Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Раритетна орнітофауна міст Харьків, Ужгород та Львів (реферат)

Зміст

1. Орнітофауна в Журавлівському гідропарку м. Харків.

2. Раритетна орнітофауна міста Ужгорода.

3. Гніздова орнітофауна міста Львова.

1. Орнітофауна в Журавлівському гідропарку м. Харків.

Особливістю Журавлівського гідропарку є мозаїчне розміщення окремих асоціацій - рослинних угрупувань сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), берези бородавчастої (Betula pendula Roth), гіркокаштану звичайного (Aesculus hippicastanum L), клену гостролистого (Acer platanoides L.)та інші.

В даному гідропарку визначено 37 деревинно-чагарникових видів рослин: 23 види представлені 10 деревами (9 екзотів), 13 видів чагарників (10 екзотів) і один вид інтродукованої ліани. Площа парку 189 гектарів. Він нараховував 37 видів та форм дерев і кущів. ТЛУ - С2-3.

Багаточислені види - Pinus sylvestris, Betula pendula, Salix alba L., Salix alba f. vitellina pendula, Tilia cordata Mill., Acer platanoides L., Aesculus hippicastanum L. Малочисельні – Picea abies L, Sorbus aucuparia L., Quercus rubra L. , Populus nigra L., Tilia platyphyllos Scop., Robinia pseudoacacia L., Gleditsia triacanthos L., Acer saccharinum L., Acer platanoides f. globosum, Fraxinus excelsior L. Серед чагарників - Thuja occidentalis L., Philadelphus coronarius L., Prunus divaricata Ledeb, Rosa canina L., Acer tataricum L., Parthenocissus quinquefolia (L).Planch., Syringa vulgaris L., Ligustrum vulgare, Symphoricarpus albus L. Види, які представлені декількома екземплярами - Picea pungens Engelm., Salix fragilis, Pyrus communis L., Malus niedzwetzkyana, Populus tremula L., Populus balsamifera L., Populus alba L. Серед чагарників зустрічаються одиничні екземпляри наступних видів: Ribes aureum Pursh., Spiraea vanhouttei L., Amorpha fruticosa, Elaeagnus angustifolia L., Lonicera tatarica L. До наших часів не збереглись насадження Larix decidua Mill., Quercus robur L. пірамідальної форми, Acer pseudoplatanus L.

В Журавлівському гідропарку на дослідних ділянках переважає IIa тип ландшафту і слабохвилястий рельєф. Стадія дигресії, яка найбільш характерна третя. Рекреаційне навантаження на парк, в середньому, по буденним дням складає 1,10 чол./дн./га, а по вихідним 1,35 чол./дн./га. Середня тривалість перебування одного відвідувача в парку на 1 га складає 2,08 год./дн. в буденні дні, а в вихідні 2,13 год./дн. Загальне навантаження на паркову зону 207,75 чол./дн. Екологічно допустима ємність паркової зони – 1512 чол./дн..

Відкриті простори – це специфічний тип біотопів. Вони представлені як природними, так антропогенними типами. Рослинність характеризується розвитком багатої степової та рудеральної (з перевагою нітрофільних рослин та неофітів) флори. Зустрічаються окремі дерева клена гостролистого, маслинки вузьколистої, а також зарості чагарників. Біотопи водно-болотних комплексів і заплави річки Харків представлено природними територіями з найбільшим видовим різноманіттям. Ці місця характеризуються зміною ділянок заплавної та лісової рослинності, що розвиваються на алювіальних ґрунтах. Берегові ділянки зайняті асоціаціями з домінуванням рогоза вузьколистого та очерету. Дерева представлені вербами. На піщаних берегах звичайні соснові бори. Поблизу досліджуваної території було створено на р. Харків водосховище, що значно збільшило кількість пролітних та гніздових птахів - представників водно-болотного комплексу.

У межах Журавлівського гідропарку м. Харкова виявлено 123 види птахів, що належать до 16 рядів та об'єднані у 37 родин. Абсолютними домінантами є гніздові птахи - 101 вид (82,79 %), 15 видів (12,30 %) зареєстровані у період осінніх чи весняних міграцій, 6 видів (4,90 %) прилітають на зимівлю, доповнюючи зимову орнітофауну, яка в цей період таким чином складає 41 вид (33,6 %). 60 % орнітофауни Журавлівського парку складають горобцеподібні, хоча за даними В.Г. Табачишина із співавторами та І.І. Рахімова цей показник може сягати понад 90% в урбанізованих ландшафтах.

