Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Стратегія охорони верхів’я басейну р. Тиси як території особливого екологічного режиму

Завдяки збереженості природних ресурсів, особливо лісових, водних і рекреаційних (природні, історико-культурні, соціально-економічні), Закарпаття є регулятором екологічного балансу не тільки для України, але й Європи в цілому. Наприклад, за кількістю та якістю мінеральних вод (620 мінеральних джерел, Боржомський та Поляна-Квасівський типи за ступенем мінералізації), які є одним з найбільш цінніших видів ресурсів, Закарпаття займає в Україні перше місце . Тому необхідно поступово вносити корекції у напрямки екологічної і економічної політики регіону з метою збереження та відновлення цих ресурсів, тобто обгрунтувати та надати йому вищого еколого-економічного статусу з відповідним правовим полем і державним інвестиційним режимом. З нашої точки зору верхів'я басейну великої ріки гірського регіону має бути територією природозберігаючого господарювання або територією особливого екологічного режиму (ТОЕР). Економічні аспекти цього питання були розроблені ще на прикінці минулого століття В. П. Мікловдою і В. І. Пітюличем , які запропонованували зробити акценти на еколого-економічному розвитку регіону, що має базуватися на лісовій та рекреаційній господарських системах: Однак ця безперечно вкрай важлива та вірна ідея ощадливого поводження з природними ресурсами не була втілена у життя необхідною мірою, тому ми ставили перед собою завдання розробити основні принципи природоохоронної стратегії регіону, яка буде відповідати і економічній моделі розвитку, побудованій на засадах синергічного природокористування.

В.Д. Романенко та ін. підкреслювали, що у справі охорони природи перспективним є підхід, за яким ландшафти, екосистеми і їхні біоти оцінюються як цілісні, схожі чи відмінні між собою природні утворення на основі узагальнення найважливіших кількісних та якісних критеріїв і зарахування їх до певних класів, рівнів, або рангів об"єктивної шкали класифікації відносної цінності цих природних об'єктів. Вважаємо, що класифікація екосистем, яка має бути науковою основою для розробки питань охорони природи, має будуватися як на типологічному, топологічному і хорологічному аспектах, як це було зазначено раніше , так і на територіально-функціональному аспекті. До нижчих класів мають бути віднесені пересічні антропогенні і спрощені екосистеми із збідненим складом звичайних видів рослин і тварин, а до вищих класів -відповідно унікальні ландшафти та екосистеми зі значною біорізноманітністю та наявністю рідкісних, зникаючих і вразливі видів рослин і тварин . У зв"язку з загостренням проблеми водних ресурсів на планеті і особливо в Україні, до вищих класів екосистем мають бути зараховані також найважливіші за водорегуляційною та водоакумуляційною функціями екосистеми, тобто, верхів'я водозборів великих рік. Тому регіони, які охоплюють основні частини водозборів великих гірських рік, пропонуємо визначити як об'єкти вищої созологічної цінності.

Висловлене відповідає прийнятому світовим співтовариством на самміті в Йоганнесбурзі (серпень-вересень 2002 року) рішенню щодо необхідності ощадливого поводження з водними ресурсами, які на сучасному етапі стали однією з найгостріших проблем світу. В цьому аспекті особлива увага приділяється великим транскордонним водотокам, серед яких виділяється Дунай.

Європейською водною директивою передбачається вироблення єдиних стандартів і підходів не лише до експлуатації ресурсів, але і до охорони природи цього басейну .

Подальше руйнування рослинного покриву природно-історичного регіону Закарпаття провокує негативні екологічні явища не тільки в його межах, а й в усьому регіоні Карпат та Середньо-Дунайської низовини. На жаль, конвенції, директиви, програми, рішення та інші документи, прийняті міжнародними природоохоронними організаціями, не мали відчутного впливу на стан охорони природи як у Закарпатті, так і в інших регіонах світу. Концепція сталого розвитку базується на досконалому теоретичному підґрунті, однак потребує доопрацювання практичних механізмів контролю за розвитком ситуації у екосистемах і аналізу даних .

