Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Раритетна флора Волинської височини (реферат)

Зміст

1. Созологічний аналіз раритетної фракції флори Волинської височини

2. Аналіз синантропної фракції спонтанної флори Волинської височини

3. Хорологія зникаючих видів рослин Волинської області

Використана література

1. Созологічний аналіз раритетної фракції флори Волинської височини

Знищення природних місцезростань внаслідок антропогенного впливу призводить до постійного скорочення чисельності місцевих раритетних й ендемічних видів рослин. Якщо етап, пов'язаний з інвентаризацією раритетних видів природних флор, загалом для всієї Європи завершений, то розробка наукових основ охорони рідкісних, зникаючих видів є пріоритетним напрямом ботаніки сьогодення.

Актуальними проблемами сьогодні є вивчення динаміки зміни флори й об'єктивне оцінювання стану популяцій раритетних видів Волинської височини у зв'язку з особливостями впливу господарської діяльності людини на природні фітоценози цього регіону. Розташування Волинської височини на стику флористичних провінцій та оригінальна історія розвитку її рослинного покриву, ядро якого збереглося із третинного періоду, зумовлюють значну флористичну різноманітність. Ліси плато займають лише 10 % досліджуваної території, луки 3 %, болота близько 2 %, тобто значні площі, особливо в західній частині, зайнято поселеннями й перетворено на орні землі. Лише близько 4 % території Волинської височини, де природних комплексів збереглося дуже мало у зв'язку з її розораністю, густо заселеністю та в окремих місцях деградацією, зайнято під заповідники, що майже збігається з показником по Україні (4,7 %). Неконтрольоване, в багатьох випадках стихійне ведення господарства з екстенсивним використанням природних ресурсів, зокрема вирубування дібров та сосняків Волинської височини, випас худоби, що супроводжується пошкодженням рослин і відчуженням наземної фітомаси, а нерегульоване збирання та заготівля лікарської сировини призводить до істотного порушення природного процесу розвитку фітобіоти і, як наслідок, збіднення флори і зникнення певних видів рослин. На місці вирубок, зазвичай, зростають небагаті щодо флористики грабові ліси, або ці вирубки перетворюються в орні землі.

З'ясовано, що близько десятої частини видів флори Волинської височини характеризуються обмеженою кількістю місцезростань. Серед цих видів рідко поширені на території через специфіку їхніх екологічних ніш. Для них немає загрози зникнення, оскільки ці види задовільно відновлюються в місцях свого поширення. Якщо вони володіють лікарськими чи іншими властивостями це може призвести до знищення виду у зв'язку з їх надмірними заготівлями та зборами. Іншу групу складають види Волинської височини, які трапляються рідко й дуже рідко (близько 13 %), їх біотопам загрожує небезпека та скорочується життєвий цикл. Це, власне, рідкісні, зникаючі види, які потребують постійного спостереження та контролю за станом їх популяцій. Для диференціації понять рідкісного і зникаючого виду важливу роль відіграють ступінь поширення та рівень відтворення таксону в районі дослідження. Ми приймаємо поняття "рідкісний вид” у визначенні В. І. Чопика як вид із обмеженою кількістю популяцій, які локалізовані в межах вузького ареалу й не виявляють тенденції до його зміни або трапляються розсіяно окремими популяціями на більш значній території. Термін "рідкісний” використовується під час кількісної характеристики виду та його популяцій у ценозах, термін "зникаючий” об'єктивно характеризує якісну суть об'єкта, що охороняється. За визначенням цього ж автора, до зникаючих видів належать ті, чисельність популяцій яких помітно зменшується або вже досягла критичного рівня в межах усього ареалу або в певній його частині. Термін "зникаючий” вид включає також рідкісні види, яким загрожує небезпека знищення. Раритетна фракція флори Волинської височини згідно з Червоною книгою України налічує 72 види, або 4,81 % загальної кількості. При атуфітосозологічному районуванні Б. В. Заверуха для Волино-Малополіського району наводить лише 53 рідкісні види при загальній кількості 1 600 видів спонтанної флори судинних рослин. У лісостеповому районі зростають види з європейського Червоного списку, яких не відзначено на сторінках Червоної книги України Tragopogon ucrainicus Artemcz. та Crataegus ucrainica Pojark..

Залежно від стану та ступеня загрози зникнення раритетні види Волинської височини поділено на групи відповідно до шкали категорій Всесвітнього союзу охорони природи (IUCN) та Червоної книги України, положення якої затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 1992 р. Зникаючими видами з охоронною категорією "1”, збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме згубна дія чинників, які впливають на їх стан, є Carlina onopordifolia Bess.ex Szaf., Kulcz.et Pawl., Cladium mariscus (L.) Pohl, Huperzia selago (L.) Bernh., Linnaea borealis L., Pedicularis sceptrumcarolinum L., Senecio besseranus Minder., Swertia perennis L., Viola alba Bess. Ці види можуть зникнути. Їх у Волинській височині відомо не більше 10 достовірних місцезростань. До охоронної категорії "2” вразливих видів, які в найближчому майбутньому можуть поповнити категорію "зникаючих”, якщо продовжиться дія чинників, що впливають на їх стан, належать Allium ursinum L., Astrantia major L., Botrychium lunaria (L.) Sw., Carex davalliana Smith, C. umbrosa Host., Carlina cirsioides Klok., Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce, C. longifolia (L.) Fritsch., C. rubra (L.) Rich., Corallorhiza trifida Chatel., Crocus heuffelianus Herb., Cypripedium calceolus L., Dactylorhiza sambucina (L.) Soó, Daphne cneorum L., Drosera anglica Huds., D. intermedia Hayne, Epipactis helleborine (L.) Crantz., Festuca pallens Host., Galanthus nivalis L., Goodyera repens (L.) R.Br., Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze, Hydrocotyle vulgaris L., Lilium martagon L., Liparis loeselii (L.) Rich., Lycopodium annotium L., Malaxis monophyllos (L.) Sw., Neottianthe cucullata (L.) Schlechter, Orchis morio L., O. ustulata L., Paeonia tenuifolia L., Pinguicula vulgaris L., Pulsatilla grandis Wend., P. nigricans Storck., Saxifraga hirculus L., Schoenus ferrugineus L., Staphylea pinnata L., Stipa pennata L., Tofieldia calyculata (L.) Wahl.