Значне орніторізноманіття дослідженої території пов'язане з мозаїчністю біотопів гідропарку та сусідством з гідрологічним заказником «Салтівський», який є зручним місцем для зупинки мігруючих птахів, хоча в останні роки, страждає від антропогенного тиску з боку торгівельного комплексу «Барабашівський». Абсолютними домінантами серед екологічних груп є дендрофіли – 54,09 %, де 29,51 % є зимуючими (24,6 % осілі та 4,9 % зимові мігранти 28,09 % птахів належать до лімнофілів, серед них тільки 4,1% зимуючих видів; в рівних долях по 9,02 % складають кампофіли та склерофіли, які представлені по 1,6 % зимуючими видами.

Установлено просторове розміщення птахів за 7 типами гніздування, які дозволили максимально маскувати гнізда в умовах урбанізованого ландшафту. Більшість гнізд знаходилась в приземно чагарниковому (Пр-ч) ярусі рослинності водно-болотного комплексу та кронах (К) дерев: 25,7 % та 23,8 %, відповідно. На землі (Н) гніздилися 17,8 % птахів, які використовували для розміщення гнізд найбільш густу рослинність, а птахи відрізнялися незначною дистанцією залякування. 14,9 % гнізд знайдено в дуплах (Дупл.) природного та штучного походження. 11,9 % птахів використовували споруди антропогенного характеру (АС). В умовах гідропарку в чагарниках (Ч) та в норах зареєстровано всього 4 % та 2 % видів, відповідно. Встановлено розподілення птахів за 13 ландшафтногенетичними фауністичними комплексами. Однак, найбільш широко у Журавлівському гідропарку були представлені птахи неморального – 18,3 % (22 види), лиманного 13,3 % (16 види) та пустельно-гірського 12,5 % (15 видів) комплексів. Птахи бореального, тропічного, прадавньо-неморального, лісостепового комплексів складали в середньому 8–10 % (10–13 видів). По 4,1 % представлені горнотайговий та прадавньо-лісостеповий комплекси. Середземноморський склав 2,5 %, пустельно-степовий - 1,7 %, північно-тайговий – 0,83 %.

Розмаїття ландшафтно-генетичних фауністичних комплексів в гніздовий період зменшується за рахунок птахів горно-тайгового (Bombycilla garrullus, Pyrrhula pyrrhula, Spinus spinus, Regulus regulus) та північно-тайгового (Larus canus), які зустрічаються тільки в період зимових та весняних міграцій. Досліджена територія має природоохоронне значення, оскільки в різні періоди року нами зареєстровані 13 видів рідкісних птахів. Більшість видів занесені до Червоного списку Харківщини (Podiceps ruficollis, Podiceps griseigena, Botaurus stellaris, Ixobrychus minutus, Perdix perdix, Falco tinnunculus, Sterna hirundo, Alcedo atis, Phylloscopus trochilodes, Panurus bіаrmicus, Aegithahs caudatus), 1 вид внесено до Європейського Червоного списку (Crex crex), 1 до Червоної книги України (Milvus migrans).

Орнітофауна Журавлівського гідропарку нараховує 123 види, що належать до 16 рядів та об'єднані у 37 родини. Домінуючими є гніздові птахи - 101 вид (82,79 %), 15 видів (12,30 %) зареєстровані у період осінніх чи весняних міграцій, 6 видів (4,90 %) прилітають на зимівлю, доповнюючи зимову орнітофауну, яка в цей період складає 41 вид (33,6 %). Значне видове різноманіття орнітофауни та наявність 13 рідкісних видів птахів в урбанізованому ландшафті, дають можливість стверджувати про природоохоронне значення території.

2. Раритетна орнітофауна міста Ужгорода.

