Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Використання атрактантів для приваблювання короїдів (реферат)

Комахи можуть по запаху швидко знаходити джерело поживи, певні кормові рослини та особин іншої статі. Тому пастки з цими речовинами можна використовувати для сигналізації масового розмноження шкідників. При цьому принади комбінуються з інсектицидами, а також для винищення шкідників застосовуються стерильні самці.

Свої дослідження науковці проводили у лабораторії та в польових умовах. Мета досліджень — виявлення природних і штучних атрактантів і визначення реакції на них короїдів.

Щоб вивчити привабливість різних речовин на короїдів, науковці користувались простим ольфактометром.

Перевірювана рідина наносилась на фільтрувальний папір і ставилась у посудину ольфактометра. Кристалічні речовини перед використанням розчинялись у воді. Крізь ольфактометр пропускався струмінь кисню, який потім спрямовувався на площину з 6—10 короїдами.

Виявилось, що відразливими для короїдів є етилацетат, борнеол, анізол, вінілацетат, ацетооцтовий ефір; не діяли на них аміловий спирт, аміл бромистий, бензиловий ефір, ізобутилацетат, етиловий ефір фенілоцтової кислоти, диізоаміловий ефір, аміномасляна кислота, амінобензойна кислота, бензойноетиловий ефір, амілацетат і бензилацетат.

При досліджуванні виявилось, що амінобензойна кислота з 10 короїдів привабила лише 4, решта залишилась байдужими. Ізомасляна кислота з 10 короїдів привабила тільки 3. В обох випадках короїди залазили у трубку, з якої виходив струмінь суміші пари досліджуваної речовини з киснем. Напевно, приваблювались тільки самці: в природних умовах вони з'являються на ялинах першими та закладають шлюбну комірку.

Були використані водні екстракти зі свіжої кори та деревини ялини. Ефірні екстракти виявились відразливими для короїдів. Водний екстракт зі свіжої кори ялини приваблював короїдів. Вони наближались до трубки ольфактометра на 2 см, пройшовши до того 8 см. На водний екстракт із деревини ялини на короїдів різних сумішей органічних сполук, таких як борнеол, винна кислота, дибутилфталат у вагових відношеннях 2:1:1; борнеол і диоксан — 2:1; борнеол, диоксан, чотирихлористий вуглець — 1:1:1; етиловий ефір фенілоцтової кислоти, етиловий ефір себацинової кислоти, етиловий ефір олеїнової кислоти, етиловий ефір капронової кислоти — 1:1:1:1; аміловий спирт і аміл бромистий — 1:5:1; ацетофенон і ацетилацетон — 0,5:1; анізол і амілацетат — 1:1; дециловий спирт і борнеол — 0,25:1; метиловий ефір глютамінової кислоти і піровиноградної кислоти — 0,5:1; бутиловий третинний спирт і скипидар у відношеннях: а) 1:1; б) 1:0,5; в) 1:0,25; г) 1:0,05.

Виготовленими сумішами (кожною зокрема) оброблялись шматочки кори та деревини ялини, здорової й заселеної короїдами, і розставлялись у дерев'яному ящику, дно якого покривали чистим папером, що при повторенні досліду мінявся. Для контролю у цьому ж ящику перевіряли шматочки кори та деревини, не оброблені сумішами. Ящик виставлявся на сонце або в тінь.

Повторні досліди показали, що короїд-друкар не реагує або дуже слабо реагує на шматочки кори і деревини, оброблені вищевказаними сумішами. В сонячну погоду привабливість дещо збільшувалась, якщо шматочки заселеного дерева оброблялись сумішами етилового ефіру фенілоцтової кислоти, етилового ефіру себацинової кислоти, етилового ефіру олеїнової кислоти, етилового ефіру капронової кислоти і сумішшю децилового спирту і борнеолу, а також сумішшю триметилкарбінолу зі скипидаром.

Одночасно проведено багато досліджень по вивченню окремих синтетичних продуктів як принад для різних комах. Встановлено, що у більшості випадків вони належать до спиртів, кетонів, кислот та їх похідних, що мають у своєму складі один або кілька подвійних зв'язків, бензольне кільце й ін.

Виходячи з цього та враховуючи хімічний склад і хімічну будову цих речовин, науковці виділили та синтезували такі органічні сполуки, що можуть бути потенціальними принадами для короїдів.

Синтезовано: Етиловий ефір коричної кислоти та Етиловий ефіїр циклогексеніл-І-оцтової кислоти, що являє собою маслянисту рідину з слабким приємним запахом.

Для лабораторних досліджень синтезованих сполук на приваблюючі властивості було відібрано короїдів із заселених обрубків, які протягом доби зберігались при кімнатній температурі. Але короїди залишились малорухомими та пасивними.

Дослідження показали, що деякі синтетичні речовини приваблюють короїдів, напевно, тільки однієї статі — самців.

Принадливі речовини готують також з ослаблених та зрубаних ялин.

Короїди заселяють ослаблені, пошкоджені або зрубані дерева з пониженою ентомостійкістю. У перші дні заселення дерев та закладання гнізд — шлюбних комірок — самці приваблюються леткими речовинами (атрактантами), що утворюються при повільному розкладанні деревини, пізніше приваблюються самки леткими речовинами, які виділяються із фекалій короїдів-першопоселенців. Це сприяє скупченню короїдів на окремих ослаблених деревах та попереджує розсівання шкідників по всьому лісу. Атрактанти приваблюють короїдів і допомагають їм швидко та безпомилково відшуковувати для заселення ослаблені дерева.

