Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) (реферат)

Поряд з дубом є основним лісоутворювачем в лісах України, але в Карпатах зустрічається рідко, здебільшого як реліктова порода. Природні насадження сосни звичайної збереглися тут у важких лісорослинних умовах, в основному в Горганах. Незважаючи на незначне поширення в Українських Карпатах, сосна звичайна заслуговує уваги лісоводів не тільки як реліктова порода, що вимагає ретельної охорони, але й як аборигенна меліоративна лісоутворююча порода, природні лісостани якої необхідно використовувати як особливо захисні та як маточники для вирощування місцевого садивного матеріалу.

В Українських Карпатах сосновими лісами було вкрито 13 тис. га, а запас цих лісів становив 830 тис. м3 деревини. В гірській частині Львівської області соснові ліси, серед яких переважають насадження штучного походження, покривали 8,8 тис. га з запасом 630 тис. м3. В Івано-Франківській області, де збереглося найбільше природних реліктових соснових лісів, ними зайнято 3,2 тис. га, а запас становить 140 тис. м3. В Закарпатті соснових лісів на той час нараховувалось лише 600 га з запасом 30 тис. м3, а в Чернівецькій області тільки 400 га з запасом близько 30 тис. м3.

Сосна звичайна — дерево першої величини, досягає 40 м. у висоту. В стиглих лісостанах відзначається прямим, в більшості добре очищеним стовбуром, в нижній частині покритим цегляно-бурою, глибоко бороздчатою, товстою, а у верхній частині і на гілках жовтувато-червонуватою гладкою корою, що злущується. Крона конусовидна, в старому віці циліндрична, інколи зонтиковидна. Пагони голі, зеленуваті, в міру старіння буріють. Бруньки довгасто-яйцевидні, загострені, червонуватобурі, не смолисті. Хвоя сизувато-зелена, з зазубреним краєм, звичайно дещо дуговидно зігнута, розміщується на рудиментарних вкорочених пагонах по дві в пучку; хвоя держиться звичайно протягом трьох років, у сухих лісорослинних умовах — тільки два роки, а в горах — до чотирьох років.

Вік змужнілості сосни звичайної в умовах західних районів України настає на свободі у 8—12, а в насадженнях в 25—30 років. Періодичність плодоношення, залежно від лісорослинних умов, становить 2—6, а в Українських Карпатах — 3—4 роки. Цвіте в квітні, чоловічі колоски світло-жовті, утворюються довкола основи пагона поточного року. Колосок складається з численних спірально розміщених лусковидних тичинок, кожна з яких має по два пиляки. Пилкові зерна мають по два повітряні мішки, які забезпечують поширення пилку і перехресне запилення на великій віддалі. Жіночі колоски розміщуються по одному-два, іноді по декілька, переважно біля кінців річних пагонів. Вони складаються з насінних лусок, кожна з яких несе по два насінні зачатки. Шишки дозрівають протягом двох вегетаційних періодів. У кінці першого періоду після запилення шишка повисає і досягає величини дрібного жолудя; протягом другого року після запліднення досягає 3—5 см завдовжки, поступово буріє. Літ насіння відбувається звичайно на початку третього після цвітіння року і триває до весни. Щитки шишок сірувато-бурі, майже ромбічні, гладенькі, плоскі, із слабо вип'яченим поперечним кілем і невеликим слабо випуклим ясно-коричневим пупком. Насінини видовжено-яйцевидні, чорнуваті або сірі, крилаті; крило в 3 рази довше за насінину, кріпиться вилкою і легко відділяється від насінини. Поширюється насіння вітром на віддаль до 150 м, в горах по схилах на віддаль до 250—300 м, а по снігу ще далі. В одному кілограмі від 115—125 до 158—270 тис. насінин. Вага однієї тисячі насінин від 4 до 8,9 г, в середньому 5,6 г. Схожість насіння 80—90%, зберігається протягом 3 років. В урожайні роки на одному гектарі може утворюватися до одного мільйона насінин. У насіннєвий рік одне дерево верхнього намету дає більше 100 шишок з 4500—5000 насінин. У природних умовах сходи з'являються навесні, при штучному вирощуванні — через 15— 20 днів після висіву. Росте швидко, кульмінація приросту у висоту настає в лісостанах вже в 15—25 років, але на кам'янистих розсипищах може запізнюватися на 10—15 років. Відзначається тривалими приростами до 100-річного віку, доживає до 300—350, а в окремих випадках — до 600 років.

Коренева система пластична. На глибоких, помірно зволожених грунтах утворюється потужна стрижнева коренева система, що навіть на бідних пісках гарантує сосні надійне живлення і забезпечує добру вітростійкість. На сухих і мілких грунтах формується поверхнева, але широка коренева система, яка при відносно малих висотах лісостанів також забезпечує вітростійкість. На важких надмірно зволожених грунтах і на болотах сосна утворює поверхневу кореневу систему; тут вона невітростійка.

