Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Тетраніхові, акароїдні і гліціфагоїдні кліщі в Закарпатській області (реферат)

Зміст

1. Кліщі з роду Tyrophagus Oudemans в Закарпатській області

2. Тетраніхові кліщі (Trombidiformes, Trichostomata, Tetranychоіdea) в Закарпатській області

1. Кліщі з роду Tyrophagus Oudemans в Закарпатській області

Акароїдні і гліціфагоїдні кліщі (надродини Acaroidea і Glycyphagoidea) – одні з найбільш багаточисельних надродин з підряду Sarcoptiformes Reuter, 1909 (= Astigmata), що належить до ряду акаріформних кліщів (Acariformes Zaсhvatkin, 1952). Acaridae і Glycyphagidae – найбагатші на види із різною біологією родини, для яких характерне, при певних умовах, перетворення дейтонімфи у специфічну стадію гіпопус, пристосовану до несприятливих умов середовища.

Частина представників цих родин пов'язана із гніздами гомойотермних хребетних або перетинчастокрилих безхребетних тварин. Акаридієві кліщі відіграють важливу роль в багатьох біоценозах. З практичної точки зору інтерес до них викликаний, головним чином, тим, що багато цих кліщів псує продовольчі запаси, особливо зернові, бульби та кореневища.

Робота була спрямована на вивчення синантропних видів кліщів з роду Tyrophagus у трьох висотних зонах Закарпаття з метою виявлення видового складу, видових комплексів та на основі зібраного, визначеного та проаналізованого матеріалу порівняти фауністичні комплекси кліщів у субстратах, відібраних із досліджуваних споруд.

Спостереження і збори проводили протягом 2003 – 2008 рр. Для вивчення складу акарокомплексів в сільськогосподарських та промислових місцях на низовині, передгір'ї та гірській зоні зібрано та опрацьовано 1350 проб. Для досліджень використовували збори кліщів із господарських прибудов, тваринницьких комплексів, тваринних кормів, млинів, зерносховищ і складських приміщень, овочесховищ, комбікормового заводу.

Для масового кількісного збору використовували метод еклектування за Берлезе в модифікації Тульгрена. Зібраний матеріал зберігали в пробірках з 70% розчином етилового спирту. Всі підрахунки кліщів проводили за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-9 в спеціальній чашці Петрі, на дно якої приклеєний міліметровий папір. В невеликих пробах (змітки за допомогою пензлика пороху, залишків борошна з підвіконника, приладів млинів, хлівів, курятників тощо) підрахунок кліщів у пробах здійснювали прямим способом. Отримані дані піддавали статистичній обробці.

Tyrophagus putrescentiae Schrank, 1781, найбільш чисельний вид роду. Зустрічається, практично, в любих вологих місцях і на різноманітних органічних рештках. За кількістю заселених субстратів і місцезнаходжень в господарських приміщеннях він займає перше місце, а в природних місцях мешкання – друге, після Acarus siro.

Даний вид часто зустрічається в польових умовах, хоча переваги якимось певним природним стаціям не надає. Викликає сильне подразнення шкіри (разом з гамазовими, хейлетидними та ін. видами кліщів). На Закарпатті досить поширений вид який зустрічається як в промислових так і в аграрних місцях у трьох висотних зонах досліджуваного регіону. Надзвичайно висока екологічна валентність T. рutrescentiae привертає до себе увагу, в першу чергу тому, що цей вид, як і всі інші представники Tyrophagus, позбавлений гіпопальної стадії, яка, як відомо, значно підвищує розселюючу здатність виду і можливості перенесення ним несприятливих умов існування.

Загальне значення середніх показників щільності T. рutrescentiae найвищим було у передгір'ї (5,29±4,58 екз.), на низовині становило 0,44±0,12 екз., а в гірській зоні – 0,40±0,13 екз. Зустрічався як в аграрних, так і в промислових місцях. На низовині, в промислових місцях, досліджувані показники були високими під час літніх зборів в Ужгородькому районі (щільність у пробах – 0,62 екз., 35% – частота трапляння, 12,6% – індекс домінування). В передгір'ї 0,3 екз. – щільність в пробах, 30% – частота трапляння, 10% – індекс домінування. В гірській зоні – щільність – 1 екз., частота трапляння – 30%, індекс домінування – 12, 04%.

