Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Птахи в проектах зелених насаджень та вплив лісосічних рубань на їх населення (реферат)

Зміст

1. Птахи в проектах зелених насаджень

2. Птахи агроценозів східного Криворіжжя

3. Вплив суцільнолісосічних рубань на населення птахів лісостанів подільського Побужжя

1. Птахи в проектах зелених насаджень

У проектах зелених насаджень назріла потреба подбати про оспіваних у народних українських піснях жайворонка, соловейка, ластівку, лелеку та багато інших улюблених птахів. У зелених насадженнях вони зачаровують наш слух і погляд, знімають стреси, дарують естетичне задоволення, радість та незабутні враження.

Птахи, особливо ластівки, мухоловки, іволги, одуди і горобці захищають нас від комарів, мошок, ґедзів, мух, кліщів та інших кровососних комах і водночас переносників небезпечних хвороб, а лелеки, совині, соколині, сойки, сороки – наші житла, сховища і садиби від гризунів, що також розповсюджують хвороби, плазунів, земноводних та є невтомними санітарами.

Тлю на молодих пагонах вправно поїдають щиглики; волохату гусінь – зозулі, синички, шпаки, солов'ї, іволги, мухоловки і горобці; клопівчерепашок, інших клопів і щитників – шпаки, дрозди, одуди, сороки, дятли, іволги, жайворонки, солов'ї, славки (кропив'янки), зяблики, очеретянки і горобці; хрущів, хлібних жуків – шпаки, одуди, сороки, жайворонки, синички, горобці, воронові, чайки і лелеки; злакових мух – плиски, мухоловки, ластівки, жайворонки та одуди; злакових пильщиків – славки і жайворонки; озимих та інших совок – шпаки, жайворонки, зяблики та одуди; квіткоїдів, плодожерок і яблуневу міль – синички, шпаки, солов'ї, зяблики та горобці; сарану, капустянок і слимаків – лелеки, одуди, шпаки, сороки, сойки, воронові, горобці.

Результати досліджень свідчать, що в зелених насадженнях умови для життя птахів декоративних, екзотичних, співучих і водночас корисних захисників зелених насаджень викликають серйозне занепокоєння. Адже за 100 років кількість біологічних видів і загальна чисельність птахів у зелених насадженнях Черкащини зменшилась приблизно на 33,30 %. Тільки за життя нинішнього покоління дітей війни рідкісними в області стали фазани, лебеді звичайні, куріпки сірі, перепілки, кулик болотний, голуб дикий, ремез, наближається до цього списку навіть соловейко.

У структурі населення птахів переважають здатні краще за інші види адаптуватись до сучасних умов горобці (20,7 %), зяблики (12,0 %), славки (7,8 %), синиці (7,6 %), шпаки (6,56 %) і горлиці (6,25 %).

Значно менше є плисок (4,4 %), дятлів (3,4 %), мухоловок (2,0 %), сорок (1,96 %), солов'їв (1,76 %), крутиголовок (1,76 %), кам'янок (1,02 %), лазорівок (0,64 %), одудів (0,6 %) і горихвісток (0,6 %). Здебільшого, це декоративні, співучі і корисні комахоїдні птахи, що виводять за сезон 2−3 виводки пташенят. У їхньому раціоні шкідливі комахи становлять 70−80 %.

Кращими захисниками зелених насаджень впродовж року серед них є осілі дуплогнізді птахи синиці та дятли. Але навіть і вони потребують нашої опіки, насамперед, спокою і тиші. Їх турбують і відлякують безцеремонні відвідувачі, особливо з собаками, котами, гучномовцями, транспортними засобами, вогнищами, пікніками, петардами і салютами, тому вони змушені назавжди покидати гнізда навіть з яйцекладками та пташенятами і не повертаються, як і голуби свійські, у таких випадках. Виникає небезпека, що насадження можуть залишитися без їхнього захисту.

За діючими положеннями лісотехнічні, агротехнічні та інші роботи в зелених насадженнях можна виконувати лише після виведення пташенят, наприкінці літа, восени, взимку і навесні до повернення перелітних птахів.