Приваблюючі речовини з ялини виготовлялись шляхом термічного розкладання її у м'яких умовах із затриманням конденсованої парогазової суміші. М'який термоліз деревини з продуванням у зону розкладання повітря має багато спільного з природними умовами, при яких відбуваються процеси повільного розкладання деревини. Процеси, що у природних умовах протікають повільно, при термолізі відбуваються набагато швидше, а продукти перетворення речовин, наявних у деревині, разом з парами води виносяться та збираються у формі конденсата.

Щоб визначити, в якій частині деревини містяться приваблюючі речовини, бо це має значення для виявлення найбільш ефективного способу їх видобування, було виготовлено прилад. У ньому проводився термоліз різних частин ялини при наявності повітря, а саме: кори, флоеми, деревини і хвої — свіжої й такої, що пролежала 3 дні. Окислювальний термоліз кожної з цих частин проводився при температурі 50, 80 та 110°.

Прилад для м'якого термолізу складається з колонки термоліз, куди вкладались різні частини ялини для розкладання. Колонка обмотана спіраллю для нагрівання та обладнана термометром для реєстрації температури всередині. В холодильнику з приймачем відбувалось відділення конденсованої частини парогазових сумішей термолізу від неконденсованих за даних умов газів. Повітря подавалося в колонку за допомогою вентилятора та підігрівалося до потрібної температури, що контролювалася іншим термометром, встановленим перед колонкою. Повітря нагрівалося підігрівником.

У колонку для термолізу завантажувалась певна кількість частин з ялини. В такий спосіб були добуті конденсати м'якого окислення термолізом при 50, 80 і 110° з кори, флоеми, деревини і хвої — свіжої й такої, що пролежала 3 дні — 3 фракції з кожної. Всі конденсати запаювались в ампули для збереження до їх використання.

Досліджувалось і виготовлення екстракту з бурового борошна та екскрементів короїдів. Дослідження проводились на території Кам'яницького лісництва в урочищі Сирому Потоці на висоті 450 м над рівнем моря. Для дослідів вибрано дві ділянки: південної й північної експозицій. Таксаційна характеристика насаджень: вік 70 років, повнота 0,5— 0,6, бонітет I—II, тип лісу мішаний, запасна 1 га 350 м3, підріст трав'янистий. Рельєф гірський, грунт глинистий. Короїдний осередок розвився внаслідок вітровалів, що утворилися за останні 5 років (3,2 га).

Бурове борошно й екскременти, видалені короїдами з ходів, збирали пензликом з кори заселених вітровальних та ловильних дерев у банку. Раціональнішим виявився збір бурового борошна з плівок, підстелених під ловильні дерева. Ще більш ефективним був збір з двометрових ловильних обрубків ялини, виставлених в середині березня на підставках з підстеленою плівкою. Щодня о 14-й годині обрубки поволі повертались на 180° навколо своєї осі, а борошно й екскременти пензликом змітались на плівку. Суміш просівалась через сітку з комірками у 2X2 мм та зберігалась у добре закритих банках. Потім у круглодонну колбу із зворотним холодильником вкладали 13 г бурового борошна та 150 г бензолу. Суміш кип'ятили на водній бані протягом 12—15 год. Екскременти та бурове борошно промивали після фільтрації гарячим бензолом. Бензол переганяли, а масу, що залишалася, перевіряли як атрактант.

Науковці досліджували приваблювальні властивості деяких речовин на короїдів у природних умовах. Приваблювання короїдів деякими речовинами досліджувалось у пастках з продуванням та без продування повітря. Пастка з продуванням повітря складається зі скляного циліндра заввишки 50 см та діаметром 6 см, до якого на висоті 25 см припаяно відвід для продування. У циліндр вкладається скляна лійка діаметром 25 см з хрестовиною із бляхи розміром 25X30 см, на яку наштовхувались короїди, що прилітали, приваблені атрактантами, та падали в пастку. Стиснене повітря надходило з балона через редуктор по поліетилепродування новому шлангу в колбочку, в повітря, яку вкладалась досліджувана речовина. Випари цієї речовини разом з повітрям проходили в циліндр пастки, а через лійку — в атмосферу. Короїди, відчуваючи запах приваблюючої речовини, прилітали і через лійку падали у циліндр, звідки щодня вибирались.

Під час дослідів 7 пасток сполучались через редуктор з балоном за допомогою поліетиленових шлангів. Пастки розставлялись у лісі на відстані 20—30 м одна від одної. До 6 пасток подавалось повітря, насичене випарами досліджуваної речовини, а в сьому пастку (контроль) — чисте повітря.

Пастка без продування повітря складалася з скляного циліндра з лінійкою та хрестовиною. Досліджувана речовина вкладалась у скляний стаканчик, підвішений на дротинці в середині циліндра, щоб у нього не потрапляла дощова вода. На випадок приваблювальної дії досліджуваної речовини короїди потрапляли крізь лійку в циліндр, з дна якого вибирались.

Літ короїдів почався у першій половині травня і досяг максимуму в другій декаді, потім у зв'язку з похолоданням та опадами припинився і знову відновився з невеликою інтенсивністю у першій та третій декадах червня.

У пастках з продуванням і без продування повітря досліджувалась активність дистилятів, одержаних при різних умовах, конденсатів різних частин ялини, одержаних при природному окисленні і при 110°, а також деякі органічні сполуки. Всі ці речовини виявились атрактантами в різних ступенях.

Досліди свідчать про те, що першими ознаками ослаблення дерев і виділення ними атрактантів, що приваблюють шкідників та їх ентомофагів, є порушення в дихальній системі рослин.

Цікаво, що атрактанти приваблювали не тільки короїдів та їх ентомофагів, але й інших стовбурних шкідників.





Реферат на тему: Використання атрактантів для приваблювання короїдів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.