Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Родини плискові (Motacillidae), пищухові (Certhiidae), повзикові (Sittidae) ряду горобині (Passeres) птахів Заходу України (реферат)

ПЛИСКОВІ − MOTACILLIDAE. У західній частині України є сім видів: плиски біла, жовта, гірська; щеврики польовий, лучний, лісовий та гірський.

Плиска біла − Motacilla alba alba L. Численний вид весняно-літньої орнітофауни західних областей України. З'являється навесні в кінці березня, а інколи і раніше. Наприклад, в м. Камінь-Каширському Волинської області цих птахів бачили 21. III 1967 р., 26. III 1968 р., 26. III 1969 р. Заселюють населені пункти, особливо поблизу тваринницьких ферм, і є характерним компонентом окультуреного ландшафту. Гнізда знаходили на початку травня − по липень включно. У кладці 4 − 6 яєць. О. М. Клітін (1959) зареєстрував на Буковині 13 яєць. 16 − 17 травня з'являються пташенята. Друга кладка − в кінці червня або на початку липня, хоча не всі птахи «вкладаються» в ці строки. У долині р.Ікви, поблизу сіл Дунаева, Білокриниці, Андруг, Сапанова Тернопільської області, нам доводилося бачити у вересні молодих птахів, які відрізнялися від дорослих тьм'яним опіренням. Живляться комахами, а також дрібними молюсками, ракоподібними та іншими безхребетними.

Плиска гірська − Motacilla сіпегеа сіпегеа Tunst. Масовий вид літньої авіфауни Українських Карпат. Спостерігається до верхньої межі деревної рослинності (1800 м над рівнем моря). Весняна поява в с. Квасах Закарпатської області зареєстрована в першій половині квітня. Поступово, слідом за зникаючим сніговим покривом, з річкових долин Білої і Чорної Тиси, Боржави, Латориці, Пруту, Черемошу піднімаються вверх, тримаючись гірських потічків і ручаїв. Біотопічна прив'язаність до води виявляється більш різко, ніж у інших видів роду Motacilla. Восени вертикальне переміщення відбувається у зворотному напрямку і розпочинається у жовтні. Теплої осені, як це було, наприклад, у 1968 р., деякі особини зареєстровані поблизу полонини Брескул (Закарпаття) 27. X 1968 р. Гніздяться біля ручаїв, влаштовуючи гнізда в коріннях, підмитих водою. У повній кладці 4 − 6 яєць, з яких у червні − липні вилуплюються пташенята. Живляться комахами, приносячи користь лісовому господарству.

Плиска жовта − Motacilla flava flava L.[1]. Відзначена там, де є водойми, зволожені луки або болота. Навесні в околицях м. Кременця їх проліт зареєстрували 22. III 1955 р., 13. IV 1956 р., 2. IV 1957 р., 13. IV 1958 р., 19. IV 1959 р., 18. IV 1960 р., а на Волинському Поліссі − на початку квітня. Максимальної чисельності досягають на початку травня (спостереження в 1967 − 1968 рр. у Пнівнівському лісництві Волинської області). Відлітають на південь дещо раніше, ніж особини попереднього виду (звичайно на початку вересня). На Прикарпатті ці птахи є влітку на ріках Сереті, Пруту, Черемоші. Гнізда дуже численні в долинах рік Вілії, Циру, Горині. Коло с. Борщівки Тернопільської області 21. V 1957 р. на зволожених луках знайдено гніздо з 5 яйцями. У тій же місцевості 1.VI 1957 р. та 1.VI 1959 р. виявлено кілька гнізд з 5 − 7 яйцями. У 1962 р. гнізда з насидженими яйцями зареєстровано 18 червня. Поблизу с. Олексіївки Волинської області гніздо з 5 яйцями знайдено 14. V 1970 р. Отже, гніздування розтягнуто від другої половини травня до другої половини червня. Живляться комахами, різними дрібними безхребетними.

Щеврик лісовий − Anthus trivialis trivialis L. З представників роду Anthus цей вид на заході УРСР найчисленніший. Зареєстрований в усіх лісових масивах. В Українських Карпатах сягає верхньої межі криволісся. Навесні на Волинь прилітає 4. IV 1967 р., 18. IV 1968 р., 30. III 1969 р. Осінній відліт − у кінці вересня − жовтні. Спів самців у Карпатах чути з квітня по липень. Улюблена стадія − узлісся і галявини серед широколистого або мішаного лісу. Гніздовий період припадає на травень − червень. В околицях м. Кременця 17. V 1957 р. поблизу с. Олексіївки Волинської області 9. V 1968 р. знайдено гнізда з 5 і 6 яйцями, а 26. IV і 14. V 1970 р. − з 4. Друга кладка − в кінці червня. Гнізда в'ють з сухої трави на землі. Живиться різноманітними комахами і дрібними безхребетними. У шлунку двох птахів, здобутих біля м. Кременця 13. VI 1956 р. було 9 жуків (в тому числі 2 листоїди, 1 златка, 2 жужелиці, 3 довгоносики), 27 мурашок, 2 гусениці. Винищуючи шкідливих комах, щеврик приносить користь лісовому господарству.