Однак для перелітних птахів прийнятнішим було б виконання різних робіт у насадженнях у період після відльоту і до їхнього повернення. Але це не задовольнить осілих птахів, зокрема дятлів і синичок, чисельність яких помітно зменшується. Згідно із спостереженнями, особливої охорони для них потребують старі дуплисті дерева, бо вони в насадженнях наче висотні будинки в містах і селах. У насадженнях їх треба маскувати, обсаджуючи чагарниками ліщини, черемшини, дерену, глоду, обліпихи, горобини чорноплідної, акації жовтої, калини, бузини чорної і червоної, шипшини, бузку, жасмину, скумпії, піраканти, барбарису, сумаху дубильного (оцтового дерева), терену, туї східної, тису ягідного, ялівця звичайного, або плюща, винограду дикого і декоративного, гліцинії, актинідії, лимонника китайського, хмелю, клематісу та інших плетистих рослин. А видаляючи сухостійні дуплисті дерева в центрі насаджень, потрібно розпиляти і розмістити їх частини з дуплами як штучні дуплянки, шпаківні або синичники (табл., рис. а, б, в), захистивши від хижаків (котів, білок, куниць) металевим або пластиковим покриттям, як голубники. Порожнисті пеньки цих дерев також потрібно переобладнати на житла для птахів (рис. г), забезпечивши маскування поростю від них та кущами.

Спостереження свідчать, що настав час об'єктивно оцінити роль білки в садах і парках як хижака і шкідника плодоносних садів. У дрімучих лісах її вільне розмноження унормовується за законами біогеоценозу та мисливцями, але в штучних зелених насадженнях вільне розмноження білки загрожує існуванню птахів і є недопустимим. Споконвіків у цивілізованих країнах, зокрема і в Київській Русі, білка бавилась горішками простими і золотими в колесі-клітці. Варто було б і нині використати це дизайнерами у проектуванні.

Враховуючи значне зменшення видів і загальної кількості птахів, вважаємо за потрібне сприяти дуплогніздим птахам і передбачити штучні гнізда, особливо для синичок, шпаків і мухоловок у пустотілих стовпах, трубчастих перемичках, карнизах і дахах різних будівель, електричних опор, опірних стінок, павільйонів та інших малих архітектурних форм при їх проектуванні, а також зручні ніші, годівнички, напувалки і купальні.

Аналогічно штучні гнізда для дуплогніздих птахів і місця для гніздування ластівок доцільно передбачувати і в проектах житлових будинків, будівель і приміщень різного призначення. Поблизу боліт, річок і водоймищ потрібно прилаштовувати відповідні пристосування для гніздування лелек.

Обліки і спостереження свідчать, що ще менше виживає птахів, які гніздяться у кронах дерев, чагарниках та в траві, де вони зазнають впливу стихійних явищ, нападу хижаків, бродячих собак і котів, наїзду транспорту, витоптування худобою, сінокосу, випалювання сухої трави, листя і хмизу. Великою бідою для них є не контрольоване розмноження лисиць, білок, інших хижаків, бродячих собак і котів, які є також переносниками лишаю, сказу, інвазійних та інших хвороб.

Особливо непокоїть загрозлива тенденція до зменшення солов'їв. Тому у проектах садово-паркових об'єктів для соловейка потрібно відводити хоч невеличку ділянку поблизу водойм, на березі річки або острівці, де понижений рельєф і вогкий ґрунт, повалені дерева, хмиз, лісова підстилка, густі чагарники, зокрема колючі, і підлісок, бо гніздиться він у гущавині під деревами та кущами на сухих гілочках і листі лісової підстилки.

У період виведення пташенят упродовж квітня-липня він потребує тиші, спокою, охорони і достатньої кількості повноцінних цілющих кормів, у тому числі полуниці, ожини, малини, черемхи, смородини золотистої, шовковиці, вишні магалебської, черешні лісової, бузини, шипшини, барбарису, дерези, аморфи, акації жовтої, пухирника, липи, дивосилу, горошку мишачого, злакових трав тощо.

