Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Шкідливі комахи і кліщі у плодових розсадниках. Захист суниці від суничного кліща (реферат)

Зміст

1. Шкідливі комахи і кліщі у плодових розсадниках

2. Захист суниці від суничного кліща

1. Шкідливі комахи і кліщі у плодових розсадниках

Одним із шляхів інтенсифікації садівництва України є закладання високоврожайних, скороплідних промислових насаджень. У зв'язку з цим зростає потреба у високоякісному садивному матеріалі, що потребує правильної організації розсадників. У зв'язку з впровадженням у виробництво інтенсивних технологій отримання плодової продукції в садівничій галузі України відбуваються докорінні зміни в розсадництві: поряд з традиційним способом отримання саджанців шляхом зеленого вічкування, близько половини садивного матеріалу одержують внаслідок зимового щеплення і контейнерним способом, поліпшено асортимент підщепного і прищепного матеріалів.

Водночас потребує перегляду стратегія захисту плодового розсадника від основних шкідників і хвороб. Для плодових, як і для кожної групи сільськогосподарських культур, є характерним формування певного фауністичного комплексу, що складається з багатоїдних і спеціалізованих стосовно трофічності видів, які пошкоджують різноманітні частини рослин і змінюють один одного впродовж вегетаційного періоду. Виділити домінування будь-якого з них досить проблематично, однак комплексний їх вплив не викликає сумнівів.

Пізнання суті взаємин, що складаються між організмами в агроценозах, динаміки рівня чисельності і життєздатності популяцій шкідників має важливе практичне значення. На основі виявлених закономірностей можна прогнозувати час масового розмноження шкідників, управляти природними процесами саморегулювання їхньої чисельності, тобто сприяти формуванню певних стосунків між корисними і шкідливими організмами. Нині видовий склад шкідників розсадників зерняткових культур вивчено недостатньо, що стало підставою дослідження найбільш шкідливої фауни ценозів плодових розсадників Центрального Лісостепу України.

Впродовж 2009–2010 рр. у плодових розсадниках Уманського національного університету садівництва та Інституту помології ім. Л. П. Симиренка НААНУ вивчали видовий склад, біологію та динаміку чисельності комах і кліщів, трофічно зв'язаних з грушею та яблунею, їхніх ентомоакарифагів, а також заселеності згаданих рослин в агробіоценозі.

Досліди проводили згідно з загальноприйнятими методиками. Чисельність сисних і листогризучих шкідників встановлювали шляхом огляду всього саджанця. Результати заселеності рослин цими видами визначали за шестибальною шкалою. Щільність популяцій ґрунтових шкідників проводили методом ґрунтових розкопок (проби ґрунту розміром 0,5. 0,5. 0,5 м).

Результати досліджень свідчать, що найбільш поширеними шкідливими об'єктами плодового розсадника є такі види як кліщі (червоний плодовий, звичайний павутинний), листоблішки (яблунева, грушева), попелиці (сіра яблунева, зелена яблунева), каліфорнійська щитівка, хрущ західний травневий, галиці (яблунева листкова, грушева листкова, вічкова), садові трубковерти (букарка, казарка) і довгоносики (брунькоїд, квіткоїд), листогризучі види (п'ядун-обдирало плодовий, п'ядун зимовий, шовкопряд непарний і кільчастий, американський білий метелик, золотогуз, білан жилкуватий) та види, що пошкоджують генеративні органи (яблунева і грушева плодожерки, грушевий і яблуневий пильщики).

Всього зареєстровано 101 вид, що постійно мешкають у розсадниках, з них 67 фітофагів і 34 — їхніх хижаків і паразитів.

Видовий склад шкідників плодових розсадників

Кліщі — Acarina

Родина Tetranychoidae

1. Кліщ червоний плодовий (Panonychus ulmi Koch.)

2. Кліщ глодовий (Tetranychus viennesis Zacher)

3. Кліщ звичайний павутинний (Tetranychus urticae Koch.)

Родина Eriophyoidae

1. Кліщ грушевий галовий (Eriophyes piri Pgst.)

Комахи — Insecta

Ряд рівнокрилі, або хоботні — Homoptera

Родина Cicedellidae

1. Горбатка-буйвол (Stictocephala bubalus F.)

2. Цикадка зелена (Cicadella viridis L.)

3. Цикадка розанова (Edwardsiana rosae L.)

Родина Psylloidae

1. Листоблішка грушева (Psylla pyri L.)