Рідкісними видами з охоронною категорією "3”, популяції яких невеликі і які сьогодні не належать до категорії "зникаючих” чи "вразливих”, хоча їм і загрожує небезпека, є Betula humilis Schrank, Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klaskova, Coeloglossum viride (L.) C.Hartm., Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó., D. incarnata (L.) Soó, D. maculata (L.) Soó, D. majalis (Reichenbf.) P.F. Hunt et Summerhayes, Dracocephalum austriacum L., Epipactis atrorubens (Hoffm.) Schult., E. palustris (L.) Crantz., Euphorbia volhynica Bess. ex Szaf., Kułcz. et Pawł., Gymnadenia conopsea (L.) R.Br., Listera ovata (L.) R. Br., Lunaria rediviva L., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Orchis coriophora L., O. mascula (L.) L., O. militaris L., O. palustris Jacq., O. purpurea Huds., Platanthera bifolia (L.) Rich., P. chlorantha (Cust.) Reichenb., Salix myrtilloides L., S. starkeana Willd., Stipa capillata L., Thalictrum foetidum L. Загалом раритетна фракція в родинному спектрі флори Волинської височини представлена так: усі види родин, представники яких зростають у досліджуваному регіоні, добре охороняються Orchidaceae Juss. (29 видів), Amaryllidaceae Jaume (1), Huperziaceae Rothm. (1), Paeoniaceae (1), Staphyleaceae DC. (1), по 4 види з родин Asteraceae Dumort. (із загальної кількості видів в родині 173), Cyperaceae Juss. (76), Ranunculaceae Juss. (62), 3 види з родини Poaceae Barnhart (102), по 2 види з родин Apiaceae Lindl. (55), Droseraceae Salisb. (3), Liliaceae Juss. (23), Salicaceae Mirb. (17), по 1 виду з 16 родин: Alliaceae J.Agardh (9), Betulaceae S.F.Gray (5), Brassicaceae Burnett (75), Caprifoliaceae Juss. (7), Euphorbiaceae Juss. (12), Fabaceae Lindl. (83), Gentianaceae Juss. (10), Lamiaceae Lindl. (58), Lentibulariaceae Rich. (3), Lycopodiaceae Beauv. (2), Ophioglossaceae (R. Br.) Agrdh. (4), Rosaceae Juss. (99), Saxifragaceae Juss. (3), Scrophulariaceae Juss. (60), Thymelaceae Juss. (3), Violaceae Batsch (11).

У флорі Волинської височини нараховано 18 рідкісних видів із "Червоної книги СРСР” Asrtantia major, Carex davalliana, C. umbrosa, Carlina cirsioides, C. onopordifolia, Cephalanthera damasonium, C. longifolia, C. rubra, Cladium mariscus, Cypripedium calceolus, Dactylorhiza sambucina, Daphne cneorum, Lunaria rediviva, Orchis militaris, O. morio, O. purpurea, Sarothamnus scoparius (L.) Koch, Staphylea pinnata.

Реліктовими ендемічними видами з охоронним статусом "1 категорії” є Carlina onopordifolia; "3” Chamaecytisus paczoskii, Euphorbia volhynica.

До ендемічних видів 1-ї категорії належить Senecio besseranus, 2-ї Carlina cirsioides. Волинська височина є межею поширення видів із різним созологічним статусом. Наприклад, східну межу ареалу першої охоронної категорії має Swertia perennis; другої Astrantia major, Carex davalliana, C. umbrosa, Cephalanthera damasonium, Daphne cneorum, Galanthus nivalis, Hydrocotyle vulgaris, Orchis morio, Pulsatilla grandis, Schoenus ferrugineus, Festuca pallens; третьої Leucorchis albida; північно-східну межу з охоронним статусом другої категорії Dactylorhiza sambucina; північну межу з охоронною категорією "3” три види з роду '4Frchis L. (Orchis coriophora, O. palustris, O. purpurea).

Південну межу свого поширення у флорі Волинської височини мають види з охоронною категорією "1” Huperzia selago, Linnaea borealis, Pedicularis sceptrum-carolinum; категорією "2” Corallorhiza trifida, Drosera anglica, Hammarbya paludosa, Lycopodium annotium, Malaxis monophyllos, Neottianthe cucullata, Orchis ustulata, Saxifraga hirculus, Cypripedium calceolus; категорією "3” Coeloglossum viride, Dactylorhiza fuchsii, D. incarnata, Gymnadenia conopsea, Listera ovata, Orchis militaris, Salix starkeana, S. myrtilloides; південно-східну межу рослини з другою (Liparis loeselii, Pinguicula vulgaris) та третьою (Dactylorhiza maculata, D. majalis, Neottia nidus-avis) охоронними категоріями.

Видами з диз'юнктивним ареалом й охоронною категорією "2” є Allium ursinum, Botrychium lunaria, Drosera intermedia, Epipactis helleborine, Lilium martagon, Liparis loeselii, Saxifraga hirculus, реліктовий вид Staphylea pinnata; з охоронною категорією "3” Orchis purpurea, реліктові види: Lunaria rediviva, Leucorchis albida, Dracocephalum austriacum, Thalictrum foetidum. До центральноєвропейських видів з охоронним статусом 1-ї категорії належить Viola alba; 2-ї категорії Pulsatilla nigricans, плюризональним видом 2-ї категорії є Botrychium lunaria; європейсько-середземноморсько-передньоазіатським видом 3-ї категорії Orchis mascula. Потребують охорони за певних причин види, які ми виокремлюємо як регіонально рідкісні, або зникаючі, які за ступенем поширення поділені на окремі групи:

1) дуже зрідка Alyssum calycinum L., Anthyllis schiwerekia (DC.) Blocki. Astragalus austriacus Jacq., Calamintha mentifolia Host, Carex nigra (L.) Reichard, Helianthemum nummularium (L.) Mill., Hierochloe australis (Schrad.) Roem.et Schult., Hypericum tetrapterum Fries, Jurinea calcarea Klok., Polystichum aculeatum (L.) Roth, Ptarmica vulgaris DC., Primula elatior (L.) Hill, Ribes lucidum Kit., Thymus amictus Klok., Trifolium lupinaster L. волино-подільські ендеміки Adenophora lilifolia (L.) DC., Arum besserianum Schott, Ranunculus zapalowiczii Pacz., Salvia dumetorum Andrz., Symphytum besseri Zaverucha;

2) зрідка − Adonis vernalis L., Alnus incana (L.) Moench, Anemone sylvestris L., Carex humilis Leys., Crataegus pseudokyrtostyla Klok., Dianthus fischeri Spreng., Dipsacus pilosus L., Festuca valesiaca Gaudin, Gentiana cruciata L., G. pneumonanthe L., Gymnocarpium dryopteris (L.) Newm., Iris hungarica Waldst. еt Kit., I. sibirica L., Jurinea pseudocyanoides Klok., Ostericum palustre (Bess.) Bess., Salvia nutans L., Teucrium montanum L., Thymus pulegioides L., Tragopogon ucrainicus Artemcz., Juniperus communis L., Laserpitium latifolium L., Peucedanum lubimenkoanum Kotov.;

3) спорадично Berberis vulgaris L., Bupleurum falcatum L., Campanula sibirica L., Cerasus fruticosa Pall., Cimicifuga europaea Schipcz., Crataegus ucrainica Pojark., Equisetum telmateia Ehrh, Inula salicina L., Melittis sarmatica Klok., Molinia coerulea (L.) Moench, Polypodium vulgare L., Prunella grandiflora (L.) Schkoll., Pulsatilla patens (L.) Mill.s.l., Sanicula europaea L., Thalictrum aquilegifolium L., T. simplex L., T. lucidum L.

Лише близько 4 % території Волинської височини, де природних комплексів збереглося дуже мало у зв'язку з її розораністю, густозаселеністю та в деяких місцях деградацією, зайнято під заповідники. Державною формою охорони природи в регіоні, флора якого досліджувалася, станом на 2006 р. є заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища загальнодержавного та місцевого значення, регіональні ландшафтні парки.

