одним союзом Phragmition communis який нараховує п'ять асоціацій.

Основним матеріалом для складання синтаксономії вищої водної рослинності КП послужили польові геоботанічні дослідження, які включають 47 повних геоботанічних описи зроблених протягом 20052007 рр. При вивчені рослинності застосовували класичні методи: детально-маршрутний, напівстаціонарний, і стаціонарний. Отримані результати опрацьовувались за методом перетворення фітоценотичних таблиць (пакет програм FICEN).

На основі досліджень складена синтаксономія вищої водної рослинності порядку Phragmitetalia КП.

Клас Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941

Порядок Phragmitetalia W.Koch 1926

Союз Phragmition communis W.Koch 1926

1. Phragmitetum communis (Gams 1927) Schmale 1939

2. Typho angustifoliae-Phragmitetum australis Tx. et Preising 1942.

3. Typhetum angustifoliae Pignatti 1953.

4. Typhetum angustifoliae-latifoliae (Eggler 1933) Schmale1939.

5. Acoretum calami Eggler 1933.

Клас Phargmitо-Magnocaricetea об'єднує угруповання водойм, болистих лук, прибережних мілководь, боліт, які утворюються з середньо та високо травних повітряно-водних видів. Угруповання здатні витримувати значні коливання рівня води протягом вегетації, що істотно впливає на морфологічні ознаки видів, флористичний склад та фітомасу угруповань.

Асоціація Phragmitetum communis (Gams 1927) Schmale).

Діагностичні види: Phragmites australis.

Ценотична характеристика: загальне проективне покриття угруповань становить 80-100%. Флористичний склад асоціації нараховує від 5 до 11 видів. Загальна кількість видів складає 27, що на 51,9% відображає флористичний склад відповідної асоціації в Україні. В утворенні ценозів провідна роль належить Phragmites australis (70-100%). Високою постійністю в угрупованнях зустрічаються Bolboschoenus maritimus, Urtica dioica. З високою постійністю відзначаються також представники класу Lemnetea (Lemna minor і Spirodeia polyrrhiza), які в під доплених угрупованнях займають панівне становище у наводному ярусі.

В еколого-ценотичних рядах угруповання знаходяться між ценозами класу Phragmitо-Magnocaricetea (Typhetum angustifoliaelatifoliae, Caricetum pseudocyperi, Typho angustifoliae-Phragmitetum australis) і Lemnetea (Ceratophylletum demersi, Lemno minorisSpirodeletum). У водоймах КП ценози мають рівномірно-групову будову.

Синекологія: угруповання приурочені до мілководних ділянок водойм з інтенсивними алювіальними процесами, прибережних смуг річок КП, меліоративних каналів із товщею води від 10 до 100 см, мулистими донними відкладами, нейтральною або слабокислою реакцією середовища.

Синхорологія: ценози займають значні площі в північній та центральній частині, частіше формуються мононодомінантні угруповання, зокрема у штучних водоймах, меліоративних каналах і старицях річок Збруч, Жванчик. У гирлах річок трапляються рідко. Загальне поширення: П.-ЛС.С. звичайно; КП часто.

Ценотична характеристика: загальне проективне покриття угруповань коливається в межах 60-100%. Флористичний склад асоціації нараховує від 7 до 17 видів. Загальна кількість видів складає 30, що на 53,5% відображає флористичний склад відповідної асоціації в Україні. В утворенні ценозів провідна роль належить Phragmites australis (20-70%), Typha angustifolia (25-50%). З високою постійністю зустрічаються Carex acutiformis, Ranunculus linqua, Glyceria maxima, Spirodela polyrrhiza, Lemna minor.

В еколого-ценотичних рядах ценози розміщуються між угрупованнями класу Phragmitо-Magnocariceteа (Phragmitetum communis, Typhetum angustifoliae) і Potametea (Potameto-Nupharetum, Potametum natantis, Nymphoidetum peltatae). У водоймах КП ценози мають рівномірно-групову або нерівномірно-групову будову. Синекологія: угруповання приурочені до прибережних ділянок річок, а також замкнутих або слабопроточних водойм, із товщею води від 30 до 80 см, нейтральною та слаболужною реакцією середовища і мулистими донними відкладами.