Добрим сусідом соловейка є ремез, який гніздиться над водою переважно у верболозі. Місця гніздування цього дуету бажано обгородити від хижаків металевою сіткою і охороняти, щоб поблизу не було гучних розважальних зібрань. За це мають дбати також природоохоронні органи та органи правопорядку. Можна так само приютити цих птахів і на дачній ділянці або садибі з парканом за відповідних умов і захисту від котів та собак, щоб слухати чудовий спів і споглядати райських птахів у колі сім'ї.

Ще трудніше вижити жайворонку, особливо найкориснішому, осілому, чубатому. Бо гніздиться він на пустирях (за що має ще скромну назву "посмітюха"), межових смугах, задернілих міжряддях, узбіччях доріг, кварталів садів, лісів, лісосмуг та інших зелених насаджень. Гніздо він мостить у ямці між густою травою. Він потребує захисту, особливо від весни і до виведення пташенят у кінці липня, що за нинішніх "порядків" на його території є досить проблематичним. Але хто хоч раз у житті спостерігав і слухав як співає ця мила пташина у піднебессі, той, мабуть, не залишиться байдужим і подбає за її захист, щоб огородити від худоби, пішоходів і транспорту, не косити та не палити сухої трави. Складніше, звичайно, захистити його від хижаків (собак, котів, лисиць, куниць, білок, їжаків, плазунів, шулік) та браконьєрів.

У наш час проблемою стало захистити навіть ластівку – це миле створіння, на жаль, від нас самих. Деякі мешканці висотних будинків замість того, щоб приязно стріти пташину, яка як жар-птиця, через океани та моря приносить весну під самісіньке віконце і довірливо та любо щебече, руйнують гнізда з яйцекладками та пташенятками і чіпляють целофановий пакет для відлякування. І як тут не згадаєш Шевченкове "Схаменіться, будьте люди!…"

Настав час відродити українську добру традицію, та як наші діди і прадіди, матері і батьки змалечку навчати дітей святої заповіді "не убий", у тому числі і ластівочку, бо ластовиння матимеш на личку. Однак треба зазначити, що уникнути незручностей через тимчасово "не вихованих" ластів'яток можна за допомогою простенького пристрою з додатковим лоточком під ним, і передбачити це у проекті, як в автостанції міста Чечільник Вінницької області.

Потребує відродження і добра традиція набожного ставлення до лелеки (чорногуза, бусола) – символу щасливого дитинства і сімейного благополуччя (рис. і), провісника весни, птаха сонця. Лелек приваблювали гніздитися на хатах, клунях, інших будівлях і стовбурах сухостійних дерев, прилаштовуючи хрестовину, старе колесо або корзину. Вони оберігали подвір'я і город, навколишні посіви та угіддя від плазунів, земноводних, гризунів, слимаків, молюск, капустянок, сарани, травневих хрущів, хлібних та інших жуків і їхніх личинок, особливо під час обробітку ґрунту, сінокосу і жнив.

У випадках нашестя сарани, як у 1749 р. у Волині і в 1826 р. у Херсонщині, слідом за хмарами шкідників масово з'являлись лелеки і активно їх знищували. У наш час лелеки охоче гніздяться на стовпах, опорах електропередач та деревах неподалік від болота, річки або ставка, де достатньо кормів, що є обов'язковою умовою. Внаслідок беззастережної хімізації, осушення боліт, розорювання вигонів та інших угідь у п'ятдесяті роки земноводні в Україні майже зникли, а з ними і лелеки. Тому за відсутності лелек упродовж наступних 30 років миші та інші гризуни знищували посіви озимих і багаторічних трав на тисячах і мільйонах гектарів, доки кількість лелек та інших біологічних об'єктів відновилась і в комплексі з іншими заходами стали їм на заваді. Нині є підстави сподіватись, що на в'їзді чи виїзді кожного населеного пункту знову буде криниця з живою цілющою джерельною водою і лелеками поряд. Народний досвід свідчить, що за задовільних умов кожен лелека може жити і радувати нас близько 20 років, знімаючи стреси, повертаючи душевну рівновагу, мир і злагоду. На жаль, сумний приклад з лелеками не одинокий.