Заказник територія, виділена для збереження, відтворення та відновлення окремих або кількох компонентів цінних типових й унікальних природних комплексів на час, потрібен для виконання поставлених перед заказником завдань, та для підтримки загального екологічного балансу. Заказники державного значення оголошуються Радою Міністрів України або Указом Президента України для збереження найбільш цінних природних комплексів, насамперед на території, у межах якої є види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України, місцевого виконавчими комітетами обласної ради народних депутатів на територіях, цінних для цього регіону. 88 заказників Волинської височини охоплюють 24 912,1 га. Серед них резерватами державного значення є чотири об'єкти природно-заповідного фонду (ботанічні заказники "Губин”, "Воротнів” Волинської області, "Вишнева гора”, "Бущанський” Рівненської області), місцевого 84 резервати.

Ландшафтний парк зелений масив із природними або штучними насадженнями, сформований за законами ландшафтного мистецтва з певними функціональними зонами: тихого відпочинку та прогулянок (основна), культурно-видовищних закладів, фізкультурно-оздоровча (допоміжні) тощо. На Волинській височині його прикладом є регіональний Дермансько-Мостівський Рівненської області. Заповідні урочища території, виділені для збереження у природному стані природних комплексів, які мають велике наукове, природоохоронне й естетичне значення. У їхніх межах забороняється будь-яка діяльність, що порушує хід процесів у природних комплексах, проте допускається проведення відновлювальних заходів на ділянках, де корінні природні комплекси виявилися порушеними внаслідок попередньої господарської діяльності. До заповідних урочищ Волинської височини належать 45 об'єктів загальною площею 4 221,2 га (наприклад "Холонів”, "Радомишль” Волинської обл., "Маївка”, "Бірок” Рівненської обл. тощо).

Ботанічний сад науково-дослідний, навчальний і культурно-освітній заклад, де проводиться збір колекцій представників місцевої, вітчизняної й іноземної флори для збереження, вивчення, культивування, акліматизації, створення нових форм і пропаганди ботанічних знань.

Ботанічний сад ВНУ "Волинь” площею 10,0 га, створений 1977 р. при Луцькому педагогічному інституті, сьогодні реорганізовується у зв'язку з наданням йому нової території на березі Стиру, в межах якої у природному стані зростають популяції Epipactis helleborine та Equisetum telmateia Ehrh.

Популяції 25 видів (34,7 % кількості раритетної фракції) забезпечені охороною в нинішніх природоохоронних об'єктах Волинської височини. Це Allium ursinum, Astrantia major, Carex davalliana, C. umbrosa, Cladium mariscus, Cypripedium calceolus, Dactylorhiza incarnata, D. majalis, Daphne cneorum, Epipactis helleborine, E. palustris, Galanthus nivalis, Lilium martagon, Lunaria rediviva, Lycopodium annotium, Neottia nidus-avis, Orchis coriophora, O. palustris, Paeonia tenuifolia, Pinguicula vulgaris, Platanthera bifolia, Pulsatilla nigricans, Schoenus ferrugineus, Staphylea pinnata, Stipa capillata.

Природно-заповідній мережі Волинської височини присвячено праці Й. Я. Романюка, М. В. Химина, Я. П. Дідуха, Ю. М. Грищенка, М. С. Яковишиної (Фірсової), В. О. Трала, М. М. Гуйдаша зі співавторами, Т. Л. Андрієнко, Г. М. Антонової, А. В. Єршова. Для підвищення територіальної репрезентативності природно-заповідного фонду Волинської височини для відтворення порушеного екологічного балансу пропонуємо розширити мережу резерватів загальною площею орієнтовно 53 391,6 га, або 5,3 % від території досліджуваної флори.

Ботанічний заказник державного значення "Грабовещина” На південно-західній околиці с. Владиславівка Млинівського району Рівненської області серед лісового масиву, під опорою лінії високовольтних передач, виходять на поверхню материнські породи Волинського лесового плато, вкриті степовою рослинністю. Площа ділянки, яка пропонується для заповідання, 6 га. Землі належать Владиславівській сільській раді (кв. 19, вид. 25; 28; 30; 31; 34).

На крутому схилі південної експозиції гори Грабовещина центральну ділянку площею 0,02 га займає популяція Carlina onopordifolia Bess.ex Szaf., Kulcz.et Pawl., реліктовий субендемік з охоронним статусом 1-ї категорії, північно-західну ділянку крейдяних відслонень площею 0,08 га опанував центрально-євразійський степовий вид Stipa capillata L. з охоронним статусом 3-ї категорії. Також зростають зникаючі, рідкісні для Волинської височини види Adonis vernalis L., Aster amellus L., Centaurea pannonica (Heuff.) Simonk., Inula ensifolia L.

Регіональний ландшафтний парк "Мар'янівка” Південно-західна частина Горохівського району Волинської області разом із районним центром площею 20 000,0 га з найвищою відміткою Горохівської височини (292 м над рівнем моря) пропонується під заповідник для збереження унікальних лучно-болотяних і лісових масивів. До складу РЛП будуть включені нинішні заповідні території місцевого значення: загальнозоологічний заказник "Бужанівська дача” (площа 1 512 га), орнітологічний заказник "Холонів” (257,2 га), гідрологічний заказник "Гнила Липа” (1 644 га), ботанічні пам'ятки природи "Бук-велетень” (с. Пільгани, площа 0,01 га), "Бук-патріарх” (с. Бужани, площа 0,01 га, входить у площу заказника "Бужанівська дача”), "Ділянка лісу” (площа 1,6 га), заповідне урочище "Холонів” (площа 10 га), парк-пам'ятка садовопаркового мистецтва "Горохівський” (площа 12 га). Зростають види з охоронним статусом 3-ї категорії з Червоної книги України – Dactylorhiza incarnata, Neottia nidus-avis, реліктовий європейсько-середземноморський неморальний вид на східній межі ареалу з охоронним статусом 2-ї категорії Cephalanthera damasonium, види, що рідко трапляються на території Волинської височини Petasites hybridus (L.) Gaertn., Urtica galeopsifolia Wierzb.ex Opiz, Inula helenium L., Fagus sylvatica L. (вид на східній межі ареалу).

Ботанічний заказник місцевого значення "Садівські Дубини” Лісовий масив площею 700 га розташований на північному заході від с. Садів Луцького району Волинської області, проте охоплює землі Кошівської та Шельвівської сільських рад сусіднього Локачинського району. У дубово-грабовому лісі зростають види з охоронним статусом 2-ї категорії Lilium martagon, 3-ї категорії Neottia nidus-avis та Platanthera bifolia.

Ботанічний заказник місцевого значення "Тайкури” Між селами Тайкури Рівненського й Посягва Гощанського району Рівненської області в заторфованій заплаві притоки Горині з глибиною торфових покладів 3,5 м на карбонатах між двома меліоративними канавами поблизу лінії високовольтних передач розташована ділянка площею 3 га, вкрита болотною рослинністю. У минулому тут проведено роботи з осушування болота. Землі належать Тайкурівській сільській раді.

Phragmites australis (Cov.) Trin. ex Steud. поступово витісняє Cladium mariscus (L.) Pohl монтанно-океанічний третинний релікт вид з острівним ареалом 1-ї категорії охорони. Відзначено також зростання інших видів із Червоної книги України – з охоронним статусом 2-ї категорії Schoenus ferrugineus L. (виду в острівній частині на східній межі ареалу), Carex davalliana Smith (центральноєропейського релікту на східній межі ареалу), з охоронним статусом 3-ї категорії Salix starkeana Willd. та Dactylorhiza incarnata (L.) Soo (євразійських видів на південній межі ареалу).