Синхорологія: угруповання частіше зустрічаються у штучних водоймах і старицях річок Збруч, Жванчик, Смотрич, а також в меліоративних каналах по всій території регіону. Вони досить поширені у водоймах заплави Дністра в межах КП. У гирлах річок трапляються рідше.

Асоціація Typhetum angustifoliae Pignatti 1953

Діагностичні види: Typha angustifolia.

Ценотична характеристика: загальне проективне покриття угруповань становить 70-100%. Флористичний склад угруповання нараховує від 7 до 16 видів. Загальна кількість видів складає 37, що на 77,1% відображає флористичний склад відповідної асоціації в Україні. Проективне покриття діагностичного виду Typha angustifolia складає 60-90 %. З високою постійністю в угрупованнях зустрічаються Carex acutiformis, Phragmites australis, Typha angustifolia, Eleocharis palustris, Lycopus europaeus. В еколого-ценотичних рядах угруповання розміщені між ценозами класу Potametea (Potameto-Nupharetum) і PhragmitоMagnocariceteа (Typho angustifoliae-Phragmitetum australis). У водоймах КП ценози мають рівномірно-групову або нерівномірногрупову будову.

Синекологія: угруповання приурочені до мілководних водойм з повільною течією та інтенсивними алювіальними процесами, товщею води від 20 до 80 см із мулистими донними відкладами, нейтральною або слаболужною реакцією середовища.

Синхорологія: угруповавння часто зустрічаються у штучних водоймах і старицях річок КП. Асоціація Typhetum angustifoliae-latifoliae (Eggler 1933) Schmale1939.

Діагностичні види: Typha angustifolia, Т. latifolia. Ценотична характеристика: загальне проективне покриття угруповань становить 60-100%. Флористичний склад асоціації нараховує від 5 до 19 видів. Загальна кількість видів складає 30, що на 61,2% відображає флористичний склад відповідної асоціації в Україні. В утворенні ценозів провідна роль належить Typha angustifolia (50-60%), T.latifolia (30-50%). З високою постійністю в угрупованнях зустрічаються Lemna trisulca, Polygonum amphibium, Ceratophyllum demersum, Spirodela polyrrhiza.

В еколого-ценотичних рядах угруповання знаходиться між ценозами Typhetum latifoliae, Typhetum angustifoliae. У водоймах КП ценози мають рівномірно-групову або нерівномірно-групову будову. Синекологія: угруповання приурочені до замкнутих мілководних слабопроточних водойм із товщею води від 20 до 50 см, з нейтральною або слаболужною реакцією середовища і мулистими донними відкладами.

Синхорологія: угруповання зустрічаються частіше у штучних водоймах і старицях річок Жванчик, Збруч, а також в меліоративних каналах по всій території КП. У гирлах річок ценози трапляються рідко. Асоціація Typhetum latifoliae G. Lang 1973. Діагностичні види: Typha latifolia.

Ценотична характеристика: загальне проективне покриття угруповань становить 90-100%. Флористичний склад асоціації нараховує від 11 до 22 видів. Загальна кількість видів складає 38, що перевищує флористичний склад відповідної асоціації в Україні. В утворенні ценозів провідна роль належить Typha latifolia (70-90%). З високою постійністю в угрупованнях зустрічаються Phragmites australis, Equisetum fluviatile, Oenanthe aquatica, Alisma plantagoaquatica, Sparganium erectum, Carex acutiformis, Scirpus sylvaticus, Lemna minor, Spirodela polyrrhiza.

В еколого-ценотичних рядах угруповання розміщуються між ценозами Phragmitetum communis і Typhetum angustifoliae або Glycerietum maximae. У водоймах ЗП ценози мають рівномірногрупову будову.

Синекологія: угруповання приурочені до заболочених слабопроточних водойм із товщею води від 20 до 50 см, з нейтральною або слаболужною реакцією середовища та мулистими донними відкладами.

Синхорологія: угруповання зустрічаються частіше у штучних водоймах і старицях річок Збруч, Жванчик, а також в меліоративних та обвідних каналах по всій території регіону. В межах КП вони досить поширені у водоймах заплави Дністра. У гирлах річок ценози трапляються рідко.