Для трансформованих людиною екосистем притаманні збіднені фауністичні комплекси так званого типу "сірої біоти” через втрату раритетних видів, особливо вразливих до антропогенних впливів, та суттєву роль адвентивних видів. В урбанізованих ландшафтах антропогенні фактори є невід'ємною складовою наявного спектру абіотичних факторів. Це й визначає особливості структурно-функціональних характеристик угруповань птахів в умовах міста – спрощення структури та супердомінування видів-урбістів, які формують загальний "профіль” міських орнітокомплексів (їх умовно можна назвати комплексами "горобця-голуба-ворони”). Однак міста – штучно створені екосистеми, які постійно розвиваються у просторі й часі, поєднують в собі елементи різних типів ландшафтів, підсилюючи на своїй території концентрацію та різноманіття видів. Тут на невеликій площі є порівняно високе видове різноманіття птахів, характерних для різних ландшафтних зон, деякі з цих видів здатні набувати високої чисельності, що в природних екосистемах не спостерігається. Міські екосистеми часто стають рефугіумами для видів, природні біотопи котрих скорочуються в результаті урбанізації та господарської діяльності людини.

У результаті десятирічних досліджень фауни та населення птахів міста Ужгорода виявлено 125 видів, які належать до 41 родини та 15 рядів. З них 8 видів (6,4 %) занесені до Червоної книги України [11]: косар Platalea leucorodia L., гоголь Bucephala clangula (L.), лунь польовий Circus cyaneus (L.), підорлик малий Aquila pomarina C. L. Brehm, шуліка рудий Milvus milvus (L.), сова довгохвоста Strix uralensis Pall., сипуха Tyto alba (Scop.), сорокопуд сірий Lanius excubitor L. Ще 4 види (разом – 9,6 %) рекомендовано занести до списків третього видання Червоної книги України. Це лунь лучний Circus pygargus (L.), чайка Vanellus vanellus (L.), голуб-синяк Columba oenas L. та жовна зелена Picus viridis L.

Слід відмітити, що переважна більшість названих видів міста є залітними: вони відмічалися один або кілька разів протягом десяти років у різні пори року у притаманних їм біотопах у межах міста – на ріці Уж, біля водойм у забудованій частині міста, парку чи в лісопарку. Хижих птахів частіше спостерігали в польоті. Зимуючим видом є лише сова довгохвоста. Сипуха є рідкісним осілим видом біотопу індивідуальної забудови. Характер перебування у місті сорокопуда сірого та жовни зеленої остаточно не з'ясований: сорокопуд сірий регулярно відмічався в лісопарковій та парковій частинах міста як взимку, так і в літній період. Але зібраних фактів недостатньо для того, щоб стверджувати, що це осілий чи гніздовий вид міста. Жовна зелена відмічена у міському парку взимку. Однак наявні дані також не дають підстав вважати це зимівлею. Отже, червонокнижні види в місті Ужгороді переважно є залітними: птахи тут часом зупиняються для відпочинку під час перельотів (переважно на водоймах) або для годівлі протягом цілого року.

Аналізуючи роль раритетних видів птахів в орнітокомплексах міста Ужгорода, слід також звернутися до Європейського червоного списку видів і до міжнародних угод щодо охорони птахів, до яких приєдналася Україна. Це Бернська конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (1996 – рік підписання Україною), Боннська конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (1999) і Вашингтонська конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни (1999).

В Ужгороді немає видів птахів, які знаходяться на межі зникнення в Європі. Однак значна частка (117 видів, що становить 93,6 % від усіх видів) має статус видів, які потребують особливої охорони та видів, які потребують охорони згідно з Бернською конвенцією. До переліку Боннської конвенції належать 43 види (34,4 %): 12 з них попадають до першого й другого додатків (переважно хижі птахи); 7 – до першого додатку (види, які знаходяться на межі зникнення), і до списків додаткової угоди Бернської конвенції, спрямованої на охорону афро-європейських водно-болотяних птахів (AEWA); 17 – до другого додатку (статус котрих є несприятливим) та 7 видів – до списків AEWA. Ще 20 видів птахів міста належать до списків другого додатку Вашингтонської конвенції.

До списків ЧКУ-1, ЧКУ-2, Бернської, Боннської та Вашингтонської конвенцій потрапили 4 види птахів міста – косар, лунь польовий, шуліка рудий, підорлик малий. З нових "червонокнижників” України до списків усіх трьох міжнародних угод потрапив лунь лучний. Інші "червонокнижні” види птахів, окрім сорокопуда сірого та жовни зеленої, є не лише в списках Бернської конвенції, але й Боннської – гоголь і чайка, та Вашингтонської – сова довгохвоста і сипуха. До списків усіх трьох міжнародних угод увійшли 9 видів хижих птахів і 2 види водноболотних птахів – лебідь-шипун Cygnus olor (Gm.) та крижень Anas platyrhynchos L. (додаток 3 Бернської конвенції та додатки 1, 2 Боннської конвенції, список AEWA).

