Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Родини шпакові (Sturnidae), іволгові (Oriolidae), в’юркові (Fringillidae) ряду горобині (Passeres) птахів Заходу України (реферат)

ШПАКОВІ − STURNIDAE. На обстеженій території України представлені одним видом, який є фоновим у весняно-літній період.

Шпак звичайний − Sturnus vulgaris vulgaris L. На основі наших двадцятирічних (1951 − 1971) спостережень весняний приліт припадає на кінець лютого − початок березня. І лише в дуже суворі зими, як, наприклад, 1962 − 1963 рр., ці птахи з'явились після 10 квітня. Охоче заселюють штучні гнізда, але значно частіше будують їх в дуплах верб, осик, вільх, дубів та інших дерев. Звичайно дерева, які шпаки використовують для гніздування, розташовані на узліссі, поблизу лісових галявин. У глибині лісу гніздяться зрідка. Влаштовують гнізда в старих лісових смугах, у дуплах дерев на узбіччі доріг, у міських парках, на бульварах. Кладка − з 5 − 6 яєць, які відкладають у кінці квітня або в першій половині травня[1]. Пташенята ростуть дуже швидко. У кінці липня трапляються великі зграї старих і молодих птахів. Особливо великі скупчення зареєстровано в кінці вересня перед відльотом, про що свідчить облік чисельності, проведенеий в 1967 − 1968 рр. на трьох постійних двокілометрових маршрутах у Пнівнівському лісництві (рис. 14). Перелітні зграї ночують у чагарниках і очереті, як це ми спостерігали поблизу сіл Березця, Підзвіринця Львівської області. У північних районах Тернопільської області, за свідченням І. В. Марисової (1957), у шлунках п'яти шпаків, здобутих у червні 1955 р., виявлено 27 хрущів, 41 гусеницю золотогузки, 4 коники, 3 клопи, 1 дощового черв'яка. За характером живлення шпак належить до дуже корисних пернатих.

ІВОЛГОВІ − ORIOLIDAE. На Поділлі, у Закарпатті, Прикарпатті і на Поліссі представлені одним видом, у літній період належать до фонових.

Іволга європейська − Oriolus oriolus oriolus L. На обстеженій території з'являється у першій декаді травня при температурі повітря вдень не нижче 20° С. У літній період у західних областях України досить численна. Улюблене місце заселення − рідкі деревні насадження паркового типу. Гнізда влаштовують на різних деревах,, які ростуть над самою водою (р. Лютьма Кременецького району Тернопільської області, р. Верещиця Городоцького району Львівської області, р. Цир Камінь-Каширського району Волинської області). Обережний птах, але часто влаштовує гнізда поблизу людського житла (міста Калуш, Кременець, Заліщики, села Ясенівка, Лашківка, Шепетин). Кладки − з 4 − 5 яєць. У кінці серпня залишають гніздові території.

Рис. Облік чисельності звичайного шпака у 1967 − 1968 рр. на трьох двокілометрових маршрутах у Пнівнівському лісництві Волинської області.

У шлунках трьох іволг, здобутих влітку 1956 р., виявлено 2 довгоносики, 2 листоїди, 51 гусеницю, 2 павуки, 3 коники, 4 попелиці. Такі ж результати аналізу були і у іволг на Прикарпатті. Отже, іволга корисний птах.

В'ЮРКОВІ − FRINGILLIDAE. У межах вивченого нами регіону досить численна родина, представлена 10 видами, з яких домінуючими є: костогриз європейський, зеленяк європейський, щиглик звичайний, чиж, снігур східноєвропейський, зяблик європейський. Крім того, трапляються коноплянка, канареєчний в'юрок, звичайна чечевиця, шишкар ялиновий.

Костогриз європейський − Coccothraustes coccothraustes coccothraustes L. Гніздовий вид, однак кожну зиму ми реєстрували цих птахів на околицях міст Львова (Погулянка, Новий Львів), Івано-Франківська, Тернополя, Кам'янця-Подільського, Кременця, Бродів. Інколи зимою збираються у великі зграї, кочують по міських парках і об'їдають плоди дикого винограду на фасадах будинків. Холодної зими 1962 − 1963 рр. спостерігались у зграйках снігурів, що поїдали насіння летучки кленів у парку м. Кременця, на автостраді між містами Дубном і Бродами. Гніздовий період на Поділлі і Прикарпатті починається в останніх числах квітня. Частина популяції має дві кладки по 4 − 6 яєць. У вересні − жовтні 1962 р. на схилах Данилової гори коло с. Стіжок Тернопільської області костогризи общипували насіння клена і ясена.

Зеленяк європейський − Chloris chloris chloris L. Гніздовий вид, хоча зимою зрідка трапляється у південних районах Поділля і на Буковині. У березні ці птахи повертаються в місця своїх гніздувань, а в квітні вони є численними компонентами Подільської фауни. В квітні 1960 р. коло с. Висічки Тернопільської області ми спостерігали яскраво забарвлених співаючих самців, що свідчило про початок шлюбного періоду. Гнізда влаштовують на деревах у рідких лісах, парках і скверах. Гніздо з 5 яйцями знайдено 2. VI 1959 р. коло с. Лішні Тернопільської області. За весняно-літній період у подільсько-прикарпатських зеленяків буває два виводки по 4 − 5 пташенят у кожному.

