Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Структура лісової рослинності Українських Карпат і тенденції її змін

Як вже було сказано, лісистість Закарпаття становить 50,4 % площі і за цим показником регіон займає одне з перших місць в Україні. Однак ліси розподілені нерівномірно у різних рослинних поясах і, зокрема, це спричинює порушення їх основних функцій. Основна частка лісів приурочена до нижнього і меншою мірою – верхнього лісових поясів, тоді як лісистість низовини становить усього 10 %.

Привертає увагу характер розподілу лісів на низовині, що, пов'язаний не лише з антропогенним впливом, але й з історичним минулим цієї території (рис.12). Основні лісові масиви ніби кільцем оточують велику за площею депресію - колишнє болото Чорний мочар, яке, як і болото Чарода у прикордонній з Україною частині Угорщини, ймовірно виникло внаслідок заболочення озера, що, у свою чергу, утворилося внаслідок тектонічних процесів у ранньому голоцені . У той час низовинна частина Закарпаття, як і прилеглих територій Угорщини та Словаччини, була сильно обводнена. По мірі потепління клімату в цих умовах формувалася рослинність заплавних лісів і боліт, а навколо озер, на думку Р. Sumegi , існували сприятливі умови для притулку термофільних широколистяних лісів у польодовикову епоху. Ймовірно, що навколо урочища Чорний мочар теж існував рефугіум заплавних лісів, однак після меліорації структура заплавних лісів на Закарпатській низовині була значною мірою змінена.

Найбільші і найцінніші площі заплавних лісів Закарпатської низовини зосереджені у заплавах Латориці, Боржави і Тиси. Вони включені до РЛП «Притисянський» та охороняються у декількох лісових заказниках.

Заплавні ліси пониззя р. Латориці зосереджені на берегах стариць, рукавів і самого русла ріки. Особливу наукову та природно-історичну цінність становлять заплавні ясеневі діброви, що характеризуються високим флористичним різноманіттям.

У пониззі р. Боржави лісові масиви утворені переважно різновіковими в'язово-ясеневими та грабовими дібровами за участі Quercus robur L. та Fraxinus angustifolia Vahl. і вважаються одними з найбільших за площею (2500 га) суцільних ділянок рівнинних заплавних лісів України і Європи. Окремі ділянки цих лісів за структурою і віковими характеристиками можуть вважатися еквівалентами пралісових екосистем дібров, вже зниклих в Європі

У пониззі Тиси вздовж її русла сформувалися вербово-тополеві та тополеві ліси з Populus nigra L., де вік дерев становить понад 100 років, а заплавний вільховий ліс з Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn. в урочищі Егреш є найбільшим за площею і одним з найзбереженіших вільшняків Закарпаття.

На найпониженіших ділянках дібров у пониззях згаданих рік до цього часу збереглися заболочені вільшняки з участю рідкісних видів, таких як Urtica kioviensis Rogov., Matteucia struthiopteris (L.) Tod. та сфагнових мохів. Частина їх охороняються на території вищезгаданого парку, а окремі урочища оголошені лісовими заказниками (урочища Сілаш (75,5 га Береговодержспецлісгосп), Егреш (37,4 га Виноградівське лісництво) Острош ((30,0 га Мукачівське лісництво)) . У депресивних частинах рельєфу деяких заповідних урочищ сформувалися вільхово-ясенові і вільхові ліси з ділянками високотравних боліт. Серед них невеликими вкрапленнями зустрічаються осередки сфагнових мохів – Sphagnum palustre L., S. centrale C. Jens., S. capillifolium (Ehrh.) Hedw. Ймовірно, що деякі вільшняки виникли на місці колишніх осоково-сфагнових чи вербово-осокових боліт після меліорації, що траплялися часто на низовині у післяльодовикову епоху . Цікаво відмітити, що у вологих дібровах низовини і передгір'я Закарпаття (околиці сіл Олешник і Пушкіново (Виноградівський район), села Новобарово (Тячівський район) зустрічаються купини з сфагновими мохами, серед яких виявлено такі види, як Sphagnum palustre і S. capillifolium. Разом з ними на таких купинах ми виявили Pleurosium schreberi (Willd. ex Brid) Mitt. – характерний вид хвойних лісів і, що особливо не характерно для сучасних лісів низовини – Vaccinium vitis-ideae L.

Значна частка синтаксонів лісової рослинності Закарпаття є унікальними за структурою і видовим складом і не поширені більше ніде в Україні.

До першого видання Зеленої книги України було включено 51 синтаксон лісових угруповань, з яких 24 відомі з території Закарпаття. У монографії Ю. Р. Шеляга-Сосонка та ін. перелік синтаксонів різних рангів лісової рослинності був розширений до 113 . На території Закарпаття трапляються 42 синтаксони, тобто близько 35 % лісового раритетного фітоценофонду України, з яких 22 синтаксони ( близько 20 %) поширені лише на території Закарпаття . Вони приурочені переважно до вулканічних пагорбів (Чорна та Юліївська гори, Мужіївські гори). Це такі асоціації як Quercetum (petreae) сornosum, Quercetum (petreae) ligustrosum, Quercetum (petreae - cerris) ligustrosum, Quercetum (petreaу et dalechampii), Fraxineto (orni) - Querceta (petreae) та ін. . До останнього видання Зеленої книги України (2009) включено 308 асоціацій, які належать до 72 формацій лісової рослинності України. З них 29 формацій трапляються й на території Закарпаття, а 12 - виключно на цій території.

До унікальних лісових фітоценозів належать також заболочені вільхово-бузкові ліси формацій Alnetea (incanae) syringosa та Alnetea (glutinosae) syringosa. Syringa josikaeae J.Jacq.ex Rchb. – плейстоценовий релікт, що росте лише у Східних Карпатах на території України і Румунії (східно-карпатський ендем). Угруповання з його домінуванням у підліску збереглися на південних схилах Українських Карпат у верхній частині водозбору р. Латориці і лише один локалітет відомий з північних схилів Вододільного хребта. На сьогодні зафіксовано 9 локалітетів угруповань з Syringa josikaea, тоді як ще у другій половині минулого століття їх було близько 16 . Угруповання сіровільхових угорськобузкових і клейковільхових угорськобузкових лісів включені до Зеленої книги України як рідкісні.

Природні вільшняки з Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn. на території регіону знищені майже на 90 %.

Ліси у гірських умовах слід розглядати як складну систему, яка є найважливішим фактором формування середовища.
 
Детальніше дане питання описано в архіві, який можна закачати безкоштовно.




Реферат на тему: Структура лісової рослинності Українських Карпат і тенденції її змін


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.