Щеврик гірський − Anthus spinoletta spinoletta L. Найчисленніший фоновий вид весняно-літньої авіфауни субальпіки Українських Карпат. Заселює високогірські луки − полонини, маючи обмежене вертикальне поширення 1000 − 2000 м над рівнем моря. Навесні ці птахи прилітають у кінці березня (Бескиди) − на початку квітня (Чорногори), відлітають у кінці вересня. Гнізда в'ють з трави на землі, рідше − між коренями зеленої вільхи або гірської сосни. На полонинах Квасівський Менчул і Пожижевська протягом десятиріччя (1956 − 1966 рр.) ми спостерігали за гніздуванням цих птахів. Встановлено, що повна кладка − 4 − 5 яєць. Протягом літа буває дві кладки: перша − в травні, друга − в червні − липні. Ф. Й. Страутман (1963) вважає, що у щевриків − лісового та гірського − спостерігається явище екологічного вікаріата. Один вид заміщає інший. Такого явища ми не констатуємо. Наприклад, під полониною Брескул (Чорногори) у травні 1961 − 1964 рр., під полониною Туркуль у липні 1972 р. траплялися і гірський, і лісовий щеврики. Однак у них була чітко виявлена біотопічна розмежованість: перший гніздився на полонині вище верхньої межі лісу, другий − на лісових галявинах, вирубках, на узліссі у межах лісового поясу. Навесні гірський щеврик живиться насінням смереки та гірської сосни, яке збирає на снігу.

ПИЩУХОВІ − CERTHIIDAE. На обстеженій території УРСР є два види − пищухи короткопала і звичайна. Остання − типовий компонент місцевої авіфауни.

Пищуха звичайна (підкоришник) − Certhia familiaris familiaris L. Трапляється протягом усього року, заселює різні типи лісу. Частіше можна бачити у хвойно-широколистих масивах. Взимку її помітити легше, ніж влітку. За нашими спостереженнями, цей вид найбільш консервативний щодо осілості. Взимку пищуху можна побачити в зграйках різних синиць. Гнізда влаштовує в розщілинах різних дерев на висоті 3 − 4 м від землі (спостереження у Кременецькому районі Тернопільської області, Камінь-Каширському районі Волинської області). Гніздування розпочинається у перших числах квітня. 11. IV 1950 р. у лісовому масиві Погулянка на східній околиці м. Львова пищухи почали будувати гніздо у тріщині бука. 27. IV 1950 р. в ньому з'явилось перше яйце. 14. V 1950 р. у Винниківському лісі, 17. V 1950 р. на Погулянці виявлені кладки з 4 і 6 яйцями. 22. IV 1952 р. на Личаківському кладовищі Львова зареєстровано гніздо пищуха у дуплі липи з 2 яйцями. 27. V 1952 р. у с. Ралівці Самбірського району знайдена кладка з 6 насидженими яйцями. 28. V 1954 р. у с. Роздолі Львівської області у дуплі бука було 7 пташенят. 11. V 1956 р. кладка з 4 яєць виявлена у дуплі дуба поблизу с. Синякового Тернопільської області. 3. IV 1957 р. у старому парку Кременецького педагогічного інституту до спорудження гнізд приступили дві пари пищух. Ця робота була закінчена 20 квітня і в одному з гнізд з'явилося перше яйце. Отже, гніздо будували протягом 17 днів. Кладка яєць розтягнута. Свіжі яйця в м. Кременці знаходили 18 травня. У кладці 7 − 8 яєць. У с. Ворохті пізня кладка з 5 яєць виявлена 3. VII 1957 р., а в околицях Львова − 17. V 1965 р., пташенята в «колодках» − 9. VI 1966 р. Живиться комахами, насінням, дуже корисний вид.

ПОВЗИКОВІ − SITTIDAE. На заході УРСР є один вид − повзик звичайний, типовий лісовий птах.

Повзик звичайний − Sitta europaea L.[2] Звичайний осілий вид, трапляється протягом усього року. Типовий дендробіонт, житель мішаних та широколистих лісів. Крім природних лісових масивів, звичайний у великих міських парках, садах. Гніздовий період починається у кінці березня. Гнізда бувають у природних дуплах, у щілинах стовбурів або порожнинах, видовбаних дятлами. Зовнішній отвір дупла обмазаний глиною. У північних районах Поділля (Тернопільська область) повні кладки знаходили у другій половині квітня. Наприклад, 20. IV 1957 р. в парку колишнього Кременецького педагогічного інституту в дуплі дуба на висоті 11 м від землі виявлено гніздо повзика з 10 насидженими яйцями. 24. III. 1959 р. у дуплі дуба в урочищі Калинівка (м. Кременець) зареєстровано кладку з 3 яєць: 7. V 1966 р. поблизу с. Олексіївни Волинської області знайдено гніздо з 9 яйцями; 25. IV, 1. V та 3. V 1968 р. в околицях м. Львова та поблизу с. Болехова Івано-Франківської області виявлено кладки повзика з 6 − 8 та 7 яйцями. 16. IV 1970 р. на Личаківському кладовищі у Львові знайдено гніздо з 3 яйцями. Молодих птахів ми бачили в кінці травня. Деякі пари мають по дві кладки.

Живиться тваринною їжею. У шлунках чотирьох здобутих у червні 1956 р. в околицях м. Кременця птахів виявлено 7 довгоносиків, 1 жужелицю, 12 клопів родини Pentatomidae, залишки 3 личинок різних жуків (Марисова, 1957). Взимку живиться насінням. Повзик корисний у лісовому господарстві.

Використана література:

1. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. Видавництво Львівського університету. 1973, 257ст.





Реферат на тему: Родини плискові (Motacillidae), пищухові (Certhiidae), повзикові (Sittidae) ряду горобині (Passeres) птахів Заходу України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.