Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Стан відтворення і використання лісових ресурсів України. Контроль лісокористування (реферат)

Зміст

1. Тенденції динаміки лісових ресурсів та контроль лісокористування

2. Стан відтворення і використання лісових ресурсів України

3. Лісові об'єкти екологічного туризму, що залежать від порушень лісокористування

4. Перспективи використання інформаційних технологій у лісових і лісоаграрних екосистемах

5. Вплив рубок лісу на стан популяцій земноводних і плазунів

Використана література

1. Тенденції динаміки лісових ресурсів та контроль лісокористування

Питання раціонального використання лісових земель, ефективного ведення лісового господарства, розширеного відтворення лісових ресурсів, підвищення продуктивності лісу завжди займають важливе місце в процесі планування та організації лісового фонду. Від правильного їх вирішення залежить як ефективність функціонування лісового господарства зокрема, так і лісової галузі в цілому.

Для аналізу стану лісових ресурсів, а також виявлення їх особливостей, на сьогодні існує ряд критеріїв, показників та індикаторів. Можна виділити два блоки числових характеристик лісового фонду. До першого варто віднести показники кількісної та якісної оцінок наявних лісоресурсів у статиці. До таких показників належать загальний середній приріст, розрахункова лісосіка, тощо.

Для отримання динамічної оцінки, на основі якої ведеться прогнозування та аналіз перспективних напрямків розвитку лісового виробництва, планування комплексу необхідних лісогосподарських заходів, перший блок показників непридатний. Для розрахунків необхідна інформація про облік лісового фонду як мінімум за два і більше суміжні періоди. Саме така інформація дає змогу встановити зміни в лісовому фонді та визначити причини, а при потребі шляхи їх усунення.

Для контролю користування стиглим лісом та оцінки ступеня відхилення від загальноприйнятих теоретичних положень нормального лісу в межах лісогосподарського об'єднання, необхідна характеристика динаміки деревних лісових ресурсів. Розрахунки на її основі дають змогу відповісти на питання ефективності намічених лісогосподарських заходів та потреби їх корекції на майбутнє.

Об'єктом дослідження є лісоресурси лісового фонду ДЛГО "Львівліс" з диференціацією по ДЛГ. Їх аналіз проводимо з поділом лісового фонду на господарства за основними групами деревних порід. Предметом дослідження є оцінка динаміки площ та запасу стиглих насаджень з 1996 до 2002 років. Для розрахунків використано матеріали обліку лісового фонду станом на 1996 та 2002 роки.

Згідно з принципом невиснажливого та постійного користування ресурсами стиглої деревини, контроль за станом площ та запасів стиглого лісу необхідно проводити у динаміці. Як один із можливих варіантів контролю ефективності лісокористування з метою його числової оцінки, використано коефіцієнти динаміки площ стиглих насаджень (Ксп) й динаміки запасу стиглих насаджень (Ксз).

За допомогою цих числових характеристик встановлюється рівень дії лісокористування на деревні лісові ресурси протягом певного періоду часу (розрахунковий період).

Внаслідок опрацювання розподілів вікової структури площі вкритої лісовою рослинністю на рівні державного лісогосподарського об'єднання та підприємства за основними деревними породами отримано результати розрахунку згаданих вище динамічних числових характеристик лісового фонду.

Для нормального лісу Ксп=1. Якщо площа стиглого лісу за Δt зросла, тоді Ксп>1, якщо ж за даний час площа зменшилася, тоді Ксп<1. Забезпеченість лісокористування стиглим лісом вказує на стан лісоресурсів і можливість збільшення користування в перспективі при покращенні вікової структури лісу.

Аналогічні висновки можна зробити аналізуючи Ксз. Якщо Ксз<1 будемо спостерігати виснаження запасу стиглого лісу на одиниці площі; при Ксз>1 можна стверджувати про підвищення продуктивності лісу. У випадку Ксз<1 спостерігається погіршення фактичної лісоресурсної бази, зменшення приросту деревини, порівняно із попереднім періодом часу. Це свідчитиме, що порушено принцип постійного підвищення продуктивності насаджень та раціонального використання лісових земель.

Коли ж порівняти між собою коефіцієнти за площею і запасом, тоді бачимо, що мінливість Ксз менша за Ксп приблизно в 10 разів. Можливість покращення продуктивності насаджень у віці головного користування за масою більш складніший процес, ніж при поступовому вирівнюванні вікової структури, внаслідок оптимізації річної лісосіки. Однією з причин є стійкість деревостану та здатність його до саморегуляції.

Динаміка площі стиглих насаджень ДЛГО "Львівліс" характеризується їх подальшим збільшенням на перспективу, тобто позитивними тенденціями. Всередньому в об'єднанні зростання площі стиглого лісу становить 0,14 одиниці.

Аналіз показників динаміки диференційовано у держлісгоспах і він показує значні коливання їх величини (від 0,98 у Славському до 2,05 у Стрийському). Аналіз по держлісгоспах показує, що із 16 випадків у 7-ми площа стиглого лісу зростає більше, ніж на 0,20 одиниці; в 5-ти в межах 0,10-0,20 і тільки в 4-х випадках до 0,10. Агрегація ж істотно зрівноважує вікову структуру лісового фонду об'єднання.

Якщо розглянути коефіцієнти динаміки стиглого лісу за групами деревних порід, тоді мінливість їх зростає ще більше. Особливо відчутно проявляється така тенденція в хвойному господарстві, менше в м'яколистяному. Площа стиглого лісу зростає аж у 2-8 рази порівняно з попереднім обліком лісового фонду.

Надмірне зростання площі стиглого лісу не можна вважати позитивним явищем. Після вибору оптимальної норми річного користування не повністю використовуватиметься частина річного експлуатаційного фонду. Як наслідок відбуватиметься регулярне накопичення площі перестійного лісу. На рис. 1 бачимо чітко виражену лінійну залежність між центральними відхиленнями динамічних показників від нормальної їх величини, розрахованими за площею і запасом. Коефіцієнт кореляції становить 0,571, а це означає про наявність помірного добре вираженого зв'язку між вказаними числовими характеристиками для рівня обласного об'єднання.

