Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Ряд голінасті (Gressores) птахів Заходу України (реферат)

Лелека білий − Ciconia ciconia ciconia L. Звичайний (фоновий) гніздовий синантропний вид західних областей УРСР. Тісно пов'язаний з селищами сільського типу. Строки весняного прильоту регулюють погодні умови. Звичайний в останній декаді березня. Приліт у Кременецькому районі Тернопільської області зареєстровано 2. IV 1955 р, 25. III 1956 р., 27. III 1957 р., 2. IV 1958 р., 30. III 1959 р., 29. III 1960 р. (середня дата прильоту за шість років − 29 березня); у Камінь-Каширському районі Волинської області − 30. III 1967 р., 26. III 1968 р., 5 − 8. IV 1969 р. Долинами рік Стрия, Дністра, Лімниці, Пруту, Ужа, Латориці, Тиси проникають у Карпати до 800 м над рівнем моря. Найбільш велике відоме нам скупчення цих птахів на Прикарпатті було в селах Кореличах, Дусанові на межі Перемишлянського і Рогатинського районів Львівської та Івано-Франківської областей. До 1965 р. у с. Кореличах гніздо білого лелеки було майже в кожному дворі. У 1972 р. кількість зменшилася тут на дві третини. В кінці квітня птахи ремонтують свої гнізда, а самки відкладають перші яйця. У повній кладці налічується 3 − 4 яйця. У кінці травня з'являються пташенята, які перебувають у гнізді до двох місяців. На початку серпня вони починають самостійне життя. На Волино-Поділлі в останній декаді серпня лелеки проводять «тренувальні польоти», готуючи пташенят до далеких подорожей. У Закарпатті в с. Перечині 8. VIII 1947 р. Л. О. Портенко (1950) спостерігав зграю, в якій було 30 птахів. У вересні зграї годинами ширяють у повітрі. Ранком десятки, іноді сотні лелек (с. Нижнів Івано-Франківської області) виходять на оброблювані землі і йдуть за тракторними плугами, винищуючи комах, личинки, звичайних полівок, жаб. У другій половині вересня − на початку жовтня залишають гніздові ділянки.

Живляться різними тваринами. Навесні і влітку, годуючи пташенят, їдять різних земноводних (кумок, тритонів тощо), вужів, ящірок, веретінниць, великих жуків, зрідка рибу. Ми встановили, що лелеки полюють за водяними полівками і молодими ондатрами, годуючи ними своїх пташенят. Це корисні птахи, вони знищують шкідників сільського і лісового господарства.

Лелека чорний − Ciconia nigra L. Гніздиться у Карпатах і на Волинському Поліссі. На Прикарпатті трапляється у глухих лісових районах. У 1947 − 1951 рр. цих птахів бачили на ставах с. Чернівки Садгорського району, на заплавній луці р. Серету коло с. Лопушно-Вижницького району, на р. Малому Сереті околицях сіл Гільчі та Калинівки. Місцеве населення свідчить, що чорні лелеки гніздяться у старому дубовому лісі коло Дністра поблизу с. Рухотина Хотинського району Чернівецької області. У червні 1956 р. ми бачили цих птахів в околицях м. Сколе на р. Опорі, в с. Дубині Сколівського району (23. VII 1950 р.) і на ставах рибгоспу Держево (30. III 1950 р.). На півночі Поділля 29. VI 1956 р. у долині р. Ікви Кременецького району Тернопільської області здобуто молодого птаха; у серпні 1966 р. − в урочищі Піпло Березнівського району Ровенської області, а у червні − липні 1972 р. − поблизу с. Пасіки Свалявського району на Закарпатті. Цей птах з'являється на початку квітня. Гнізда влаштовує на високих деревах у старих лісових масивах Карпат і Волино-Поділля. Одне гніздо чорного лелеки знайдено на буці в Калинівському грабо-буковому лісі Хотинського району Чернівецької області. У фондах кафедри зоології Кременецького (тепер Тернопільського) педагогічного інституту є екземпляр молодого лелеки, здобутого в липні 1959 р. у Шумському районі Тернопільської області. У його шлунку виявлено залишки чотирьох трав'яних жаб, одна озерна жаба, залишки ящірок і два жуки-плавунці.

Чапля сіра − Ardea сіпегеа cinerea L. Трапляється в усіх обстежених нами рівнинних районах західних областей України. Птах гніздовий, заселює водно-берегові біотопи і влаштовує гнізда на деревах у лісі, іноді на значній відстані від водойм, рідше − в очереті. У Карпати проникає долинами рік. Звичайно прилітає у третій декаді березня (оз. Тур, 24 − 31 березня). На дністровській стариці Охаба ми знаходили гнізда з яйцями на початку червня 1952 р. У багатьох гніздах вже були пташенята. У с. Борщівці Тернопільської області 23. V 1961 р. у гнізді сірої чаплі виявлено 3 свіжих яйця. У червні 1972 р. кладки цих птахів знайдені на водоймах с. Юхимівки Хмельницької області. У кладці не більше 5 голубуватих яєць. У 1967 р. колонії сірих чапель збереглись у мішаному лісі в с. Вілії Тернопільської області, в якому раніше налічувалось 53 гнізда; у лісі на схилах гори − останця Бужа поблизу м. Кременця; у Шапорівському лісі коло м. Коломиї; у діброві с. Рухотина Чернівецької області; у діброві на р. Горині поблизу с. Висоцька Ровенської області.

