Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Типи лісів за Є.В.Алексєєвим-П.С.Погребняком (реферат)

Виступаючи проти "еколого-фітоценотичних рядів" та "узагальненої системи типів лісу" В.М.Сукачова, П.С.Погребняк (1955, цит. за: П.Д.Ярошенко, 1961) справедливо вказував на те, що у цих схемах не прийняті до уваги змішані ліси. Замість еколого-фітоценотичних рядів В.М.Сукачова автор запропонував "едафічну сітку", доповнивши положення Є.В.Алексєєва, сформульоване у 1925 р. Це положення полягає в тому, що в основу класифікації "повинні бути покладені едафічні осі, що зумовлюють місцеву різноманітність лісів". П.С.Погребняк підкреслював, що едафічну сітку будують з метою вияснити, які зміни відбуваються у складі та продуктивності лісу внаслідок зміни зволоження та родючості грунтів. Вона показує як вплив кожного фактора різної інтенсивності зокрема, так і їх спільний вплив у різних комбінаціях (Погребняк, 1955).

За родючістю грунту у схемі Є.В.Алексєєва-П.С.Погребняка розрізняють бори, субори, складні субори та діброви. На рис. 1 зображена едафічна сітка (класифікаційна схема) лісів за П.С.Погребняком.

Ця двовимірна сітка відображає на одній координаті зміну багатства грунту (трофності), на іншій координаті - зміну зволоження. Окремі члени "трофогенного ряду" (А, В, С, D) є трофотопами, а окремі члени "гігрогенного ряду" (0, 1, 2, 3, 4, 5) - гігротопами.

Рис. 1 Едафічна сітка типів лісу Полісся та Лісостепу (за П.С.Логребняком, 1955)

Умовні позначення:

0-5 - позначення гідротопів;

A-D - позначення трофотопів.

Деревні породи: с. - сосна, д. - дуб, к. - клен гостролистий, б. - береза, л. - липа, я. - ясінь, в. - вільха, кс. - чагарники ксерофільні, км. – чагарники мезофільні.

За такою класифікацією кожна ділянка лісу є одночасно і едафо-, і гігротопом. По суті, ці дві класифікаційні одиниці є двома сторонами одного і того ж місцезростання - едатопа. Класифікація дає масштаб для оцінки ґрунтової родючості місцезростань за складом біоценозу. Головним критерієм для віднесення даної ділянки до того чи іншого едатопу є рослинність.

Нижче наводимо коротку характеристику типів лісу за Є.В.Алексєєвим-П.С.Погребняком.

1. Група А - бори. Ліси на найбідніших грунтах. Природні корінні насадження соснові, з домішком берези, у південних борах - значно пригніченого дуба, а у північних - розрідженого ярусу ялини. Група А включає підгрупи від А0 до А5, тобто від найсухіших до заболочених грунтів.

2. Група В - прості субори. Ліси на відносно бідних грунтах. Природні корінні насадження змішані: на півночі сосново-ялинові, на півдні - сосново-дубові, а в зоні спільного поширення ялини та дуба сосново-дубово-ялинові. Група також включає підгрупи від В0 до В5.

3. Група С - складні субори (сугрудки, сурамені). Ліси на грунтах, що займають за родючістю проміжне положення між простими суборами (група В) та дібровами (група Д).

Корінні насадження - змішані багатоярусні хвойно-листяні насадження: у північній частині лісової зони переважають ялина та сосна; у північно-східній - ялина, ялиця, сосна, модрина; у південній та південно-західній - сосна, ялина, дуб (підгрупи С0 - С5).

4. Група Д - діброви, бучини, рамені. Ліси на родючих грунтах. Корінні насадження характеризуються особливою різноманітністю деревних порід. В цю групу включені діброви, ялинники (рамені), бучини та інші, які об'єднуються ознакою високої ґрунтової родючості та переважаючим мезотрофним складом рослинності.

Перевагою принципу П.С.Погребняка над схемою В.М.Сукачова є можливість відобразити на едафічній сітці всі варіанти класифікованої рослинності. З іншого боку, її двовимірність звужує можливість ординації, в той час як схема В.М.Сукачова, до якої завжди можна додати будь-яку кількість осей, дозволяє врахувати градієнти не за двома факторами,а за більшою їх кількістю. Основною відмінністю класифікації П.С.Погребняка від класифікації В.М.Сукачова є те, що в один тип лісу П.С.Погребняка об'єднуються разом з корінними всі ті фітоценози, які пов'язані з ним як його похідні, причому до одного типу лісу входять не тільки лісові ділянки, але й такі, де лісу немає (зруби, згарища, пасовища). Таким чином, типом лісу П.С.Погребняк називає всі сукцесійно пов'язані серії рослинних угруповань, яким властивий один окремий тип корінного насадження.

Використана література:

1. Фельбаба-Клушина Л.М. Комендар В.І. Фітоценологія з основами синфітосозології.- Ужгород. 2001

2. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. Изд. 2. - К.: Изд-во АН УССР, 1955.





Реферат на тему: Типи лісів за Є.В.Алексєєвим-П.С.Погребняком (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.