Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Роль турунів у боротьбі з шкідниками у лісах Карпат (реферат)

Великі перспективи в системі комплексу заходів по захисту лісу мають біологічні методи боротьби з шкідниками.

Значну роль як ентомофаги, що стримують розмноження шкідників, мають види турунів Carabidae.

Велика прожерливість турунів, висока ступінь їх поліфагії та значна кількість їх видів і особин указують на значення хижих турунів у регуляції кількості шкідливих комах у лісах, в тому числі і карпатських.

Туруни, як і інші хижаки, на відміну від паразитів, розвиток яких проходить за рахунок однієї жертви, знищують жертв більше, ніж це потрібно для їх живлення.

Родина турунів — одна з найбільш поширених серед родин ряду твердокрилих. Всього їх відомо біля 20 000 видів. В одній тільки Закарпатській області у всіх вертикальних поясах є 370 видів.

У зв'язку з великою кількістю видів і масовістю особин вивчення турунів являє певний інтерес.

У низинних районах Карпат турунів дуже багато на оброблюваних ділянках, де серед інших комах вони становлять важливий комплекс біоценозів (представники родів Ophonus, Harpalus, Amara, Pterostichus, Zabrus, Brachynus та ін.).

Багато турунів у високогір'ї — на полонинах, де збереглись рідкі й ендемічні види (3 роди Carabus, Nebria, Trechus, Duvaliopsis, Dyvalius, Deltomerus, Pterostichus).

Особливо багато турунів у долинах рік: під колодами, камінням. Це Nebria, більшість Bembidion, деякі Dyschirius, Agonum.

Але найбільш сприятливі умови для турунів є в лісах, де багато озер, боліт, гірських потоків. Крони дерев захищають грунт від інсоляції та оберігають від висихання. Наявність підстилки сприяє збереженню вологості в грунті.

Типовими для фауни турунів гірських лісів є роди: Cychrus, Carabus, Calosoma, Leistus, Nebria, Notiophylus, Bembidion, Trechus, Pteroschichus, Abax, Molops, Agonum, Tachyta, Dromius.

Багато з них живуть під листям, підстилкою, під корою дерев. Серед турунів є дуже поширені і мало поширені види, є мешканці різних ландшафтів і різних типів грунтів, певної вологості.

Для більшості видів турунів характерний тісний зв'язок з поверхнею грунту і його верхнім шаром, де проходить все життя комах. Тільки небагато з них піднімається на рослини. У зв'язку з цим особливості грунту як екологічний фактор відіграють для більшості видів виключно важливу роль. З кам'янистими грунтами зв'язане життя Carabus coriaceus rugifer Кг. Є види, які пристосовані до піщаного, глинястого грунту, вапняків.

Розглядаючи фауну турунів верхнього і нижнього лісових поясів, можна відмітити, що в нижньому поясі родина турунів представлена більшою половиною видів.

Особливо характерні такі види для нижнього лісового поясу: Carabus coriacenus rugifer Kr., C. intricatus L., C. auroniteus escheri Pllrd. C. variolosus F., C. u 1 rich і Germ., Leistus tufomarginatus Dft., Notiophilus palust-ris Dft., N. rufipes Curt., Abax parallelus Dft., A. schiipe-li Pllrd., Molops piceus Pnz. Багато видів турунів проникає у хвойні ліси і деякі на полонини, наприклад, Leistus piceus Frol. Є й такі види, які не виходять за межі букового і буково-дубового лісу. Це — Carabus ullrichi Germ., С. intricatus L., Calosoma inquisitor L., C. sycophanta L.

У хвойних лісах зустрічаються й види мешканців субальпійського поясу — Cychrus earaboides L., Carabus linnei Pnz., C, yiolaceus Wolfi Dej., по берегах річок —

Bembidion, під листями, мохом — Pterostichus, Abax. Необхідно відмітити, що з рубкою лісів і обробітком грунту змінюються екологічні особливості лісу. При цьому спостерігається збіднення лісової фауни турунів. Отже, деякі більш ксерофільні форми з зони передгір'я проникають у ліси, наприклад, Ophonus diffinis Dej., Harpalus rufitarsis Dft., Amara tricuspidata Dej., A. communis Pnz., A. lucida Dft.

Вивчаючи трофічні зв'язки турунів, вчені з'ясували, що порівняно з нижчележачими поясами, в гірських лісах живуть, головним чином, хижі види. Для них характерна багатоїдність. До складу їхньої їжі входять молюски, личинки та імаго комах, дощові черв'яки. Живлення інших більш-менш спеціалізоване. Наприклад, види роду Cychrus живляться молюсками, що пошкоджують рослини і є проміжними господарями паразитичних червів.

Жуки дуже спритні, виходять на полювання вночі, хоча на полонинах їх можна часто зустріти і вдень. Особливо багато їх після дощу і на відкритих місцях, на узбіччі доріг.

Дуже ненажерливі жуки в період парування і яйцекладок. Жуки з роду Carabus за один раз з'їдають їжі, яка становить 75% ваги жука. За даними Крижановського (1962), імаго Calosoma sycophanta L. за літній період знищує 200—300 гусениць непарного шовкопряда, а його личинка за час розвитку знищує 40—50 гусениць і 15—20 лялечок. Імаго С. inquisitor L. знищує 80—120 гусениць і 15—20 лялечок.

Для вивчення Carabidae — перспективних винищувачів шкідників полів і лісів — були поставлені досліди в лабораторії і проведені спостереження в природі над деякими видами турунів: Calosoma inquisitor L., Carabus Zawadskyi Кг., C. yiolaceus L., C. ovsoletus Strm., C. cancellatus (ssp.), Pterostichus vulgaris L. і інші. Виявилось, що найбільш активними винищувачами шкідників лісу є види роду Carabus. Вони охоче з'їдали гусениць білана жилкуватого, кільчастого шовкопряда, білого американського метелика, личинок травневого хруща, пильщиків, колорадського жука та його личинок. Наприклад, за 20 днів Carabus cancellatus знищив 12 гусениць білана жилкуватого, 8 гусениць кільчастого шовкопряда, 7 пильщиків імаго, 3 личинки травневого хруща, 10 личинок колорадського жука.

Такими ж активними винищувачами шкідливих комах є й інші види Carabus: С. violaceus L., С. obsoletus Strm., С. glabratus Pk. та різні види Carabidae.

Необхідно також сказати про роль турунів як санітарів у винищуванні мертвих полівок. Личинки деяких турунів живляться гниючими рослинними рештками, беруть участь у процесі грунтотворення.

Виключно велика роль красотілів роду Calosoma у регулюванні чисельності таких небезпечних шкідників лісу, як непарного шовкопряда, золотогузки, дубової листовійки та ін.

В буково-дубових лісах Карпат, переважно на розріджених ділянках, зустрічаються два види красотілів — великий синій Calosoma sycophanta L. з мідно-зеленими надкрилами і менший, С. inquisitor L. однокольоровий, бронзовий або темно-синій.

До корисних слід також віднести багато видів з родів Pterostichus, Lebia, Dromius, Tachyta і ін., але їх біологія ще недостатньо вивчена.

Наявність турунів у лісах — гарантія від небезпечних шкідників. Їх треба вивчати й охороняти, особливу звертати увагу при проведенні хімічних заходів боротьби.





Реферат на тему: Роль турунів у боротьбі з шкідниками у лісах Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.