Інші 3 види водно-болотних птахів – чепура велика Egretta alba (L.), бугайчик Ixobrychus minutus (L.) і лелека білий Ciconia ciconia (L.) – потрапили до додатку 2 Бернської конвенції та списку AEWA. Одночасно до додатку 2 Бернської конвенції та списку видів Вашингтонської конвенції належать два види сов – вухата Asio otus (L.) і сіра Strix aluco L. Бджолоїдка Merops apiaster L. та решта 12 видів ряду Passeriformes підлягають охороні за списками Бернської та Боннської конвенцій.

Очевидно, що частка переважної більшості аналізованих раритетних видів в угрупованнях птахів міста Ужгорода незначна. Деякі з них не входять до цих угруповань взагалі, оскільки є залітними. Однак такі види, як бджолоїдка, трав'янка чорноголова Saxicola torquata (L.), кам'янка звичайна Oenanthe oenanthe (L.), сова сіра, сипуха хоч і є рідкісними, але входять до складу населення птахів міста. Чепура велика та горихвістка звичайна Phoenicurus phoenicurus (L.) регулярно навідують міські біотопи, залишаючись у них на певний час.

Лебідь-шипун протягом десятиліття майже щороку зимує на Ужі, також протягом 2002-2003 рр. до 8 особин перебувало на ставку у районі нових забудов у літній період.

Бугайчик – рідкісний вид, гніздування якого зафіксовано у 2003 р. в заростях рогозу на ставку у районі нових забудов.

Крижень є дуже численним видом в Ужгороді на зимівлі і звичайним в інші пори року.

Сова довгохвоста – звичайний вид на зимівлі, а сова вухата – звичайний осілий вид.

Мухоловки сіра Muscicapa striata (Pall.) та білошия Ficedula albicollis (Temm.) – численні гніздові види паркового та лісопаркового біотопів. Мухоловка сіра є звичайним гніздовим видом у прирічковому біотопі та біотопі індивідуальної забудови.

Горихвістка чорна Phoenicurus ochruros (S. G. Gm.), вільшанка Erithacus rubecula (L.) і чорний дрізд Turdus merula L. – звичайні і численні гніздові види селітебної частини та зелених зон міста.

Чикотень Turdus pilaris L. – численний вид біотопів міської забудови взимку, а в парку та лісопарку – влітку.

Дрізд співочий Turdus philomelos C. L. Brehm є численним гніздовим видом зелених зон міста, дрізд-омелюх Turdus viscivorus L. – звичайним зимуючим видом зелених зон міста.

Таким чином, ці види відіграють істотну роль у перерозподілі потоків енергії у міських біотопах через ланцюги живлення, отже є важливими компонентами міської екосистеми. Умови міста, лімітуючи існування значної кількості хижих і водно-болотних видів на своїй території, є привабливими для тривалого перебування деяких з них.

Лісові види родини Muscicapidae (саме вони потрапили до списків Бернської та Боннської конвенцій) за наявності зелених насаджень у місті добре пристосовуються до міських умов і навіть на невеликих площах стають численними.

Отже, протягом десятиліття в місті Ужгороді виявлено 43 (34,4 %) види птахів, занесених до списків Червоної книги України, Бернської, Боннської та Вашингтонської конвенцій. Досить високий відсоток видів, які потребують охорони, у складі фауни та населення міста свідчить про сприятливі умови для їх тимчасового перебування та постійного проживання.

За відсутності чіткої політики міської влади щодо розвитку та збереження зелених зон в Ужгороді та впорядкування хаотичної забудови території, ці види в місті також можуть опинитись під загрозою.

3. Гніздова орнітофауна міста Львова.

Львів є одним з найбільших міст України з чисельністю населення – 742 тис. чоловік (за переписом 1985 р.). Місто розташоване в західній частині Волино-Подільської височини, в лісостеповій області Розточчя й Опiлля на лінії Головного європейського вододілу балтійського i чорноморського басейнів. Місто розташоване в долині річки Полтви на i схилах пагорбів, що оточують її з усіх боків, крім північного заходу. В адміністративних межах воно займає площу 155 км2. Площа забудованої частини міста (селітебної частини) становить 66,7 км2. Місто знаходиться на межі двох височин – Розточчя i Поділля. Висота цих територій досягає 360 м, а в районі Львівської улоговини – не більше 290-300 м над р. м. Найвищою точкою міста є Високий Замок – 413 м над р. м.

