Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Висновки та поради лісівникам (реферат)

Висновки та поради лісівникам

Південно-західний макросхил (Закарпаття) є одним з центрів суцільного розповсюдження формації бука європейського, що відрізняється великою стійкістю та конкурентоздатністю. Надійним рівноправним супутником бука є ялиця біла, що прийшла в Українські Карпати з Польщі в пізньому голоцені. Зараз її позиції дуже послаблені внаслідок надмірних суцільних рубок. Найбільш продуктивними та довговічними є змішані за складом буково-ялицево-смерекові ліси природного походження.

Відновлення корінного стійкого лісу можливе лише в межах природного ареалу, де склалися історично відповідні екологічні умови, виділені і протаксовані (впорядковані) в окремі конкретні типи лісу (більше 80 одиниць) з притаманними їм грунтами. Склад природного лісу, його продуктивність залежать від родючості та механічного складу грунтів, щебенистості-кам'янистості (ялина) або, навпаки, дрібноземистості (бук, ялиця). Отже, особливості грунтів та їх зв'язок з типами лісу треба враховувати лісівникам.

Процеси природного відновлення лісу в Карпатах відзначаються великою інтенсивністю. Наші деревні породи здатні відновлюватись під наметом лісу, утворювати змішані угруповання і виправлятися після тривалого пригнічення (період пригнічення досягає 200 років). Сама природа дає нам дороговказ, як господарювати в лісі. Основною метою гірського лісівництва є забезпечення безперервності користування лісом без тривалих розривів у часі між вирубкою лісу та його відновленням, без зміни порід, з повним використанням підросту.

Накопичення підросту на майбутніх лісосіках треба починати заздалегідь, вживаючи різні лісівничі заходи: вибірку небажаних порід та дерев перед врожайними роками; насіннєво-лісосічні поступові (2-3 прийоми) та вибіркові рубки. Все це треба робити протягом всього лісовідновного періоду, який триває 15-30 років (при поступових рубках), 40-60 років (при вибіркових), тобто майже безперервно.

Відтворення нового насадження, його породний склад, розподіл дерев за ярусами, зімкнення крон, - все це відбувається набагато швидше, якщо на вирубках будуть збережені групи підросту попередньої генерації. Чим старіший накопичений до останнього прийому рубки підріст, тим більше в ньому за складом породи цього типу лісу. Це свідчить про стійкість корінного типу в процесі природного відновлення.

Після головної рубки різко змінюється екологія ділянки, виникає нова антропогенна категорія-вирубка - з певними лісівничими та господарчими ознаками, що формуються в межах певного типу лісу і великою мірою залежать від технології. В той же час вирубки самі відрізняються за лісівничим ефектом, складом та будовою фітоценозів, їх екологією, динамікою. Здебільшого вік вирубки не переважає 5-10 років. Тип вирубки впливає на процеси формування нового лісу.

Всього виділено в Карпатах більше 30 типів вирубок. Їх формування пов'язане з висотою над рівнем моря, висхідними типами лісу, рельєфом, експозицією, з висотою над рівнем моря збільшується період лісовідновлення.

Найбільшим лісівничим ефектом відзначаються кіпрейні, різнотравні, бруснично-чорничні та малинові вирубки. Агротехнічний та лісівничий догляд тут мінімальний.

Незайманих пралісів вже майже не лишилося в Карпатах. Тривала експлуатація гірських лісів привела до небажаних наслідків. Змінився склад порід, за рахунок збільшення площі ялини (більше як в 2 рази), з одночасним витісненням ялиці білої, спрощенням вікової та вертикальної будови. Почастішали стихійні лиха в лісі: вітровали, повені, сельові потоки, всихання дуба та смереки.

Боротьба з цими негативними явищами можлива лише при повній відмові від суцільних рубок з одночасним використанням підросту попередньої генерації, як основного структурного компонента майбутніх лісів. А це можна здійснити, якщо відмовитись від літнього тракторного трелювання безпосередньо на ділянках головних рубок.

