Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Технологія групово-вибіркових рубок (реферат)

Групово-вибіркові рубки мають цінні лісівничі і лісоексплуатаційні властивості. Особливе значення цей спосіб рубки має для гірського лісівництва. Так, ще Г. Ф. Морозов (1927) вказував, що такі рубки забезпечують природне поновлення материнських порід і захисні властивості лісу.

Висока відновлююча здатність лісу при групово-вибіркових рубках, поступове вирубування стиглого деревостану, різновіковий характер одержуваного підросту найбільш відповідають збереженню захисних властивостей гірських лісів.

Для Карпат групово-вибіркові рубки вперше запропонував К. Б. Лосіцький (1950) для хвойних і мішаних насаджень, зростаючих на крутих схилах. Ю. Д. Третяк (1952) рекомендував застосовувати ці рубки в букових лісах Закарпаття.

На сьогодні застосування групово-вибіркових рубок у виробництві обмежене.

Техніка ведення таких рубок у горах має деякі особливості і вимагає тісного зв'язку з рельєфом і організацією лісосічних робіт. Рубки на практиці здійснюються таким чином. В рубку намічаються ділянки стиглих деревостанів з куртинним або груповим розміщенням підросту. Відведення в рубку намічених ділянок лісу проводиться по природних виділах (межах). Вимічаються дерева в рубку групами — по 3—5 дерев у кожній, нерівномірно по всій ділянці, і приурочуються до вогнищ підросту. Визначені в рубку дерева клеймуються біля кореневої шийки на висоті 1,3 м, без відмітки фарбою, що часто затрудняє їх відшукування. При цьому враховуються також природні вікна з тим, щоб після початкової рубки на одному гектарі створювалось не більше 4—6 вікон. Вікна закладаються переважно середньої величини, приблизно на висоту середнього дерева в насадженні.

В залежності від розміщення вирубуваних дерев, вікна створюються різної форми, але в більшості випадків видовжені по схилу, що полегшує заготівлю деревини. Чергові рубки в основному проводяться в закладених раніше вікнах шляхом збільшення їх за рахунок вирубки дерев по периферії і в каймах. Іноді додатково закладають нові вікна з метою створення нових вогнищ лісовідновлення.

Організація технологічного процесу лісорозробок не зведена до певної системи і звичайно проводиться в такій послідовності. Підготовчі роботи проводять не завжди, хоч вони мають велике значення при освоєнні лісосік. Звалювання дерев проводиться без заданого напрямку, в основному вниз по схилу. Одночасно обрубуються сучки і розкряжовуються хлисти згідно з сортиментним завданням. Всі ці операції в основному поєднуються. Трелювання деревини, як правило, наземне, самоспуском по схилу або при допомозі кінної тяги. Дрова заготовляються одночасно з діловою деревиною або після її трелювання. З лісосіки дрова спускаються по переносних дерев'яних тафлях шляхом перекидання полін купами.

Основні операції технологічного процесу — звалювання дерев і трелювання — слабо пов'язані між собою і з виконанням решти операцій. Це пояснюється поганою організацією лісосічних робіт і частково неможливістю одночасного проведення цих двох операцій за технікою безпеки в гірських умовах. Однак при застосуванні на лісозаготівлі більш високої форми організації праці досягається взаємопогодженість операцій, що сприяє кращому збереженню підросту і деревостану від пошкоджень під час рубки, а також підвищується продуктивність праці. Відсутність виробничого досвіду по веденню

груповсивибіркових рубок, недостатня розробка технології і організації лісозаготівельного процесу утруднює їх застосування. Між тим саме при групово-вибіркових рубках створюються кращі екологічні умови для вирощування лісу та сприятливі умови для організації механізації лісозаготівель.

При групово-вибіркових рубках вплив лісозаготівель на підріст має своєрідний характер. При рубці спилюються окремі групи дерев нерівномірно по всій ділянці з ув'язкою наявних груп і куртин підросту. Такий спосіб рубки сприяє зведенню до можливого мінімуму кількості знищеного і пошкодженого підросту під час заготівлі деревини.