Поверхневі води Львова належать до басейнів Балтійського i Чорного морів. Рослинність Львова багата i різноманітна, що зумовлене його ґрунтово-кліматичними умовами, а також об'єднанням кількох фітоценотичних угруповань. Найширше представлені лісові, лучні й болотяні. У складі лісів зеленої зони Львова переважають широколистяні угруповання з дуба, бука, граба та інших видів. Лучна рослинність представлена трав'яними формаціями, особливо в долині Полтви, на низинних перезволожених площах, котрі переходять у болотисті угруповання.

Матеріалом для роботи слугували результати кількісних обліків птахів, проведені в гніздові періоди 1994 i 1995 рр. та 2005-2007 рр. в екологічній зоні міста Львова на площі 66,7 км2.

Основою для картування населення птахів обраний ландшафтний принцип поділу території досліджень, уперше використаний для роботи над складанням атласу поширення птахів м. Варшава. Відповідно до обраного підходу, вся ця територія, площею 6670 га, поділена на окремі біотопи. Біотопний поділ екологічної зони Львова проведений за наступними критеріями:

1) тип міської забудови;

2) озелененість території;

3) присутність незначних за площею нехарактерних для цього біотопу включень іншого типу забудови.

Список гніздових птахів екологічної зони міста Львова сьогодні налічує 72 види. Домінують горобець хатній Passer domesticus (L.) і голуб сизий Columba livia var. dom. Gm. Субдомінантів немає. До складу населення належить 51 вид. Дуже численними є два види, численними – 11, звичайними – 27, нечисленними – 23 і рідкісними – 8.

Порівняння з даними попереднього атласу показали, що 65 видів були і залишилися в складі фауни протягом двох досліджуваних періодів. Фауна збідніла на шість видів, чисельність яких уже в період складання першого атласу була дуже низькою. Натомість з'явилися сім нових видів, один з яких, припутень Columba palumbus L., у проміжку між дослідженнями став звичайним гніздовим видом. Зменшилася чисельність у 17 видів.

Найпомітнішим є різке падіння чисельності горобця хатнього, яке детально проаналізоване в наших попередніх публікаціях. Помітно знизилася чисельність у ластівки міської Delichon urbica (L.), грака Corvus frugilegus L., чикотня Turdus pilaris L., горлиці садової, щиглика Carduelis carduelis (L.), галки Corvus monedula L. і коноплянки Acanthis cannabina (L.). У решти видів зниження чисельності незначне.

Збільшення чисельності відмічене у 37 видів. Найпомітніший ріст відбувся у міських популяціях синиці довгохвостої Aegithalos caudatus (L.), кропив'янки чорноголової Sylvia atricapilla (L.), горихвістки звичайної Phoenicurus phoenicurus (L.), сойки Garrulus glandarius (L.), дрозда співочого Turdus philomelos C.L. Brehm і дятла сирійського Dendrocopos syriacus (Hempr. et Ehr.). Помітно зросла чисельність у голуба сизого, шпака звичайного Sturnus vulgaris L., дрозда чорного Turdus merula L., кропив'янки прудкої Sylvia curruca (L.), вівчарика-ковалика Phylloscopus collybita (Vieil.), ластівки сільської Hirundo rustica L., мухоловок сірої Muscicapa striata (Pall.) та білошийої Ficedula albicollis (Temm.), боривітра звичайного Falco tinnunculus L. і плиски білої Motacilla alba L.

У 12 видів між періодами досліджень чисельність не змінилася.

За рахунок різкого некомпенсованого падіння чисельності хатнього горобця значно зменшилася загальна чисельність і щільність гніздових птахів міста Львова.

Причини змін чисельності орнітофауни екологічної зони міста можна звести в чотири основні групи:

1) зміни в зоогеографічних масштабах (експансії),

2) синурбізація,

3) зміни загального стану популяцій

4) локальні зміни середовища.

До найпомітніших змін у зоогеографічних масштабах можна зарахувати експансію припутня у Львові за останнє десятиріччя. Його гніздова популяція в екологічних межах міста налічує близько 140 пар, з яких понад 70 пар гніздиться в зелених насадженнях селітебної зони міста. Останній факт свідчить про те, що експансію здійснила саме синурбійна популяція припутня, а тому другою важливою причиною появи у Львові припутня є процес синурбізації виду. У центральній Європі цей процес триває уже близько півстоліття, а напрямок його поширення має східний вектор. Триває у Львові й експансія дятла сирійського, чисельність якого за досліджуваний період зросла майже втричі. Зміни чисельності великої групи птахів пов'язані саме з процесом синурбізації.