2. Листоблішка яблунева ( Psylla mali Schmiedbg.)

3. Листоблішка велика грушева (Psylla pyrisuga Forst.)

Родина Aphididae

1. Попелиця зелена яблунева (Aphis pomi Deg.)

2. Попелиця яблунево-подорожникова (Dysaphis mali Ferr.)

3. Попелиця червоногалова, або сіра яблунева (Dysaphis devecta Walk.)

4. Попелиця, листокрутка грушева (Dysaphis (Vezabura) reaumuri Mordv.)

5. Попелиця в'язово-грушева (Erisoma lapuginosum Hart.)

Родина Diaspididae

1. Каліфорнійська щитівка (Diaspidiotus perniciosus Comst.)

2. Яблунева комоподібна щитівка (Lepidosaphes ulmi L.)

3. Несправжня каліфорнійська щитівка (Diaspidiotus ostreaformis Curt.)

Родина Coccidae

1. Щитівка акацієва несправжня (Parthenolecanium corni Bouche)

2. Щитівка глодова несправжня (Palaeolecanium bitubercularum Targ.)

3. Щитівка яблунева куляста несправжня (Eulecanium mali L.)

Ряд твердокрилі — Coleoptera

Родина Scarabaidae

1. Кравчик-головач (Lethrus apterus Laxm.)

2. Хрущ західний травневий (Melolontha melolontha L.)

3. Хрущ східний травневий (Melolontha hippocastani Fabr.)

4. Хрущ червневий (Amfimallon solstitialis L.)

5. Хрущ волохатий (Anoxia pilosa F.)

Родина Elateridae

1. Ковалик смугастий (Agriotes segetum L.)

2. Ковалик широкий (Selatosomus latus F.)

Родина Tenebrionidae

1. Букарка (Coenorrhinus pauxillus Germ.)

2. Казарка (Rhynchites bacchus L.)

3. Довгоносик сірий бруньковий, або брунькоїд (Sciaphobus sgualidus Gyll.)

4. Яблуневий квіткоїд (Anthonomus pomorum L.)

5. Довгоносик сірий буряковий (Tanymecus palliatus F.)

Ряд двокрилі (мухи) — Diptera

1. Галиця яблунева листкова (Dasyneura mali Kieffer.)

2. Галиця грушева листкова (Dasyneura puri Bouch.)

3. Галиця вічкова (Thomasiniana oculiperda Rubs.)

Ряд метелики, або лускокрилі — Lepidoptera

Родина Noctuidae

1. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)

Родина Tortricidae

1. Листокрутка брунькова (Spilonota ocellana F.)

2. Листокрутка розанова (Archips rosana L.)

3. Листокрутка сітчаста (Adoxophyes orana F.R.)

4. Листокрутка- товстушка строкатозолотиста (Archips xylosteana L.)

Родина Geometridae

1. П'ядун зимовий (Operophthera brumata L.)

2. П'ядун-обдирало (Erannis defoliara Cl.)

Родина Gracillaridae

1. Міль яблунева нижньобокова (Lithocolletis pyrifoliella Grsm.)

Родина Lyonetiidae

1. Міль глодова кружкова (Leucoptera scitella L.)

2. Міль крихітка яблунева біла (Lyonetia clerkella L.)

Родина Coleophoridae

1. Міль плодова чохликова (Coleophora hemerobiella Scop.)

Родина Cossidae

1. Червиця в'їдлива (Zeuzera pyrina L.)

Родина Aegeridae

1. Склівка яблунева (Aegeria myopaeformis Bokh.)

Ряд напівтвердокрилі — Hemiptera

Родина Pentatomidae

1. Клоп грушевий (Stephanitis pyri F.)