Ми підтримуємо пропозиції дослідників В. О. Володимирця, М. С. Яковишиної (Фірсової), М. М. Гуйдаша зі співавторами організувати охорону природних комплексів, ботанічні характеристики яких подано нижче.

Регіональний ландшафтний парк "Погориння” Проектований парк охоплює заплаву р. Горинь, терасу та підвищення залишки стародавнього городища Башинську гору на схід від с. Бугрин Гощанського району Рівненської області площею 760 га. Основну його площу складає Агатівський лісовий масив із сосновими, грабовими, березово-грабовими та грабово-дубовими лісами Симонівської сільради. До складу РЛП буде включено ландшафтний заказник місцевого значення "Агатівка” площею 403 га, створений у 2004 р.

для збереження лісових ландшафтів із наявністю рідкісних видів рослин. Зростають Lilium martagon та Epipactis helleborine з охоронним статусом 2-ї категорії з Червоної книги України, Neottia nidus-avis, Dactylorhiza incarnata та E. atrorubens (охоронний статус 3-я категорія), занесений до додатку 1 Бернської конвенції Ostericum palustre (Bess.) Bess., регіонально рідкісні Gymnocarpium dryopteris, Polystichum aculeatum, Polypodium vulgare, Melittis sarmatica, Primula elatior, Thalictrum aquilegifolium, Dryopteris austriaca, Ribes lucidum, Dianthus fischeri.

Регіональний ландшафтний парк "Над Іквою” Долина нижньої течії р. Іква протяжністю 14 км у межах Млинівського району Рівненської області послугує при створенні резервату площею 900 га. До парку будуть належати території нинішніх заказників місцевого значення урочищ "М'ятин” (площа 152,0 га) і "Добрятин” (129,0 га), ботанічної пам'ятки природи загальнодержавного значення урочища "Хвороща” (37,2 га) та заповідних урочищ "Війницьке” (10,0 га), "Смордва” (5,0 га). У межах парку, на організацію якого піде певний час, пропонується створити заказник загальнодержавного значення, заказники місцевого значення "Остріїв” та "Перевередів”, пам' ятку природи місцевого значення урочище "Лози”.

Регіональний ландшафтний парк "Демидівський” Заплава річки Стир навколо Хрінницького водосховища в Демидівському районі Рівненської області площею 20–30 тис. га з типовими для Лісостепу лучно-болотними й лісовими угрупованнями є перспективою для створення парку. До парку буде включено нинішні об'єкти природнозаповідного фонду загальною площею 56,4 га: два орнітологічні заказники місцевого значення урочища "Хрінники” (площа 1,6 га) та "Вичивки” (39,7 га), болотне заповідне урочище "Маївка” (15 га) та ботанічна пам'ятка природи "Дуб-велетень” (0,1 га). Трапляється Neottia nidus-avis (L.) Rich. євросибірський вид на південно-східній межі суцільного ареалу з охоронним статусом 3-ї категорії, лучно-степові види –Salva pratensis L., Eryngium planum L., Campanula sibirica L., Seseli annuum L., Thalictrum simplex L., волино-подільський ендемік Salvia dumetorum Andrz.

Регіональний ландшафтний парк "Пересопницький край” Долина р. Стубелка та північно-західні відроги Рівненського плато площею 700–800 га з абсолютними висотами 175–308 м будуть належати резервату. Передбачається, що північна межа парку проходитиме по автошляху між селами Старожуків, Білів, Білівські хутори, а південна через села Милостів, Макотерти, Карпилівка Рівненського району Рівненської області. Заповідною зоною будуть нинішні природоохоронні території Підгірцівського ентомологічного заказника площею 14 га, заповідних лісових урочищ "Жуківське” (4,6 га), "Сморжівське” (6,2 га), "Покоси” (5,9 га). На основі лісових масивів "Корольово” та "Пересопниця Чорнобая” пропонується створити лісові заказники місцевого значення. Охороняються насадження Larix decinda Mill. та Fagus sylvatica L.

Ботанічний заказник місцевого значення "Остріїв” На території заплави та першої надзаплавної тераси правого берега Ікви між селами Остріїв і Торговиця Млинівського району Рівненської області мала доступність для худоби, незручність для сінокосіння та деяка віддаленість від населених пунктів зберегли місцевий рослинний покрив майже в природному стані площею 120,0 га. Зростають характерні для сухих та остепнених лук Campanula bononiensis L., Helictotrichon pubescens (Huds.) Pilg., Koeleria cristata (L.) Pers, Anemone sylvestris L., Dianthus borbasii Vandas, Teucrium chamaedrys L., Trifolium montanum L., Orobanche caryophullacea Smith.

Ботанічний заказник місцевого значення "Перевередів” Природний покрив лівої заплави річки Ікви між селами Береги й Перевередів Млинівського району Рівненської області площею 60 га порушений у зв'язку з випасом худоби, проте найбільш заболочені ділянки представляють інтерес для ботаніків. Раритетними згідно з Червоною книгою України з охоронним статусом 3-ї категорії видами є Dactylorhiza incarnata, D. majalis, Epipactis palustris, регіонально рідкісним Hypericum tetrapterum.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення урочище "Лози” Лісовий масив на південний околиці смт Млинів Млинівського району Рівненської області площею 50,0 га розташований на захід від урочища "Хворощі” в заплавній і притерасній частинах річкової долини Ікви. Трапляються Dactylorhiza incarnata (охоронний статус 3-я категорія згідно з Червоною книгою України ), занесений до додатка 1 Бернської конвенції Ostericum palustre, регіонально рідкісні Alnus incana, Humulus lupulus, Thalictrum lucidum, Inula salicina, Archangelica officinalis, Iris sibirica, Gentiana pneumonanthe, Berberis vulgaris, Crataegus pseudokyrtostyla, Molinia coerulea, занесені до Зеленої книги України рідкісні трав'янисті угруповання з участю центральноєвропейського виду Carex brizoides L.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Блюдик” Територія проектованого резервату знаходиться на землях Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області площею 1,6 га. На остепнених схилах видовженої балки зростають Achillea submillefolium L., Salvia pratensis L., Anthyllis macrocephala Wend., на днищі вологолюбні угруповання.

Для покращення стану індивідуальної охорони видів флори Волинської височини пропонуємо проводити моніторинг за станом популяцій рідкісних рослин нинішніх та проектованих резерватів.

2. Аналіз синантропної фракції спонтанної флори Волинської височини

Загальною тенденцією розвитку природних флор є збільшення частки їхньої синантропної фракції, зростання ролі адвентивних видів, уніфікації флор. Наявність синантропного елемента у флорі конкретної території найбільш об'єктивно характеризує рівень її антропічної (антропогенної) трансформації, яку оцінюють за участю в ній супроводжуючих людину аборигенних та адвентивних видів, культивованих і спонтанних.

Синантропні види поширюються не тільки на антропогенно порушених екотопах, які охоплюють значну частину Волинської височини, а все частіше вкорінюються в природні угруповання, створюючи загрозу існуванню окремих аборигенних видів, що й зумовило актуальність теми дослідження.