В низинних аграрних місцях високий показник щільності зафіксований у Виноградівському районі (0,66 екз.), де частота трапляння була 88,8%, а індекс домінування – 12,4%. Високі показники виявлено також в Ужгородському районі, де щільність у пробах була 0,48 екз., частота трапляння – 24%, індекс домінування – 11,18%. У гірській зоні щільність T. putrescentiae у пробах була дещо нижчою – 0,26 екз., частота трапляння – 30%, індекс домінування – 8,36%.

Tyrophagus formicetorum Volgin, 1948 на території дослідження зареєстрований лише в аграрних місцях збору. Найбільш масовим виявився в низинних районах. Щільність, частота трапляння та індекс домінування цього виду були низькими. В пробах, відібраних з низовини щільність сягала 0,08 екз., частота трапляння – 4%, індекс домінування – 1,86 %. В Берегівському районі щільність була низькою, проте частота трапляння – вищою (6,6%), порівняно з досліджуваними показниками даного виду визначеними в Ужгородському районі.

У передгір'ї щільність (0,09 екз.), частота трапляння (7,2%) та індекс домінування (4,4) були вищими, ніж в пробах відібраних з низинних районів. Його супутниками були A. farrinae та Ch. arcuatus. На нашу думку, даний вид, у порівнянні з T. рutrescentiae, менш чутливий до кліматичних умов, але більш вибагливий до кормового субстрату та до санітарних умов в місцях, де він зустрічається. Індекс домінування Tyrophagus formicetorum порівняно із деякими іншими видами був не високим. Найвищі показники спостерігались в Берегівському районі в липні (9,03%), а в Ужгородському – у квітні (9,38%). Знайдений у пробах, взятих із хлівів, в старих, запущених, зволожених місцях, без прямого доступу сонячного проміння. Був відсутній у пробах, відібраних у промислових місцях.

Найвища частота трапляння виду в низинних районах (28,1% – в Ужгородському районі), значно нижча – в гірській зоні (15% – у Рахівському районі і найнижча – передгірській (7,2% – у Перечинському районі). Tyrophagus perniciosus Zachvatkin, 1941, зустрічається в зерні (переважно, овес і ячмінь), зернопродуктах, маслонасінні в коморах і на складах. В польових умовах мешкає в ґрунті та рослинних рештках. Крім цих субстратів зафіксований на сирах. В синантропних умовах зустрічається, порівняно, рідко і надає перевагу вологим субстратам, таким як цибулини, бульби.

Частота трапляння Tyrophagus perniciosus в польових місцях досить висока. На території дослідження T. perniciosus виявлений на низовині і в передгір'ї. Загальне значення середніх показників щільності на низовині було 0,63±0,25 екз., а в передгір'ї – 0,11±0,04 екз. (рис. 2). В аграрних місцях високі досліджувані показники спостерігали в Берегівському районі – щільність була 3,43 екз., частота трапляння – 60%, індекс домінування – 24,5%. В передгірській зоні щільність була 0,21 екз., частота трапляння – 14,5%, індекс домінування – 10,1%.

В результаті спостережень виявлено, що даний вид часто зустрічається в пробах, проте щільність його досить низька і він не є домінантом у пробах, порівняно із деякими іншими видами акарид. Аналогічні дані спостерігали і в промислових місцях. В пробах, зібраних із промислових місць, досліджувані показники не були високими. У Виноградівському районі щільність становила 0,2 екз., частота трапляння – 30%, індекс домінування – 5%. Tyrophagus longior Gervias, 1844 в природних біотопах зустрічається часто і тому відноситься до широко поширених видів. Порівняно рідко зустрічається на господарських територіях.

З природних середовищ, де зустрічається T. longior, можна виділити мурашники, трухляву деревину. В сім'ях карпатської медоносної бджоли в умовах Закарпаття кліщ T. longior є звичайним мешканцем. В синантропних умовах в обстежених спорудах T. longior є рідкісним, тому він був зафіксований лише в кількох пробах з аграрних місць в гірській зоні, де щільність (0,06 екз.), частота трапляння (3,33%) і індекс домінування (2,02%) були нижчими, порівняно з іншими видами з роду Tyrophagus.