Під час складання першого атласу гніздових птахів Львова (1994-1995 рр.) ріст чисельності, пов'язаний з синурбізацією, виявлений у горихвістки чорної Phoenicurus ochruros (S.G.Gm.), дроздів чорного і співочого, шпака звичайного, сойки, сороки, синиці довгохвостої, вільшанки Erithacus rubecula (L.) і костогриза Coccothraustes coccothraustes (L.). Збільшення чисельності у цих видів триває і надалі. До цього списку раніше також належали горлиця садова і щедрик Serinus serinus (Pall.). Ці два види на момент складання першого атласу знаходилися на піку чисельності, а їхні міські популяції досягли максимального насичення. Сьогодні їх чисельність дещо знизилася і знаходиться в межах популяційного оптимуму.

За досліджуваний період намітилися тенденції до синурбізації нових видів. До них у Львові можна зарахувати звичайного боривітра і плиску білу. Чисельність цих видів зросла більше ніж удвічі і вони колонізують нові райони міста, де раніше не гніздилися, просуваючись усе ближче до центру міста.

Зміни загального стану популяцій. До цієї групи належать види, чисельність яких змінилася не лише у Львові, а й у масштабах всього ареалу виду. Сюди можна зарахувати збільшення чисельності горихвістки звичайної, синиць великої Parus major L. та блакитної P. caeruleus L., зеленяка Chloris chloris (L.), яструба малого Accipiter nisus (L.). Поява на гніздуванні у Львові сови довгохвостої Strix uralensis Pall., жовни сивої Picus canus Gmel. і сорокопуда тернового Lanius collurio L. теж, очевидно, зумовлена загальнопопуляційним тенденціям росту чисельності цих видів. З іншого боку, зменшення чисельності вівсянки звичайної Emberiza citrinella L. та зникнення зі Львова куріпки сірої Perdix perdix (L.) і горлиці звичайної Streptopelia turtur (L.) пов'язані з негативними загальнопопуляційними тенденціями.

Динамічні тенденції багатьох видів у Львові зумовлені локальними змінами міського середовища. За досліджуваний період місто інтенсивно розбудовувалося. Забудовано або роздано під присадибні ділянки багато рудеральних зон, з чим пов'язане зникнення з фауни міста куріпки сірої і ластівки берегової Riparia riparia (L.) та зменшення чисельності пірникози малої Podiceps ruficollis (Pall.). Натомість, за рахунок збільшення кількості будівельних майданчиків, удвічі зросла чисельність кам'янки звичайної Oenanthe oenanthe (L.). Водойми, які збереглися в місті, заростають очеретами і чагарниками, що створює умови для збільшення чисельності очеретянки чагарникової Acrocephalus palustris (Bechst.), крижня Anas platyrhynchos L. і курочки водяної Gallinula chloropus (L.) та появи на гніздуванні очеретянки великої Acrocephalus arundinaceus (L.). Ріст чисельності очеретянок і кропив'янок, які є основними господарями зозулі Cuculus canorus L., спричинив і ріст чисельності їхнього гніздового паразита. Почалося впорядковування деревостанів зелених зон міста, яке має двоякий вплив на орнітофауну.

З одного боку, зрізають старі сухі дерева і замуровуються дупла, що спричинило падіння чисельності синяка Columba oenas L., сови сірої Strix aluco L., дятлів середнього Dendrocopos medius (L.) і малого D. minor (L.). З іншого – формуються алеї з чагарників, що сприяє гніздуванню кропив'янок чорноголової і прудкої, вівчариків ковалика і весняного Phylloscopus trochilus (L.), волового очка Troglodytes troglodytes (L.).

Крім того, за понад десяток років збільшився вік деревостанів парків, які раніше ми зараховували до молодих через відсутність на гніздуванні в них видівкронників. Саме цим можна пояснити ріст чисельності зяблика Fringilla coelebs L., вивільги, берестянки звичайної Hippolais icterina (Vieil.), сірої мухоловки.