Ганебний багаторічний дефіцит кормів триває і змушує зголоднілі зграї птахів залишати насадження без захисту від шкідників і нападати на поля зернових, олійних культур, сади, ягідники і виноградники, а восени поїдати щойно посіяне проростаюче насіння озимих культур, багате вітамінами, гормонами, ферментами та іншими фізіологічно активними речовинами. Від цього зріджуються посіви і гинуть птахи, оскільки насіння, зазвичай, протруєне. Ще виразніше подібна трагедія повторюється навесні на посівах ярих культур.

Тому зелені насадження потрібно проектувати як самодостатні біогеоценози з потрібним ресурсом повноцінних кормів для птахів у всі пори року. Під час складання проекту садово-паркового об'єкта доцільно добирати різноманітні життєстійкі, здатні до самовідновлення трав'яні рослини, листяні і хвойні дерева, кущі та ліани, плоди і насіння яких є цілющими кормами для птахів з літа і до наступної весни. Так, після виведення пташенят у другій половині літа, особливо шпаки і дрозди, живляться також ягодами і плодами полуниці, ожини, чорниці, малини, черешні лісової, вишні повстистої та антипки, смородини золотистої, черемхи, шовковиці, бузини чорної і червоної, горобини, аличі, шипшини, винограду дикого і декоративного, піраканти, кизильника, дерену, дерези, яблуні ягідної і лісової, глоду, груші лісової, терену, барбарису, лимонника китайського, маслини, калини, обліпихи, бирючини, жимолості татарської, сніжної ягоди, тиса ягідного, ялівцю, а також насінням ясена, кленів, бука, граба, липи, берези, дуба, сосни, ялини та інших хвойних, лікарських рослин, багаторічних трав і бур'янів.

Випалювання сухої трави, листя і хмизу в насадженнях та різних урочищах завдає значної шкоди кормовим ресурсам для птахів і навіть самим насадженням, як недавно сталося в Асканії Новій. Також і на городах та дачних ділянках бур'яни з насінням краще не спалювати чи згромаджувати на купи, а розміщувати пучками між розвилками дерев і кущів для підгодівлі птахів. Адже як випадає глибокий сніг, а на стовбурах дерев, гіллі і шишках тривалий час тримається лід, то без підгодівлі птахи можуть загинути від голоду.

Виготовленням годівничок і підгодівлею птахів у такі скрутні для них дні в Україні як завжди займаються також школярі. Однак з настанням нормальної погоди та сходом снігу підгодівлю слід припиняти, бо птахи за достатку корму в годівничках байдужіють до захисту насаджень від шкідників. Проте і за достатньої кормової бази проблему приваблювання птахів у зелені насадження не вирішити. Так, узимку 2008−2009 рр. кормів було дуже багато, а птахів, що мали б їх споживати,– обмаль. Причинами їхнього зникнення є неконтрольовані зграї собак, котів, лисиць і білок, шалені нічні салюти і т. ін.

Птахи, особливо перелітні, також можуть бути переносниками хвороб, наприклад, пташиного грипу. Тому нам варто дбати і про їхній санітарний стан. Окрім того, птахам потрібно ще забезпечити надійний захист і спокій. Зелені насадження без птахів – все одно, що життя без любові, як пустки, приречені на загибель.

Дослідження свідчать, що повноцінному функціонуванню садово-паркових об'єктів загрожує зменшення видів і загальної чисельності птахів. Тому у проектах зелених насаджень потрібно передбачати підтримання їх існування та розвитку за законами біогеоценозу, наявності відповідного видового різноманіття та кількості птахів для кожного регіону (як мінімум) і забезпечення їм комфортних умов, зокрема тиші, спокою, достатку повноцінних кормів та охорони.

