Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Стеллерова корова (Hydrodamalis gigas)

Мабуть, найнеприємнішим нагадуванням про жорстокість людини є розповідь про стеллерову корову, або як її ще називали - морська корова, а також капустниця. Вперше її зустріли в 1741 році, біля берегів Командорських островів, і вже через 27 років був убитий останній представник цього виду. Всього лише, майже, три десятиліття знадобилося для того щоб знищити популяцію, яка налічувала понад 2-ох тисяч особин.

Саме в 1741 році і почалися «чорні» дні морської корови, в той час, коли поблизу невеликих островів, зазнало аварії судно «Святий Петро» (через кілька років, острова назвали на честь капітана потонулого корабля - Вітуса Берінга). На одному з цих островів залишки команди змушені були боротися за виживання. Не всі залишилися живими, в тому числі, серед загиблих був і капітан судна. Решта, щоб вижити харчувалися тим, що давало їм море, і одного разу моряки виловили дивну морську тварину, яка поїдала водорості у самого берега. М'ясо цієї тварини виявилося не лише смачним, а й корисним. Хворі моряки незабаром одужали і набралися сил, навіть змогли побудувати новий корабель і повернулися додому. Серед уцілілих моряків був натураліст Стеллер Георг, який зміг докладно описати і намалювати морських корів (пізніше їх назвали його ім'ям - стеллерові корови). У 1780 році німецькому зоологу Циммерману вдалося довести, що це абсолютно новий вид ламантинів.

Пройшло не більше три десятиліття після першого виявлення морських корів, як був знищений останній представник цієї популяції, яка налічувала більше двох тисяч особин. Щорічно звіряче вбивали не менше двох сотень, а в 1754 році було винищено відразу, близько 500 капусниць.

Велику частину життя морські корови те й робили, що поїдали водорості в прибережних зонах на мілинах. Вони так були захоплені цим заняттям, що навіть не реагували на човни, які плавали між ними в пошуках підходящої жертви. Полювання було надзвичайно жорстоким і болісним, що і важко собі уявити. Спершу тіло жертви пронизували смертоносним гарпуном, а потім три десятки людей тягли бідолаху до берега, при цьому вона билася в конвульсіях і мучилася опираючись. Вкрай знесилену жертву витягали на берег і безжально добивали. Іноді, ще від живої, капусниці відрізали шматки м'яса, що доставляло їй надзвичайні страждання. Такий метод лову був дуже примітивний, і дозволяв витягти на берег тільки п'яту частину з убитих, інші залишалися гнити у воді.

Як же виглядала морська корова? Величезна і дуже неповоротка істота, вражаючих розмірів. Довжина її перевищувала 10 метрів і вага від 6 до 11 тонн. На тлі величезного товстого тулуба, голова виглядала дуже маленькою і безформною. Великі веслоподібні ласти, які закінчувалися роговим наростом, схожим на копито коня служили передніми кінцівками, а міцний роздвоєний хвіст заміняв задні кінцівки. Шкіра корови Стеллера була дуже жорсткою і міцною, що захищало її від гострих прибережних каменів, особливо при штормі на морі. Шкіра була настільки товстою і зморшкуватою, що чимось нагадувала кору старого дуба і використовували її для виготовлення човнів.

Цікаве повідомлення облетіло весь світ в 2012 році - стеллерова корова жива. Популяцію з 30 особин виявили канадські моряки у невеликого острова Канадського Арктичного Архіпелагу. Танення льодовика дало можливість забратися у найвіддаленіші куточки, де і знайшлися морські корови. Не будемо втрачати надії, і вірити, що ця інформація підтвердиться, і людству вдасться виправити свою фатальну помилку.





Реферат на тему: Стеллерова корова (Hydrodamalis gigas)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.