Отже, в синантропних умовах в різних висотних зонах Закарпатської області T. longior є рідкісним видом. Тyrophagus mixtus Volgin, 1948 поширений на території України вид. Зазвичай зустрічається в природних умовах на різних органічних субстратах. Знайдений в норах Microtus arvalis Pallas (Rodentia, Cricetidae) і на Diorictria mutatella Fuchs (Lepidoptera, Phycitidae). Цибулини та кореневища – єдине середовище, де вид зафіксований в господарських умовах. Частота трапляння його становить 3,12%. Індекс домінування в аграрних місцях на низовині складав 0,57%. В пробах із цибулин гладіолусів його супутниками були Rhizoglyphus echinopus та панцирні кліщі.

Для дослідження відбирано пошкоджені цибулини гладіолусів. Тyrophagus mixtus був виявлений лише в декількох пробах на цибулинах, підготовлених до зимового зберігання. У пробі зафіксовано три екземпляри даного виду, та у пробі із бульб картоплі – 2 екз. Як в господарських, так і в польових умовах, масово цей вид в пробах не зустрічався, тому в синантропних умовах він відноситься до випадкових видів. Так само, як і інші види Тyrophagus, цей вид, очевидно, характеризується підвищеною вимогливістю до вологи. Тyrophagus molitor Zachvatkin, 1941 є досить рідкісним в синантропних умовах видом, а в природних умовах зустрічається значно рідше, ніж T. perniciosus і T. рutrescentiae. В синантропних умовах був знайдений у зерні і насінні; в природних – у гниючій деревині, мурашниках, компості і рослинних рештках. Трапляння цього виду як в господарських, так і в польових умовах, досить низька.

На території Закарпаття досліджуваний вид зафіксований лише в аграрних місцях на низовині. Виявлений він лише в кількох пробах, відібраних з ґрунту. Частота трапляння (3,3%) і щільність в пробах була низькою – 0,3 екз. Індекс домінування максимуму сягав в Ужгородському районі (1,9%). Tyrophagus similis Volgin, 1949 вперше виявлений на гниючому листку цинерарії Senecio cineraria De Candolle (Asterales, Asteraceae) разом з Acotyledon vaporariorum Volgin. Пізніше зафіксований на полях, у ґрунті, на флоксах Phlox (Dipsacales, Polemoniaceae), шпинаті, грибах, старій соломі, в гніздах Somateria mollissima (L.) (Anseriformes, Anatidae) і Bombus (Pyrobombus) jonellus (Kirby) (Hymenoptera, Apidae). За літературними даними , цей вид широко поширений в природних біотопах.

На території Закарпаття T. similis зафіксований в бджолосім'ях у всіх висотних зонах разом з іншими представниками роду Tyrophagus. В пробах досліджуваний вид зафіксований в усіх трьох висотних поясах Закарпаття. Щільність його в аграрних місцях сягала: на низовині 0,16 екз., в гірських районах – 0,04 екз., в передгір'ї – 0,01 екз.; в промислових місцях цей показник сягав: в гірських районах – 0,12 екз., на низовині – 0,05 екз., в передгір'ї в зборах в промислових місцях T. similis не виявлений.

Трапляння в пробах даного кліща в аграрних місцях була максимальною в низинних районах (16%), трохи нижча в передгір'ї (10,9%) і найнижча – в гірських районах (6,6%). В промислових місцях даний показник досягнув максимуму в гірських районах (40%) і був значно нижчим у низинних районах (6,6). Індекс домінування в місцях аграрного типу в гірських районах був рівним 2,52%, на низовині – 3,72%, в передгір'ї – 0,63%. В місцях, які ми віднесли до промислового типу, індекс домінування сягав: в гірських районах 1,52, на низовині – 1,65%. В зборах даний вид зафіксований у пробах, які складались із залишків соломи, взятих з підлоги хліва, із копиць сіна, з місць зберігання сіна, старої підстилки з курятника, яка складалася із соломи та сіна. Виявлений також у поросі з господарського двору.

В промислових місцях виявлений в пробах, відібраних з млинів. Проба складалася із залишків сіна та лушпиння зерен пшениці з кутку млина (вологе, темне місце). Визначений також у пробі, яка складалась із пороху та пророслого зерна, в кутку млина. Отже, T. similis можна віднести до видівшкідників, які пошкоджують і забруднюють зернопродукти, які стають не придатними для споживання. Tyrophagus silvester Zachvatkin, 1941 поширений на території колишнього СРСР вид, але в сховищах не зустрічається масово. Частіше зустрічається в природних умовах.