Живляться дрібною рибою. У шлунках усіх 16 сірих чапель, яких здобуто в с. Вілії, виявлена риба. Сумарна вага мальків коропа досягала 350 г. У трьох шлунках знайдено сім гребенястих тритонів, личинку плавунця, двох реброплавів. У липні 1950 р. виявлено мертвих водяних полівок у гнізді сірої чаплі, яке було розташоване серед густих заростів очерету біля с. Нижньова Івано-Франківської області.

Чапля руда − Ardea purpurea purpurea L. Трапляється на деяких водоймах. За чисельністю поступається перед чаплею сірою. Гніздовий період такий самий, як і у попереднього виду. 23. X 1961 р. на водоймі в с. Борщівці в заростях очерету знайдено гніздо з 3 свіжими яйцями. Гніздиться на Тернопільському озері, де в червні 1966 р. виявлено кладки з 3 − 4 яєць. Живиться рибою, жабами, тритонами, водними безхребетними.

Чапля біла (велика)[1] − Egretta alba alba L. Рідкісний гніздовий птах. Зареєстрований 14 − 16. VI 1949 р. на озері поблизу с. Отеневичі і 28. VII 1960 р. на тому ж озері, в заплаві р. Лугу. У вересні 1949 р. білу чаплю ми неодноразово бачили на водоймі Риболівка в с. Підзвіринці Львівської області. У червні 1961 і 1962 рр. цей вид зареєстрований нами на озері в с. Борсуках Тернопільської області.

Бугайчик − Ixobrychus minutus minutus L. Звичайний гніздовий птах рік, ставів та озер на заході УРСР. У червні 1949 − 1953 рр. на р. Білосток Львівської області, а протягом 1960 − 1971 рр. на Тернопільському озері, дністровській стариці Охаба у с. Нижнів ми неодноразово знаходили гнізда цих чапель на вербових кущах, над самою водою. На водоймі с. Борщівки 27. V 1958 р. в гнізді виявлено одне яйце. Свої гнізда влаштовує з сухих стебел очерету, осоки, тонких гілок. Гнізда мають незугарний вигляд. Лоток гнізда не глибший 0,5 см. Іноді в ньому лежать три-чотири пухових пера. У кладці до 10 дрібних білих яєць. Висиджування продовжується до трьох тижнів. Молоді птахи приступають до самостійного способу життя у першій половині серпня. У кінці вересня відлітають на південь.

Бугай − Botaurus stellaris stellaris L. Виявлений на гніздів'ї у Закарпатті, Прикарпатті, на Поділлі, Волинському Поліссі. Весняний приліт на оз. Тур − 12 квітня. Кладки виявлено 23 квітня, відліт − у вересні. У Ратнівському районі Волинської області 11. VII 1959 р. здобуто молодого птаха. Вечірні перельоти бугаїв (2 − 5 особин) ми бачили у серпні 1972 р. на водоймах Волочиського району Хмельницької області, у верхів'ях Південного Бугу.

Фламінго − Phoenicopterus ruber roseus Pall. У 1937 р. 3. Годин відзначив їх для заходу України, стверджуючи, що ці птахи були здобуті 8 і 14. XI 1935 р. у селах Новому Селі і Розвадові Львівської області. Де зберігаються шкірки цих фламінго невідомо. У фондових колекціях Львівського державного природознавчого музею АН УРСР чучела і шкірки фламінго відсутні. Отже, даних про появу фламінго в західних областях України, крім публікації 3. Година (1937), не було. Тому, особливий інтерес викликає заліт фламінго в Тернопільську область. Самець фламінго був здобутий 3. XII 1960 р. на р. Стрипі (ліва притока Дністра) поблизу с. Денисова Козівського району Тернопільської області в 25 км на південний захід від м. Тернополя. Цьото птаха здобув вчитель. Одинокий фламінго брів мілководдям р. Стрипи в пошуках поживи. Судячи по опіренню, здобутий фламінго − статево незрілий самець віком близько двох років.

Грудень 1960 р. на заході УРСР відзначався високою температурою. Середня температура повітря вдень коливалась в межах 6 − 12°, на сонці вона іноді підвищувалась до 15°С. Можливо, тепла погода «звабила» зграю фламінго летіти не звичайним шляхом, а вздовж півдня України, і деякі з них випадково потрапили далеко на захід. Звичайно фламінго, що гніздяться на Каспії і озерах Казахстану, летять на зимівлю в низовини Нілу, в Єгипет. Не виключено, що зграя фламінго, від якої відбився здобутий екземпляр, летіла зимувати на південний захід у Туніс.

Використана література:

1. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. Видавництво Львівського університету. 1973, 257ст.





Реферат на тему: Ряд голінасті (Gressores) птахів Заходу України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.