Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Розмноження великого соснового довгоносика в Карпатах (реферат)

За останній час в Карпатах спостерігається значне пошкодження хвойних культур шкідниками, особливо довгоносиками роду Hylobius. В Європі відомі чотири види довгоносиків цього роду. Н. abietis L., Н. pinastrі Gyll., Н. piceus Deg., Н. tranversovittatus L. Найбільш поширеним, а тому й найбільш небезпечним є великий сосновий довгоносик Hylobius abietis L. Він пошкоджує молоді насадження сосни, ялини, модрини, дугласії, значно рідше — листяні породи. Цей вид досить детально вивчений як шкідник культур хвойних порід в умовах рівнинних районів Європейської частини Росії, а як шкідник хвойних порід в умовах Карпат він майже не вивчений. Щоправда, ряд зарубіжних ентомологів провели значну роботу по вивченню цього шкідника, але їх дані не можна беззастережно переносити в гірські райони Карпат, оскільки тут інші природні умови. Для видів з широким ареалом необхідне їх екологічне вивчення в різних частинах ареалу і в різних умовах середовища.

Відомо, що великий сосновий довгоносик завдає шкоди молодим культурам хвойних порід лиш у фазі жука в період додаткового живлення, зв'язаного з дозріванням продуктів статевих органів. У цей час жуки об'їдають кору на стовбурцях. Після того самиці відкладають яєчка у свіжі пні, де проходить весь цикл розвитку аж до виходу з лялечок молодих жуків. Масово з'являються жуки в культурах у другій половині травня і в червні, але буває, що вони з'являються вдруге на протязі липня, серпня і навіть у вересні. В гірських районах, де спостерігається масове розмноження великого соснового довгоносика, слід рахуватися з тим, що жуки можуть появитися два рази за сезон: перший — наприкінці травня і в червні, другий — в липні, серпні і навіть у вересні.

Факт дворазової появи жуків за сезон пояснюють тим, що період відкладання яєчок розтягнутий і триває від травня до вересня. На початку періоду яйцекладки, який, триває близько 100 днів, самка відкладає по одному яєчку на день, в червні — більше, ніж по два, в липні в середньому — півтора, в серпні — приблизно стільки, як на початку яйцекладки, а у вересні лише незначна кількість самок відкладає яєчка. Одна самка відкладає 60—110 яєчок. Чимале значення для строків появи жуків має залежність тривалості розвитку личинок від температури середовища. Так, з яєчок, відкладених у травні—червні, при сприятливих кліматичних умовах молоде покоління жуків з'являється в серпні—вересні. В цей час вони живляться корою стовбурців молодих насаджень і завдають значної шкоди, після того йдуть на зимівлю і навесні дають початок новій генерації. Розвиток личинок в несприятливих кліматичних умовах часто затягується до наступної весни, і молоді жуки з'являються на початку літа, а при ще більш несприятливих кліматичних умовах розвиток триває два роки. Отже, залежно від умов середовища генерація великого соснового довгоносика може бути одно-, півтора- і дворічною.

В умовах Карпат великий сосновий довгоносик знаходить сприятливі умови для масового розмноження, бо на великих площах суцільних лісосік залишаються пні, де і проходить розвиток шкідника. Крім того, відкладання яєчок і повний цикл розвитку може проходити в купах свіжої кори, в місцях окорювання лісопродукції, призначеної для сплаву по річках. Наприклад, у Швеції, за даними державного лісового інституту в Стокгольмі, великий сосновий довгоносик сприятливі умови для розмноження і розвитку знаходить у купах свіжої кори після окорювання заготовленого лісу. Принаджувані запахом свіжоокореної деревини, самки масово відкладають яєчка у ці купи кори.

Знищення вогнищ масового розмноження великого соснового довгоносика в Карпатах має ряд труднощів. Спостереження за динамікою цього шкідника показують, що він масово з'являється в культурах на свіжих лісосіках. В минулому цього шкідника в Карпатах у великій кількості не спостерігалося, бо культури створювались на старих лісосіках, де пні вже втрачали значення як середовища для розвитку великого соснового довгоносика. Застосування фізико-механічних заходів для знищення шкідника в умовах Карпат економічно невигідне, а хімічні заходи боротьби себе виправдовують. Дуже перспективною для боротьби з великим сосновим довгоносиком є профілактична обробка садивного матеріалу. Вона полягає в замочуванні надземної частини посадкового матеріалу від вершини і по кореневу шийку в розчині отрутохімікату. Так, у Швеції з успіхом застосовують профілактичну обробку садивного матеріалу однопроцентним водним розчином гексахлорану або ДДТ, в Чехословаччині перед садінням занурюють надземну частину садивного матеріалу в суспензію комбінованого препарату, який має в собі 5-процентний ДДТ і 0,4-процентний гама ізомер гексахлорану. Д. Руднєв рекомендує замочувати сіянці перед садінням у 2-процентній емульсії ДДТ. Спосіб замочування в отрутохімікаті садивного матеріалу, крім зменшення затрат, зберігає корисну грунтову фауну. Поряд з тим особливу увагу слід приділити вивченню природних ворогів великого соснового довгоносика і зокрема його паразитів.





Реферат на тему: Розмноження великого соснового довгоносика в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.