2. Птахи агроценозів східного Криворіжжя

Території, які використовуються для сільськогосподарських потреб, часто характеризуються збідненим складом фауни. Вони досить часто є як тимчасовим, так і постійним притулком для багатьох видів птахів. Лісосмуги різного типу стають гніздовими стаціями для птахів лісового орнітокомплексу, різноманітні водойми – для птахів водолюбного комплексу тощо. Через складне становище в сільському господарстві значні площі сільськогосподарських угідь залишаються необробленими і часто використовуються значною кількістю птахів як для гніздування, так і для тимчасового перебування. Надати природоохоронний статус подібним територіям неможливо, тому необхідно хоча б інформувати населення про біорізноманіття, характерне для агроценозів центральної та південної України.

Досліджена територія розташована на ділянці плакорної рівнини біля вододілу річок Інгулець та Саксагань. Найближчі населені пункти – м. Кривий Ріг, села Червоні Поди та Новопілля. Агроценози використовуються переважно під зернові культури та соняшник. Ділянки полів розділені полезахисними лісосмугами, загальна досліджена довжина яких становить 6 км. Лісосмуги переважно дубово-ясеневі з домішкою клену платанолистого та робінії. Для підліску характерні карагана кущова, скумпія, бузина чорна, бруслина європейська, клени татарський та ясенелистий. Потужність лісосмуг 6-12 м (4-7 рядів), на північному сході розташована ділянка 30. 400 м (1,2 га). Східна межа дослідженої території – ділянка каналу Дніпро – Кривий Ріг (4 км), західна – залізничний насип недіючої залізничної гілки ст. Новоблочна – ст. Кривий Ріг-Сортувальний. Висота насипу близько 4 м. Біля залізничної платформи "93-й кілометр” розташоване болото, яке існує залежно від погодних умов, 3-5 місяців. Максимальна заболочена площа становить 0,4 км2. У 2007 р. через несприятливі погодні умови ділянка заболоченою не була. Також на території досліджень розташовано кілька водойм менших розмірів (20-200 м2). Рекреаційне навантаження на досліджену ділянку незначне.

На території агроценозів східного Криворіжжя зафіксовано 154 види птахів, з яких гніздиться 89 видів. На дослідженій території серед загальної різноманітності (154 види) зафіксовано 138 видів птахів, характерних для степової зони європейської частини колишнього СРСР, з них гніздиться 89 видів, серед яких осілих – 20 видів (22,5%), перелітних – 69 (77,5 %). 16 видів віднесені до нехарактерних для степової зони. На обговоренні деяких з них зупинимося детальніше.

Коловодник болотяний Tringa glareola L., котрого згадує Б. С. Вальх як гніздовий вид для Катеринославської губернії, регулярно трапляється на дослідженій території в статусі пролітного, а в 2004-2006 рр. у відповідних біотопах відмічені кілька десятків літуючих особини.

Жовна сива Picus canus Gm. згадується переважно для лісових масивів степової зони , але останнім часом цей вид поширюється практично по всіх деревних насадженнях згаданої місцевості, надаючи перевагу зрідженим дубовим насадженням без підліску та підросту і лісосмугам, потужність яких перевищує 7 м (5 і більше рядів).

Зовсім не наводиться для степової зони сирійський дятел Dendrocopos syriacus (Hempr. et Ehr.), котрий на сьогодні є найчисленнішим видом серед представників родини Дятлоподібних і домінує в різнотипних лісонасадженнях і житлових масивах.

Горихвістка чорна Phoenicurus ochruros (S. G. Gm.), належить до скельного орнітокомплексу , ще в 1997 р. перебувала у статусі виду, гніздування якого не було встановлено , сьогодні це численний гніздовий птах житлових кварталів, на дослідженій ділянці гніздиться переважно в мостоконструкціях згадуваної вище недіючої залізничної гілки.

Жовтоголову плиску Motacilla citreola Pall. В. Л. Булахов та А. А. Губкін у 1985-1995 рр. не наводять як гніздового птаха Дніпропетровщини. У 2004-2006 рр. вона уже гніздилася на заболочених ділянках східного Криворіжжя. Також цей вид наводиться як гніздовий на Дніпропетровщині у 1995-2005 рр. у пізніших роботах.