Відсутність такого зв'язку вказувала б на надмірну виснаженість акумульованих запасів або відсутність позитивної тенденції. Тоді кут між трендом і віссю абсцис зменшився б в міру зменшення середніх запасів на 1 гектар стиглого лісу. Вектор тренду збігатиметься з віссю абсцис, якщо не відбудеться підвищення середнього запасу у стиглих насадженнях.

Враховуючи неоптимальну (незрівноважену) вікову структуру лісового фонду, наведеними коефіцієнтами (Ксз та Ксп) доповнюється теорія нормального лісу в площині конкретизації дійсного господарського стану лісів окремого господарства. Ці показники надають кількісний вимір таким поняттям, як: виснаження лісу, нормальний ліс, ліс з накопиченими запасами. Здебільшого (на рівні ДЛГ) спостерігається істотне зростання площі стиглого лісу (понад 20 %). За групами порід ця тенденція проявляється ще яскравіше. В цілому, мінливість показника динаміки площ стиглого лісу висока і дуже висока, а за запасом не значна.

За вказаний період середні запаси стиглого лісу в основному не зменшилися. У 11-ти випадках із 16-ти запас на 1 гектар стиглого лісу збільшився на 1-10 %, що свідчить про позитивні наслідки запроектованого комплексу лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення продуктивності лісу.

Накопичення площі стиглого лісу не завжди веде до зростання маси деревних ресурсів, що підтверджується величиною коефіцієнта кореляції між ΔКсз та ΔКсп і вказує на доцільність контролю користування за цими двома показниками. Використовуючи показники ΔКсз та ΔКсп з метою контролю за динамікою користування, держлісгоспи "Львівлісу" розподіляються на три класи. (1) ΔКсз>0, ΔКсп<0. Підприємства, де підвищився середній запас стиглого лісу, але зменшилась його площа (Славський ДЛГ). (2) ΔКсз<0, ΔКсп>0. Підприємства в яких підвищилася площа, але зменшився середній запас стиглого лісу (Дрогобицький і Старосамбірський ДЛГ). (3) ΔКсз>0, ΔКсп>0. Підприємства в яких підвищились і середній запас стиглого лісу, і його площа (решта ДЛГ).

2. Стан відтворення і використання лісових ресурсів України

В цій роботі аналізується, перш за все, стан використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами, підпорядкованими Держкомлісгоспу, оскільки за цим відомством закріплена найбільша частка лісових земель (68 %). За даними Держкомлісгоспу приріст деревини в лісах України складає 24,0 млн.м3. Середній приріст деревини на 1 га вкритих лісом земель в останньому десятилітті має тенденцію до зростання (в 1996 році становив 4,0 м3). Україна є найменш лісистою європейською державою, яка не може належним чином забезпечити власні потреби в деревині, а ліс, як основний компонент біосфери, не здатний повною мірою утримувати екологічну рівновагу.

Лісистість території становить 15,6 %, що є значно нижче від оптимального показника (20-22 %), необхідного для досягнення збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісоспоживання та екологічними вимогами. Площа вкритих лісовою рослинністю земель за останні 30 років зросла майже на 1 млн. га, а запас деревини в лісах збільшився в 2 рази. Позитивна тенденція спостерігається і в збільшенні середніх запасів на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель. Зокрема, запас хвойних насаджень зріс на 90 м3, твердолистяних 78 м3, м'яколистяних 81 м3, що в цілому становить 40 % порівняно із запасами насаджень за даними обліку 1961 року.

За останні роки намітилась тенденція до зменшення обсягів лісокористування. Так, обсяги заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу України зменшились з 11,2 млн. м3 в 1994 до 10,7 млн. м3 в 2001 році. В лісах державних лісогосподарських підприємств, як і загалом на Україні, обсяги фактичної заготівлі деревини від рубань головного користування зменшено в результаті переведення лісів до 1 групи та збільшення площі заповідних територій в лісовому фонді. Варто відмітити, що доглядовими рубаннями заготовляється деревини більше, ніж у процесі головного користування. За останні роки лісосічний фонд в Україні недовикористовується на 10-20 %, як правило, за рахунок тих регіонів, які характеризуються складними природними умовами. У зв'язку із загальним спадом обсягів виробництва в країні попит на лісові ресурси зменшується. Відсоток експорту оброблених лісоматеріалів підприємствами Держкомлісгоспу є меншим порівняно із експортом круглого лісу. Так, в 2000 році круглого лісу експортовано за межі України обсягом 1,3 млн м3 (для порівняння у 1999 році 1,2 млн. м3), при цьому на підприємства Держкомлісгоспу припадає більше половини (51 % проти 34 % в 1999 році) обсягу експорту у грошовому еквіваленті.

За офіційною інформацією в останні десятиліття нові ліси створюються в обсягах, що перевищують площу їх вирубування. За даними Держкомлісгоспу за останні 10 років співвідношення між лісовідновленням і суцільними рубками складає 1.24, тобто лісів створювалось на 24 % більше, ніж вирубувалось.

Згідно з даними про обсяги основних лісокультурних робіт, виконаних підприємствами Державного комітету лісового господарства України, в 2001 році порівняно з 1994 значно збільшились обсяги посіву і посадки лісових культур, зросли розміри природного поновлення, що є особливо перспективним напрямом лісовідновлення для України. Проте частка його порівняно з посівом та посадкою лісових культур становить лише 20 %, тобто залишається низькою.