Досліджувана флора характеризується досить високим рівнем антропічної трасформації, оскільки формувалася в межах Волинської височини, під орними землями якої зайнято понад 75 % усього земельного фонду. Так, за картосхемою розподілу синантропних видів в окремих ботанікогеографічних районах України залежно від загальної кількості видів (546–666) і коефіцієнта специфічності флори (0,0034–0,0035) показник ступеня синантропізації флори (S) коливається в межах 214–236, індекси модернізації (M) та нестабільності (J) флори відповідно 0,72–0,83 і 108–133 у гумідній зоні зволоження помірної біокліматичної області (діапазон показників зумовлений територіальною приналежністю Волинської височини до рівнинних лісів і Лісостепу). У досліджуваній флорі нараховано 510 (36,3 %) синантропних видів, тому що з числа здичавілих культивованих та культурних видів, які зростають на засмічених місцях і посівах інших культур як випадковий елемент, згідно з думкою В. В. Протопопової, ми залишили в списку лише археофіти Asclepias syraica, Camelina pilosa, Salix fragilis, кенофіти Aquilegia vulgaris, Brassica nigra, Echinocystis lobata, Kochia scoparia, Malus sylvestris, апофіт Sambucus racemosa. Кількість адвентивних видів (239; 17 %) досліджуваного регіону збігається з даними В. В. Протопопової (198–241).

До апофітної фракції у флорі Волинської височини належить 271 вид (53,1 % від загальної кількості видів ), прикладом яких є Cirsium arvense, Equisetum arvense, Potentilla anserina, Solanum dulcamara). Серед цієї групи рослин найбільше геміапофітів (122; 23,9 %), найменше апофітів випадкових (62; 12,2 %). Адвентивна фракція представлена 122 (23,9 %) археофітами (наприклад, Acorus calamus, Carduus nutans, Ballota ruderalis, Xanthium strumarium) та 117 (22,9 %) кенофітами (наприклад, Amaranthus albus, Impatiens parviflora, Reseda lutea, Solidago canadensis). За ступенем натуралізації серед адвентивних рослин відрізняється група епекофітів (144; 60,5 %). Так, видів, що натуралізувалися на повністю трансформованих екотопах, серед археофітів нараховано 94, а серед кенофітів 50. Незначне переважання видів, занесених до ХV сторіччя, свідчить про збалансований склад адвентивної флори Волинської височини, що підтверджується незначною кількістю ефемерофітів і ергазіофітів (10,2 % від загальної кількості видів адвентивної фракції). Із 271 видів апофітної фракції найбільша кількість видів має євразійське поширення (122; 45,2 %), майже однакова кількість голарктичне та євразійське (62; 23,0 % та 68; 24,8 %), найменша мультирегіональне поширення (19; 7,0 %).

Географічний аналіз адвентивної фракції за сучасними ареалами видів засвідчив, що чільне місце належить видам із євразійським поширенням (91; 38,2 %, в т. ч. археофітів 53, кенофітів 38), найменше видів із мультирегіональним поширенням (39; 16,4 %, в т. ч. археофітів 17, кенофітів 22).

Середню частину спектра займають види з голарктичним (67; 28,2 %, у т. ч. археофітів 31, кенофітів 36) та євразійським (41; 17,2 %, у т. ч. археофітів 20, кенофітів 21) поширенням.

Серед адвентивних видів за походженням Виділенотакі групи.

У флорі району досліджень нараховано 33 види американського походження. Найбільшу за кількістю підгрупу (30 видів) складають види північно-американського походження. До них належать кенофіти із сучасним плюрирегіональним ареалом Amaranthus albus L., A. blitoides S. Wats., A. deflexus L., A. retroflexus L., Ambrosia artemisiifolia L., Conyza canadensis (L.) Cronq., Elodea canadensis Michx., Lepidium densiflorum Schrad., Lepidotheca suaveolens (Pursh) Nutt., Matricaria discoidea DC. Panicum capillare L., сучасним голарктичним Asclepias syraica L., Aster salignus Willd., Cuscuta campestris Yunck., C. gronovii Willd. ex Schult., Iva xanthiifolia Nutt, Echinocystis lobata (Michx.) Torr.et Gray, Juncus tenuis Willd., Lupinus perenne L., L. polyphyllus Lindl., Oenothera biennis L., O. parviflora L., O. rubricaulis Klebahn, Quercus rubra L. Robinia pseudoacacia L., Solidago canadensis L., Phalacroloma annuum (L.) Dumort, Xanthoxalis dillenii (Jacq.) Holub, X. stricta (L.) Small, археофіт Xanthium strumarium L.. У підгрупі південно-американського походження нараховано три кенофіти з сучасним мультирегіональним поширенням (Galinsoga ciliata (Rafin.) Blake, G. parviflora Cav., Solidago serotinoides A.Love et D. Love).

Рис. 1. Спектр синантропної фракції флори Волинської височини (%): апофіти 12,2; евапофіти 16,9; геміапофіти 23,9; археофіти 23,9; кенофіти 23,1.

Основну частину серед адвентів складають види євразійського походження (114 видів, або 47,7 % від загальної кількості адвентів):

а) занесеними до флори Волинської височини власне азійськими видами є види з мультирегіональним поширенням археофіт Echinochloa crus-galli (L.) Beauv., голарктичним кенофіти Elscholzia ciliata (Thunb.) Hyll., Geranium sibiricumL., археофіт Senecio vulgaris L., євразійським кенофіт Chenopodium suecicum J. Murr, археофіт Veronica triphyllos;

б) видами євразійського походження з мультирегіональним ареалом є археофіт Capsella bursapastoris (L.) Medik., голарктичним кенофіт Malva crispa (L.) L., євразійським археофіт Erysimum cheiranthoides L.;

в) до видів середземноморського походження належать види:

− із мультирегіональним поширенням є археофіти Geranium dissectum L., Lepidium campestre (L.) W.T.Aiton, Sonchus arvensis L., S. asper (L.) Hill, S. oleraceus L., Velarum officinale (L.) Reich., кенофіти Geranium molle L., G. rotundifolium L., Phalaris canariensis L.;

− із голарктичним археофіти Bromus arvensis L., B. secalinus L., Centaurea cyanus L., Chenopodium hybridum L., Coronopus squamarus (Forsskal) Ascherson, Cynoglossum officinale L., Euphorbia peplus L., E. platyphyllos L., Lamium purpureum L., Onopordum acanthium L., Sherardia arvensis L., Sinapis alba L., Stachys annua L., Urtica urens L., Vicia tetrasperma (L.) Schreb., Viola arvensis Murray, кенофіти Chenopodium strictum Roth. Orobanche minor Smith, Reseda lutea L., Sisymbrium loeselii L.;

− із євразійським археофіти Chenopodium opulifolium Schrad.ex Koch.et Ziz., Ch. vulvaria L., Galeopsis ladanum L., Euphorbia helioscopia L., Euphorbia exigua L., Fumaria officinalis L., Hesperis matronalis L., Malva sylvestris L., Nepeta cataria L., Silene gallica L., Spergula arvensis L., S. sativa Boenn., Valerianella dentata (L.) Poll., Vicia hirsuta (L.) S.F. Gray, Vicia villosa Roth, кенофіти Borago officinalis L., Digitaria aegyptica (Retz.) Willd, Eragrostis pilosa (L.) Beauv., Malva mauritiana L., Medicago minima (L.) Bartal., Symphytum asperum Lepech., Trifolium hybridum L.;

− із європейським археофіти Anchusa officinalis L., Carduus acanthoides L., C. nutans L., Fumaria officinalis L., Lycopsis arvensis L., Raphanus raphanistrum L., Scleranthus annuus L., Valerianella rimosa Bast., кенофіти Anthemis arvensis L., A. austriaca Jacq., A. cotula L., Bunias orientalis L., Chamaemelum nobile (L.) All., Geranium pуrenacium Burm.fill., Hordeum leporinum Link, Mentha pulegium L.