Мухоловка білошия Ficedula albicollis (Temm.) згадується як птах північної частини степової зони, куди проникає долиною Дністра (Назаренко, 1953, цит. за ). Зараз цей вид звичайний гніздовий у лісонасадженнях будь-якого типу.

Чикотень Turdus pilaris L., який у 50-х роках ХХ ст. не входив до складу фауни регіону, сьогодні численний зимуючий птах на Криворіжжі і гніздовий у лісонасадженнях, розташованих поблизу різноманітних водойм.

Характеризуючи авіфауну полезахисних лісосмуг України А. С. Будніченко згадує чикотня, дроздів чорного Turdus merula L. та співочого T. philomelos C. L. Brehm як пролітні види. Сьогодні вони гніздяться на дослідженій території в лісосмугах усіх типів, надаючи перевагу потужнішим.

Необхідно зазначити, що практично всі види, віднесені до категорії "водолюбних”, гніздяться нерегулярно, а лише у випадку існування відповідних біотопів. Наприклад, 2007 р. визначався малосніжною теплою зимою та спекотним сухим літом і в результаті кількість водолюбних птахів на гніздуванні обмежилась рибалочкою Alcedo atthis (L.) та очеретянками Acrocephalus на каналі Дніпро – Кривий Ріг.

Через регулярне використання каналу для поливу гнізда водяних курочок Gallinula chloropus (L.) (n = 5) виявились змитими течією. Решта вищезгаданих водойм, розміщених на дослідженій території, у 2007 р. була відсутня. До видів які спостерігаються на гніздуванні регулярно, можна зарахувати луня очеретяного Circus aeruginosus (L.), крижня Anas platyrhynchos L., водяну курочку, рибалочку, очеретянок велику Acrocephalus arundinaceus (L.) та лучну A. schoenobaenus (L.).

За період з 2000 до 2007 рр. на дослідженій території відмічено 154 види птахів. Серед загальної різноманітності птахів варто виділити види, занесені до Червоної книги України (10 видів): лунь польовий Circus cyaneus (L.), канюк степовий Buteo rufinus (Cretz.), орел-карлик Hieraaetus pennatus (Gm.), беркут Aquila chrysaetos (L.), орланбілохвіст Haliaeetus albicilla (L.), балабан Falco cherrug Gray, сірий журавель Grus grus (L.), кулик-довгоніг Himantopus himantopus (L.), коловодник ставковий Tringa stagnatilis (Bechst.), кульон великий Numenius arquata (L.).

Усі вони, крім довгонога, зустрічаються під час сезонних міграцій або зальотів. Гніздиться 89 видів у такому співвідношенні (класифікація орнітокомплексів за М. А. Воїнственським ): Степовий орнітокомплекс – 7 видів (7,9 %) Узлісний орнітокомплекс – 10 видів (11,2 %) Лісовий орнітокомплекс – 39 видів (43,8 %) Водолюбний орнітокомплекс – 24 види (27,0 %) Орнітокомплекс урвищ та ярів – 5 видів (5,6 %) Синантропний орнітокомплекс – 4 види (4,5 %) М. А. Воїнственський наводить такі кількісні співвідношення фауністичних елементів в орнітофауні степної зони Європи та її основних фауністичних комплексах : Степовий комплекс – 42 види (15,2 %) Лісовий комплекс – 88 види (31,9 %) Водолюбний комплекс – 115 видів (41,7 %) Комплекс урвищ та ярів – 21 вид (7,6 %) Комплекс населених пунктів – 10 видів(3,6 %) При цьому відсутня диференціація видів лісового комплексу на види лісонасаджень і види чагарників та узлісь.

При подібному підрахунку кількість видів лісового орнітокомплексу на дослідженій ділянці становить 49 видів (55,1 %). Розбіжності полягають передусім у відсутності на дослідженій території достатньої кількості водойм, де могла б гніздитися достатня кількість птахів водолюбного комплексу. Штучні насадження, що мають вік 40-50 років саме знаходяться в стадії зрілого лісу, що дає змогу використовувати їх досить великій кількості птахів лісового та узлісного комплексів.