Загальне поширення: ЛС., П. звичайно, С. рідко, КП часто.

Отже, рослинність порядку Phragmitetalia КП представлена 5 асоціаціями, які об'єднані в 1 союз Phragmition communis. Вона репрезентативно представляє вищу водну рослинність даного порядку в межах центральної і Східної Європи.

Провідним фактором диференціації угруповань є гідрологічний режим, ефтрофування водойм, вплив прямих та опосередкованих антропогенних факторів на водойми (викошування, випасання, штучна зміна гідрологічного режиму, випалювання та ін.)

Факторами загрози в регіоні сьогодні виступають надмірне антропогенне евтрофування, випалювання травостою та осушення водойм.

2. Декоративні властивості гідрофільних рослин, перспективних для озеленення водних екосистем урбанізованих територій

Збереження природної та створення штучної комплексної мережі водних об'єктів поліфункціонального використання є надзвичайно важливим завданням, особливо в містах та їх приміських зонах. Одним із методів підвищення рекреаційної ролі міських гідроекосистем є збільшення асортименту аборигенних та інтродукованих видів рослин для їх акліматизації та створення, у поєднанні з особливостями ландшафту, високоестетичних гідрофітогеокомплексів.

Безперечно, до таких урболандшафтів належить комплексна зелена зона міста Львова (КЗЗМЛ). За визначенням В.П. Кучерявого, "… комплексна зелена зона міста це науково обґрунтована сукупність територій у межах населених місць і за містом в межі зелених зон, яка включає зелені насадження, водні простори та інші елементи природного ландшафту, які є своєрідним екологічним каркасом планувальної структури міста, і забезпечує рекреаційні, санітарно-гігієнічні, естетичні та соціальні функції з метою створення здорового навколишнього середовища для праці, спорту і відпочинку населення".

Формування високоестетичних і функціонально збалансованих рослинних композицій у межах гідроекосистем урбанізованого середовища повинно базуватися на всебічних дослідженнях біолого-екологічних і декоративних властивостей гідрофільних рослин. Тому вивчення цих властивостей є актуальною проблемою озеленення міст.

На території водойм КЗЗМЛ, які розміщені в межах багатоповерхової забудови, у зоні промислових підприємств, поблизу сільськогосподарських угідь, водна й прибережно-водна флора та рослинність змінена за рахунок збіднення її гетерогенності внаслідок випадання чутливих до антропогенного пресу видів, а місцями знищена внаслідок надмірного рекреаційного, сільськогосподарського навантаження чи проведенням будівельних робіт. Наприклад, зникнення багатьох водних і прибережно водних видів рослин пов'язане з періодичним осушенням озер у селищі Брюховичі, проведенням господарсько-реконстукційних робіт оз. Винниківське, санітарно-гігієнічних заходів Піщані озера та ін. Одним із шляхів відновлення рослинного покриву та підвищення рекреаційного значення цих гідрологічних об'єктів є проведення робіт з реінтродукції аборигенних і акліматизації інтродукованих до місцевих умов видів рослин.

Враховуючи, що багато водних і прибережно-водних рослин відзначаються полізональним поширенням і мають, завдяки екологічним особливостям водного середовища, високий ступінь пристосувань до зміни поселень, загальний спектр таких видів досить великий. Перспективними для використання з цією метою можуть бути високодекоративні та багатофункціональні за своєю екологічною роллю в біоценозах водойм представники багатьох таксономічних груп.

З огляду на декоративний елемент водної поверхні найбільше значення мають водні квіткові рослини та сформовані ними угруповання. Для цієї мети використовують види, які характеризуються високодекоративними морфологічними особливостями широкими або розсіченими листками й ефектними квітками (види родів Batrachium, Butomus, Nymphaea, Nuphar, Hydrocharis, Potamogeton, Nymphoides, Trapa, Sagittaria, Stratiotes, Utricularia тощо).

