Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Ссавці заходу України (реферат)

Огляд ссавців зроблено на основі двадцятирічних власних спостережень, критичного аналізу різних публікацій, які стосуються теріофауни західних областей УРСР, колекційного матеріалу, зібраного нами, що зберігається у фондах Львівського державного природничого музею АН УРСР (понад 3,5 тис. музейних тушок), кафедри зоології Кременецького, тепер Тернопільського педагогічного інституту (близько тисячі музейних тушок), кабінету біології лісових птахів і звірів Львівського лісотехнічного інституту. Наші зібрання є в зоологічних музеях Московського, Київського, Саратовського університетів та інших установ СРСР і зарубіжних країн (разом близько тисячі тушок).

У своїх попередніх працях (Татаринов, 1956–1972) ми вже зробили узагальнення досліджуваних хребетних, тому в цій роботі звернена увага лише на найновіші дані в галузі морфології, поширення, екології і біоценології ссавців західної частини України. Після видання монографії «Звірі західних областей України» (1956) на цій території виявлено такі види: південна мишівка, сірий хом'ячок, чорний пацюк, грецький та гірський сліпаки. Враховані звірі, яких розводять у звіроводних господарствах (сріблясто-чорна лисиця, песець, американська норка), а також ссавці, які реакліматизувалися (європейський зубр) і акліматизувалися (плямистий олень, лань, дикий кролик). Описи нидів н одних випадках даються дуже лаконічно, а в інших – досить повно, з врахуванням їх новини. Деякі види взагалі не описуються через відсутність додаткових оригінальних даних. От чому схема опису кожного виду не витримується.

Для обстеженого регіону УРСР тепер відомо 86 видів звірів, з яких на частку бореальних припадає 33,3%; лісостепові форми становлять 37,1, інтерзональні – 15,0, степові – 11,4 і гірські – 3,2% загального складу рецептної західноукраїнської теріофауни[1]. Отже, загальний склад цього комплексу лісостеповий, що простежується під час аналізу його формування, починаючи з пліоцену до пізнього голоцену включно. Наявність значної кількості лісових звірів раніше і тепер свідчить про тісний генетичний зв'язок антропогенової теріофауни заходу України з фауною хребетних бореальної зони, яка простягається на північ від Поділля та Прикарпаття. Ця обставина уточнює палеографічний характер середовища, яке існувало в Центральній Європі протягом пліоцену і антропогену. Аналіз викопної теріофауни Поділля і Прикарпаття показує, що ліс, як осередок життя, існував на цій території безперервно, починаючи з неогену. Типи лісів були різні, але екологічно придатні для ссавців, які адаптувались до деревного способу життя або до існування у лісових біотопах. Склад західноукраїнської теріофауни у геологічному минулому і тепер дає підставу припускати існування своєрідних пра-ландшафтів і рослинних угруповань протягом тривалого відрізка часу. Отже, генезис фауни дозволяє робити певні висновки про навколишнє середовище та клімат минулого, даючи матеріали для палеографічних побудов (Татаринов, 1970). Подібність рецептної теріофауни західних областей УРСР до фауни ссавців Західної Європи дає підставу вважати, що в минулому на всіії території Західної і Центральної Європи постійно існували лісові й лісостепові умови.

Особливість місцевої теріофауни – велика кількість видів комахоїдних і рукокрилих, які становлять 37,2% загального складу ссавців. Копитних мало – всього 4 види[2], або 4,6% усієї теріофауни. Ще менше зайцеподібних–1,1–2,3%. Гризуни й хижаки становлять 55,9%. Таким чином, за видовим складом сучасна теріофауна заходу України – муридно-мустелідно-інсективорна.

Відмінності видового складу звірів Прикарпаття – Волино-Поділля і Паннонської (Закарпатської) низовини досить чіткі. На північ від Українських Карпат не трапляються: великий підвоконіс, довгокрил, нічниці Іконникова, триколірна, гостровуха, такі звичайні, а в літній період – численні на Закарпатті. На південь від Карпат не зареєстровані: степовий тхір, садовий вовчок, сірий хом'ячок, гірський, подільський і грецький сліпаки, північна мишівка, полівка-економка, які поширені на Поліссі, Поділлі й Прикарпатті. За нашими спостереженнями і за свідченням І. І. Колюшева (1957) глибокої прив'язаності до рослинних вертикальних поясів

Українських Карпат у аборигенних видів звірів немає. З високогір'ям (карпатською субальпікою) екологічно зв'язана лише снігова полівка, яка трапляється у межах 1400–2000 м над рівнем моря. Гірськими формами е мала водяна полівка і альпійська бурозубка. З рівнинами тісно пов'язана південна мишівка, бобер, сірий хом'ячок, хом'як, полівка-економка, рябий та європейський ховрахи, ондатра, водяна полівка, степовий тхір, сліпаки, значною мірою лось, білозубки, багато видів рукокрилих, Понад 75°/о видів ссавців мають азональне поширення, трапляються від поліських рівнин до карпатських субальпійських луків-полонин.

Використана література:

1. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. Видавництво Львівського університету. 1973, 257ст.





Реферат на тему: Ссавці заходу України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.