Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Рубки догляду та формування лісу (реферат)

Молоді насадження в Карпатах сформувались переважно на вирубках, що частково відновились після суцільних рубок. Останні 20 років в молодняках проводяться своєчасні рубки догляду. Склад насаджень до змикання можна регламентувати різними заходами: введенням недостаючих порід реконструктивними рубками. Треба відмітити, що в гірській зоні, де проходять інтенсивні процеси природного відновлення, формування корінних типів деревостанів відбувається своєчасно.

На стаціонарних дослідних ділянках ведуться багаторічні спостереження за динамікою формування молодих насаджень різного складу і густоти в зв'язку з рубками догляду (табл. 1). Висхідний склад цих насаджень сформований з таким розрахунком, щоб головна порода переважала інші (на 60-90%).

Зробити це неважко, бо більшість молодників формується в процесі поступових головних рубок, забезпеченість підростом попередньої генерації при досконалій технології достатня.

Формування складу проходить успішно, де на ділянках багато ялиці і бука природного походження. За 20 років життя в насадженнях відбулась істотна диференціація по висоті. Всі головні породи формували верхній ярус, чого не спостерігалось в перші 10 років. Деякий час у буковому природному насадженні ялинові культури, зведені між куртинами підросту, були пригнічені. В перші роки ялинова домішка становила по запасу 5%. В 20-річному насадженні вона досягла 26-30%, тобто сформовано змішаний ялиново-буковий деревостан (висота бука - 9 м; ялини 8,7 м). Обидві породи знаходяться у верхньому ярусі.

В ялицевому природному насадженні домішка ялини і бука майже така, як в попередньому. Домішка бука лишається невеликою (4-9%), але він весь у верхньому ярусі. У зв'язку з слабою інтенсивністю зрідження (6-12-25%) на всіх секціях спостерігається значний відпад бука і ялини.

На всіх варіантах відмічається деяке запізнення з доглядом. На став час повторити рубки, принципово змінивши методичний підхід. Інтенсивність рубки - справа другорядна, якщо цільова порода вийшла в панівний ярус. Тепер треба подбати про якісний і структурний стан насаджень, виходячи з селекційно-екологічних позицій. Для Карпат вже розроблені цільові програми по рубках догляду і затверджено нове інструктивне наставлення. При відводах потрібно врахувати всі висхідні параметри: запас, віддаль між деревами, середні висоти та діаметри. Можна підкоректувати призначену до рубки частину, виходячи з повноти. Всі ці параметри розроблені для кожної господарчо-типологічної групи.

Однією з основ регламенту рубок догляду є динаміка площі поперечного зрізу, запасу та поточного приросту. Інтенсивність зріджування молодих насаджень не повинна перевищувати 40% площі поперечного перетину, зафіксованого до рубки. З віком цей відносний показник зменшується до 30-35%.

Таблиця 1

Динаміка формування молодих насаджень різного складу і густоти за 20-річний період

Вік, років

Деревостан в цілому

Відпад

Загальна продуктивність

Склад,

%

Густота, шт.

Висота, м

Діаметр, см

Запас,

м3

Кількість стовбурів

Запас,

мз

Густота, шт.

Запас,

мз

Поточний приріст, м3

Букові

Густі

10

95Бк

13410

5,0

2,7

71,6

4100

10,8

17510

82,4

0,6

5Ял

1870

3,7

2,5

3,9

390

0,7

2260

4,6

0,5

20

94Бк

9100

8,7

5,6

118,5

850

12,0

9950

1305

4,8

6Ял

1580

8,7

5,0

9,4

150

1,0

1730

10,4

0,6

Рідкі

10

70Бк

5330

5,1

2,8

23,8

2560

26,6

7890

50,4

0,8

30Ял

1300

4,0

3,1

8,2

610

3,1

1910

11,3

0,6

20

74Бк

2780

9,0

5,9

94,0

2100

31,0

4880

125,0

7,0

26Ял

420

8,6

5,0

19,3

560

9,0

980

28,3

1,7

Ялицеві

Густі

10

Яц73

5300

2,7

3,0

34,6

500

3,4

5800

38,0

0,2

Ялі 8

4200

2,5

1,8

8,4

1700

3,5

5900

11,9

0,5

Бк9

4400

2,6

1,3

4,4

400

0,4

4800

4,8

0,3

20

Яц77

3620

0,4

7,0

116,2

680

2,9

4300

119,1

8,1

Ял14

1740

5,9

5,4

20,2

1060

3,4

2800

23,6

1,2

Бк9

2240

6,3

4,1

13,2

660

3,3

2900

16,5

1,1

Ялицеві

Рідкі

10

Яц89

6100

2,7

3,0

41,2

1800

13,6

7900

54,8

1,0

Ял 9

2300

2,3

1,6

4,0

600

1,0

2900

5,0

1,7

Бк2

1300

2,6

1,0

1,2

420

0,3

1720

1,5

0,5

20

Яц89

5300

5,7

6,1

145,2

1840

12,3

7140

157,5

10,3

Ял 7

2200

3,6

4,5

12,2

1540

5,5

3740

17,7

1,3

Бк4

1200

6,0

3,6

6,2

640

4,3

1840

10,5

0,6

Ялинові

Густі

10

93Ял

6440

3,9

3,6

51,2

650

5,2

7090

56,4

2,0

7Бк

2760

2,8

2,6

4,0

300

0,4

3060

4,4

0,3

20

96Ял

5020

3,4

7,0

152,0

510

6,2

5530

158,2

10,1

4Бк

960

8,1

6,7

8,0

95

0,8

1055

8,8

0,4

Рідкі

10

94Ял

3220

4,3

4,1

25,8

1590

15,6

4810

41,4

3,1

6Бк

1210

2,2

2,0

1,8

620

0,8

1830

2,6

0,6

20

92Ял

2460

9,5

8,4

122,3

780

31,4

3240

153,7

11,2

8Бк

1180 .