Велике еколого-економічне значення мають екологічні функції лісів (водоохоронні, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні та інші). Важлива роль лісу як засобу охорони і збереження земель від водної і вітрової ерозії та запобігання їх від опустелювання. Проте зараз спостерігається поступове скорочення створення захисних насаджень (з 11350 га в 1994 році до 3073 га в 2001 році) та полезахисних лісових смуг (відповідно з 1799 га до 335 га). Це негативна тенденція в розвитку лісового господарства, адже в Україні ерозійними процесами охоплено 26 % земель, з них середньо і дуже змитих 6,5 %. Щодо санітарного стану насаджень, то загроза від комах-хвоєлистогризів найбільша у південних і східних областях України, де невелика кількість атмосферних опадів сприяє зниженню резистентності насаджень.

Сприятливі для популяцій комах сполучення темпів прогрівання повітря та ґрунту у південних і східних областях виникають частіше, але зрідка такі умови спостерігаються також у Поліссі, прикладом чого є великий спалах масового розмноження рудого соснового пильщика у Житомирській та Рівненській областях у 2000-2002 роках. Станом на 01.01.02 р. в об'єднанні "Житомирліс" залишилось осередків хвоє-листогризучих шкідників на площі 35638 га, що становить 3,7 % від площі вкритих лісовою рослинністю земель об'єднання. Гірше становище в об'єднаннях "Харківліс" та "Херсонліс", де осередків хвоє-листогризучих шкідників залишилось на площі відповідно 39020 га (10,2 % від площі вкритих лісовою рослинністю земель об'єднання) та 62294 га, що становить близько половини площі вкритих лісовою рослинністю земель. Всього в лісах Держкомлісгоспу України станом на 01.01.2002 року залишилось 200417 га насаджень, вражених хвоє-листогризучими шкідниками, в тому числі 100272,8 га потребують заходів боротьби. Осередків інших шкідників (стовбурових) по лісах Держкомлісгоспу на 01.01.2002 р. залишилось всього 34051 га. Площа осередків стовбурних шкідників станом на 01.01.2002 р. лише в об'єднаннях "Харківліс", "Херсонліс", "Київліс" та "Чернігівліс" становить 81,4 % від загальної площі вражених насаджень Держкомлісгоспу України, що свідчить про необхідність вжиття ефективних заходів не лише для боротьби із наслідками зараження, але й для профілактичних цілей.

Зважаючи на площі вражених шкідниками насаджень можна говорити про суцільні і вибіркові санітарні рубки в лісах Держкомлісгоспу. Варто відмітити, що в 2001 році фактично в більшості об'єднань в результаті суцільних санітарних рубань деревини вирубується більше ніж заплановано. Загалом в 2001 році суцільними санітарними рубаннями фактично пройдено 7132 га із вибіркою деревини загальною масою 1296154 м3, вибірковими санрубаннями відповідно 139297 га та 2074713 м3.

Аналіз пожежної ситуації в лісах за кілька останніх років переконливо свідчить, що формується вона переважно під впливом природних умов та антропогенних факторів. Особлива складність протипожежної охорони зумовлена віковою та породною структурою лісового фонду. В лісах Держкомлісгоспу він більш, як на 40 % складається із хвойних масивів, з них близько 60 % займають молоді насадження. Тому поряд із засушливими погодними умовами та суховіями, що спостерігались останніми роками в південно-східному регіоні країни, тільки в лісах Херсонської, Миколаївської, Луганської, Донецької, Запорізької, Черкаської та Дніпропетровської областей за 2001 рік виникло біля половини пожеж за кількістю і більше 85 % за площею від усіх пожеж, що стались в інших лісових масивах Держкомлісгоспу. Всього протягом 2000 року в лісах Держкомлісгоспу сталося 2994 випадки пожеж на площі 1150 га. В 2001 році площа ця зросла на 2147 га, при чому на багато збільшилась площа верхових пожеж.

Невтішною є інформація щодо лісопорушень у лісах Держкомлісгоспу за 2001 рік. Так, основними лісопорушеннями є самовільні рубання та порушення "Правил відпуску деревини на пні в лісах України", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1378. Всього в 2001 році в результаті самовільних рубань отримано 29477,1 м3 деревини та в результаті порушення "Правил відпуску деревини на пні…" 3224,7 м3 деревини. Відзначимо, що відшкодовано за самовільні рубання лише 5,8 % збитків від загальної суми щодо даного лісопорушення, в результаті порушення "Правил відпуску деревини на пні…" 16,8 % та за інші лісопорушення 2,6 %. Значний обсяг самовільних рубань не охоплений офіційною статистикою. Загалом аналіз використання лісових ресурсів говорить про те, що потрібно особливу увагу звернути на наступні аспекти ведення лісового господарства:

• збільшення лісистості території України є важливою національною проблемою, вирішення якої буде сприяти сталому розвитку економіки, розв'язанню екологічних та соціальних проблем;

• хоча продуктивність лісів відповідає середньому європейському рівню (3,8 м3 на одному га покритої лісом площі), проте відкритим залишається питання ведення лісового господарства в лісах, що знаходяться в користуванні неспеціалізованих відомств, де збільшення продуктивності насаджень, забезпечення належної охорони і захисту лісу повинні стати пріоритетними завданнями;

• зменшення обсягів лісокористування, яке намітилось за останні роки, не повинно негативно відображатись на деревообробній галузі, призводити до зростання дефіциту деревини;

• при відтворенні лісових ресурсів потрібно більше уваги звертати на природне поновлення лісу, плантаційне лісорозведення, формування складних за структурою лісових насаджень;

• експортні поставки лісопродукції повинні базуватись на принципах рівноправності та взаємоузгодженості;

• несприятливі погодні умови, техногенна ситуація впливають на високу пожежну небезпеку в лісах, не сприяють зменшенню уражених шкідниками площ.

