Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Визначення понять, що стосуються охорони раритетних фітоценозів (реферат)

У ботанічних і лісівничих публікаціях природоохоронного характеру як в Україні, так і в суміжних європейських державах, ще донедавна головна увага приділялася індивідуальній охороні рідкісних і зникаючих видів рослин. І лише після проникнення у фітосозологію екологічних ідей та розвитку системної природоохоронної концепції стала аргументуватися необхідність збереження не тільки зникаючого фітогенофонду, але й рідкісного фітоценофонду.

На потребу охорони рідкісних рослинних угруповань та збереження фітоценотичної різноманітності практично вперше було звернено увагу на XII Міжнародному ботанічному конгресі в Ленінграді (1975). Згодом почали обґрунтовуватися екологічні засади охорони рідкісних фітоценозів. У ботаніці став розвиватися новий фітосозологічний напрямок, у рамках якого були виділені ауті синфітосозологія. Завдання синфітосозології полягає у вивченні причин та екологічних наслідків різних форм антропогенного впливу на фітобіоту, а також обгрунтуванні наукових засад збереження її ценотичної різноманітності з метою забезпечення спонтанного філоценогенезу.

Певні наукові положення щодо збереження рідкісних фітоценозів (РФ) були з'ясовані в опублікованій у 1987 році "Зеленій книзі Української РСР". Враховуючи зростаючі масштаби трансформації рослинного покриву та існуючу небезпеку збіднення фітоценофонду, актуальними є подальші наукові пошуки щодо визначення критеріїв раритетності фітоценозів і їх кількісної та якісної оцінки, созологічної категоризації й обгрунтування системи диференційованих заходів охорони.

Раритетність рослинних угруповань це складне фітоісторичне, фітогеографічне й фітоценотичне явище, пов'язане з динамічним процесом розвитку рослинного покриву в польодовиковий період, зумовленим впливом як природних, так й антропогенних факторів, а іноді їх взаємною дією.

Рідкісними, або ж раритетними, слід вважати фітоценози, які відрізняються від звичайних, зонально чи азонально поширених рослинних угруповань, оригінальним складом ценокомпонентів і своєрідною ценотичною структурою (зумовленою специфічними едафічними або екологічними умовами), а в окремих випадках біологічною продуктивністю; які в результаті впливу різних факторів на процес розвитку рослинного покриву трапляються в певному регіоні на обмеженій площі й цікаві в геоботанічному та екологічному відношенні; які мають практичне значення для галузей народного господарства, пов'язаних з використанням та відновленням рослинних ресурсів, і тому заслуговують на охорону.

Фітоценози, що стали рідкісними в результаті впливу природних факторів кліматичних, ґрунтових, гідрологічних, ценотичних та ін. слід зарахувати до первинно-рідкісних. Раритетність цих фітоценозів, подібно як і раритетність їх компонентів, це наслідок філоценогенезу, тобто історичного розвитку фітоценотичних комплексів у різних екологічних умовах. Охорона первинно-раритетних фітоценозів важлива для підтримання ценотичної різноманітності фітобіоти, вивчення історії формування рослинного покриву й закономірностей його просторової структури, для дослідження ценотичної оригінальності рослинних угруповань, для розвитку синтаксономії. Первинні лісові, зокрема пралісові, фітоценози несуть в собі важливу екологічну інформацію про особливості їх ценотичної структури й гомеостаз. Рівночасно вони є своєрідними моделями для формування лісостанів за зразком природних екосистем. Це стосується й первинних лучних фітоценозів.

Протягом агрокультурного періоду, внаслідок різних форм антропогенного впливу на рослинний покрив, виникли вторинно-рідкісні фітоценози. Так, наприклад, у передгір'ї Закарпаття, у рослинному поясі буково-дубових і дубово-букових лісів, унаслідок вибіркових рубок сформувалися монодомінантні бучини. Серед них місцями збереглися осередки корінних букових дібров з дуба скельного (Fageto Quercetum petraeae), охорона яких потрібна для вивчення напрямків і масштабів антропогенних змін у рослинному покриві, хорологічних досліджень формації, обгрунтування напрямків реконструкції трансформованих фітоценозів.

До вторинно-раритетних фітоценозів належать також цінні, створені із аборигенних видів чи з перспективних екзотів (наприклад, Pseudotsuga menziesii, Larix europaea, L. japonica та ін.) рідкісні культурфітоценози. Вони мають експериментальне значення й можуть бути використані як цінні насіннєві ділянки.

Отже, первинно-раритетними слід вважати такі лісові, чагарникові, чагарничкові, лучні, болотні та водні фітоценози природного походження, які відзначаються особливостями генезису, географічного поширення, специфікою екологічних умов, оригінальністю ценотичного складу, унікальністю синтаксономічного статусу й тим відрізняються від інших рослинних угруповань.

До вторинно-раритетних включено фітоценози, що стали такими внаслідок антропогенних змін територіальної й ценотичної структури рослинного покриву. У цю групу включено також культурфітоценози стиглого віку, створені з перспективних інтродукованих видів, які мають еталонне значення для лісового господарства.

У ботанічній літературі деколи вживають поняття "фітоценофонд" (в англомовній літературі "phytocoenopool"), під яким розуміють ценотичну й синтаксономічну різноманітність рослинного покриву (як вираження його ценотичного складу через певні синтаксономічні одиниці) окремих регіонів, або географічних зон. Під терміном "фітоценотична різноманітність" мається на увазі різноманітність рослинного покриву на різних синтаксономічних рівнях.

У монографії опис раритетних угруповань подано на рівні синтаксонів різного рангу: формацій, субформацій, груп асоціацій та асоціацій. В окремих випадках для характеристики не сформованих угруповань, цікавих для збереження фітоценотичної різноманітності рослинного покриву, застосовано такі синтаксономічні категорії, як неоасоціація, варіант асоціації. Зокрема, рідкісні рослинні угруповання природного походження подано переважно в ранзі асоціацій і формацій; якщо ж формування фітоценозу зумовлене антропогенно (наприклад лісові культури едифікаторної породи з домінуванням рідкісного виду в наземному покриві), то такі угруповання розглядалися у ранзі асоціацій, але в найменуванні їх відображено похідний характер угруповань. Найменування лучних і болотних угруповань здійснене з урахуванням ярусності фітоценозів. Заліснені болота розглядаються в складі лісів формацій сосни звичайної та смереки. Назви рослин в описах подані за Визначником вищих рослин України, опублікованим у 1987 році.

Використана література:

1. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна "Зелена книга”). – Львів, "Поллі”, 1998. – 189 с.





Реферат на тему: Визначення понять, що стосуються охорони раритетних фітоценозів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.