За період досліджень у зелених насадженнях міста майже щороку розвішують нові штучні гніздівлі для птахів, що на фоні зменшення кількості дуплистих дерев спричинює ріст чисельності дрібних птахівдуплогніздників: у першу чергу, мухоловки білошийої, крутиголовки Jynx torquilla L., синиць великої та блакитної. Така активізація робіт у парковій зоні міста спричинила частіше відвідування парків, що підвищило інтенсивність антропогенного навантаження на біоценоз. Саме з цим ймовірно пов'язане падіння чисельності чикотня і зникнення з фауни міста щеврика лісового Anthus trivialis (L.).

Зростання чисельності сича хатнього Athene noctua (Scop.) і сови вухатої Asio otus (L.) пов'язано з тим, що за останні роки у Львові спостерігався збільшення чисельності мишоподібних гризунів, а це забезпечило багату кормову базу для цих видів. Стару історичну частину Львова включено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Завдяки цьому будинки інтенсивно реставруються, ліквідуються ніші й тріщини, в яких гніздилися серпокрилець чорний і галка. Це спричинило зниження їх чисельності.

Ріст міської популяції сизого голуба відбувся за рахунок покращення його кормової бази. Після економічної депресії початку 90-х років, коли птахів майже не підгодовували, і їхня чисельність була низькою, тепер знову ведеться їх інтенсивна підгодівля. Зникли 9 з 12 колоній грака у Львові, що пов'язано з розбудовою міста і підрізанням дерев службами благоустрою міста. Суттєво впала чисельність міської ластівки. В деяких біотопах u1074 вона взагалі перестала гніздитися. Частково це пояснюється тим, що перед будинками підросли дерева, які утруднили птахам підліт до гнізд. Але найбільше вплинуло засклення балконів, яке в місті набуло великого розмаху. Цей фактор також негативно вплинув на чисельність горобця хатнього і серпокрильця чорного. Натомість, на фоні загального падіння чисельності в усій Європі, у Львові збільшилася чисельність ластівки сільської, що ми пов'язуємо з падінням чисельності її трофічних конкурентів – ластівки міської і серпокрильця. Такі види, як жовна чорна, підкоришник короткопалий і мухоловка строката гніздяться у Львові не щороку, і лише окремими парами, а їхня присутність у фауні міста залежить і від загальнопопуляційних тенденцій, і від локальних умов середовища.

Звичайно, що наведені причини змін чисельності є дуже узагальненими і генералізованими.

Отже, у 1994 і 1995 рр. список гніздових птахів екологічної зони міста Львова налічував 71 вид. У період досліджень 2005-2007 рр. – 72 види. Серед них домінують горобець хатній і голуб сизий, субдомінантів немає. До складу населення належить 51 вид. Дуже численними є два домінуючі види, численними – 11, звичайними – 27, нечисленними – 23 і рідкісними – 8. 65 видів були і залишилися в складі фауни протягом двох досліджуваних періодів.

За період між дослідженнями з орнітофауни міста зникли шість видів: куріпка сіра, жовна чорна, горлиця, звичайна, ластівка берегова, щеврик лісовий, мухоловка строката. З'явилися сім нових видів: припутень, сова довгохвоста, жовна сива, сорокопуд терновий, трав'янка лучна, очеретянка велика, підкоришник короткопалий. Чисельність 12 видів не змінилася між періодами досліджень. У 17 видів чисельність впала, у 37 – зросла.

Головні причини змін чисельності можна звести в чотири групи:

1) зміни в зоогеографічних масштабах або експансії (характерні для двох видів),

2) синурбізація (для 14 видів),

3) зміни загального стану популяцій (для 11 видів)

4) локальні зміни середовища (для решти 45 видів).

За період між дослідженнями істотно знизилася чисельність і щільність птахів міста Львова. Чисельність зменшилася на 67 тис. гніздових пар, відповідно щільність – на близко 100 пар/км2.

Використана література:

1. Природничий альманах Чаплигіна А.Б. Еколого-фауністичний аналіз орнітофауни урболандшафтів на прикладі Журавлівського гідропарку м. Харків

2. Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 133-138 Станкевич-Волосянчук О.І., 2008 Раритетна орнітофауна міста Ужгорода

3. Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 17-25 Бокотей А. А., 2008 Гніздова орнітофауна міста Львова та основні причини її змін (за результатами складання гніздових атласів птахів у 1994-1995 та 2005-2007 рр.)





Реферат на тему: Раритетна орнітофауна міст Харьків, Ужгород та Львів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.