Деревина сосни ядрова. Ядро рожевувате або бурувато-червоне, заболонь жовтувато-біла. Річні шари добре помітні завдяки інтенсивнішому забарвленню літньої деревини. Смоляні ходи зосереджені в основному в пізній частині шару. Деревина відносно м'яка, легка, обробляється важче за деревину ялини, але більш тривка в спорудах, особливо підводних. Завдяки високим механічним якостям широко застосовується в будівництві, меблевому виробництві, літако- та кораблебудуванні. З пневого осмолу при сухій перегонці одержуємо дьоготь та інші цінні продукти, при підсочці дерев — живицю. Бруньки сосни використовують як вітамінну сировину.

Сосна звичайна має великий ареал, межа якого на півночі доходить до тундри, на півдні — до степів, на сході — до Охотського моря, а на заході до Піренеїв. У горах підіймається до 1800—2100 м над рівнем моря з відкритими площами, зменшенням інтенсивності освітлення, істотним погіршенням його якості внаслідок вбирання наметом фізіологічно активних червоних, оранжевих, фіолетових та синіх променів спектра, меншою порівняно з насадженнями інших лісоутворювачів амплітудою коливання температур, високою вологістю повітря. На відміну від ялинників, яличники позитивно впливають на процеси грунтотворення. Грунтополіпшуюча роль ялицевих лісостанів є результатом позитивного впливу на грунт самої ялиці та її супутників — бука, граба, кленів, липи та інших порід. Чисті деревостани ялиці зустрічаються в Карпатах рідко.

Такий надзвичайно широкий ареал сосни свідчить про її малу вибагливість до умов середовища, зокрема до кліматичних умов. Сосна звичайна зимо- і морозостійка, приморозками не пошкоджується. До світла вибаглива, про що свідчить її ажурна крона, товста кора, добре очищення стовбурів від сучків у зімкнутих лісостанах, швидкий ріст в молодому віці тощо. За вибагливістю до вологи сосна вважається ксерофітом: успішно росте в сухих і дуже сухих борах. Максимальної продуктивності досягає на багатих свіжих грунтах, але може миритися і з заболоченими грунтами і утворювати насадження в таких болотистих умовах, де не росте жодна інша наша лісоутворююча порода. До задимлення і забруднення повітря промисловими газами чутлива. До багатства грунтів маловибаглива, але найкраще росте на свіжих супіщаних або легких суглинистих грунтах. Утворює лісостани чисті, мішані, прості й складні.

Займаючи величезні простори з різноманітними грунтово-кліматичними умовами, сосна звичайна утворює багато різновидностей і форм, зокрема морфологічних, фенологічних, едафічних, географічних і кліматичних. Серед останніх виділяється сосна звичайна гірська, яка й утворює карпатські соснові лісостани, що збереглися, в основному, в Покутських Карпатах, Прикарпатських Горганах, зрідка в Закарпатті, переважно невеликими, острівного характеру ділянками. Найбільші площі острівних ділянок сосни звичайної збереглися в урочищі Бредулець Зеленського лісництва Надвірнянського лісокомбінату (140 га), в Микуличанському (близько 100 га) та Яремчанському (до 20 га) лісництвах Ділятинського лісокомбінату, в Татарівському лісництві Ворохтянського лісокомбінату (близько 80 га), в Ангелівському (майже 50 га) та Міланському (20 га) лісництвах лісокомбінату «Осмолода». На Закарпатті, за дослідженнями С. М. Стойка, знайдено тільки два відносно невеликі за площею осередки реліктової сосни. Один з них, площею 25 га, зберігся в урочищі Клева Ізківського лісництва Міжгірського лісокомбінату в Західних Горганах, другий — в урочищі Високий Камінь Жденіївського лісництва Воловецького лісокомбінату.

Острівні лісостани сосни звичайної зустрічаються в Українських Карпатах на висоті від 210 до 1100 м над рівнем моря. Більшість цих лісостанів має вік за 100 років. За дослідженнями С. В. Шевченка (1964), лісотипологічний спектр карпатських соснових лісів, незважаючи на їх малі площі й невелике поширення, досить широкий: соснові ліси ростуть в борових, суборових та сугрудкових трофотопах різного зволоження — від свіжих до заболочених. Зокрема, в Прикарпатських Горганах виділені свіжі, вологі та мокрі бори, соснова карпатська мшара, свіжий та вологий смереково-сосновий субір, мокрий сосновий субір, соснова сумшара, вологий карпатський сосновий складний субір. Найбільш поширеними типами є свіжі та вологі смереково-соснові субори на кам'янистих малопотужних грунтах. В деревостанах до сосни звичайної тут домішується ялина, береза бородавчаста та пушиста, горобина, іноді на високогірних ділянках — сосна кедрова європейська. В трав'янистому покриві домінують зелені мохи, зокрема рунянка, плевроцій Шребера, ритідіадельф трикутний, на фоні мохів росте чорниця, брусниця, орляк звичайний, веснівка дволиста, дріоптерис остистий.