В агроценозах східного Криворіжжя виражено домінують представники лісового та водолюбного орнітокомплексів – 43,8 % та 27,0 % відповідно. Субдомінанти – птахи узлісного та степового орнітокомплексів – 11,2 % та 7,9 %. Досить незначну частку становлть види синантропного орнітокомплексу та орнітокомплексу урвищ і ярів – 4,5 % та 5,6 %.

Найбільших коливань зазнає чисельність птахів водолюбного орнітокомплексу. Вона значною мірою залежить від погодних умов. За сприятливих умов, на гніздуванні відмічені 2 види чапель (сіра Ardea cinerea L. та бугайчик Ixobrychus minutus (L.)), 3 види качок (чирянка велика Anas querquedula L., широконіска Anas clypeata L. та крижень), 5 видів куликів (пісочник малий Charadrius dubius Scop., довгоніг, чайка Vanellus vanellus (L.), коловодник звичайний Tringa totanus (L.) і баранець звичайний Gallinago gallinago (L.)).

Також, заболочені ділянки надають притулок великим групам весняних мігрантів та літуючих птахів, переважно ряду Сивкоподібних. За несприятливих умов птахи згаданої групи практично відсутні навіть під час міграцій.

Важливий вплив на видовий склад птахів дослідженої території чинить канал Дніпро – Кривий Ріг. Протягом 2000-2006 рр. він практично не використовувався за прямим призначенням, для зрошування. Воду прокачували 2-3 рази на рік для прочистки русла. Відповідно, на мілинах утворювались куртини водної рослинності, де, починаючи з середини липня, відмічались коловодники лісовий Tringa ochropus L., болотяний, чорнй T. erythropus (Pall.) і великй T. nebularia (Gunn.), грицик великий Limosa limosa (L.), набережники Calidris та інші види куликів. У лісосмугах уздовж каналу гніздяться ремез Remiz pendulinus (L.), чикотень.

Отже, орнітофауна агроценозів східних околиць Кривого Рогу зазнає значного негативного впливу від сільськогосподарської діяльності, несанкціонованого полювання тощо. Надання будь-якого природоохоронного статусу для згаданої території не є можливим, тому нагальною є поінформованість громадян про екологічний стан території та біорізноманіття, характерне для неї.

3. Вплив суцільнолісосічних рубань на населення птахів лісостанів подільського Побужжя

У зв'язку з інтенсифікацією лісового господарства відбуваються процеси трансформації лісових екосистем, змінюються вікова і вертикальна структура, породний склад та інші характеристики насаджень, на які відчутно реагують птахи – істотний компонент лісу.

Географічно район досліджень розташований у межах Південного Поділля. Грабово-дубові ліси тут зростають в області з помірно-кліматичним кліматом, на території з хвилястим рельєфом, що характеризується великою кількістю балок, ярів, струмків та джерел. Своєю чергою, Південне Поділля належить до Західного району Правобережного лісостепу і знаходиться майже на межі лісостепової і степової зони.

Вивчення впливу лісогосподарських та інших заходів на структуру населення птахів проводилось на ділянці з перевагою пристигаючих та стиглих грабово-дубових лісів загальною площею 250 га. На цій ділянці трапляються й насадження інших класів віку. Ділянки пристигаючих і стиглих лісів пройдені суцільнолісосічними рубаннями головного користування на площі 30 га/12 % території. Поряд з дубом і грабом, до складу деревостану входять ясен, липа, клен, трапляються черешня, осика, бук, черемха, сосна, смерека. У розрідженому середньому ярусі поширені здебільшого граб порослевого походження, липа, ясен, клен, із чагарників – шипшина, ліщина, бересклет та інші. У надґрунтовому покриві зростають копитняк, купена, осоки, будра плющеподібна, кропива дводомна, рідко – черемша, скополія карнеолійська.

Обліки птахів здійснювали на постійному 5-ти кілометровому маршруті за методикою Ю.С. Равкіна з 1991 до 2004 р. у гніздовий період з 15 березня до 15 липня. Обліковий маршрут прокладено ділянками насаджень між вирубками. Такий підхід дав змогу виявити вплив рубань головного користування на структуру населення птахів у межах лісового масиву загалом.