Вивчення характеру і ступеня пошкодження та знищення підросту при групово-вибірковій рубці показує, що в даному випадку порівняно з іншими способами рубок збереженість підросту достатньо висока.

При суцільних рубках здорового підросту зберігається всього 10—15%. Хоч при цьому способі рубки, як і при інших способах, ступінь і характер пошкодження підросту залежать в основному від технології лісозаготівель, великий вплив на збереження підросту має самий спосіб рубки. Причому при рубках з немеханізованою заготівлею деревини цілковите знищення підросту спостерігається на магістральних волоках. Пошкоджується підрост в основному в місцях заготівлі дров і розвороту колод, сконцентрованих біля вікон на лісосіці. Найбільше гине підросту там, де гірше організовано заготівлю і транспортування деревини. Розглянута вище схема розробки лісосік групово-вибіркової рубки відзначається дещо ускладненими умовами експлуатації.

Тепер технічне оснащення технологічного процесу лісозаготівель відкриває великі можливості щодо збереження підросту від пошкоджень при рубках. Звичайно, це можливо тільки тоді, коли лісівничі особливості рубок і лісоексплуатаційні властивості технології лісозаготівель будуть пристосовані і повністю узгоджені між собою.

Відомо, що при групово-вибіркових рубках забезпечується природне відновлення лісу, але після досить довгого періоду, що необхідно враховувати при техніці і технології цих рубок. В першу чергу слід врахувати біологічні і екологічні властивості лісоутворюючих порід та природні умови їх зростання. Дослідження показали, що при цих рубках можна розробити схеми вирубування деревостану, які б відповідали як лісівничим, так і лісоексплуатаційним вимогам.

За однією з схем, рубку і заготівлю деревини організують так: відведену в рубку ділянку розбивають на поздовжні пасіки, шириною 40—50 м кожна. Посередині їх рядами по схилу закладають вікна, які звичайно розкидають довільно по всій ділянці. При рядковому розміщенні вікон враховуються природні вогнища відновлення. Розмір вікон в поперечнику 15—25 м, приблизно на висоту середнього дерева. Віддаль між вікнами — 30—40 м, кількість їх на одному гектарі — 3—4. Вікна поєднуються між собою трелювальними просіками. Середній ряд вікон з'єднується вздовж по схилу магістральною просікою (шириною 6—8 м) для влаштування установки ПТУ-3. Два крайні ряди вікон з'єднуються з середніми вікнами короткими пасічними просіками завширшки 3—4 м. Пасічні просіки розміщені під тупим кутом до магістральної просіки на випуклих схилах і під гострим кутом — на увігнутих схилах.

На магістральному волоку монтується повітряна трелювальна установка, по якій проводиться повітряний спуск заготовленої деревини. З бокових пасік, через прокладені трелювальні просіки, підтрельовується деревина з вікон до магістрального волока. Підтрельовка може здійснюватись за допомогою повітряно-трелювальної установки або кінної тяги. При чергових рубках дерева вирубуються шляхом збільшення вікон в бік транспортної сітки, яка підготовляється під час першого прийому рубки з постійно діючими волоками, розрахованими на весь період вирубки стиглого лісу, а також на час рубок догляду за молодняком.

Заготівля деревини за цією схемою може виконуватись по двох типах технологічних процесів: заготівля ділової деревини в колодах і дров у полінах безпосередньо на лісосіках і заготівля ділової деревини в півхлистах і дров'яної в довготті. Решта операцій по розкряжуванню півхлистів та заготівлі дров з довгоття, якщо в цьому є необхідність, виконується на верхньому навантажувальному складі, або на нижньому розвантажувальному.

Таке виконання технологічного процесу лісосічних робіт при групово-вибіркових рубках значно зменшить пошкодження підросту і підвищить продуктивність праці.





Реферат на тему: Технологія групово-вибіркових рубок (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.