Однією з вимог озеленення до рослин цієї групи є те, що вони не повинні займати великого простору водної поверхні та розміщуватися щільно. Коли водна поверхня відкрита і чиста, окремі композиції рослин надають водному рослинному покриву й об'єкту загалом характерних обрисів з підвищеним естетичним моментом. При оформленні водного пейзажу виникає необхідність забезпечити постійний рівень води. Це особливо важливо для чутливих до цього чинника рослин, які можуть внаслідок зниження рівня води істотно змінювати свої морфологічні параметри. Небажані зниження рівня води також можуть призвести до оголення різноманітних закріпляючих споруд, що відбивається на естетичному значенні водних об'єктів. У квітковому оформленні водойм важливим є використання в оптимальному поєднанні водних і прибережно-водних видів рослин із максимально можливим врахуванням екологічних зв'язків екосистеми та ландшафтних особливостей рельєфу місцевості.

Внаслідок вивчення біолого-екологічних і декоративних властивостей гідрофітів ми встановили, що перспективними у використанні для озеленення водних екосистем КЗЗМЛ є такі види водних рослин: Aldrovanda vesiculosa, Batrachium aquatilis, Callitriche verna, Ceratophyllum demersum, C. submersum, Hottonia palustris, Hydrocharis morsus-ranae, Nuphar lutea, Nymphaea alba, N. candida, Nymphoides peltata, Potamogeton crispus, P. natans, P. pectinatus, Salvinia natans, Spirodella polyrrhyza, Stratiotes aloides, Trapa natans, Utricularia minor, U. vulgaris та інші. Найпоширенішим серед цих видів в озелененні є Nymphaea alba, яка відзначається великою морфологічною мінливістю, а також кількістю виведених сортів і гібридів.

Більшість з наведених видів на території досліджених водойм КЗЗМЛ формують відповідні угруповання. Проте, поширені вони досить нерівномірно, а подекуди представлені тільки окремими фрагментами або характеризуються низьким ступенем флористичної різноманітності (мають збіднений склад). Це пояснюється частково розмірами водних об'єктів і неоднорідним антропогенним впливом унаслідок їх використання. Зменшення гетерогенності рослинних угруповань на території КЗЗМЛ загалом характерне в напрямку від периферії до центра, що пояснюється географічним положенням регіону досліджень, зокрема відсутністю в центральній частині м. Львова великих гідрологічних об'єктів.

Тому, особливо в умовах міської забудови (рекреаційні об'єкти), доцільно ширше запроваджувати формування в озеленені водойм угруповань з плаваючими на поверхні води листками (асоціації Spirodelo-Salvinietum natantis, Hydrocharitetum morsus-ranae, Nymphaeetum albae, Nymphaeetum candidae, Potamogetono-Nupharetum, Nymphoidetum peltatae та ін.). Також важливе значення мають в екологічному балансі функціонування водойм угруповання, які перебувають у товщі води (Ceratophylletum demersi, Potamogetonetum crispi, Potamogetonetum lucentis, Myriophylletum spicati та ін.). Значної шкоди для поширення аборигенних ценозів завдає широке розповсюдження угруповань Elodeetum canadensis, які подекуди займають майже всю товщу води стоячих водойм (вул. Зелена, перехрестя вулиць Стрийської та Наукової). У цьому разі виникає необхідність проведення на території таких об'єктів робіт, спрямованих на відновлення автохтонних ценозів.

Не менш важливу роль в екосистемах водойм відіграє прибережноводна рослинність. Особливість її полягає, насамперед, у тому, що вона займає екотони перехідні зони між водним та наземним середовищем і забезпечує зв'язок двох істотно відмінних екологічно біосистем. Поряд з тим, утворюючи колоритні художні ефекти водних секторів, вона особливо урізноманітнює кольори та підсилює відображення на водній поверхні. Розміщені безпосередньо біля берега квіткові групи різних кольорів надають пейзажу ще більшого естетичного значення.