Формування лісу повинно бути регіональним, з урахуванням особливостей ведення лісового господарства, зокрема - в дубових, дубово-букових, букових та буково-хвойних госпчастинах, де існують істотні лісівничо-технологічні та еколого-типологічні відміни, на яких і повинно базуватися виробництво.

Треба переглянути регламент головних рубок, збільшити оборот (тобто вік) рубання та лісовідновні періоди. Вирощувати молодий ліс - тільки в процесі вибірково-поступових рубок. Завдання лісівників - до 40-річного віку сформувати буково-ялиново-ялицеві деревостани, які можна буде вважати нащадками первісних лісів, якщо добре подбати про їх стан і ретельно прослідкувати за формуванням складу та структури на різних вікових етапах.

Після кінцевого змикання крон своєчасно застосовувати рубки догляду (освітлення, прочистки), виходячи з цільового призначення проміжного користування, дотримуючись розроблених таксаційно-цільових параметрів. Не деревна маса, що вибирається під час рубки, повинна бути критерієм, а доцільний склад лісу, його будова, приріст та якість (здоров'я).

Додаток

Цільові програми та основні параметри формування деревостанів високої продуктивності по господарських групах типів лісу (Програми для груп 4, 7-а, 8, 11-а, 14, 15 склав В. І Гніденко; 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13 - О.І. Пітікін)

Середня висота,м

Оптимальні цільові показники

L, м

N, тис. шт.

G, м2

М, м3 .

D, см

1. Свіжі та вологі грабові судіброви і діброви (8-9Д1-2Г)

2. Свіжі та вологі букові судіброви і діброви (5-6 Д 4-5Бк)

2

1,2

6,5

-

-

-

5

1,5

4,4

8

25

5

10

2,4

1,7

14

75

12

15

3,2

1,0

18

140

17

20

3,8

0,7

24

220

23

25

4,2

0,6

28

325

28

30

4,6

0,5

33

440

33

3. Судіброви та діброви з домішкою ялиці (6-7 Д 3-4 Яц)

2

1,4

5,1

-

-

-

5

1,6

3,1

8

зо

4

10

2,2

2,1

14

75

11

15

3,1

1,0

18

135

17

20

4,1

0,6

22

215

25

25

5,0

0,4

27

310

36

30

5,7

0,3

31

420

52

4. Дубові насадження сухих місцезростань (9Д1Г)

2

1,2

6,9

-

-

-

5

1,5

4,4

7

зо

4

10

2,0

.2,5

14

75

10

15

3,4

0,9

18

135

18

20

4,9

0,4

23

215

29

25

7,3

0,2

27

310

48

5. Свіжі та вологі чисті субучини та бучини (10 Бк)

6. Свіжі та вологі субучини та бучини з домішкою дуба і граба (8-9 Бк 1 -2 Д; Г)

2

0,8

14,0

-

-

-

5

0,9

11,0

10

30

2

10

1,1

8,0

18

100

7

15

1,9

2,8

24

185

12

20

2,9

1,2

28

270

18

25

4,0

0,6

31

360

24

30

5,2

0,4

34

450

33

7. Свіжі та вологі субучини і бучини з домішкою хвойних порід (6-7Бк 3-4 Яц)

2

1,1

8,3

-

-

-

5

1,2

6,9

10

ЗО

2

10

1,4

5,1

18

100

8

15

2,2

2,1

24

185

14

20

3,2

1,0

28

270

20

25

4,3

0,5

31

380

29

30

5,7

0,4

34

450

38

7-а. Свіжі та вологі субучини і бучини з домішкою дуба, граба, хвойних (5-бБк 2-ЗЯц, Ял 1-2Д, Г)

2

1,1

8,3

2

8

1

5

1,2

6,9

9

27

3

10

1,7

3,5

14

65

7

15

2,3

1,9

19

115

12

20

3,0

1,1

23

195

17

25

3,8

0,7

28

315

23

30

4,6

0,5

32

435

28

8. Вологі та сирі приполонинні субучини і бучини з домішкою явора (9Бк 1 Яв)