Враховуючи:

- що адміністративні межі Закарпатської області співпадають з природними межами природного комплексу ландшафтів "гори-низовина", що умовно є замкнутою екосистемою верхів'я басейну Тиси;

- наявність на території регіону водозбору найбільшої притоки Дунаю – Тиси;

- наявність на його території значних високоякісних водних ресурсів

- найвищий в межах України відсоток лісистості території (51 %), наявність ключових за площею пралісових екосистем Європи і значну їх роль у реалізації Кіотського протоколу;

- порівняно великі площі природної або близької до такої рослинності, значну флористичну, фітоценотичну і ландшафтну різноманітність;

- значні запаси рекреаційних ресурсів;

- географічне (географічний ценр Європи) та геополітичне (транскордонне) положення Закарпаття, а в зв'язку з тим високу відповідальність за поводження з природними й особливо водними ресурсами перед сусідніми європейськими країнами;

- важливу стабілізаційну роль регіону для екологічної зрівноваженості Європи;

-наявність збереженої цінної культурної спадщини та інших факторів;

-необхідність зупинити швидке руйнування природних екосистем Закарпаття, які є всеєвропейською спадщиною,

ми вважаємо, що Закарпатській області необхідно надати особливого статусу – Території Особливого Екологічного режиму (ТОЕР). Такий статус виділить цей регіон серед інших областей України, акцентуючи увагу на цінності його природних багатств та визначить стратегію регіонального економічного розвитку у руслі синергічного природокористування з урахуванням історичних традицій, особливостей його етносу, психології, духовної культури, системи цінностей, що сформувалися у населення Закарпаття.

Такий статус має передбачити особливий інвестиційний режим для економіки регіону, спрощену схему утворення об"єктів ПЗФ, особливий контроль над розташуванням промислових об'єктів, а також збільшення площі лісів, що зміцнить економічний потенціал області завдяки розвитку традиційних в регіоні лісової та деревообробної промисловостей, на чому наголошували В.П. Мікловда та М.І. Пітюлич . Заповіданням мають бути охоплено всі типи фітоценозів і максимальне різноманіття біотопів. Проте, процес заповідання не може бути нескінченним, тому акценти у природоохоронній діяльності поступово мають зміщуватися на ренатуралізацію антропогенно трансформованих ландшафтів. Природокористування у зоні особливого екологічного режиму має базуватися на принципах ресурсозбереження та природокористування, накреслених для природоохоронних територій у цілому . Їх сутністю є створення належних умов для відтворення біорізноманітності та функціонального ядра рослинного покриву регіону .

Отже, збалансоване природокористування та ефективне ресурсозбереження басейнових екосистем гірських регіонів Українських Карпат мають базуватися на таких принципах:

-принцип відповідності напрямків використання біоресурсів загальній еволюції екосистем регіону. Він передбачає вибір таких форм вилучення біосировини, які не гальмують природні тенденції розвитку екосистем. Це збиральництво, регламентований випас, сінокосіння за змінним із року в рік графіком, бджільництво, зелений туризм, спортивне мисливство, рибальство тощо . (За експертними оцінками економістів на Закарпатті експлуатаційні запаси рентовигідних грибів становлять від 1800 до 2000 тон в рік, у тому числі високосортних білих – 240-250 тонн, чорниці – 1400, малини – 205, ожини – більше – 1000 тонн . Значні запаси рентовигідних побічних ресурсів лісу роблять цю сферу привабливою для інвестицій, оскільки продукція відповідає високим екологічним стандартам).