г) види середземноморсько-ірано-туранського походження з мультирегіональним поширенням археофіти Bupleurum rotundifolium L., Hordeum mirunum L., Setaria viridis (L.) Beauv., Verbena officinalis L., з голарктичним археофіти Atriplex prostrata Boucher ex DC., Cichorium intybus L., Lappula squarrosa (Retz.) Dumort, Papaver agremone L., Sinapis arvensis L., кенофіти Centaurea diffusa Lam., Lepidium perfoliatum L., з євразійським археофіти Anagallis arvensis L., Anisantha tectorum (L.) Nevski, Camelina microcarpa Andr., Caucalis platycarpos L., Conium maculatum L., Conringia orientalis (L.) Dumort., Consolida regalis S. F. Gray, Euphorbia falcata L., Fumaria vaillantii Loisel., Lactuca serriola Torner, Lamium amplexicaule L., Marrubium vulgare L., Myosotis arvensis (L.) Hill, Papaver dubium L., Thymelaea passerina (L.) Coss.et Germ., Veronica arvensis L., кенофіти Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., Atriplex tatarica L., Bryonia alba L., Geranium columbinum L., Polycnemum arvense L., Vicia angustifolia Reichard, з європейським археофіти Ballota nigra L., Leonurus cardiaca L., Papaver argemone L., P. rhoeas L., Valerianella locusta (L.) Laterrade.

Азійське походження мають 39 видів. Серед них ірано-туранське з мультирегіональним поширенням мають археофіти Avena fatua L., Descurainia sophia (L.) Webb et Prantl., Lepidium ruderale L., голарктичне археофіти Althaea officinalis L., Artemisia absinthium L., Geranium pusillum L., Thlaspi arvense L., кенофіт Armoracia rusticana Gaertn., Mey.et Schreb., євразійське археофіти Atriplex sagittata Borkh., Fumaria schleicheri Soy.-Willem., Lamium album L., Lathyrus tuberosus L., Malva neglecta Wallr., Portulaca oleraceae L., кенофіти Kochia scoparia (L.) Schrad., європейське кенофіт Microthlaspi perfoliatum (L.) F.K.Meyer.

Південно-східно-азійське та східно-азійське походження мають види з мультирегіональним поширенням (кенофіти Abutilon theophrasti Medik., Datura stramonium L.), голарктичним (археофіт Acorus calamus L., кенофіти Artemisia annua L., Impatiens glandulifera Royle., Veronica persica Poir.), євразійським (археофіт Lycium barbatum L., кенофіти Brassica juncea (L.) Czern., Dracocephalum moldavica L., Euphrasia tatarica Fisch. ex Spreng., Impatiens parviflora DC., Persicaria orientalis (L.) Spach. ).

Види передньоазійського походження (археофіт Matricaria recutita L., кенофіти Medicago sativa L., Phelipanche ramose (L.) Pomel) мають відповідно мультирегіональний, азійський та європейський ареали. Євразійський ареал мають види балкано-малоазійського (археофіт Nigella arvensis L.), малоазійського (археофіт Veronica triphyllos L., кенофіт Salix fragilis L.) та середньоазійського (кенофіт Cannabis ruderalis Janisch.) походження. Центральноазійське походження мають археофіт Brassica campestris L., кенофіти Atriplex hortensis L., A. micrantha C.A. Mey (з євразійським ареалом) та кенофіт Fagopyrum tataricum (L.) Gaertn. (з голарктичним ареалом).

Природні умови Волинської височини найкраще підходять для 19 європейських за походженням адвентів. Серед них існують такі види:

− власне європейського походження з голарктичним ареалом кенофіт Aquilegia vulgaris L., європейським археофіт Crepis capillaris (L.) Wallr., кенофіти Malus sylvestris (L.) Mill, Sedum rupestre L.;

− середньо-європейського походження з голарктичним поширенням археофіти Aethusa cynapium L., Digitaria ischaemum (Schreb.) Muehl., кенофіт Chenopodium rubrum L., Senecio viscosus L., євразійським кенофіт Xanthium albinum (Widd.) H. Scholz, європейським археофіт Chenopodium bonus-henricus L., кенофіт Euphorbia salicifolia Host;

− південно-європейського походження з плюрирегіональним ареалом кенофіт Amaranthus blitum L., голарктичним кенофіт Sisymbrium altissimum L., євразійським археофіт Solanum nigrum L., кенофіт Eragrostis minor Host., європейським археофіт Pisum arvense L., кенофіти Diplotaxis muralis (L.) DC., Geranium bohemicum L., Onobrychis viciifolia Scop.

До адвентів тропічного африканського походження належать кенофіти Dysphania schraderianum (Schult.) Mosyakin ex Clemants, Xanthium spinosum L. і Xanthoxalis corniculata (L.) Small., індомалайського археофіт Setaria glauca (L.) Beauv. з плюрирегіональним ареалом. До адвентивних видів невідомого походження належать види з голарктичним поширенням археофіти Cuscuta epilinum Weihe, Galium spurium L., кенофіти Hyoscyamus niger L., Rumex longifolius DC., з євразійським археофіти Agrostemma githago L., Apera spica-venti (L.) Beauv., Camelina sativa (L.) Crantz, Chenopodium polyspermum L., Malva pusilla Smith, Neslia paniculata (L.) Desv., Spergula maxima Weihe, кенофіти Atriplex patens (Litw.) Iljin, Chenopodium chenopodioides (L.) Aellen, Ch. ficifolium Smith, Kochia laniflora (S.G. Gmel.) Borb., Lindernia procumbens (Krock.) Borb., Saponaria officinalis L., Vaccaria hispanica (Mill.) Rauschert, з європейським кенофіти Trifolium incarnatum L., Trigonella caerulea (L.) Ser.

Адвентивна фракція флори Волинської височини формується переважно за рахунок видів середземноморського, середземноморсько-іранотуранського та ірано-туранського походження (114; 47,7 %). Серед цієї групи переважають археофіти (87; 73,7 %). Кенофіти відзначаються відсутністю такого єдиного центру походження видів. Значна частка адвентивної фракції належить видам північно-американського походження (33; 13,8 %, кенофітів 30; 90,9 %) та середземноморського походження (22; 9,2 %). Для контролю за подальшим збалансованим розвитком досліджуваної флори слід установити моніторинг біорізноманітності синантропної фітобіоти Волинської височини.

3. Хорологія зникаючих видів рослин Волинської області

Серед рослин Червоної книги України найвищою є загроза зникнення популяцій видів першої категорії, численність яких зменшилася до критичного рівня. Це визначає актуальність і невідкладність проведення хорологічних досліджень зникаючих видів рослин у природній флорі Волинської області.