Живиться гниючим рослинним субстратом, що свідчить про відсутність особливої спеціалізації. Знайдений в норах Sorex araneus L. (Insectivora, Soricidae) і Microtus arvalis (Rodentia, Cricetidae). В пробах Tyrophagus silvester знайдений лише в аграрних місцях у пробах, які складались з гнилої картоплі у весняний період, після очистки овочесховищ. В синантропних умовах Закарпаття не можна його віднести до масового виду, оскільки зафіксований тільки в трьох пробах, всього 7 екземплярів. Максимальна щільність Tyrophagus silvester зафіксована в будівлях аграрного типу в пробах, відібраних в низинних районах (3,1 екз.). Частота трапляння становила 0,2%. Індекс домінування був також незначним: в Берегівському районі в березні складав 2,4%.

На території Закарпаття в синантропних умовах виявлено 8 видів кліщів з роду Tyrophagus. На низовині визначено 6 видів, в передгір'ї – 4, в гірських районах – 5 видів. В аграрних місцях виявлено 8 видів, в промислових – 3 види. Найбільш масовим видом на території дослідження в синантропних умовах є Tyrophagus putrescentiae.

Отже, T. рutrescentiae є одним із найбільш поширених видів-шкідників в умовах Закарпаття. Даний вид забруднює продукти, які стають непридатними для споживання. В пробах, в яких зустрічався T. рutrescentiae виявлений у великій кількості, що свідчить в першу чергу про початкові етапи сукцесійних процесів, а також про неправильне його зберігання, що в свою чергу приваблює інші види кліщів, грибків та мікроорганізмів.

Оскільки з літературних джерел відомо, що даний вид живиться найрізноманітнішими субстратами, пошкоджує продовольчі запаси, успішно може розвиватися також на грибках. Проте для нього характерна висока екологічна варіабельність і широке поширення. За рахунок відсутності харчової спеціалізації цей вид може використовувати багато субстратів, перетравлюючи, за допомогою свого неспеціалізованого ферментного апарату, лише найбільш доступну їх частину. Не виключено, що в цьому одна з причин широкого поширення даного виду.

У акаридієвих кліщів виявлена тенденція переходу на багаті білком харчові субстрати, яку відмічав Т. Е. Хьюз. Недосконалий ферментативний апарат T. рutrescentiae робить пошук багатих поживними речови субстратів необхідною умовою процвітання виду. Tyrophagus perniciosus є помірним шкідником, який в сприятливих умовах може швидко розмножуватись і забруднювати продукти споживання, проте в умовах Закарпаття не утворює щільних популяцій в досліджуваних спорудах, а якщо утворює, то на короткий час.

За аналізом зібраного зооматеріалу можемо відмітити, що Т. molitor не є повністю синантропним видом і тяжіє до природних умов існування. Попадання ж його в синантропні умови, можливо, випадкове явище, або він заносяться сюди за допомогою тварин. Tyrophagus silvester в умовах Закарпаття відноситься до видів-шкідників, які пошкоджують зернопродукти.

Оскільки цей вид зустрічається в аграрних місцях, які є більш близькими до синантропних, тому їх також слід вважати індикаторами, що свідчить про неправильне збереження продуктів або вентиляції приміщення.

2. Тетраніхові кліщі (Trombidiformes, Trichostomata, Tetranychоіdea) в Закарпатській області

На сьогодні відома досить значна кількість робіт, присвячених дослідженню тетраніхових кліщів. Проте для території Закарпатської області відомі лише фрагментарні дослідження по вивченню даної групи тварин. Павутинні кліщі представляють серйозну загрозу для рослин: живлячись на хлорофіловмісних органах, вони призводять до хлорозу, побуріння чи скарифікації листків рослин із наступним їх опаданням.

У світі зареєстровано понад тисячу видів рослин, яким завдають шкоди тетраніхові кліщі. Закарпатська область за територією є порівняно невеликою, разом з тим вона відзначається різноманітною природою. Чотири п'ятих її території зайнято гірськими хребтами і міжгірськими улогови та долинами, і лише п'ята частина – це рівнина. Об'єднання гірських і передгірських територій в єдиний регіон зумовлено цілісністю їхніх геоморфологічних, кліматичних, флористичних, геоботанічних, зоогеографічних, ґрунтових і ландшафтних особливостей.

Флора Закарпаття налічує близько 1900 видів вищих спорових і насінних рослин, що становить майже половину флористичного багатства країни. Разом з інтродукованими видами, в регіоні дослідження росте понад 2600 видів рослин. Тетраніхові кліщі пов'язані тісними трофічними зв'язками із вищими насінними росли і є однією із основних груп сисних рослиноїдних шкідників.