Зважаючи на те, що лісоресурсний потенціал України не відповідає ступеню його реального використання для задоволення існуючих і формування майбутніх потреб народного господарства, постає питання перегляду економічних, екологічних і соціальних особливостей лісокористування. При реформуванні лісового господарства України варто врахувати наступне:

• основні принципи національної лісової політики викладені в Лісовому кодексі України (1994), який в умовах переходу до ринкової економіки вимагає суттєвих змін, що забезпечили б стійке невиснажливе управління лісокористування при дотриманні рівних прав, недоторканості власності, незалежної економічної діяльності та рівних обов'язків зі сторони всіх власників і користувачів лісу;

• досягнення оптимальної і стабільної організаційної структури органів державного управління й господарювання, ефективне розмежування їх повноважень є одним із пріоритетних завдань перехідного періоду України;

• створення власної еколого-економічно орієнтованої системи фінансування та оподаткування лісового господарства є об'єктивно необхідними вимогами, що дозволять привернути особливу увагу як лісокористувачів, так і лісовласників на забезпечення охорони, відтворення та ефективного, збалансованого використання усіх ресурсів, корисних властивостей та інших цінностей лісу;

• посилення екологічної спрямованості всіх інструментів лісової політики України, що відповідає "Лісовим принципам", проголошеним на Конференції ООН з навколишнього середовища в 1992 році, є важливим кроком до забезпечення сталого ведення лісового господарства держави;

• ретельне опрацювання набутого досвіду європейських країн щодо ведення лісового господарства, узгодження національної лісової політики із міжнародною дозволить Україні покращити свої позиції на світовому ринку лісової продукції, а отже, позитивно вплине на розвиток лісового сектора.

3. Лісові об'єкти екологічного туризму, що залежать від порушень лісокористування

До розгляду цього питання нас спонукають випадки нелегальних рубань вікових дерев навіть на природоохоронних територіях Західного Полісся, де є туристичні традиції та прокладають нові маршрути. Місцеві ініціатори розвитку регіонального екологічного туризму вчасно не виявили існуючих природничих цінностей, що спроможні істотно підвищити інвестиційну привабливість та покращити економічну стабільність туристичного сектору, що опирається на природничий потенціал місцевих ландшафтів. З іншого боку, через низький рівень екологічної свідомості, а тим більше еколого-економічної освіти сучасних місцевих жителів, ускладненість функціонального зонування об'єктів ПЗФ, адміністраторам та відповідним керівникам відомих національних природних парків також не вдалось своєчасно запобігти нелегальним рубанням чи помилкам працівників лісового господарства, що виконували свої роботи на територіях, які входять до складу ПЗФ, але без вилучення з господарського користування. Навіть у таких національних парках, як "Прип'ять Стохід", Шацький НПП, на ділянках, що не вилучені з господарського використання, виявлено випадки нелегальних рубань окремих старих і вікових дерев, які б мали особливо важливе значення у формуванні екологічних стежок, піших чи вело-маршрутів для розвитку екологічного туризму. Такі випадки зареєстровано в долині верхньої Прип'яті на території унікального села Сваловичі у НПП "Прип'ять Стохід", де у 2008 р. без будьякого погодження з адміністрацією парку було зрубано унікальну сосну віком понад 200 років.

Важливо, що це дерево могло мати значно більший вік, бо сосни поліського типу у сприятливих місцях на пісках можуть стояти кілька століть без ознак продовження росту. Особливо, що ця сосна утворювала унікальну композицію з місцевими природничими цінностями та ландшафтом, перебувала у просторовому зв'язку з іншим, ще більш старшим деревом у цій околиці. Таким чином, на цій території були наявні особливо цінні природничі раритети, які формують самобутність та місцеву окрасу природного і культурного ландшафту, а також надають можливість обґрунтувати структури, придатні для застосування у розбудові мережі об'єктів особливо цінних для розвитку екологічного туризму. Нелегальне вирубування одного вікового дерева порушила гармонійність та екологічну привабливість місцевого ландшафту, позбавила багатьох туристів та інших людей можливості розкрити історичну повноту поліської природи та давніх місцевих традицій у природокористуванні. Тільки один такий приклад нелегального рубання поодинокого дерева, з огляду на практику досвідчених експертів туристичних агенцій екологічного спрямування з Великобританії, переконливо свідчить про надзвичайно великі економічні втрати місцевої громади. Вікові дерева серед типових природних ландшафтів потрібно розглядати з огляду на їхню інформативність. Саме ця інформативність про природне середовище, що вміщається у окремі природничі цінності, як виявляється, є вирішальною стосовно пропозицій на ринку екологічного туризму. Наявність еколого-туристичних об'єктів такого класу, відразу надають більшої привабливості туристичним маршрутам, і як наслідок, більшої популярності та економічної доцільності.

Ще більші втрати для розвитку екологічного туризму у лісах Волині встановлено через факти нелегальних рубань вікових дубів у заплавах Західного Бугу протягом 1994-1996 рр. Тут, у Володимир-Волинському та на межі з Любомльським районом, тривалий час прикордонним режимом оберігались ділянки заплавних вікових дібров, у лісах були наявні окремі багатовікові дуби. Але в період глибокої економічної кризи ці дерева та ділянки дібров не вдалось врятувати від нелегальних рубань. Як наслідок, втрачені колосальні можливості для збереження і використання природничих цінностей у регіональному розвитку міжнародного екологічного туризму, бо такі осередки природи є дуже рідкісними або цілком зникаючими для Західної, а тепер і для Східної Європи.