Перспективними для використання на території КЗЗМЛ є такі види прибережно-водних рослин: Acorus calamus, Alisma lanceolatum, A. plantagoaquatica, Asparagus officinalis, Bidens cernua, Butomus umbellatus, Caltha palustris, Carex acuta, C. cespitosa, C. pseudocyperus, C. riparia, Cladium mariscus, Iris pseudacorus, I. sibirica, Ligularia sibirica, Poligonum amphibium, Ranunculus flammula, R. lingua, Sagittaria sagittifolia, Schoenoplectus lacustris, S. tabernaemontani, Sparganium erectum, Typha angustifolia, T. latifolia та інші. На відміну від водної, таксономічний спектр прибережно-водних видів є значно більшим, а тому полегшує їх підбір під час виконання робіт з озеленення берегових смуг. Він також дає змогу ефективно підібрати види відповідно до ступеня антропогенної трансформації водойм.

Результати аналізу флористичного складу прибережно-водних угруповань дослідженої території також свідчать про зниження їхньої гетерогенності, а подекуди значну деградацію. Враховуючи високий ступінь консортивних зв'язків, якими характеризуються ці фітоценози, їхня роль у функціонуванні водойм має винятково важливе значення і, передусім, для існування орнітофауни. У зв'язку з цим перспективними для озеленення КЗЗМЛ є формування таких асоціацій як Acoretum calami, Caricetum ripario-acutiformis, CicutoCaricetum pseudocyperi, Glycerietum maximae, Phragmitetum, Tyhpetum angustifoliolatifoliae, Sagittario-Sparganietum emersi, Scirpetum lacustris та інші.

Незважаючи на загалом досить широкий асортимент гідрофільних рослин, в озелененні КЗЗМЛ цей важливий елемент водних екосистем використовується недостатньо. Враховуючи також, що високодекоративні властивості гідрофільного рослинного покриву збільшують естетичне значення урболандшафтів, а відтак підвищують їхню рекреаційну функцію, необхідно збільшувати використання гідрофільних рослин у міському озелененні.

3. Созологічна оцінка вищої водної рослинності Східної Галичини

Вища водна рослинність (ВВР) є важливим компонентом рослинного покриву. Вона відзначається унікальністю, багатством та має багатофункціональне значення.

Рівень забезпеченостї охороною ВВР на території Східної Галичини низький, оскільки більшість природно-заповідних об'єктів у регіоні створювались для охорони наземних типів рослинності, зокрема лісового та степового. Оцінюючи його, можна стверджувати, що ВВР відзначається середнім ступенем представленості на прирородно-заповідних територіях (ПЗТ) та низьким рівнем охопленості охороною ценота генофонду. Водночас, ВВР є дуже вразливою, оскільки зазнає не лише спрямованого, постійно зростаючого антропогенного впливу, а й опосередкованого від трансформації екосистем на площах водозборів. У зв'язку з цим важливо встановити реальний стан її охорони, висвітлити флористичну і ценотичну рідкісність, що дозволить внести пропозиції щодо підвищення репрезентативності ПЗТ регіону.

Територія Східної Галичини об'єднує Львівську, ІваноФранківську та більшу частину Тернопільської області (басейн Дністра). З метою збереження видів рослинного, тваринного світу та унікальних комплексів живої і неживої природи, в регіоні функціонує понад 1000 об'єктів природно-заповідного фонду різного рангу загальною площею близько 425,8 тис га. В тому числі, 3 природних заповідники, 6 національних природних парків та 33 заповідники загальнодержавного значення. В цілому, ПЗТ займають невеликий відсоток території, однак дещо вищий, ніж в цілому по Україні (4,07 %). Найбільший він (14 %) в Івано-Франківській області, що зумовлено наявністю гірських територій. Найнижчий у Львівській області (5,2 %).

Вища водна флора Східної Галичини представлена 145 видами. На основі проведених досліджень 48 водних видів віднесено до раритетних. Серед них 2 (Marsilea quadrifolia L., Salvinia natans (L.) All.) належать до відділу Polypodiophyta та 46 до Magnoliophyta; 17 видів є представниками класу дводольних (Magnoliopsida) та 29 класу однодольних (Liliopsida). Провідними за числом видів є родини Cyperaceae (7 видів) та Potamogetonaceae (9 видів).