Щоб захистити рослини від шкідників та попередити масове зараження тетраніхідами, необхідно встановити, які саме види кліщів приносять їм найбільшу шкоду, видовий склад, біотопічний розподіл тетраніхід на території дослідження та приуроченість кліщів до кормових рослин в умовах Закарпаття.

Збір матеріалу проводився 2008 – 2010 рр. в Ужгородському, Перечинському, В. Березнянському, Мукачівському, Хустському, Іршавському, Свалявському, Виноградівському, Тячівському, Міжгірському та Берегівському районах Закарпатської області. Дослідженнями було охоплено різні рослинні угруповання: вуличні насадження, сади, парки, листяні та хвойні ліси.

Дані насадження можна поділити на псевдоприродні (вуличні насадження, парки, сади) та природні (листяні та хвойні ліси в різних висотних зонах регіону дослідження). За вказаний період відібрано і опрацьовано 210 проб.

Для збору матеріалу використовували метод взяття листкових проб. Одна проба – це одноразове взяття 20 листків з однієї рослини. Обробку проб проводили за загальноприйнятою в акарології методикою. Для виготовлення постійних препаратів, кліщів поміщали у монтувальну суміш Фора-Берлезе. Визначення проводили за допомогою мікроскопу мікрофот Kassette II (М79 137). Всього обстежено 38 видів рослин, які належать до 11 родин: Розоцвіті (Rosaceae), Липові (Tiliaceae), Букові (Fagaceae), Ліщинові (Corylaceae), Вербові (Salicaceae), В'язові (Ulmaceae), Кипарисові (Cupressaceae), Березові (Betulaceae), Губоцвіті (Lamiaceae), Маслинові (Oleaceae) і Соснові (Pinaceae).

В межах Закарпаття виявлено 11 із 28 зареєстрованих на території України видів тетраніхових кліщів, що належать до 6 родів з 2 родин Tetranychidae та Bryobiidae.

В ході проведеного дослідження встановлено, що вид Amphitetranychus viennensіs зустрічається в садах Тячівського р-ну (с. Біловарці), Іршавського р-ну (с. Доробратово), Ужгородського р-ну (с. Петрівка), в широколистяних лісах Свалявського р-ну (с. Березники) та В. Березнянського р-ну (с. Люта). На вуличних насадженнях – в м. Ужгороді, Ужгородському р-ні (с. Кам'яниця) та Виноградівському р-ні (с. Вилок). Даний вид був також зафіксований у паркових насадженнях (Боздоський парк) м. Ужгорода.

A. viennensis в регіоні дослідження завдає шкоди таким рослинам: яблуні домашній (Malus domestica Веrkh.), персику звичайному (Persica vulgaris Mill.), горобині звичайній (Sorbus aucuparia L.). Bryobia redikorzevi зафіксований на яблуні (Malus domestica Bеrkh.), вишні звичайній (Cerasus vulgaris Mill.) та сливі домашній (Prunus domestica L.) в садах Іршавського р-ну (с. Доробратово) та Ужгородського р-ну (с. Петрівка).

Schizotetranychus pruni виявлений в широколистяних лісах на глоді криваво-червоному (Crataegus sanguinea Pall.) у В. Березнянському (с. Люта) та дубі звичайному (Quercus robur L.) та Виноградівському (с. В. Копання) районах.

Schizotetranychus jachontovi зафіксований на дубі звичайному (Quercus robur L.) в лісистій місцевості Ужгородського району (с. Стрипа) та на вуличних насадження міст Ужгорода та Хуста.

В широколистяних лісах на в'язі (Ulmus elliptica C.) в Ужгородському р-ні (с. Кам'яниця), в садах на груші (Pyrus communis L.) Міжгірського рну (с. Вучкове) зафіксований вид Panonychus ulmi. Він був виявлений також і на дубі звичайному (Quercus robur L.) в широколистяному лісі Свалявського р-ну (с. Березники).

Schizotetranychus schizopus виявлений на вербі білій (Salix albax L.) та вербі ламкій, (Salix fragilis L.) в лісистих місцевостях Ужгородського р-ну (с. Оноківці), Іршавського р-ну (с. Лисичово, с. Довге) та в Хустському р-ні.