Також, у Шацькому НПП у 2006 р. вздовж границі Мельниківського лісництва, що належить національному парку, та ділянки колишнього міжколгоспного Піщанського лісництва Шацького ЛГЗ, вздовж однієї з найбільш приваблюваних для міжнародного екологічного туризму ґрунтових доріг, що провадить від околиць озера Пісочне до озера Луки, були втрачені особливо цінні вікові дерева, що були вирубані з метою заготівлі дров міжгосподарським лісництвом. Тут край ґрунтової лісової дороги, яку використовували переважно традиційним кінним транспортом, на відтинку понад 1,7 км зростало понад десять вікових сосен унікальної поліської архітектоніки, які практично більше ніде не траплялись серед місцевих ландшафтів. Легковажне ставлення до цих природничих цінностей призвело до їх втрати через недоцільне рубання, що вирішувало тимчасові питання забезпечення місцевої громади дровами для палива. Частина цієї деревини окремих вікових сосен, через значний вік, була непридатною для легкодоступного використання навіть на паливо. Економічні втрати цієї ірраціональності для екологічного туризму на території Шацького НПП обійдуться дуже відчутно. Іншої такої спокійної ґрунтової дороги з віковими соснами, притаманної поліським ландшафтам унікальної архітектоніки, особливо мальовничим, сприятливим розташуванням для формування міжнародних екологічних маршрутів, на території району більше немає. Цей факт свідчить про втрати значного потенціалу природничих цінностей, що слугували важливим конкурентоспроможним туристичним продуктом значною мірою саме завдяки наявності вікових дерев специфічної і дуже рідкісної у наш час архітектоніки.

Подібні вікові сосни були втрачені у Мельниківському лісництві Шацького НПП внаслідок навмисних пожеж і подальшого вирубування у 1996-1997 рр. Ці сосни були розташовані поруч з поодинокими віковими дубами, недалеко від північних берегів озера Пісочного, і створювали унікальну окрасу для мальовничого ландшафту, що впродовж століть підтримувався традиційним для Західного Полісся природокористуванням на дуже бідних піщаних ґрунтах. Згадані вікові сосни, що зростали тут на пісках понад 200300 років, були втрачені через неосвіченість та екологічну безвідповідальність місцевих громадян, та помилки у керівництві національним парком. Як наслідок, відбулись рубання, які спричинено нелегальними діями. Все це сьогодні послабило конкурентну спроможність екосистем Шацького НПП на ринку туристичних пропозицій серед об'єктів ПЗФ Білорусі та Польщі. Загальні втрати для розвитку міжнародного екологічного туризму, нині складно оцінити. Навіть ці перелічені випадки засвідчують особливу вразливість вікових дерев, що, на жаль, досі потерпають від нелегальних та інших неконтрольованих або недостатньо обґрунтованих рубань.

На основі обговореного питання ми вважаємо за необхідне пропонувати усім лісогосподарським підприємствам країни, туристичним агенціям, зацікавленим у розвитку місцевого, або й міжнародного екологічного туризму, здійснити заходи для проведення якомога швидшої інвентаризації вікових дерев на території усіх господарств лісового сектору. Такі об'єкти потрібно взяти під особливу охорону в лісових урочищах та на узліссях, надавши їм статусу природоохоронних об'єктів місцевого або вищого рангу. Працівникам лісового господарства, на території яких виявлено такі вікові дерева (особливо дуби, сосни, липи), необхідно пропонувати занести їх до переліку об'єктів, що потребують додаткової охорони у час проведення лісогосподарських робіт. У такий спосіб вдасться створити перші передумови для уникнення випадків нелегальних рубань цих дерев, що становлять важливі природничі цінності, необхідні для розвитку екологічного туризму та об'єктивного обґрунтування екологічних і еколого-пізнавальних маршрутів не лише на територіях ПЗФ, але й у багатьох інших місцевостях краю.

4. Перспективи використання інформаційних технологій у лісових і лісоаграрних екосистемах

Ліси наймогутніший і найдієвіший чинник боротьби з ерозією ґрунтів, стабілізатор екологічної рівноваги агроландшафтів у цілому. Розумне використання, збереження і відновлення лісів у сучасному урбанізованому світі стає все більш складним і невідкладним завданням. Плани, рішення щодо заощадження та раціонального використання лісових ресурсів і пов'язного з ними бізнесу часто суперечливі і приймаються в обстановці зіткнення інтересів і з високим ступенем невизначеності. У лісовому господарстві, як у будь-яких інших галузях економіки, що стали на шлях ринкових перетворень, прослідковується високий рівень нестабільності, який пов'язаний із постійною зміною не тільки обсягів, але й напряму розвитку. В таких умовах суб'єкти господарювання повинні постійно адаптуватися до змін, що відбуваються як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі.

Суперечливий процес трансформації економічних відносин в Україні вимагає поглиблення теоретичних і практичних доробок щодо формування комплексної стратегії інноваційного розвитку лісівництва з використанням сучасних інформаційних технологій Інформаційне програмне забезпечення дає можливість людям, які займаються лісовим господарством, легко інтегрувати та використовувати наявні джерела табличної і картографічної інформації для підвищення якості прийнятих рішень. Це є важливим завданням і визначає актуальність дослідження окреслених вище проблем.

Проблеми лісокористування, його соціальну необхідність і економічну доцільність досліджували В.С. Бондар, І.А. Букша, О.А. Голуб, Я.В. Коваль, удосконаленню лісового законодавства України, відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням лісового законодавства. присвячені наукові праці С.О. Мельник, І.М. Синякевич, І.П. Соловій.

Проте в Україні недостатньо досліджені питання застосування інформаційних технологій у лісовому господарстві, зокрема питання інформаційного забезпечення управління лісогосподарськими підприємствами. Тому наукове обгрунтування та розробка засад інформаційного забезпеченняпроцесу управління є актуальною проблемою ефективного розвитку підприємств лісогосподарського комплексу. Однак, враховуючи нинішній еколого-економічний стан лісового господарства, який через низку причин знаходиться на незадовільному рівні, слід зазначити, що назріла гостра необхідність розробки перспективних основ екологічного лісокористування, які б враховували необхідність різнопланового і цільового використання лісів, підвищення їхньої стійкості та посилення соціальних і екозахисних функцій.

Метою дослідження є опрацювання у контексті вимог чинного законодавства та екологічних реалій сьогодення теоретичних і методичних основ та обґрунтування ефективного використання і напрямів розвитку лісових ресурсів в Тернопільській області, а також систематизація та розвиток теоретичних положень щодо інформаційного забезпечення управління підприємств лісогосподарського комплексу та розробка рекомендацій щодо його практичного запровадження на базі новітніх інформаційних технологій.