В природоохоронних об'єктах регіону представлено 107 видів, що становить 73,7 % від їх загальної кількості. Отже, ступінь представленості водних видів на ПЗТ Східної Галичини є високим. Вісім раритетних видів (16,6 %) занесено до Червоної книги України, з яких 3 (Aldrovanda vesiculosa L., Salvinia natans, Trapa natans L.) належить також до Додатку І Бернської конвенції, 30 видів (62,5 %) належать до Червоного списку водних макрофітів, 31 (64,5 %) потребує охорони на регіональному рівні. Ще ряд видів ми пропонуємо для внесення до регіональних Червоних списків. При їх виділенні брався до уваги ряд показників: характер ареалу, розповсюдження в межах ареалу, життєвість виду, динамічні тенденції окремих ценопопуляцій і небезпека зникнення. Зокрема, до регіонального Червоного списку Львівської області належить 27 видів (пропонується до включення 13), Тернопільської області 6 (пропонується до включення 14) та Івано-Франківської 3 види пропонується до включення 26).

Види, занесені до Червоного списку водних макрофітів України, належать до 4 категорій. З них 3 види (10 %) є критично загроженими, 8 (26,7 %) знаходяться під сильною загрозою, більше половини видів (16, 53,3 %) під загрозою і 3 (10 %) мають тенденцію до скорочення площ. Для характеристики регіонально рідкісних видів використано категорії за класифікацією МСОП, згідно якої 3 види (6,25 %) є зниклими, або ймовірно зниклими (категорія 0), 1 вид загроженим (категорія 1), 7 видів (14,6 %) вразливими (категорія 2), 7 видів (14,6 %) рідкісними (категорія 3) та 13 (27 %) мають невизначений статус.

На основі проведених досліджень було встановлено, що охопленість охороною рідкісних водних видів на ПЗТ регіону незначна. Лише популяції 6 видів (12,5 %) представлені досить повно. Популяції 15 видів (29,2 %) охоплені охороною в незначній мірі та 23 (47,9 %) не представлені взагалі.

За результатами власних досліджень та на основі літературних даних на території Східної Галичини відзначено близько 75 асоціацій ВВР (в Україні нараховується 112 асоціацій (за класифікацією БраунБланке). Серед них 16 синтаксонів є рідкісними та зникаючими, що становить 51,6 % від їх загальної кількості (31 синтаксон) в Україні. Вони поділяються на чотири категорії рідкісності: 2 (12,5 %) угруповання знаходяться на межі зникнення (2 категорія), 4 (25 %) під загрозою зникнення (3 категорія) і 10 (62,5 %) належать до угруповань, площі яких швидко скорочуються (4 категорія). Провідним за кількістю раритетних угруповань є клас Potametea (8 угруповань). На другому місці знаходиться клас Lemnetea (5 угруповань). Найменше (3 угруповання) належить до класу Phragmito-Magnocaricetea. До Зеленої книги України занесено 8 формацій. Рідкісні фітоценози у регіоні розповсюджені нерівномірно. Найбільше їх на Розточчі (7), найменше на Малому Поліссі (4).

В природоохоронній мережі представлені ценози 41 асоціації ВВР, що складає 54,7 % усіх асоціацій регіону. Отже фітоценотична представленість водних угруповань на ПЗТ є незначною, та нижчою, ніж флористична (73,7 %). Значна кількість фітоценозів охороняється лише в одному, рідше кількох, природно-заповідних об'єктах. Задовільною можна вважати лише охорону угруповання SalvinioSpirodeletum, яка забезпечується у Галицькому та Яворівському національному природному парку та заповіднику „Розточчя”, що займають порівняно великі площі. Частково забезпечені охороною ценози Myriophyllo-Nupharetum, 8 угруповань дуже слабо представлені на ПЗТ, а 6 з них не охороняються взагалі. Найбільш повно представлена ВВР в заповіднику "Розточчя”, Галицькому та Яворівському національних природних парках, регіональних ландшафтних парках "Загребелля”, "Дністровський каньйон”, заказниках "Касперівський”, "Добриводський”, "Чайковецький” „Серетський” тощо. Однак ці заповідні об'єкти недостатньо репрезентують гідрофітон даної території, а високим ступенем представленості характеризуються лише такі типові асоціації, як Phragmitetum australis, Typhetum latifoliae, Typhetum angustifoliae тощо. Аналіз розподілу цих ПЗТ показав, що основна їх маса зосереджена у басейні Дністра (охоплює деякі великі притоки та, частково, стариці р. Дністер). Зовсім не забезпечені охороною водойми, що належать до басейну Західного Бугу, Прута та більшості приток Дністра.