Слід відзначити, що упродовж періоду дослідження такий вид, як Schizotetranychus tiliarium, був знайдений тільки на липі сріблястій (Tilia argentea Desf. ex DC.) та липі широколистій (Tilia platyphyllos Scop.) здебільшого на вуличних насадженнях міст Ужгорода та Перечина. Відмічений даний вид був і у Боздоському парку м. Ужгорода, зрідка – в широколистяних лісах регіону дослідження.

У грабово-букових лісах Іршавського (с. Лисичово) та Мукачівського (с. Карпати) районів на грабі звичайному (Carpinus betulus L.) зафіксовано Schizotetranychus carpini.

Хочеться звернути увагу на такий вид, як Tetranycopsis horridus, який зустрічається тільки на ліщині звичайній (Corylus avellana L.) здебільшого в широколистяних лісах Ужгородського (с. Кам'яниця), В. Березнянського (с. Забрідь) та Берегівського (с. Яноші) районів.

За період дослідження на хвойних породах дерев зафіксовано два види кліщів: Oligonychus lagodechii, який виявлено на кипарисі вічнозеленому (Cupressus sempervirens L.) в місті Ужгороді (Боздоський парк) та Oligonychus brevipilosus – на ялині європейській (Picea abies L.) у хвойному лісі В. Березнянського р-ну. (с. Люта).

Проведені дослідження вказують на те, що у рослинних угрупованнях, видовий розподіл кліщів не рівномірний. Встановлено, що найбільша кількість видів тетраніхід виявлена в широколистяних лісах. Це пов'язано з тим, що природній біотоп має ширший спектр кормових рослин порівняно із вуличними насадженнями, парками та іншими біотопами, створеними штучно. Ймовірно, що у морфологічно близьких видах кліщів наявний чіткий кормовий розподіл, який сприяє активному пристосуванню видів до місцеперебування, утвердженню в певних екологічних нішах та зменшенню міжвидової конкуренції.

Приуроченість тетраніхових кліщів до певних рослин дає можливість поділити їх на 3 екологічні групи:

Монофаги, до яких в умовах регіону відносяться види: S. tiliarium, який пошкоджує тільки липу, і T. horridus – ліщину звичайну. До цієї групи належать також види: S. carpini, який виявлений тільки на грабі звичайному, S. schizopus – на вербі, S. jachontovi – на дубі, O. brevipilosus – на кипарисі вічнозеленому та O. lagodechii – на ялині європейській.

До олігофагів слід віднести A. viennensis і B. redikorzevi. Дані види приурочені до рослин із родини Розоцвітих і пошкоджують здебільшого плодові дерева.

Поліфагами виступають S. pruni та P. ulmi, виявлені на кормових рослинах, які відносяться до різних родин (Розоцвіті, В'язові та Букові).

Таким чином, в Закарпатській області виявлено 11 видів тетраніхових кліщів. З них, такі види, як S. pruni, S. schizopus, S. carpini, S. Jachontovi, A. viennensis, P. ulmi та T. horridus є особливо небезпечними, оскільки наносять шкоду основним лісоутворюючим породам (дубу, грабу, вербі, яблуні, ліщині) і, у випадку їх масового розмноження, можуть охоплювати великі площі лісу.

Значну шкоду зеленим вуличним насадженням на досліджуваній території наносять такі тетраніхові кліщі, як S. tiliarium, A. viennensis.

Садам досліджуваного регіону найбільше шкодять види A. viennensis і B. redikorzevi, рідше зустрічаються кліщі виду P. ulmi.

Хвойним породам дерев завдають шкоди два види тетраніхід: O. brevipilosus і O. lagodechii.

Тетраніхові кліщі мають виражену кормову приуроченість. У регіоні дослідження до групи монофагів відносяться 9 видів тетраніхід, а до олгігофагів і поліфагів – по 2 види кліщів.

Використана література:

1. Дудинська А. Т., Дудинський Т. Т., Зональний розподіл та деякі екологічні аспекти кліщів з роду Tyrophagus Oudemans, 1923 в синантропних умовах Закарпаття / Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 26, 2009: 49-55

2. Путрашик А. В Дослідження видового складу тетраніхових кліщів (Trombidiformes, Trichostomata, Tetranychоіdea) вуличних і природних біотопів Закарпаття / Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 30, 2011: 95–97





Реферат на тему: Тетраніхові, акароїдні і гліціфагоїдні кліщі в Закарпатській області (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.