Завдання можуть бути здійснені лише за умови сприяння професійній підготовці висококваліфікованих спеціалістів у галузі лісівництва, залучення творчої молоді, підготовки обдарованого студентства.

Одним із найважливіших як у господарському, так і в економічному аспектах є питання раціонального використання лісів. Саме тому передові методи ведення лісового господарства не перестають бути актуальними. Окрім цього, ліси мають величезне екологічне значення, адже деревина на пні (тобто ще не зрубане дерево) це особливий товар, який, маючи звичайну ринкову вартість, характеризується значно вищою цінністю екологічною. Лісові ресурси виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші важливі функції. Тому заподіяна лісам шкода через надмірні рубки може призвести до дуже істотних, непорівнянних із вигодами від продажу деревини негативних наслідків і навіть до екологічної катастрофи.

Лісогосподарське виробництво як особлива галузь економіки набуло розвитку внаслідок використання природних лісів. Воно становить основу лісового господарства і має свої особливості: потреба у великих виробничих площах, які набагато перевищують потреби в площах інших галузей; зв'язок процесу праці з біологічними процесами росту і розвитку деревних рослин; різноманітність лісової продукції і її корисності; ліс у лісогосподарському виробництві є предметом і засобом праці; сезонність проведення лісогосподарських робіт; лісогосподарське виробництво організовується з урахуванням ґрунтово-кліматичних зон. Особливостями лісового господарства є: середовищеутворювальна роль лісу як компоненту біосфери, здатність лісу до природного відновлення, велика тривалість виробничого циклу господарства, зональні відмінності лісів, складність і динамічність взаємозв'язків між компонентами лісових екосистем, нерівномірне розміщення лісів на території, комплексне й екологічне використання лісових ресурсів у народному господарстві.

Розвитком інформаційних технологій пояснюються зміни в підходах до оцінки ролі інформації в управлінні лісогосподарським виробництвом. Керівники та спеціалісти державних лісогосподарських підприємств у щоденній практичній діяльності використовують значні обсяги інформації для оперативного управління технологічними процесами лісогосподарського виробництва. Виробничий цикл у лісовому господарстві визначається десятиріччями, а оперативне управління охоплює інтервали часу, які вимірюються годинами, днями, тижнями, місяцями і роками. В цих умовах якість управління та прийняття рішень безпосередньо пов'язані з наявністю повної, актуальної і достовірної інформації про показники діяльності підприємства. Значні обсяги економічної інформації, нагальна потреба оперативних розрахунків, пошуку та надання керівникам лісогосподарських підприємств відповідної інформації для прийняття рішень зумовлюють необхідність використання в процесі управління лісогосподарськими підприємствами засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій.

Організація лісового господарства повинна забезпечувати ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних і економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують. Розподіл лісового фонду області між основними лісокористувачами такий: підприємства Державного комітету лісового господарства України, державні лісогосподарські підприємства 75,3%; підприємства Міністерства аграрної політики України 16,9%; ліси Міністерства транспорту України 2,2%; інші лісокористувачі 5,6%.

Лісівницькі організації Тернопілля відкрили для себе дійсну цінність інформаційного програмного забезпечення ARC/INFO у сфері удосконалення прийняття рішень і повсякденної діяльності. Зростання потреб у природних ресурсах вимагає, щоб плани управління природними ресурсами були більш зрозумілими, динамічними, доступними для громадськості і враховували цінності суспільства, пов'язані з лісом і землею. Програмне забезпечення ARC/INFO керує великими географічними базами даних у постійному режимі, що дозволяє інтегрувати значну кількість прикладних задач, а також відповідає сучасним вимогам планування лісового господарства.

Інформаційне забезпечення планування лісами включає складання прогнозів щодо того, як буде виглядати ліс у результаті тих чи інших способів управління, особливо це стосується довгострокових оцінок продукції деревини і природних місцеперебувань. Прогнозування включає застосування стратегії управління (звичайно у вигляді моделі) за лісовим кадастрам і проектування результату дії стратегії на ліс та інші пов'язані земельні об'єкти в майбутньому. Це означає, що інформаційні системи лісового господарства не тільки описують поточний стан лісу, але дозволяють працювати з динамікою освоєння лісів і змінами великих ландшафтних ділянок, як на короткому, так і на довгому відрізку часу.

Програмне забезпечення ARC/INFO відіграє ключову роль у вирішенні цієї прикладної задачі. ARC/INFO запам'ятовує як географічну, так і чисельну структуру лісів і за допомогою макромови ARC AML пов'язує просторову базу даних з моделями планування, надаючи повний контроль користувачу через графічний інтерфейс. Це дозволяє лісокористувачам переглядати бази даних, визначати параметри моделі, спостерігати за результатами. ARC/INFO надає можливість додавати важливі параметри (як тимчасові, так і просторові) у процесі планування та управління. Кадастр і модель дозволяє лісівникам спостерігати, як може виглядати ліс у майбутньому, через 5, 10, 25 чи 100 років.

На засадах інвентаризації та моніторингу лісові ресурси Тернопільського обласного управління характеризується такими показниками: загальна площа 156,5 тис. га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю землі 142,9 тис. га, з них стиглі і перестійні 14,6 тис. га; загальний запас деревини 28, 6 млн. кбм; середній приріст на 1 га вкритої лісом площі 3,52 кбм.

