Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Славкові та дроздові птахи. Їх значення для народного господарства України (реферат)

Розповідаючи про корисних комахоїдних птахів, не можна обминути чималу групу невеличких співаків, які живуть у лісах, садах, парках, заростях чагарнику.

Славкові. Крім кропив'янок, або, як їх інакше звуть, славок, до цієї родини належать також вівчарики та очеретянки.

У переважній більшості це маленькі птахи, які ховаються в заростях і рідко потрапляють на очі. Проте їхні весняні співи дзвінко розносяться досить далеко.

Вівчарики. Належать до найменших птахів нашої фауни. Вівчарики мають подібне забарвлення — жовтувато-зелене або сірувато-зелене; всі вони належать до перелітних птахів і бувають у нас тільки влітку. З них один вид — пересмішка, або, як її звуть на Україні, берестянка — робить гніздо, що має вигляд глибокої чашки, на деревах, вплітаючи в стінки гнізда пасма білого бересту, за що й одержала свою назву.

Усі три інші види, а саме: вівчарик весняний, і вівчарик-ковалик та жовтобровий вівчарик влаштовують гнізда на землі. Це маленькі, ретельно сплетені з стебел трави кошички з кришкою, під надійним вкриттям якої лежать дрібні плямисті яєчка. Знаходять таке гніздечко лише випадково, коли наляканий птах вилітає майже з-під самих ніг.

Вівчарики — птахи лісові. Живляться вони виключно комахами, серед яких є багато видів дуже шкідливих. Та не тільки знищенням шкідливих для лісу комах приваблюють ці пташки. Вони є прикрасою для парків і лісів. А це зобов'язує ставитися до них з любов'ю, охороняти їх.

Славки, або кропив'янки. Не менш цікаві і вони. Всі без винятку належать до чудових співаків. На Україні їх п'ять видів, серед яких два відомі найбільше, бо пісня їхня досить характерна, гучна і мелодійна. Це — кропив'янка чорноголова, сіра з чорною шапочкою (у самок вона коричнева) і кропивив'янка рябогруда — сіра з темною смугастістю і яскраво-жовтими очима.

Обидва види живуть у заростях кущів на узліссі, лісових галявинах, навіть в старому лісі, якщо там є добрий підлісок. Гнізда кропив'янок мають вигляд відкритих кошиків, сплетених з стебел трави і тоненьких корінців. Знаходяться гнізда в заростях, невисоко над землею і завжди дуже ретельно заховані в густому сплетінні гілок. Особливо характерні гнізда чорноголових кропив'янок — майже прозорі легенькі кошики, майстерно закріплені в розгалуженні тоненьких гілок.

Прилітають кропив'янки всі досить пізно, коли рослинність вже зовсім позеленіє, і починають відкладати яйця лише у травні. У кінці серпня— на початку вересня відлітають на південь у далеку мандрівку.

Кропив'янки, як і вівчарики, птахи виключно комахоїдні, які знищують багато шкідників деревних та чагарникових порід. Це також декоративні птахи, яких слід приваблювати у ліси, парки та сади. Для цього потрібно насаджувати різні кущі. Зарості — улюблене місце гніздування кропив'янок.

Очеретянки. Представники третьої групи родини славкових. Так називають цих птахів тому, що улюблені місця їх зарості очерету, комишу або осоки по берегах водойм.

Очеретянок є багато видів. Проте спільне для всіх їх те, що вони ведуть приховане життя і мають темне рудувато-буруватих тонів забарвлення. Пісня очеретянки завжди досить гучна, і її можна почути здалека. Гучніше співає найбільша з них — дроздовидна очеретянка; вона виводить дуже характерну «мелодію», яку рибалки перекладають як «карась, карась, карась — лин, лин, лин», що повторюється чимало разів.

Дуже відмітною є також пісня інших очеретянок, які об'єднуються врідкобилочок або очеретянок-цвіркунів; вона цілком нагадує сюрчання цвіркуна, за що птахи і одержали свою назву. Голоси інших очеретянок також мелодійні і приємні, проте розрізнити їх одну від одної можуть лише фахівці, які вивчають птахів.

Всі очеретянки роблять надзвичайно цікаві, більш-менш одноманітні гнізда. Щільно закріплюють їх між кількома стеблами очерету на вигляд глибокої, майстерно сплетеної з листя очерету та осоки, чашки. Яйця в такому гніздечку лежать наче в колисці і ніякий вітер не може їх звідти викинути.

Очеретянок побачити важко — вони весь час переховуються в хащі. Проте їх дуже багато і весняним ранком десь у плавнях пониззя Дніпра, Дністра або Дунаю здається, немов бескрає море очерету співає, тріщить, сюрчить на різні голоси.

Всі очеретянки — комахоїдні і знищують шкідників, болотяно-лугової рослинності. Ці птахи дуже бажані сусіди, яких слід приваблювати на береги різних штучних ставків і водосховищ, де є болотяна рослинність.

Дроздові. Серед численних горобиних птахів ще не розглянули велику групу, що об'єднуються в цю родину.

Належать до неї і дрібні й більші за розміром види, чимало і яких комахоїдні птахи або переважно комахоїдні.

Горихвістка. Рідко хто не чув чудової дзвінкої пісні, трохи сумної, але дуже приємної. Нерідко лунає вона в гаях, навіть у великому місті. Це співає маленький чепурний птах — звичайна горихвістка. Самці цього виду забарвлені в яскраво-руді, сірі і чорні тони, які надають вбранню птаха святкового вигляду. Самка позбавлена такого яскравого забарвлення, але і у неї хвіст іржасто-рудий. Тому птахів так і називають, бо коли вони злітають, одразу кидається у вічі полум'яно-руда стрічка хвоста.

Горихвісток у нас два види — звичайна і чорна. Самці другого виду більш темні; верх тулуба в них темно-попелястого кольору, а горло і груди чорні.

Обидва види горихвісток знищують шкідливих комах. Тому належать до корисних птахів. Проте горихвістка чорна менш численна, ніж звичайна і поширена переважно на західній частині України. Цей західний за походженням вид в останні десятиріччя помітно розширив свій ареал і, можливо, продовжує й зараз своє розселення на схід.

Живуть ці горихвістки лише в горах, на скелях (Крим) або в будинках населених пунктів, що замінюють їм гірський ландшафт.

Звичайні горихвістки зустрічаються майже у всіх областях України, крім зовсім безлісих степових районів. Гніздо своє влаштовують завжди десь у закритому місці — найчастіше в дуплі дерева або щілині будівлі. У них чудові яєчка — ніжно-блакитного кольору. Буває їх у гнізді найчастіше 5—7. Виводяться ці пташки на Україні двічі на літо: перша кладка яєць буває в травні, друга в кінці червня — на початку липня.

Підлітають горихвістки на південь в кінці вересня, прилітають у кінці квітня — на початку травня; зимують в Африці.

Основним кормом горихвісток є комахи, що зв'язані деревною рослинністю. Серед цих комах багато шкідників лісу та саду. Отже, птахи ці дуже корисні в садах і деревних насадженнях. Дуже легко приваблювати їх, розвішуючи штучні гнізда типу синичників на узліссі, лісових галявинах, в садах та парках. Горихвістки охоче піднімають такі гніздів'я, навіть в зовсім молодих насадженнях, які обминають інші комахоїдні птахи.

Використана література: М.А. Воїнственський Корисні дикі птахи України, ДВ сільськогосподарської літератури Української РСР, Київ, 1960





Реферат на тему: Славкові та дроздові птахи. Їх значення для народного господарства України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.