Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Регуляція чисельності особин у ценопопуляціях. Екологічна ніша. Диференціація ніш (реферат)

Для домінантних ценопопуляцій із високою щільністю характерні два типи регуляції чисельності:

- смертність залежить від щільності;

- смертність не залежить від щільності.

У першому випадку на площі може зростати чітко визначена кількість дорослих особин: якщо є самосів, то він "чекає звільненого місця", а якщо до певного часу місце не звільняється, то самосів відмирає. Таке явище можна спостерігати, наприклад, у дубовому лісі. "Банк проростків" є резервом, який вступає в дію тільки при порушенні угруповання.

При регуляції чисельності другого типу кількість особин на одиницю площі майже не обмежена, а за рахунок пластичності рослини можуть зменшуватися у розмірах. Так, наприклад, у лободи (Chenopodium album L.) розмір рослин, в залежності від щільності, може зменшуватися у тисячу разів.

Для популяцій дводомних рослин важливою ознакою є статевий склад. Польський фітоценолог Й.Б.Фалінський (1980, цит. за: Б.М.Миркин, 1986) встановив, що у несприятливих умовах переважають чоловічі екземпляри тополі та верби, а у більш сприятливих - майже порівну, або переважають жіночі екземпляри.

Як відомо, у хвощів з однієї й тієї ж спори в залежності від умов, можуть розвиватися або чоловічі або жіночі особини.

Концепція екологічної ніші виникла у працях американських зоологів на початку XX століття. Це була спроба охарактеризувати роль виду в угрупованні, визначити зв'язки між популяціями, угрупованням та даною екосистемою.

Ж.Гріннел (Grinnell, 1917) ввів термін "ніша" для позначення найменшої одиниці поширення виду. С.Елтон (Elton, 1960) дав визначення ніші як місця даного організму в біотичному середовищі в аспекті його трофічних зв'язків та взаємодії з ворогами (цит. за: П.Джиллер, 1988).

Розробкою концепції екологічної ніші у фітоценології займались Е.Піанка (Pianka, 1981), Ю.Одум (1986), Г.Гаузе (Gause, 1934) , Р.Уіттекер (Whittaker, 1975), Р.Макінтош (Mcintosh, 1974), Т.О.Работнов (1972, 1974), Б.М.Міркін (1986), А.М.Гродзинський та ін.(1991). Екологічна ніша - це фундаментальне поняття сучасної екології, яке позначає місце популяції в угрупованні, сукупність умов, необхідних для її функціонування та відновлення (Гродзинский и др., 1991).

Як відомо, угруповання не є результатом коеволюції та взаємопристосування видів, як стверджували організмісти, тому що кожний з них має індивідуальні еколого-біологічні особливості та індивідуальну стратегію виживання. Всі види у фітоценозі розділені за багатьма градієнтами: просторовими, часовими, хімічними, фізичними та ін. Динаміка потреб видів-компонентів розвиненого фітоценозу у вологості та елементах мінерального живлення в значній мірі узгоджена. Результатом взаємовідносин рослин в угрупованні є диференціація ніш.

Диференціація ніш серед рослин відбувається за такими факторами:

- місце у просторі,

- відношення до світла (в угрупованнях рослини мають різну висоту, різне листорозміщення),

- глибина залягання кореневої системи,

- ритми цвітіння (у період цвітіння рослина потребує максимальної кількості ресурсів і розмикання піків максимальної потреби здатне у значній мірі знижувати конкуренцію в угрупованні),

- види запилювачів (якщо певну групу рослин запилюють одні і ті ж види комах, то зацвітання цих рослин буде неодночасним, щоб комахи встигли відвідати ті й інші рослини),

- потреба в елементах мінерального живлення (бобові створюють нерівномірний розподіл азоту в грунті, що сприяє плямистому розміщенню видів злаків, які мають різні потреби в азоті),

- різне відношення рослин до коливань клімату,

- взаємовідносини між рослинами,

- інші численні фактори.

Процес диференціації ніш відповідає трьом принципам Г.Гаузе (Gause, 1934, цит. за: Б.М.Миркин, Г.С.Розенберг, 1978):

1. Якщо два види у фітоценозі займають одну нішу, то один з них має зникнути.

2. Диференціація екологічних ніш знижує конкуренцію між видами.

3. В угрупованні існує система відносин диференційованих за нішами видових популяцій, причому процес посилення позитивних взаємодій відбувається швидше, ніж наростання конкуренції за умови середовища.

Диференціація ніш призводить до змін морфології, фізіології та феноритміки видів. Екологічні ніші можуть перекриватися, але їх центри завжди диференційовані. Р.Уіттекер називав цей процес пакуванням ніш.

Слідом за Ж.Хатчінсоном (Hutchinson, 1958, цит. за: П.Джиллер, 1988) у фітоценології розрізняють два стани видової ніші: фундаментальну та реалізовану. Фундаментальна ніша - це той фізичний простір, а також ті ресурси, які популяція може захопити при відсутності конкуренції, а реалізована ніша - це частина фундаментальної ніші, яка може бути зайнята при наявності конкуренції. Реалізована ніша менша, ніж фундаментальна, або ж вони близькі за розмірами. Різниця між об'ємами ніш цих двох типів є одним з параметрів при оцінці стратегії рослин.

У природі зустрічається багато прикладів різниці між фундаментальною та реалізованою нішами. Так, наприклад, за даними Т.О.Работнова, якщо декілька років вносити добрива на ділянку природної луки, то її видовий склад різко збідниться. З травостою випадуть види, які у природі властиві бідним грунтам (пахуча трава - Anthoxanthum odoratum L., трясучка середня - Briza media L. та ін.). Якщо ці види висіяти у чистому вигляді, то вони позитивно реагують на добрива. Справа в тому, що фундаментальна ніша пахучої трави та трясучки середньої включає багаті грунти, а реалізована - тільки бідні, там, де вони можуть краще реалізувати свої переваги по утилізації ресурсів при їх дефіциті в угрупованні.

У культурних рослин, якщо вони повторно здичавіли, реалізована ніша в природних угрупованнях близька до нуля. Є види рослин настільки сильні, що вони можуть утримувати весь об'єм фундаментальної ніші при будь-якому натиску з боку сусідів. Це рослини груп К (віоленти) та S (екотопічні патієнти. Є також види, які зовсім не здатні утримувати свою нішу при наявності інших претендентів на життєвий простір, і це види групи R (експлеренти).

Використана література:

1. Фельбаба-Клушина Л.М. Комендар В.І. Фітоценологія з основами синфітосозології.- Ужгород. 2001

2. Джиллер П. Структура сообществ и экологическая ниша. - М.: Мир, 1988. - 184 с.

3. Динамика ценопопуляций травянистых растений: Сб. научн. тр. / Редкол. К.А.Малиновский (отв. ред.) и др. - К.: Наук, думка, 1987. - 128 с.





Реферат на тему: Регуляція чисельності особин у ценопопуляціях. Екологічна ніша. Диференціація ніш (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.