Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Шкода і користь вусачевих в Карпатах (реферат)

Вусачеві (Cerambycidae) належать до групи найнебезпечніших стовбурних шкідників деревних і чагарникових порід. Але значення вусачевих у лісовому господарстві не обмежується лише їх шкідливістю. Поряд з шкідливими, деякі види (странгалії, лептури та інші) цієї родини корисні, їх личинки значно прискорюють розклад деревини в лісі, що має певне позитивне значення. Багато видів корисної паразитичної і хижої фауни живляться за рахунок вусачевих.

Стадії розвитку вусачевих, крім появи (льоту) дорослих особин, відбуваються скрито. Отже, їх біологічні та екологічні особливості, зокрема в умовах Карпат, досліджені ще недостатньо.

Багаторічні дослідження вчених в рівнинних, передгірних і гірських районах Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей доповнені лабораторними спостереженнями, дали можливість зібрати матеріали про строки появи (льоту) жуків вусачевих та тривалість їх життя.

Строки і тривалість появи та льоту вусачевих залежать від ряду факторів, зокрема від кліматичних умов, характеру місцевості, її висоти над рівнем моря, біологічних і екологічних особливостей виду (циклу розвитку, умов зимівлі і розвитку личинок, тривалості життя).

В Карпатах і суміжних районах початок вильоту жуків тих чи інших видів вусачевих починається у квітні і триває до першої половини липня, хоча взагалі їх літ триває від першої половини весни до середини осені.

Загальна тривалість льоту (перші і останні знахідки за кілька років у різних пунктах спостережень) та літ на протязі лише одного року в переважної більшості видів вусачевих розтягнуті. Таким періодом льоту характеризуються шкідливі вусачеві: рагій ребристий (Rhagium inquisitor L.), споидил коротковусий (Spondylis buprestoides L.), дровосік чорний ребристий (Asemum striatum L.), вусач коротконадкрилий малий (Molorchus minor L.), клит осиковй (Xylotreehus rusticus L.), скрипун тополевий великий (Saperda car-charias L.), вусач дубовий великий (Cerambyx cerdo L.) та інші.

Відносно короткий період основного льоту властивий Nivellia sanguinosa Gyll., анісартрону (Anisarthron barbipes Schrnk.), вусачу кленовому малому (Rhopalopus macropus Germ.), вусачу плоскому вільховому (Phymatodes alni L.), скрипуну тополевому малому (Saperda populnea L.), вусачу крушиновому двокрапковому (Menesia bipunctata Zoubk.).

Послідовність вильоту окремих видів залежить від умов їх зимівлі. Першими літають здебільшого вусачеві, які зимують в імагінальній стадії, потім починається літ жуків вусачевих, які зимують у стадії дорослої личинки, а перетворення на лялечки відбувається весною. Останніми з'являються вусачеві, личинки яких після зимівлі ще деякий час живляться, а потім заляльковуються.

Жуки деяких видів вусачевих (Rhagium inquisitor L., Rh. mordax Deg., Mesosa curculionoides Deg., види Pogonocherus) зустрічаються майже на протязі всього року. Так, у рагія ребристого у серпні—вересні починають з'являтися жуки нового покоління, які зимують у лялечкових колисочках і літають в наступному році з весни до липня.





Реферат на тему: Шкода і користь вусачевих в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.