Стійкість і участь сосни звичайної в карпатських лісостанах зумовлюється перш за все трофотопом. Найбільшу стійкість і конкурентну здатність по відношенню до ялини й інших порід забезпечують сосні оліготрофні умови. Збільшення трофності й перехід від борових до сугрудкових трофотопів супроводжується підсиленням конкурентної здатності ялини і зменшенням в складі деревостанів домішки сосни. Такі тенденції у взаємодії сосни і ялини підтверджуються також особливостями природного відновлення, частка сосни в якому домінує в борах, зменшується до майже рівного з ялицею співвідношення у суборах і цілком випадає в сугрудках.

Особливості поширення і взаємодії сосни звичайної з ялиною підтверджують висновки багатьох авторів про природне походження і реліктовий характер старих карпатських соснових лісостанів.

Лісокультурна практика створення штучних насаджень сосни на багатих трудових та сугрудкових вологих грунтах передгір'я Карпат не дала бажаних результатів. Такі культури відзначались швидким ростом, але виявились настільки нестійкими до сніголому та сніговалу, що вже в 15—20 років їх довелося вирубувати. До деякої міри перспективні часткові рідкі культури сосни звичайної у свіжих та вологих ялицевих субучинах та букових суяличниках передгір'я.

Для прикладу розглянемо штучно створені насадження сосни звичайної на двох ділянках, розміщених у кварталі 56 Іжештського лісництва Сторожинецького лісокомбінату на Буковині. Деревостан в обох випадках складний, утворився внаслідок часткових культур сосни звичайної та ялини на старих вирубках з недостатнім природним відновленням ялиці, бука та ялини в типі свіжого буково-ялинового суяличника (С2) на дерновобуроземному, суглинистому, змитому грунті. Сосна і ялина вводились групами 3-річними саджанцями під лопату без попередньої підготовки грунту з розміщенням посадкових місць 2х1 м. У процесі вирощування сосна частково пошкоджувалась сніголомом, і прогалини, що при цьому утворювались, заповнював підріст ялиці та ялини, сприяючи таким чином формуванню різновікового другого ярусу .

Історія розселення різновидностей сосни, зокрема гірської, кедрової та звичайної, в Карпатах свідчить про їх переважання в лісах раннього голоцену, поступову заміну березово-соснових лісів ялиново-широколистяними в середньому голоцені й майже повне витіснення сосни в пізньому голоцені (Д. К Зеров, 1950; Г. В. Козій, 1950). У процесі заміни світлолюбної і маловибагливої до грунту сосни тіньовитривалими і вибагливими до грунту лісоутворювачами, сосна звичайна збереглась в основному тільки на бідних кам'янистих грунтах південних схилів або на бідних болотах, де вона відзначалась більшою конкурентною здатністю. Більшість лісостанів сосни звичайної, що збереглися в Українських Карпатах, пов'язана саме з такими оліготрофними ділянками, які найбільш поширені в Горганах. З усіх аборигенних для Карпат лісоутворюючих порід сосна звичайна на таких ділянках не тільки найбільш продуктивна, а часто єдина здатна тут рости порода. В зв'язку з цим реліктові карпатські соснові насадження дуже цінні як наукові лабораторії, організація досліджень в яких дозволяє заглянути в глибину минулих віків. Вони цінні також як лабораторії майбутнього, тому що відіграють надзвичайно велику захисну роль, ілюструють умови і можливості їх поширення і служать джерелами насіннєвого та вегетативного матеріалу для вирощування місцевих екотипів сосни звичайної.

За минулі роки зусиллями працівників виробництва і вчених чимало зроблено для збереження реліктової карпатської сосни. При лісовпорядженні переважна більшість лісостанів сосни віднесена до особливо захисних лісів першої групи, до заповідних ділянок і пам'яток природи. Вже зроблені перші кроки до примноження таких насаджень на основі селекції, створення вегетативних насінних плантацій та культур сосни звичайної. Найбільш ефективними такі культури будуть у борових трофотопах, зокрема на еродованих стрімких схилах, кам'янистих і щебенистих грунтах, пожарищах тощо. Не менш бажані культури сосни в суборах для підвищення продуктивності лісостанів і часткові її культури при необхідності ремонту раніше створених культур у бідних сугрудках. Збереження і раціональне використання реліктових лісостанів сосни звичайної — один з резервів підвищення продуктивності й стійкості лісів Українських Карпат.

Використана література:

1. К.К. Смаглюк Аборигенні хвойні лісоутворювачі / Видавництво "Карпати", Ужгород, 1972р., 112с.

2. Каппен Ф. Географическое распространение хвойных деревьев в Европейской России и на Кавказе. Прилож. к т. 50 Записок Имп. Акад. наук, 1885.

3. Комендар В. І. Соснове криволісся хребта Чорногора в Східних Карпатах. Ботан. журн. АН УРСР, т. 9, № 3, 1954.

4. Кондратюк Є. М. Дикоростучі хвойні України. Вид-во АН УРСР, К., 1960.

5. Шевченко С. В. Реліктові насадження сосни звичайної в Горганах. У зб. Охороняйте рідну природу. «Урожай», К., 1964.





Реферат на тему: Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.