Щиглик звичайний − Carduelis carduelis carduelis L. Масовий представник західноукраїнської авіфауни всіх сезонів року. Гніздовий період починається у кінці квітня. Гнізда влаштовують лише самки, розташовуючи їх на деревах або кущах. У кладці 4 − 5 яєць. Протягом літа буває дві кладки. Друга кладка − в кінці червня. У парку Кременецького педагогічного інституту 22. V 1958 р. знайдено гніздо щиглика з 5 яйцями. У весняно-літній період заселює листяні та мішані ліси. Восени і взимку збирається у великі зграї, які кочують по полях і луках, де залишилися зарості бур'янів, насінням яких живляться ці птахи.

Чиж − Spinus spinus L. Масовий осілий вид західних районів України. У весняно-літній період чижі тримаються хвойних і мішаних лісів, влаштовуючи гнізда на смереках. Восени і взимку збираються у великі зграї, які кочують по рівнинах лісів, що видно з графіка (рис. ) обліку чисельності, проведеного в 1967 − 1968 рр. у Пнівнівському лісництві. Цей же рисунок показує біотопний зв'язок чижів з ольсами і луками (нижня крива). Живе переважно у вільшаниках, живлячись плодами цього дерева. Зимові кочівлі закінчуються на початку березня. З квітня птахи розмножуються.

Канареєчний в'юрок − Serinus canaria serinus L. Зазначений у всіх обстежених нами районах Волино-Поділля, Закарпаття і Прикарпаття. В Українських Карпатах піднімається річковими долинами до 1500 м над рівнем моря. Навесні прилітає у другій половині квітня, а на закарпатській рівнині ще раніше − в кінці березня. Гніздиться у садах, парках, листяних лісах. Кладки з 3 − 5 яєць у квітні − червні. У квітні 1969 р. М. А. Воінственський здобув співаючого самця в Ново-Червищенському лісництві Камінь-Каширського лісгоспзагу Волинської області. У літній період співучі самці нами зареєстровані в багатьох містах і селах. Синантропний вид.

Снігур східноєвропейський − Pyrrhula pyrrhula pyrrhula L. На Волино-Поділлі, Прикарпатті і Закарпатті спостерігається з початку листопада до березня включно. Чисельність його відносно стабільна. У гірських районах Українських Карпат трапляється постійно і гніздиться. У наших зборах є снігури, здобуті в Карпатах 25. V 1960 р. і 26 − 28. V 1962 р. Взимку тримається зграями коло деревних насаджень поблизу міст. Живиться бруньками і насінням клена, граба, ясена, ягодами горобини, дикого винограду.

Рис. Облік чисельності чижа в 1967 − 1968 рр. на трьох двокілометрових маршрутах у Пнівнівському лісництві Волинської області.

Зяблик європейський − Fringilla coelebs coelebs L. Домінуючий вид весняного аспекту західноукраїнської авіфауни. У липні кількість зябликів помітно зменшується, що бачимо з обліку чисельності, проведеного в 1967 − 1968 рр. на трьох постійних маршрутах у Пнівнівському лісництві (рис. 16). Максимальна кількість птахів у лісових біотопах зареєстрована в кінці квітня − першій декаді травня. У вересні на обстеженій території трапляється рідко. Однак 29. X 1961 р. у лісі коло с. Лішні Тернопільської області здобуто 2 зябликів оригінального ясного забарвлення. Очевидно це були птахи, які прилетіли з півночі. У зимові місяці ми їх не бачили. Коли весна тепла, перших співучих особин чути на початку березня. Таке явище спостерігалось 5 − 7. III 1959 р., 7 − 8. VIII 1960 р., 20. III 1968 р. в околицях міст Львова і Кременця. Середня багаторічна дата прильоту − 21 березня (Львів). Холодної зими 1962 − 1963 рр. перші співи у Львові зареєстровані в першій декаді квітня. Тієї весни зябликів було менше ніж звичайно. Період розмноження починається у другій половині квітня. Повні кладки − з 4 − 5 яєць, у північних районах Тернопільської, Волинської областях трапляються з 5 по 27 травня. В околицях м. Кременця 5. V 1957 р. знайдено гніздо з 4 яйцями, а 27. V 1957 р. з 5. Коло с. Олексіївки Волинської області 9. V 1968 р. − у кладці 5 яєць. Гнізда зяблик будує дуже старанно, розміщуючи їх серед гілок берез, грабів, буків, дубів. На Волинському Поліссі найчастіше звиває гнізда на молодих соснах. Фоновий гніздовий птах міських парків Волинського Полісся, Прикарпаття і Закарпаття, адаптується у напрямі синантропного способу життя (Татаринов, Охримчук, 1969).

Рис. Облік чисельності зяблика в 1967 − 1968 рр. на трьох двокілометрових маршрутах у Пнівнівському лісництві Волинської області.

І. В. Марисова (1957) у шлунках чотирьох зябликів, взятих з великої серії, виявила 7 жуків (з них 5 довгоносиків) 1 жужелицю, 1 пластинчастовусого, 39 двокрилих, 3 клопів, 6 гусениць золотогуза і насіння трав'янистих рослин. Склад їжі свідчить про користь зябликів у сільському і лісовому господарствах.

В'юрок − Fringilla montifringilla L. Трапляється на прольоті. О. М. Клітін (1969) повідомляє, що навесні поблизу Садгори Чернівецької області спостерігав зграї в'юрків, що складалися з 50 − 60 птахів. Птахи поїдали букові і грабові горішки. Поодиноких особин ми спостерігали 8. XI 1968 р. на околиці с. Олексіївни Волинської області.

Використана література:

1. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. Видавництво Львівського університету. 1973, 257ст.





Реферат на тему: Родини шпакові (Sturnidae), іволгові (Oriolidae), в’юркові (Fringillidae) ряду горобині (Passeres) птахів Заходу України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.