2. Видовий склад ентомофагів і акарифагів плодових розсадників

Хижі комахи

Ряд напівтвердокрилі — Hemiptera

Родина Anthocoridae

1. Anthocoris nemorum L.

Ряд сітчастокрилі — Neuroptera

Родина золотоочки — Chrisopidae

1. Chrysopa carnea Steph.

2. Chrysopa perla L.

Ряд твердокрилі – Coleoptera

Родина сонечка — Coccinellidae

1. Adalia bipunctata L.

2. Adalia decimpunctata L.

3. Calvia guatuordecimguttata L.

4. Coccinella septempunctata L.

5. Propylaea guatuordecimpunctata L.

Ряд перетинчастокрилі – Hymenoptera

Родина Trichogrammatidae

1. Trichogramma cacoesiae March.

2. Trichogramma evanescens Westw.

3. Trichogramma embriophagum Htg.

Родина Braconidae

1. Microdus rufipes Necs.

Родина Ichneumonidae

1. Diadegma armillata Grav.

2. Apechtis compunctor L.

3. Pimpla instigator F.

Родина Aphelinidae

1. Aphytis mytilaspidis Leb.

Ряд Dermatoptera

Родина Forficulidae

1. Forficula auricularia L.

Ряд двокрилі – Diptera

Родина Syrphidae

1. Syrphus ribesia L.

2. Syrphus balteatus Deg.

Родина Tachinidae

1. Phryxe vulgaris Lall.

2. Blondellia nigripes Lall.

3. Exorista lawarum L.

Хижі кліщі

Ряд Acariformes

Родина Stigmaesdae

1. Zetzelia mali Ewing.

Родина Anystidae

1. Anystis baccarum L.

Родина Phytoseiidae

1. Metaseiulus longipilus Nesbitt.

2. Typhlodromus tiliarum

3. Typhloctonus formosus Wainst.

Встановлено, що найчисленнішими видами серед фітофагів є комахи (94,9 %) з 27 родин і шести рядів. Решта — кліщі з двох родин. У плодових розсадниках природні вороги не відіграють істотної ролі в регулюванні чисельності шкідливих видів.

Отже, у плодових розсадниках Уманського національного університету садівництва та Інституту помології ім. Л. П. Симиренка в роки досліджень ідентифіковано 101 вид комах і кліщів, серед яких 67 є фітофаги, що пошкоджують рослини, і 34 види корисних комах і кліщів, що обмежують їхню шкідливість. Це викликає потребу розробки екологічно безпечних та економічно доцільних прийомів щодо зниження їх шкідливості в агроценозі плодових культур.

2. Захист суниці від суничного кліща

Ареал суничного кліща - північні та західні регіони України, де вологість повітря сприятлива для його розвитку. Насадження суниці в зоні Степу (Донбас, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Дніпропетровська області та АР Крим) через сухість повітря цим шкідником не заселяються. У стадіях імаго та передімагінальній кліщ висмоктує сік з молодих листків, розташованих у середині куща рослини. Внаслідок цього листя зморщується, деформується, набуває жовтого маслянистого кольору. Кущі, заселені шкідником, відстають у рості в порівнянні із здоровими, формують дрібні ягоди, різко знижують урожайність. Пошкоджені рослини за суворої зими вимерзають.

Для ефективної боротьби з суничним кліщем необхідно забезпечити потрапляння препарату до місця його розташування. Звичайні засоби проведення обробки із застосуванням польових штангових обприскувачів малоефективні. По-перше, вони не сприяють проходу препарату, а по-друге, при їх використанні робоча рідина розпилюється по міжряддях, сумарна площа яких співставна з площею розташування рослин, тобто близько половини рідини втрачається даремно і водночас забруднює навколишнє середовище.

У країнах з розвинутим садівництвом застосовують обприскувачі, обладнані пристроями, котрі забезпечують проникнення препарату в середину куща. Найбільш розповсюдженими серед них є машини, які з указаною метою використовують струмінь повітря, що від вентилятора подається по повітропроводу, на виході змішується з робочою рідиною і транспортує її в необхідну зону рослини. Даний тип обприскувачів є найбільш ефективним і забезпечує необхідну якість обробки. Однак ці машини передбачають застосування комплектуючих, виготовлених на високотехнологічному обладнанні, якого поки що бракує в нашій країні.

Одним з підприємств, які спеціалізуються на виготовленні подібного обладнання, є англійська фірма „Knight”. Іншим напрямком вирішення поставленого завдання є застосування механічних засобів розгортання листя, які, на нашу думку, можуть забезпечити необхідну якість виконання технологічного процесу та сприятимуть економії засобів захисту. Останні, на відміну від попереднього варіанту, не будуть розсіюватися на всі боки разом із струменем повітря, а, отже, будуть більш ефективними як з економічної, так і з екологічної точки зору.

Для з'ясування перспектив застосування пристрою механічного типу як засобу механізації хімічної обробки суниці в Інституті садівництва УААН було виготовлено макетний зразок та проведено його лабораторно-польові випробування у дослідному господарстві (ДГ) „Новосілки” (Київська обл.). Для обробки використовували інсектицид актеллік, 50% к.е. Досліджували сорт Русанівка. Площа кожної облікової ділянки становила 50 м2. Повторність трьохразова. Заселеність рослин шкідником обліковували двічі, до і через 7 днів після обробки. Ефективність застосування препарату визначали за формулою Сана, Шепарда, Гендерсона і Тілтона (2).