4,2

4,1

31,0

150

0,4

1330

31,4

2,9

Своєчасність рубок догляду - поняття неоднозначне і потребує деякого пояснення. Виходячи з цільового призначення проміжного користування, вона повинна починатися дуже рано, коли насадження ще не ввійшли в так званий економічно сприятливий етап (ліквідна деревина ще відсутня, а збуту та переробки зеленої деревної маси не налагоджено). Отже, на ранній стадії, ще навіть до змикання, можна починати формувати цільовий породний склад.

Змикання й диференціація проходять одночасно і прослідкувати та регулювати ці процеси можна, якщо з самого початку звертати увагу на динаміку висот. В деяких країнах Заходу висота деревостанів вважається одним з регламентуючих показників. Існують певні інтервали висот (1,5-3 м, 3-10 м, 11-15 м), що тісно пов'язані з віком, складом лісу, типом грунту, типом лісу та іншими структурно-екологічними факторами. Види рубок догляду також пов'язані з інтервалами висот та повнотою насаджень: освітлення починаються в інтервалі висот 1,5 - 3 м, прочистки відповідно 3-10 м; прорідження - 11-15 м. Своєчасно регулювати й формувати всі оптимальні елементи насадження і є основним завданням лісівництва. Якщо вважати проміжне користування як систему цільових заходів, то воно найдоцільніше в період максимального росту й підсиленої диференціації.

В Карпатах останнім часом стало дискусійним питання: чи доцільні прохідні рубки? З лісівничих позицій тут все ясно. Кожне господарство може встигнути за 40 років сформувати насадження потрібного складу і будови. Там, де використовується підріст попередньої генерації, час активного господарювання в лісі може бути ще більш скороченим.

Якщо ж підходити з економічних міркувань, то середньо-інтенсивні прохідні рубки на положистих схилах можна проводити. Виборка запасу ще повинна бути більшою від поточного приросту по запасу, або становити 50-60%. Кожне прорідження чи прохідна рубка скорочує вік технічної стиглості деревини на 0,1 обороту головної рубки (С.Н. Сеннов, 1987).

При рубках догляду збільшується ефективна продуктивність.

На загальну продуктивність молодняків у всіх досліджуваних типах лісу інтенсивність рубки мало вплинула. В бучинах і яличинах при надмірному зрідженні спостерігалось навіть зниження продуктивності. Закономірних сталих зв'язків між розміром вирубаної маси і загальною продуктивністю не простежується (табл. 2). Зате між поточним приростом та інтенсивністю рубки існує тісний зв'язок. В розріджених насадженнях прирости по запасу, висоті, діаметру були значно вищими, ніж на незайманих ділянках. З цього можна зробити висновок, що найбільш надійною регламентуючою ознакою режиму проміжного користування є приріст.

Таблиця 2

Зміна продуктивності і приросту в 20-річних насадженнях під впливом рубок догляду (за 10-річний період спостережень на постійних пробних площах)

Таксаційні

показники

Бучина

Яличина

Сурамінь

Інтенсивність догляду, %

0

10

21

47

0

6

12

29

0

10

30

53

Густота висхідна

15,8

14,3

16,0

6,8

16,0

13,9

9,7

9,8

9,4

10,7

10,2

9,1

Через 10 р.

12,5

9,1

8,7

5,8

10,2

10,0

8,7

6,6

7,0

7,1

5,6

5,5

Висхідний запас, м3

89,5

90,9

65,5

58,7

57,0

50,8

50,0

29,8

5,0

61,4

56,8

59,0

Зрубано, м3

-

15,5

19,7

26,6

-

3,5

13,8

14,6

-

6,3

17,2

31,4

Запас через 10 років (зафіксовано)

126,9

127,9

110,4

93,3

170,3

159,2

163,4

82,5

125,8

152,0

122,1

137,7

Ефективна продуктивність, м3

126,9

143,4

130,1

119,9

170,3

162,2

177,5

97,1

125,8

158,3

139,3

169,1

Природний відпад, м3

30,6

28,1

29,9

1,7

16,4

5,5

2,3

1,2

10,5

3,3

2,5

1,7

Загальна продуктивність, м3

157,5

171,5

160,0

121,6

186,7

167,7

179,8

98,3

136,3

161,6

141,8

170,8

Поточний приріст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

по діаметру, см

0,27

0,42

0,36

0,43

0,22

0,35

0,38

0,33

0,37

0,58

0,47

0,47

висоті, см

21

60

57

58

30

37

39

36

60

75

87

102

запасу, м3

3,7

7,5

7,2

8,7

12,1

13,9

16,7

8,50

8,1

14,8

16,0

16,2

Список використаної літератури:

1. В.І. Гніденко Відновлення і формування лісу на вирубках / Ужгород: "Патент", 1997, - 123 с.

2. Лавриненко Д .Д. Створення лісових культур у дібровах України. К.: Урожай, 1970. С.177.

3. Ониськив Н.И., Гаврусевич А.А., Гниденко В.И. Особенности создания лесных культур в Украинских Карпатах. К., 1987. С.108.

4. Трибун П.А. та ін. Вирощування стійких дібров. Ужгород: Карпати, 1982. С.96.





Реферат на тему: Рубки догляду та формування лісу (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.