Обстеження окремих територій Волинської області здійснювали Т. Л. Андрієнко (1971), Т. Л. Андрієнко зі співавторами (1971, 1972, 1975, 1978, 1982, 1983, 1987), А. І. Барбарич (1962), Б. В. Заверуха (1981). Останнім часом хорології окремих видів рідкісних рослин приділяли увагу В. В. Коніщук (2003), В. І. Мельник зі співавторами (2005–2007, 2006).

У результаті проведених дослідженьми виявили 64 види рослин Волині, занесених до Червоної книги України. За природоохоронним статусом вони розподіляються таким чином: 1-ша категорія (зникаючі) Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kułcz. et Pawł., Chamaedaphne calyculata (L.) Moench., Cladium mariscus (L.) Pohl, Huperzia selago (L.) Bernh., Ligularia bucovinensis Nakai, Linnaea borealis L., Marsilea quadrifolia L., Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr., Pedicularis sceptrum-carolinum L., Sсheuchzeria palustris L., Swertia perennis L.; 2-а категорія (вразливі) Aldrovanda vesiculosa L., Allium ursinum L., Astrantia major L., Botrychium lunaria (L.) Sw., Carex davalliana Smith, C. umbrosa Host., Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch., C. rubra (L.) Rich., Chamaespartium sagittale (L.) P. Gibbs (Genistella sagitalis L.), Cypripedium calceolus L., Dactylorhiza sambucina (L.) Soo, Daphne cneorum L., Diphasiastrum complanatum (L.) Holub, Drosera intermedia Hayne, D. longifolia L., Epipactis helleborine (L.) Crantz., Galanthus nivalis L., Goodyera repens (L.) R. Br., Hammarbya paludosa (L.) O. Kuntze, Hydrocotyle vulgaris L., Isoetes lacustris L., Lilium martagon L., Liparis loeselii (L.) Rich., Lycopodiella inundata (L.) Holub, Lycopodium annotinum L., Malaxis monophyllos (L.) Sw., Neottianthe cucullata (L.) Schlechter, Orchis morio L., Pinguicula vulgaris L., Salvinia natans (L.) All. Saxifraga hirculus L., Schoenus ferrugineus L., Tofieldia calyculata (L.) Wahl., Trapa natans L; 3-я категорія (рідкісні) Betula humilis Schrank, B. obscura A. Kotula, Dactylorhiza fichsii (Druce) Soo, D. incarnata (L.) Soo, D. maculata (L.) Soo, D. majalis (Rchb.) P. F. Hunt & Summerhayes, Epipactis atrorubens (Hoffm.) Schult., E. palustris (L.) Crantz., Euphorbia volhynica Bess. ex Racib., Juncus bulbosus L., Listera ovata (L.) R. Br., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Orchis coriophora L., O. militaris L., Platanthera bifolia (L.) Rich., P. chlorantha (Cust.) Reichenb., Salix myrtilloides L., S. starkeana Willd., Traunsteinera globosa (L.) Reichenb.

Таким чином, питома вага зникаючих видів серед інших категорій незначна і становить 15,9 %.

Рис. 1. Спектр раритетних видів рослин Волинської області

До першої природохоронної категорії в регіоні досліджень належать: Carlina onopordifolia (відкасник безстебловий) реліктовий субендем, ареал якого охоплює Малопольську, Люблінську, Волинську та Подільську височини. Багаторічний монокарпік, розетковий гемікриптофіт, каудексовий, ксерофіт, евтроф, кальцієфіл, геліофіт, лучно-степовий, лікарський, декоративний. У Польщі підлягає охороні під категорією VU (vulnerable) вразливий. Місцезростання: с. Звиняче Горохівського району.

Chamaedaphne calyculata (хамедафна чашкова) циркумбореальний болотний вид, ареал якого охоплює Північно-Східну Європу, Північну Азію та Америку, на південній межі поширення. Хамефіт, гігрофіт, оліго-мезотроф, факультативний геліофіт, трав'яно-мохово-чагарничковий олігомезотрофний флороценокомплекс. У Польщі підлягає видовій охороні під категорією VU. Місцезростання: с. Нуйно Камiнь-Каширського району, Нуйнівське лісництво, кв. 27, 28, болото Вутвицьке с. Пiдрiччя, Нуйнівське лісництво, болото Гале с. Пiдрiччя, Підрічнянська лісова дача, між озерами Добрим та Мачуленим.

Рис. 2. Carlina onopordifolia

Cladium mariscus (меч-трава болотна) монтанно-океанічний третинний реліктовий вид з острівним ареалом. Рідко трапляється у Волинському і Західному лісостепу, Малому Поліссі, Степу, Криму. Багаторічник, криптофіт, піврозетковий, короткокореневищний, гігрофіт, евтроф, ацидофіл, геліофіт, лікарський, приморський гідрофільний лороценокомплекс. Місцезростання: у Горохівському районі між м. Горохів і с. Довгів серед осокового болота Шацькому районі Шацький національний природний парк, оз. Світязь. Не підтверджено місцезростання виду біля станції Галичани Горохівського району, де змінилися умови місцезростання внаслідок проведених меліоративних робіт (Кузьмішина І. І., Рало В. М., 2007).

Huperzia selago (баранець звичайний) голарктичний реліктовий рівнинно-субальпійський вид на південній межі ареалу, який охоплює Північну та Середню Європу, Кавказ, Північну Азію (Сибір), Японію, Азорські острови, Мадейру, Північну Америку, Перу, Нову Зеландію, Тасманію, в Україні cпорадично трапляється на території Житомирського, Волинського і Малого Полісся, поширений переважно в Карпатах. Трав'янистий полікарпік, безрозетковий хамефіт, мезофіт, семіевтроф, карбонатофоб, сільвант, петрофант, сціофіт, лікарський, алкалоїдоносний, смолоносний, фарбувальний, отруйний, інсектицидний. Місцезростання: у КаміньКаширському районі в західних околицях с. Катуш, державне підприємство "Ратнівське лісове господарство”, Поступельське лісництво, кв. 18, вид. 9, лісовий заказник "Поступельський”, сосновий ліс із домішкою вільхи Ківерцівському районі Кiверцiвське лісництво, 145 кв., 2 км на південний захід вiд м. Кiверцi (П. Д. Марченко, 1988, КW), державне підприємство "Цуманське лісове господарство”, Горинське лісництво, кв. 15, вид. 8, 20, 22, заповідне урочище "Горинська дача-3” державне підприємство "Ковельське лісове господарство”, Скулинське лісництво, кв. 65, вид. 17, 19, 32, 35 Любешівському районі національний парк "Прип'ять–Стохід” Маневицькому районі державне підприємство "Маневицьке лісове господарство”, Черевахівське лісництво, кв. 20, 21 Черемський природний заповідник.

Рис. 3. Cladium mariscus

Рис. 4. Huperzia selago

Ligularia bucovinensis (язичник буковинський) центрально-європейський болотно-лучний вид. Багаторічник, гемікриптофіт, мезо-гігрофіт, мезотроф, геліофіт, гігрофільно-високотравний флороценокомплекс. Ендемік східної частини Центральної Європи. Місцезростання: у Володимир-Волинському районі околиці сіл Верба (Монтрезор!) Володимир-Волинському повіті Турійському районі с. Замости, мохове болото.