За допомогою програмного забезпечення ARC/INFO ліси державного лісового фонду за лісогосподарським значенням розділені на дві групи:

І група лісові ресурси, які виконують переважно природоохоронні функції, займають територію 69,6 тис. га (45%), у тому числі ліси зелених зон 31 тис. га, в цих лісах проводять доглядові і санітарні рубки, лісокористування дозволене лише в перестійних деревостанах, які втрачають корисні властивості;

ІІ група лісові ресурси, які, поряд з екологічним, мають експлуатаційне значення, займають 86,8 тис. га (55%), рубки головного користування проводять тут в обсягах, що не перевищують середнього приросту насаджень, в межах розрахункової лісосіки. Визначальною особливістю лісового господарства області є те, що для вирощування високопродуктивних, стійких лісових насаджень потрібно здійснювати лісогосподарські заходи, насамперед доглядові рубки як у лісових молодняках, так і в лісах старшого віку.

У 2008 р. у лісах державних лісогосподарських підприємств вирубки проведено на площі 7294 га. Водночас із залісненням вирубок щорічно додатково створюються нові лісові насадження на прийнятих під заліснення землях. Лісовідновлення і лісорозведення проведене на площі понад 1700 га, засаджено 852 га нових лісів. У результаті на Тернопільщині лісовідновлення більш ніж удвічі перевищує обсяги вирубок лісів.

Виходячи з вимог чинного законодавства та екологічних реалій сьогодення, визначені основні пріорітети сталого розвитку лісового господарства Тернопільської області, які знайшли своє відображення в Програмі розвитку лісового господарства області на період до 2015 року. До них відносяться:

збільшення лісистості території і поступове її наближення до науково обгрунтованого оптимального рівня у 20%;

нарощування природоохоронного потенціалу лісів та збереження біологічного різноманіття лісових екосистем;

підвищення стійкості лісових екосистем до негативних чинників навколишнього середовища зміни клімату, зростаючого антропогенного навантаження, лісових пожеж, шкідників лісу і хвороб;

розширення робіт із впровадження інформаційних технологій у захисному лісорозведенні та агролісомеліорації. Для реалізації зазначених напрямків на території області здійснюються такі групи заходів:

збереження цілісності лісових масивів як середовищ існування рідкісних і цінних видів рослин і тварин. Збереження важливих для природного розвитку елементів лісової екосистеми при проведенні господарських заходів;

здійснення лісівничих заходів, спрямованих на відтворення корінних лісових і рослинних угруповань;

максимальне використання інформаційних технологій, які сприяють збереженню і відновленню біологічного різноманіття при здійсненні лісівничих заходів (відтворення корінних екосистем, проведення рубки в зимовий період, залишення на лісосіках насіннєвих дерев цінних порід, створення змішаних за структурою і складом деревостанів, введення під намет лісу цінних видів чагарникових і деревних порід тощо).

Неефективна організація ведення лісового господарства, поєднання функцій державного управління і контролю у сфері використання, охорони, захисту лісового фонду і відтворення лісів із підприємницькою діяльністю призводить до неефективного господарювання, зростання витрат, відсутності інвестицій та, зрештою, до втрати перспектив розвитку не лише лісового господарства, а й деревообробної, меблевої та целюлозно-паперової галузей промисловості, які стають заручниками непрозорого менеджменту лісового господарства. Проблема полягає в тому, що лісове господарство і сьогодні існує в межах старої соціалістичної системи господарювання, яка найбільш потворно «вмонтувалась» у ринкове оточення. Лісове господарство має певні особливості, які роблять цю галузь дуже привабливою для зловживань і порушень. Неефективна і непрозора організація лісових відносин не сприяє ані підвищенню продуктивності лісів, ані динамічному розвитку галузі.

Тому важливим завданням є вдосконалення системи державного управління і контролю в галузі лісового господарства з використанням інформаційних технологій системи географічну інформаційну систему, що дає можливість покращити точність та оперативність процедур збору інформації, формувати взаємопов'язані картографічні та атрибутивні бази даних, надавати користувачам матеріали у цифровому вигляді.

Використання в розумних пропорціях як екологічних, так і господарських цінностей лісів, забезпечення лісовідтворення, збільшення площі лісів, недопущення зниження запасів деревини на основі результатів використання інформаційних технологій такими мають бути принципи лісогосподарської політики в Україні.

Отже, комплексне та екологічне використання лісових ресурсів потребує диференційованого підходу до розробки заходів раціонального їх відновлення й охорони на основі впровадження інформаційних технологій. Реалізація поточних і перспективних завдань щодо лісорозведення та лісовідновлення дасть змогу наблизити лісистість території Тернопільської області до її оптимального значення, сприятиме захисту земель від водної та вітрової ерозій, забезпечить захист водних об'єктів від розмивання і замулення, створить об'єктивні передумови для формування стійких агролісоландшафтів, значно посилить соціально-екологічну роль лісових і лісоаграрних екосистем.

5. Вплив рубок лісу на стан популяцій земноводних і плазунів

Рубки лісу, особливо суцільні, як потужний чинник впливу на популяції тварин, призводять до суттєвих змін середовища існування видів. Сукцесійні процеси на зрубах не можуть бути нейтральними для земноводних та плазунів. Внаслідок вирубування дерев на певній площі умови життя або покращуються, або суттєво погіршуються аж до виселення тварин на прилеглі ділянки, де рубки не проводились. Метою досліджень було з'ясування впливу суцільних рубок на формування батрахота герпетокомплексів в умовах лісів Опілля та Малого Полісся на Львівщині. Для вивчення видового складу земноводних та плазунів протягом 2005-2007 років був застосований маршрутний метод, а також аналіз придатних сховищ на зрубах під купами хмизу, під стовбурами повалених дерев тощо. Дослідження велись навесні, влітку та восени. На Опіллі дослідженнями охоплено 2 суцільних зруби у Липниківському лісництві (Львівський ДЛГ), на Малому Поліссі зруб у Лопатинському лісомисливському лісництві (Радехівський ДЛГ).