З 1997 до 1999 р. на ділянці лісу, де проводили рубання головного користування обліки птахів проводили до рубань і після них. До домінантних, згідно зі шкалою А.П. Кузякіна , належать види птахів щільністю 10 % і більше особин. Співдомінанти – багаточисельні види, що йдуть після домінантів.

До періоду проведення інтенсивних лісогосподарських робіт на розглядуваній ділянці грабово-дубового лісу було відзначено 34 види птахів щільністю населення 884 особини/км2. Домінантним з них виявився зяблик, субдомінантним – вільшанка (28,3 % і 13,5 %). Основу населення щільністю від 20 до 60 особин/км2 становлять 8 видів: синиця велика, костогриз, вівчарик жовтобровий, дрізд співочий, вівсянка звичайна, кропив'янка чорноголова, вівчарик-ковалик, дятел звичайний (41 % щільності). Решта 24 види становлять 27,5 % від загальної щільності птахів. Найменшою щільністю характеризуються крук, крутиголовка, соловейко східний, підкоришник, а тільки 3.06.96 року спостерігався рідкісний вид – вівчарик зелений.

Після рубань виявлено 33 види птахів, щільністю 723 особини/км2. Домінантним видом залишився зяблик, субдомінантним – вільшанка, частка яких відповідно становить 24,9 % і 13,4 % від загальної щільності. Від 20 до 97 особин/км2 (45,9 %) склали 9 видів: кропив'янка чорноголова, костогриз, дрізд співочий, вівчарик-ковалик, синиця велика, дятел звичайний, вівсянка звичайна, вівчарик жовтобровий, дрізд чорний. Зменшилася чисельність 12 видів птахів, зокрема зяблика – на 28 %, вільшанки – на 18,5 %, костогриза – на 18,5 %, дрозда співочого – на 17,4 %, вівчарика весняного – на 3,9 %, синиці великої – на 45 %, дятла звичайного – на 41,9 %, вівчарика жовтобрового – на 70,4 %, мухоловки білошийої – на 87,5 %, гаїчки болотяної – на 88,4 %, припутня – на 96,7 %. Вівчарика жовтобрового та гаїчку болотяну можна вважати індикаторними видами для грабово-дубового лісу, які є 350 найчутливішими до змін лісового середовища.

Як наслідок рубань, зросла чисельність вівчарика-ковалика – на 12 %, кропив'янки чорноголової – на 28 %, дрозда чорного – на 35 %, сойки – на 33,3 %, вивільги – на 42,8 %, синиці блакитної – на 51,7 %, повзика – на 72,2 %, кропив'янки сірої – на 75 %. На перелічені види птахів припадає тільки 12,7 % їх населення. Вирубки заселив сорокопуд терновий. Бджолоїдка, яструб великий і малий використовують вирубки для здобування корму.

Із викладеного очевидно, що в гніздовий період рубання лісу головного користування негативно вплинули на загальну чисельність птахів, яка зменшилась на 18,3 % при співвідношенні вирубаних і збережених лісостанів 1:8.

За рахунок рубань погіршились екологічні умови для багатьох видів, передусім дуплогніздників. Індикаторними видами можна вважати вівчарика жовтобрового, гаїчку болотяну.

Водночас, підвищення рівня фрагментованості лісу, поява узлісь після рубань урізноманітнили орнітофауну, з'явились нові види птахів.

Використана література:

1. М.Ф. Коваль, Л.М. Містрюкова, Ю.Ф. Терещенко. Птахи в проектах зелених насаджень. Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19.11.

2. Янчук І. С. Птахи агроценозів Східного Криворіжжя. Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 157-160.

3. Д.Г. Очеретний. До питання впливу суцільнолісосічних рубань на населення птахів лісостанів подільського Побужжя. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки.





Реферат на тему: Птахи в проектах зелених насаджень та вплив лісосічних рубань на їх населення (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.