- принцип диверсифікації природокористування, тобто розширення його структури за рахунок нових галузей і сфер з використанням біоресурсів, прикладання праці та переорієнтація теперішніх регіональних економічних пріоритетів на розвиток глибоко диверсифікованих господарських систем, здатних забезпечити високу якість і конкурентноздатність вироблених товарів і послуг (собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції у Закарпатті в три рази вища, ніж у південних та центральних областях України . Це вимагає зміщення акценту в бік виробництва екологічно чистої продукції.

- принцип синергічного природокористування - передбачає ведення системного і комплексного природозберігаючого господарства. Наявність на Закарпатті рекреаційних ресурсів є важливим аргументом на користь екологічної спеціалізації територіального господарського комплексу. Він буде мати замкнутий цикл виробництва – оздоровлення населення, сільський туризм, розвиток літніх і зимових видів спорту, кліматолікування, відпочинок. Закарпаття має стати європейською здравницею та моделлю успішного втілення прогресивної екологічної політики держави.

- принцип компенсаційного природокористування - передбачає комплекс біотехнічних заходів, спрямованих на поліпшення екологічних умов, відновлення, рекультивацію порушених геокомплексів, розширення територій заповідної зони та зони регульованого заповідного режиму й інших робіт - як відповідну реакцію на інженерну діяльність і ліквідацію наслідків екологічно необгрунтованого проектування. Реалізація цього принципу важлива для проведення комплексних робіт із ренатуралізації перш за все заплавних екосистем та їх біоти у долині Тиси, в першу чергу змінених, через мережу меліоративних каналів.

- принцип підпорядкованості природокористування природоохоронній стратегії регіону. Враховуючи тісний зв'язок геокомплексів у басейнах рік, види природокористування, пов'язані з великим гідротехнічним будівництвом, повинні бути обмежені та проводитися в надзвичайних випадках, зумовлених лише національними інтересами . На Закарпатті гідротехнічне будівництво (спорудження гдроспоруд протипаводкової системи ) планується з метою забезпечення екологічної безпеки населення. Заплановане також спорудження малих гідроелектростанцій на гірських річках. Ці плани повинні бути переглянуті.

- принцип комплексного наукового моніторингу за розвитком ситуації у репрезентативних екосистемах кожного рослинного поясу – визначений М. А. Голубцем і передбачає моніторингові наукові дослідження на стаціонарних ділянках як в межах структурних елементів екомережі, так і за їх межами, включаючи агроландшафти. «…Без комплексного моніторингу нема управління, а без управління недосяжною стає мета збереження та охорони навколишнього середовища»

- принцип транскордонного співробітництва - передбачає тісне співробітництво Закарпаття з сусідніми державами у сфері природоохоронної діяльності та особливо у процесі розбудови екомережі. Це проявиться у створенні білатеральних природних парків як у гірській частині регіону (на межі з Румунією на південному сході Полонинського хребта та в Мараморошських Альпах, а також на межі з Словаччиною на північному заході в межах Вулканічного хребта), так і на низовині.

При дотриманні вказаних принципів можна домогтися капіталізації та рекапіталізації земель, що дозволить розвивати рекреаційну галузь. На основі монетарної оцінки ландшафтів важливо довести, що переваги від збереження природних і ренатуралізації антропогенно змінених ландшафтів Закарпаття набагато більші, ніж від їх господарського використання.

Перелік принципів ресурсозбереження та природокористування має бути доповнений у процесі втілення запропонованої моделі в життя.

Утворення ТОЕР у гірських регіонах Європи забеспечить збереження природних функцій рослинного покриву Європи загалом. Межі ТОЕР мають визначатися межами природних комплексів, від стабільного функціонування яких залежить екологічна зрівноваженість значних площ суші чи моря.

Відновлення природного екологічного балансу басейнів рік України та якості питної води, збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток заповідної справи тощо Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР віднесені до основних пріоритетів державної політики щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

Використана література: Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів'я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони.





Реферат на тему: Стратегія охорони верхів’я басейну р. Тиси як території особливого екологічного режиму


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.