Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Родини ткачикові (Ploceidae), вівсянкові (Emberizidae), жайворонкові (Alaudidae) ряду горобині (Passeres) птахів Заходу України (реферат)

ТКАЧИКОВІ − PLOCEIDAE. У західних областях УРСР представлені двома видами, що є фоновими в усі пори року.

Горобець польовий − Passer montanus montanus L. Зареєстрований в усіх обстежених пунктах Поділля і Прикарпаття. Звичайний осілий, а в деяких місцях досить численний вид пернатих. Постійні місця гніздування − долини рік Дністра, Смотрича, Жванчика, Ничлави, Серету, Стрипи, Гнилої і Золотої Липи, Пруту (нижче Чернівців), Горині, Случа, де ростуть серед луків і вздовж рік численні верби, тополі, осики, в дуплах яких вони влаштовують гнізда. Гніздиться на деревах лісових галявин, в алеях, вздовж доріг, у старих садах, на околицях сіл і невеликих міст. Коло с. Борсуків Тернопільської області гніздиться в крутих лісових берегах поблизу озер, де живуть берегові ластівки. Аналогічна картина спостерігається поблизу оз. Наварії, смт. Івано-Франкове і сіл Синякова, Колків. Починаючи з кінця березня − першої декади квітня, ці птахи приступають до гніздування. Протягом теплого періоду року буває до трьох кладок по 4 − 8 яєць. Навесні живляться комахами. Наприклад, у травні 1955 р. в околицях м. Кременця вони масово поїдали хрущів. У шлунках окремих птахів було по 3 хрущі і залишки інших комах. У липні − серпні 1956 р., за свідченням І. В. Марисової, вміст шлунків складався із зерен пшениці, гречки, насіння дикорослих рослин, нечисленних залишків комах. Взимку живляться виключно рослинною їжею, збираючись на токах, тваринницьких фермах. Тисячні зграї цих птахів ми бачили в грудні 1962 р. у селах Василівці, Ожеві, Сокирянах Чернівецької області. Отже, у західних районах УРСР можна спостерігати сезонність аспектів живлення польового горобця. Відповідно до цього слід розглядати практичне значення цього виду.

Горобець хатній − Passer domesticus domesticus L. Найбільш масовий, фоновий вид пернатих на заході УРСР протягом усього року. Найтиповіший представник окультуреного ландшафту і населених пунктів. Гніздовий період звичайно починається у кінці березня, інколи і раніше, як це спостерігалось у Львові ранньої весни 1949 − 1958, 1959, 1964, 1968 рр. Протягом вегетаційного періоду буває до трьох кладок по 8 − 9 яєць. Живлення мішане. Восени і взимку переважають рослинні корми, навесні − тваринні, влітку ягоди, зерно, комахи.

ВІВСЯНКОВІ − EMBERIZIDAE. На обстеженій території України є шість видів: просянка, звичайна, садова, гірська і очеретяні вівсянки, пуночка, з яких фоновим є .вівсянка звичайна.

Вівсянка звичайна − Emberiza citrinella citrinella L. Звичайний і фоновий вид пернатих обстеженої території України. Спостерігається протягом усього року, але не виключено, що гніздові птахи взимку мігрують у південно-західному напрямі, а північні популяції в грудні − лютому проживають на Волино-Поділлі, Прикарпатті і Закарпатті. Характерні місця заселення − лісові галявини, молоді чагарникові насадження, сади, луки, уренні гаї, що складаються з осики, тополі, верби, вільхи, терна, шипшини (рис. 17, нижня крива). За нашими спостереженнями у Пнівнівському лісництві, що проводились у 1967 − 1968 рр., чисельність вівсянок помітно коливається за місяцями, різко зростаючи у вересні − жовтні. Не боїться населених пунктів. Дуже звичайний у селищах сільського типу. На початку травня в гніздах з'являються перші яйця. Гніздо вівсянки з 5 яйцями виявлене 30. V 1958 р., 20. V 1969 р. у Пнівнівському лісництві на Волині, коло с. Лішні Тернопільської області, а 21. VII 1962 р. (друга кладка) в урочищі Гниле Озеро у м. Кременці. Гнізда влаштовує в траві, рідше − в кущах. Звичайно буває дві кладки. Живиться насінням дикорослих трав'янистих рослин, навесні − комахами.

Рис. Облік чисельності звичайної вівсянки в 1967 − 1968 рр. на трьох двокілометрових маршрутах у Пнівнівському лісництві Волинської області.

ЖАЙВОРОНКОВІ − ALAUDIDAE. На заході України є чотири види: польовий, лісовий, чубатий і рогатий (рюм) жайворонки. Найчисленніший з них − польовий.

Жайворонок польовий − Alauda arvensis arvensis L. Фоновий представник весняно-літнього аспекту авіфауни заходу УРСР. У Карпатах трапляється на висоті 1500 − 1600 м над рівнем моря. Прилітає на початку березня. Наприклад, 18.11 1962 р. у центрі м. Кременця знайшли мертвого птаха, який замерз. Якщо весна рання, спів птахів чути вже у другій половині березня. Холодної і пізньої весни 1963 р. польові жайворонки почали співати після 10 квітня, а в 1969 р. − 30 березня (Камінь-Каширський район Волинської області). Найбільша скупченість жайворонків − на водорозділах річок, у районах великих масивів орних земель. Облік чисельності (рис. 18) здійснювався в 1967 − 1968 рр. у Пнівнівському лісництві Волинської області на луках біля р. Циру. Найбільшу кількість птахів зареєстровано в квітні і травні. Звичайні у передгірській зоні Українських Карпат. Восени їх можна бачити у вересні і навіть у жовтні. У с. Андруги Тернопільської області 12. IX 1960 р. ми виявили жайворонка з дуже ясним опіренням. Очевидно, ця особина належала до північної популяції, оскільки у північно-західних районах Поділля гніздяться польові жайворонки темного забарвлення[1]. На гніздування популяція відлітає на південь у кінці серпня. Особини ж цього виду, які трапляються пізніше, належать до північних популяцій. Жайворонок гніздиться на землі, звиває гніздо з сухої трави і кінського волосу і відкладає 4 − 5 яєць. Протягом теплого періоду року є дві кладки − в квітні та червні − липні. Живиться комахами, рідше − насінням дикорослих і культурних рослин.

Рис. Облік чисельності польового жайворонка в 1967 − 1968 рр. на трьох двокілометрових маршрутах у Пнівнівському лісництві Волинської області.

Жайворонок чубатий (посмітюха) − Galerida cristata tenuirostris Brehm. На обстеженій території є протягом усього року. Особливо численний взимку, коли зграйки по 10 − 15 особин трапляються у присілках і на автострадах. Чубатий жайворонок − один з фонових видів зимового аспекту місцевої авіфауни. Можливо, що на гніздування посмітюхи відлітають на південь у Молдавію, а в західних областях УРСР взимку селяться білоруські та прибалтійські популяції. Гніздовий період починається з середини квітня. У травні пташенята вже літають. У Закарпатті в червні починається друга кладка з 4 − 5 яєць. їжа мішана, взимку домінує рослинна.

Використана література:

1. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. Видавництво Львівського університету. 1973, 257ст.





Реферат на тему: Родини ткачикові (Ploceidae), вівсянкові (Emberizidae), жайворонкові (Alaudidae) ряду горобині (Passeres) птахів Заходу України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.