На основі аналізу мережі ПЗТ виявлено, що близько 75 % територій носить острівний локалізований характер і не можуть забезпечити повного збереження біотичного і ландшафтного різноманіття. Головним чином це зумовлено надмірною розораністю земель. Тому одним з пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи є формування регіональної екологічної мережі, шляхом створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, зокрема, що стосується забезпечення зв'язку між ними. Серед гідрологічних об'єктів до її складу необхідно включити такі об'єкти, як долини річок, торфовища, карстові озера, озера-стариці, озера на вододілах, витоки річок. Отже, об'єктами екомережі виступають території, які мають природне, генетичне, популяційне, видове, ценотичне та екосистемне різноманіття, території з рідкісними видами і угрупованнями.

З метою оптимізації охорони ВВР необхідно розробити комплекс заходів, що забезпечили б її ефективне відновлення, збереження та підтримання на належному рівні (створення резерватів на найбільш збережених ділянках водойм, відновлення порушених екотопів, розробка інших прямих та профілактичних способів охорони). Зокрема, планується внести пропозиції щодо створення щонайменше 6 ботанічних заказників місцевого значення на ділянках з водними угрупованнями, утвореними рідкісними та реліктовими видами. Ці угруповання виявлено на водних об'єктах в околицях:

с. Одаї та Тисменецького р-ну Івано-Франківської обл. (для охорони рідкісних видів класу Isoeto-Nanojuncetea);

с. Хом'яківка Тисменецького р-ну Івано-Франківської обл. (для охорони рідкісних угруповань Trapo-Nymphoidetum peltatae, Trapetum natantis);

смт. Комарно Городоцького р-ну Львівської обл.; с-мі ставів на р. Серет Зборівського р-ну Тернопільської обл. (для охорони рідкісного угруповання Nymphoidetum peltatae);

с. Середній Бабин Калуського р-ну Івано-Франківської області (для охорони рідкісних угруповань Salvinio-Spirodeletum, Trapetum natantis та місцезростань Lindernia procumbens);

с. Нижнів Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл., на старицях р. Дністер (для охорони місцезростань водних реліктів Trapa natans, Salvinia natans).

Пропонується також внести пропозиції щодо збільшення площі ботанічного заказника місцевого значення "Кемпа” (для охорони становища Cladium mariscus).

Створення цих заказників збільшить ступінь охопленості охороною вищої водної рослинності, а також забезпечить вищу представленість її на ПЗТ. В окремих випадках, коли йдеться про охорону зниклих водних рослин, слід забезпечити збереження насіння цих видів в генних банках та розведення у ботсадах з подальшими спробами перенесення у придатні для них екотопи.

Для збереження раритетних угруповань необхідна оптимізація мережі природно-заповідного фонду. Однак, повноцінна охорона не може бути забезпечена лише шляхом створення заповідного режиму. Необхідно також впроваджувати інтегральні природоохоронні заходи, для розробки яких необхідно знати сучасний екологічний стан водних екосистем та форми антропогенної дії, які негативно впливають на видовий склад та ценотичну структуру водної рослинності.

Використана література:

1. Козак М.І., Федорчук І.В., Жигульова Е.О. Вища водна рослинність Кам'янецького Придністров'я (клас Phargmitоmagnocaricetea, порядок Phragmitetalia) / Природничий альманах c.135-144

2. Данилик Р.М. Декоративні властивості гідрофільних рослин, перспективних для озеленення водних екосистем урбанізованих територій / Науковий вісник, 2006, вип. 16.4 c.200-204

3. Борсукевич Л.М. Созологічна оцінка вищої водної рослинності Східної Галичини / Природничий альманах, с.29-37





Реферат на тему: Водна рослинність Придністров'я, Львівщини та Східної Галичини (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.