2

1,0

10,0

2

7

1

5

1,1

8,3

7

40

4

10

2,3

1,9

14

130

11

15

3,8

0,7

20

225

18

20

5,3

0,3

24

300

24

25

6,7

0,2

28

360

31

30

7,1

0,2

32

415

36

9. Високогірські ялинники (10 Ял)

10. Ялинові насадження з домішкою ялиці (7-8 Ял 2-3 Яц)

2

1,2

6,9

3

5

1

5

1,4

5,1

13

30

6

10

1,8

3,1

25

150

12

15

2,4

1,7

36

280

18

20

3,0

1,1

42

400

24

25

3,7

0,7

47

540

31

30

4,3

0,5

51

670

38

11. Ялинові насадження з домішкою ялиці і бука (5 Ял 2-3 Яц 2-3 Бк)

2

1,5

4,4

3

5

1

5

1,6

3,9

13

30

6

10

1,9

2,8

24

120

11

15

2,3

1,9

35

260

16

20

2,8

1,3

46

430

22

25

3,3

0,9

54

630

28

30

3,9

0,4

60

840

34

11-а. Ялинові насадження з домішкою бука (7-8 Ял 2-3 Бк)

2

1,1

8,3

3

10

-

5

1,2

6,9

7

25

3

10

1,4

5,1

18

135

9

15

1,6

3,9

ЗО

255

14

20

2,3

1,9

42

390

19

25

3,1

1,0

52

520

24

30

4,0

0,6

61

665

30

12. Вологі суяличники і яличники з домішкою бука, дуба і граба (7-8Яц 2-ЗБк, Д, Г)

2

1,1

8,3

5

10

1

5

1,3

5,9

13

40

5

10

1,8

3,1

25

130

10

15

2,3

1,9

37

280

15

20

2,7

1,4

47

470

22

25

3,2

1,0

58

660

28

30

3,8

0,7

65

870

34

13. Вологі суяличники і яличники з домішкою бука і ялини (4-5 Яц 2-3 Ял 2-ЗБк)

2

1,0

10,0

5

40

1

5

1.1

8,3

18

100

4

10

1,3

5,9

30

200

8

15

1,9

2,8

37

320

14

20

2,6

1,5

44

490

20

25

3,3

0,9

50

680

27

30

4,2

0,6

58

890

35

14. Вологі і сирі суяличники і яличники з домішкою ялини (5-6 Яц 4-5 Ял)

2

1,0

10,0

5

20

1

5

1,0

8,3

11

50

4

10

1.5

4,4

20

125

8

15

2,1

2,3

30

210

14

20

2,7

1,4

38

330

18

25

3,5

0,9

47

500

24

30

4,2

0,6

56

665

31

15. Сирі та мокрі вільхові сугрудки і груди (10 В.ч.)

2

1,0

10,0

3

15

2

5

1.3

5,9

6

28

4

10

1,8

3,1

11

73

8

15

2,5

1,6

17

150

14

20

3,3

0,9

23

235

20

25

4,3

0,5

30

340

27

30

5.5

0,3

36

450

35

Примітка: Наведені формули цільового складу у вік стиглості; L - середня віддаль між деревами; N - кількість дерев (тис. шт. на 1 га); G - сума площ перетину (м2 /га); М - запас (м3 /га); D - цільовий діаметр (см);

Список використаної літератури:

1. В.І. Гніденко Відновлення і формування лісу на вирубках / Ужгород: "Патент", 1997, - 123 с.

2. Гниденко В.И., Чернявский Н.В. Естественное возобновление на различных типах вырубок в Украинских Карпатах / /Лесоводство и агролесомелиорация. Вып. 46.К.: Урожай, 1976. С.52-58.

3. Дылис Н.В. Система почва - фитоценоз. //Лесоведение. № 1. Наука, 1987. С.3-11.





Реферат на тему: Висновки та поради лісівникам (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.