Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Ураження ялиці білої кореневою губкою в лісах Прикарпаття (реферат)

Ялиця біла — одна з найбільш стійких і високопродуктивних деревних порід у лісах Українських Карпат. Зменшення площі ялицевих насаджень та її участі в складі деревостанів, яке розпочалось у Карпатах ще з середини минулого сторіччя, призвело до зниження продуктивності і стійкості карпатських лісів.

В останні роки велику увагу лісівники приділяють підвищенню продуктивності карпатських лісів і посиленню їх захисних функцій. Важливу роль відіграє у цьому ялиця. Кожен рік збільшується кількість її сіянців, що висаджуються на лісокультурних площах. Поступові рубки, які впроваджені у виробництво, сприятимуть відновленню ялиці природним шляхом. Тому лісівникам необхідно звернути особливу увагу на те, щоб нові насадження з участю ялиці виростити здоровими.

Як показали проведені науковцями дослідження, однією з небезпечних хвороб ялиці в Карпатах є ураження її кореневою губкою Fomitopsis annosa (Fr.) Karst.

Питання про ураження ялиці білої кореневою губкою в Карпатах з'ясоване ще не цілком. Деякі вказівки і дані ми знаходимо в працях С. В. Шевченка (1963), І. І. Молоткової (1965), А. Й. Швиденка (1967). С. В. Шевченко пише, що, подібно до опенька, коренева губка поселяється на відмерлих деревах. За даними І. І. Молоткової (1965), вихід ділової деревини ялиці від ураження кореневою губкою зменшується на 5—7%. Дерев, які мають центральну буру гниль коренів, буває від 5 до 20%. І. І. Молотковій не вдалося знайти плодових тіл кореневої губки. До висновку, що це гниль від Fomitopsis annosa, автор прийшла на підставі характеру розкладу деревини і місцерозташування гнилі.

Говорячи про стійкість ялиці до хвороб у Чернівецькій області, А. Й. Швиденко (1967) пише, що гниль пнів у похідних ялинниках біля східної межі ареалу цієї породи в середньому мають 5—15% стовбурів.

Плодові тіла кореневої губки у вітровальних дерев утворюються в рік виникнення вітровалу, якщо він відбувся весною. Знаходяться вони в затіненому місці вивороту на корінні, звичайно обірваному, але не засипаному землею. Плодові тіла розпластані, мають свою звичайну форму, величина тіл значна: довжина досягає 62,5 см і ширина — 30 см. Для простеження за розвитком цієї хвороби на згаданій ділянці була закладена пробна площа в 0,25 га. З 175 дерев ялиці до категорії здорових віднесено 40,0%, ослаблених — 58,3%, буреломних і вітровальних — 1,7%. Отже, понад 58% дерев мають явні ознаки ураження кореневою губкою. З врахованих на лісосіці у цьому виділі 111 пнів 76 мали ознаки гнилі кореневої губки, з них на 49 були плодові тіла цього гриба. Слід відзначити, що плодові тіла спостерігались також на пнях ялиць, не вивалених вітром. Плодові тіла були розташовані біля кореневої шийки на рівні з грунтом.

Розкопування кореневої системи у деяких дерев показали, що в окремих коренів гниль поширювалась від їх кінців до стовбура.

Похідне ялицеве насадження виявилось нестійким проти кореневої губки внаслідок невідповідності грунтово-кліматичних умов. Контрастність зволоження верхніх горизонтів грунту, пересихання їх ослабляло стійкість проти гриба. Детальне обстеження наводить на думку, що тут коренева губка поряд з основними кліматичними факторами обмежує поширення ялиці далі на схід.

На підставі проведених досліджень лісниками та науковцями в різних ділянках лісгоспів щодо ураженя ялиць кореневою губкою можна зробити такі попередні висновки:

1. Гниль коренів, яка викликається грибом Fomitopsis annosa, — є однією з найбільш поширених і небезпечних хвороб ялиці. За проведеними спостереженнями, в умовах північно-східного Прикарпаття коренева губка посідає серед хвороб ялиці друге місце після іржі.

2. Кореневою губкою найбільше уражаються середньовікові, пристигаючі і стиглі деревостани. Серед ялицевих молодняків ця хвороба науковцям ще не зустрічалась.

В умовах північно-східного Прикарпаття ялиця найбільше уражається в чистих похідних яличниках, які виникли в типах лісу — волога буково-ялицева судіброва і діброва, вологий дубово-буковий ялицевий сугрудок і груд (супіхтач і піхтач).

Щоб запобігти дальшому поширенню кореневої губки в ялицевих лісах північно-східного Прикарпаття, треба створювати ліси змішані відповідно до типів лісу, не допускати створення чистих яличників і ялинників. В осередках кореневої губки обов'язково слід викорчовувати уражені цією хворобою пні, оскільки плодові тіла, які утворюються на них у найближчий рік—два, сприятимуть поширенню хвороби.

Якщо неможливе розкорчовування уражених кореневою губкою ялицевих пнів, в осередках хвороби потрібно не допускати висаджування хвойних сіянців, а висаджувати листяні — бук, дуб, клени, березу. Необхідно також розширити науково-дослідні роботи по вивченню біоекології кореневої губки в лісах Українських Карпат і опрацюванню заходів боротьби з цією небезпечною хворобою наших лісів.





Реферат на тему: Ураження ялиці білої кореневою губкою в лісах Прикарпаття (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.