Linnaea borealis (ліннея північна) гляціальний релікт у локалітетах на південній межі поширення. Циркумбореальний вид, ареал якого охоплює Північну Європу, Кавказ, Сибір, Далекий Схід, Гренландію, Північну Америку. Кущик, мезофіт, мезотроф, сильвант, сціофіт, лікарський, декоративний, отруйний. Охороняється на території Республіки Білорусь (4 категорія). Місцезростання: у Володимир-Волинському районі м. Устилуг м. Володимир-Волинський Ківерцівському районі с. Берестяни, сосновий ліс (Macko, 26.08.1935, LUM).

Marsilea quadrifolia (марсилія чотирилиста) багаторічник, гідрофіт, семіевтроф, амфібіант, геліофіт, прісноводний флороценокомплекс. Голарктично-палеотропічний вид, ареал якого охоплює Південну Європу, Кавказ, Середню Азію, Персію, Північну Індію, Китай, Японію, у XIX cт. вид занесено в Північну Америку, Австралiю, Африку. У Польщі підлягає охороні під категорією EX (extinct) вимерлий. Місцезростання: оз. Пулемецьке у Шацькому районі.

Oxycoccus microcarpus (журавлина дрібноплода) кущик, гігрофіт, оліго-мезотроф, сціогеліофіт, гігрофільний трав'яно-мохово-чагарничковий олігомезотрофний флороценокомплекс, декоративний, лікарський, харчовий, технічний. Євро-сибірський аркто-бореальний вид на південній межі поширення, ареал якого охоплює Північну Європу, Карпати, Сибір, Далекий Схід. Місцезростання: у Володимир-Волинському районі в східних околицях с. Мосир, Стенжаричівське лісництво, кв. 1, вид. 34, гідрологічний пам'ятник природи "Озеро Невидимка” КаміньКаширському районі за 5 км на захід від с. Видричі, Поступельське лісництво, кв. 50, вид. 24, ботанічна пам'ятка природи "Берізка” за 7 км на південний захід від с. Видричі, Поступельське лісництво, кв. 56, вид. 37, кв. 61, вид. 6–7, ботанічний заказник "Поступельський журавлинник” околиці сіл Підріччя Бузаки, Бузаківське лісництво, кв. 48, ландшафтний заказник "Бузаки” південно-західні околиці с. Воєгоща, ландшафтний заказник "Мішеч” Камінь-Каширський район, с. Верхи державне підприємство "Ковельське лісове господарство”, Скулинське лісництво, ланшафтний заказник "Скулинський”, кв. 25, 26, 36, 37, 49, 51, 65 у Маневицькому районі Маневицький держлісгосп, Карасинське лісництво, кв. 26–31, болото Черемський природний заповідник, на периферії Черемського болота у Ратнівському районі с. Гірники с. Краска у Шацькому районі болото Втенське на Шацьких озерах Ростанське лісництво, ур. Втенське (О. Р. Баранський, 1994, KWHA).

Pedicularis sceptrum-carolinum (шолудивник королівський) гляціальний релікт на південній межі поширення. Багаторічник, напіврозетковий гемікриптофіт, напівпаразит, гігрофіт, мезоевтроф, геліофіт, гігрофільно-високотравний флороценокомплекс. Палеобореальний болотно-лучний вид, ареал якого охоплює Скандинавію, Середню і Східну Європу, Сибір, Далекий Схід, Центральну Азію (Монголія, Китай), Японію. В Українi вид зрідка та спорадично поширений на Поліссі, рідко в Лісостепу, Прикарпатті. Місцезростання: м. Володимир-Волинський у с. Берестяни та с. Сильне Ківерцівського району у Камінь-Каширському районі с. Житниця, болото Криниця с. Пнівне у Ківерцівському районі с. Башлики, волога лука с. Жабка, евтрофне торфовище (Macko, 14.05.1938, LUM); Ковельському районі м. Ковель с. Волошки Ковельського району м. Луцьк у Маневицькому районі болото Вутишино (Є. М. Брадіс, KW); у Турiйському районі с. Туропин та смт Турійськ у Шацькому районі с. Кошари.

Sсheuchzeria palustris (шейхцерія болотна) голарктичний третинний релікт на південній межі ареалу. Багаторічник, гігрофіт, оліготроф, геліофіт, палюдант, лікарський. Поширений у гірських та лісових районах Європи, Сибіру, Далекого Сходу, Північної Америки, в Українi спорадично та зрідка трапляється в Карпатах, на Поліссі, рідко у східній частині Лісостепу. Місцезростання: у Камінь-Каширському районі в західних околицях с. Добре, 4, ландшафтний заказник "Сірче”, оз. Сірче ландшафтний заказник "Святобузаківський” південнозахідні околиці с. Воєгоща, ландшафтний заказник "Мішеч” с. Житниця, болото Криниця м. Ковель у Ковельському районі заказник "Нечимне” г. Княжа! у Любомльському районі ландшафтний заказник "Згоранські озера” Мосирське лісництво, кв. 26, 57–59, південні околиці с. Висоцьк, ландшафтний заказник "Бистряки” у Маневицькому районі болото Вутишино Маневицький держлісгосп, Карасинське лісництво, кв. 26–31, ботанічний заказник "Черемський”, Черемське болото у Ратнівському районі ур. Княжа гора у Турійському районі с. Турівка (с. Попівка) Шацький район, за 7 км на південь від с. Прип'ять, оз. Чахове, ландшафтний заказник "Чахівський” Шацький район, північні околиці с. Пулемець, гідрологічний заказник "Пулемецький” Шацький район, с. Мельники, болото Мельоване, зростає окремими плямами.

Swertia perennis L. (сверція багаторічна) центральноєвропейський лучно-болотний диз'юнктивний вид на східній межі ареалу. Багаторічник, гігро-мезофіт, палюдант, геліофіт, трав'яномоховий мезогігрофільний флороценокомплекс, лікарський. Диз'юнкція в Європі охоплює Центральну Європу, південнозахідну частину Східної Європи, Балканський півострів, в Українi зрідка у Закарпатті, Розточчі–Опіллі, Малому Поліссі, Волинській височині. Місцезростання: у Луцькому районі с. Олика, торф'яні луки, трапляється поодиноко.

Види рослин Carlina onopordifolia, Ligularia bucovinensis, Linnaea borealis, Marsilea quadrifolia, Swertia perennis, літературним згадкам про які та гербарним зборам понад 50 років, потребують підтвердження місцезростань для вирішення питання чи вважати їх зниклими з території Волинської області.

Використана література:

1. Кузьмішина І. І. Созологічний аналіз раритетної фракції флори Волинської височини / Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки РОЗДІЛ ІІІ. Ботаніка. 3, 2008 с.216-224

2. Кузьмішина І. І., Коцун Л. О. Аналіз синантропної фракції спонтанної флори Волинської височини / Природа Західного Полісся та прилеглих територій РОЗДІЛ ІІ. Біологія. № 6, 2009 с.140-144

3. Кузьмішина І. І., Коцун Л. О., Войтюк В. П., Романюк Н. З., Матейчик В. І. Хорологія зникаючих видів рослин Волинської області / Природа Західного Полісся та прилеглих територій РОЗДІЛ ІІ. Біологія, 2008 с.106-112





Реферат на тему: Раритетна флора Волинської височини (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.