Згідно літературних джерел, у Львівській області поширені 9 видів плазунів та 16 видів і 1 клептон земноводних. Зокрема це: саламандра плямиста Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758), тритон гребенястий Triturus cristatus (Laurenti, 1768), тритон альпійський Mesotriton alpestris (Laurenti, 1768), тритон карпатський Lissotriton montadoni (Boulenger, 1880), тритон звичайний Lissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758), кумка червоночерева Bombina bombina (Linnaeus, 1761), кумка жовточерева Bombina variegata (Linnaeus, 1758), часничниця звичайна Pelobates fuscus (Laurenti, 1768), звичайна ропуха Bufo bufo (Linnaeus, 1758), ропуха зелена Bufo viridis (Laurenti, 1768), ропуха очеретяна Bufo calamita (Laurenti, 1768), квакша звичайна Hyla arborea (Linnaeus, 1758), жаба трав'яна Rana temporaria (Linnaeus, 1758), жаба гостроморда Rana arvalis (Nilsson, 1842), жаба озерна Rana ridibunda (Pallas, 1771), жаба ставкова Rana lessonae (Camerano, 1882, «1881»), жаба їстівна– Rana kl. esculenta (Linnaeus, 1758), черепаха болотяна Emys orbicularis (Linnaeus, 1758), ящірка прудка Lacerta agilis (Linnaeus, 1758), ящірка живородна Zootoca vivipara (Lacerta vivipara) (Jacquin, 1787), вретільниця ламка Anguis fragilis (Linnaeus, 1758), вуж звичайний Natrix natrix (Linnaeus, 1758), вуж водяний Natrix tessellata (Laurenti, 1768), полоз лісовий Elaphe longissima (Zamenis longissimus) (Laurenti, 1768), мідянка звичайна Coronella austriaca (Laurenti, 1768), гадюка звичайна Vipera berus (Linnaeus, 1758).

В різних лісогосподарських районах Львівщини виявлено різну кількість видів. Зокрема, 6 видів земноводних і 4 види плазунів виявлені в лісогосподарському районі Малополіської низовини (Лопатинське лісомисливське лісництво), 12 видів земноводних і 5 видів плазунів у Розтоцько-Опільському (Липниківське та Суходільське лісництва, ПЗ „Розточчя”, НПП „Яворівський”) районі, 9 видів земноводних і 5 видів плазунів в районі Зовнішніх Карпат (НПП „Сколівські Бескиди”).

Типовими видами, які заселяють зруби є ящірки прудка і живородна, вуж звичайний, квакша. В цілому зруби заселяє менша кількість видів, ніж на прилеглих територіях. Максимальна кількість видів виявлена на зрубі 2001 року, де крім самої рубки головного користування проводилися доглядові рубки, зокрема освітлення.

З'ясовано, що наслідками проведення суцільної рубки можуть бути позитивні і негативні аспекти в плані впливу на стан популяцій земноводних і плазунів. Позитивні наслідки:

1) збагачення біорізноманіття за рахунок появи нових, вимогливих до тепла та світла видів ящірок прудкої і живородної, гадюки звичайної, вужа звичайного;

2) створення сприятливих умов для розмноження для плазунів температурний режим наземного субстрату, для земноводних формування водойм внаслідок проходження автотранспорту і зміни властивостей ґрунтів;

3) поява нових об'єктів живлення, формування нових трофічних ланцюгів та регулювання чисельності земноводними і плазунами фітопаразитиів та інших шкідників лісу.

До негативних наслідків суцільних рубок лісу відносимо:

1) вимушені міграції видів, вимогливих до високих показників вологості повітря та ґрунту, або суттєве зменшення щільності їх заселення на зрубі, особливо у період першого літа після рубки;

2) швидкоплинні сукцесійні процеси, що призводять до різких змін у ємності кормової бази, мікрокліматичних показників та світлового режиму;

3) формування провокативних умов для розмноження амфібій переважно в калюжах по периметру зрубу. Пересування автотранспорту у таких місцях чи пересихання водойм призводять до загибелі чи міграцій;

4) вразливість земноводних та плазунів до пресу хижаків, особливо хижих птахів.

Отже, в умовах лісів Опілля суцільні зруби стають придатними для життя земноводних та плазунів навіть в рік проведення рубки. Це обумовлюється формуванням придатних біотопів для розмноження, зокрема для розмноження карпатського та альпійського тритонів у невеликих водоймах по периметру зрубу. В умовах вологої букової діброви у Липниківському лісництві за результатами досліджень зруб населяють карпатський, альпійський та звичайний тритони, жаба трав'яна, квакша, ропуха звичайна та ящірка живородна. В умовах свіжої грабової судіброви зруб, на якому рубка була проведена взимку, у весняно-літній період заселяли трав'яні та гостроморді жаби, квакші. Вологий дубово-сосновий субір на Малому Поліссі в умовах Лопатинського лісомисливського лісництва сприятливий для життя гостромордої жаби, квакші, ящірок прудкої і живородної, вужа звичайного, гадюки звичайної. Саме ці види ми виявляли на зрубі протягом 2005-2007 років.

Встановлено, що в таких умовах успішно розмножуються ящірки прудка і живородна та гадюка звичайна.

Серед амфібій нові та заростаючі вирубки найбільш оптимальні для квакші.

Використана література:

1. Каганяк Ю.Й. Тенденції динаміки лісових ресурсів та контроль лісокористування / Науковий вісник, 2004, вип. 14.6 c.208-212

2. Павліщук О.П. Стан відтворення і використання лісових ресурсів україни в контексті сталого розвитку лісового господарства

3. Горбань І.М., Горбань О.І. Лісові об'єкти екологічного туризму, що залежать від порушень лісокористування / Науковий вісник НЛТУ України. 2010. − Вип. 20.16 c.132-135

4. Шлійко А.В. Перспективи використання інформаційних технологій у лісових і лісоаграрних екосистемах / Актуальніі проблеми економіки №10(112), 2010, с.301-305

5. Ольга Федонюк. Вплив рубок лісу на стан популяцій земноводних і плазунів





Реферат на тему: Стан відтворення і використання лісових ресурсів України. Контроль лісокористування (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.