Пристострій навішується на раму обприскувача і складається з системи навішування і штанги, на якій закріплювали робочу секцію. Остання, у свою чергу, складалася з прижимної пластини, пружного елементу, розпилювального пристрою та захисного кожуха.

Конструкція розпилювального пристрою передбачала можливість встановлення його в необхідному положенні відносно прижимної пластини та дозволяла змінювати напрямок розпилу. Завдяки пружному елементу, прижимна пластина постійно контактує з росли і притискає їх листя до поверхні ґрунту. В результаті за нею утворюється зона, вільна від листя.

Розміщений у межах даної зони та відповідним чином зорієнтований, розпилювач повинен, згідно з прийнятою гіпотезою, забезпечити проникнення препарату у прикореневу частину рослин, що дасть змогу досягти необхідної якості обробки. Захисний кожух утримував факел розпилу в певному об'ємі та захищав його від зносу вітром. Якість роботи пристрою оцінювали шляхом визначення густини покриття поверхні грунту, яка знаходиться в зоні розташування рослин, крапли рідини.

Результати порівнювали з аналогічними показниками роботи штангового обприскувача. Для підрахунку краплин використовували індикаторний папір Spray test paper Hardі. Щоб уникнути переносу рідини на папір механічним шляхом, його розміщували в неглибоких чашечках, які на поверхні грунту закріплювали металевими спицями. Чашечки розміщували на лінії перпендикулярній осьовій лінії ряду з відстанню 0,1 м одна від одної. Для зменшення впливу особливостей розташування рослин та отримання більш об'єктивних даних їх розміщували в чотирьох зонах ряду з відстанню 2 м між ними. Умови проведення експерименту в обох варіантах були однаковими. Розміри ряду були типовими для насадження в цілому. Ширина – 0,5, міжряддя – 0,4 м, середня щільність розміщення рослин – 30 шт/м2.

Дані, отримані після збору інформації та її обробки, свідчать про те, що при обприскуванні суниці розробленим пристроєм щільність покриття поверхні грунту рідиною збільшується від краю ряду до його середини. Цей же показник у середині ряду відносно стабільний (у межах від 100 до 160 краплин на см2, що відповідає агротехнічним вимогам), але істотно знижується в напрямку від краю ряда до середини міжряддя, що є позитивним фактом з точки зору ефективності використання робочої рідини та зменшення негативного впливу хімічних речовин на навколишнє середовище.

Результати обробки суниці штанговим обприскувачем протилежні попереднім. Щільність покриття поверхні грунту в зоні розміщення ряду рослин мінімальна і знаходиться в межах від 6 до 90 шт./см2, що не відповідає агровимогам. Максимальним цей показник був за межами ряду рослин, що також є негативним фактором. Представлені експериментальні дані по застосуванню нового пристрою показали, що ефективність обприскування суниці актелліком з додатковим розгортанням листків становить 96,3% (відповідний показник штангового обприскувача 74,4%)

Отже, виробничі випробування показали, що застосування запропонованого способу та розробленого пристрою для хімічної обробки суниці проти суничного кліща створює необхідні умови для проникнення препарату в середину рослин, безпосередньо в зону розміщення шкідника, при цьому загибель його становить 96,3%, підвищує ефективність заходів у порівнянні з існуючими (із застосуванням польових обприскувачів) на 20 – 30%, сприяє економії матеріальних ресурсів та зменшенню навантаження токсикантів на навколишнє середовище.

Використана література:

1. Яновський Ю. П. 1, 2, Слупіцька Ю. В. Видовий склад шкідливих комах і кліщів у плодових розсадниках центрального лісостепу України / Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, Уманський національний університет садівництва ISSN 2220-1114. Автохтонні та інтродуковані рослини. Випуск 6. 2010

2. І.В. Тимошок, і.В. Шевчук, Удосконалення засобів захисту суниці (Fragaria Ananassa) від суничного кліща (Tarsonemus fragariae Zimm: T.pallidus Baks.) / Інститут садівництва УААН, Київ, Україна





Реферат на тему: Шкідливі комахи і кліщі у плодових розсадниках. Захист суниці від суничного кліща (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.