Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Продуктивність ялинових лісостанів в Українських Карпатах (реферат)

Для виявлення залежності продуктивності ялинових лісів від висоти над рівнем моря та встановлення віку рубок проводились спеціальні дослідження в лісгоспах Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької областей та гірської частини Львівської. Дослідження показали, що в рості карпатських ялинників існує певна закономірність. Із збільшенням висоти над рівнем моря лісорослинне середовище змінюється, запаси ялинників, як і висоти та діаметри, поступово зменшуються. В аналогічній залежності знаходяться і бонітети. Слід відзначити, що в межах різних висот інтенсивність і тривалість приросту різна, різні також і властивості деревини. На висоті 660—750 м над рівнем моря переважають штучно створені ялинники на букових вирубках. Вони характеризуються швидким ростом, але приріст їх у висоту різко падає у віці близько 50—60 років. Крім того, ялинники в цих місцях часто пошкоджуються серцевинною гниллю і тому недовговічні.

На висоті 850—1100 м над рівнем моря при відповідній товщині грунтів створюються оптимальні умови для росту ялинників. Вони тут швидкоростучі, довговічні, а також стійкі проти грибних захворювань. Вище 1150—1200 м над рівнем моря розташовані ялинники II, а на висоті 1350 м — III бонітету. Із збільшенням висоти над рівнем моря грунтово-кліматичні умови погіршуються, а інтенсивність і продуктивність ялинових лісостанів поступово падає. Зменшується також і їх довговічність.

Залежність продуктивності ялинників від висоти розташування їх по схилу підтверджується також матеріалами аналізів модельних дерев, зрізаних на різних висотах над рівнем моря, від нижньої до верхньої межі ялинових лісів.

Бонітет карпатських ялинників визначається у віці не раніше 20—30 років. Протягом життя дерев бонітет може підвищуватися.

Дуже важливо визначити також інтенсивність росту ялини на різних висотах над рівнем моря. Аналізи модельних дерев показали, що хоч ріст ялини в перші роки по абсолютній величині дуже малий, але вже до 5 років деревця досягають висоти від 0,3 до 1,0 м і вище. У віці близько 10—15 років майже на всіх висотах над рівнем моря спостерігається перший інтенсивний період росту ялини. Процент приросту у віці 10 років на висоті 1050 м над рівнем моря дорівнює 18,2, на висоті 1150 м—45,82, а на 1250 м — 14,74.

Максимум приросту по висоті настає у 40—50-річному віці, а потім він поступово зменшується.

Найбільш інтенсивний ріст ялини по висоті вже в перші роки життя спостерігається в середній частині схилів (850— 1050 м над рівнем моря). У віці 50 років ялинники у цих місцях досягають висоти 25 м і вище.

Оптимальні умови для росту ялини в Карпатах, за даними науковців, знаходяться на висоті від 850 м до 1100 м над рівнем моря.

На висоті 650—700 м над рівнем моря ялинники характеризуються швидким ростом (1а—1б бонітетів), але приріст їх різко знижується вже у віці 50—60 років. Дослідження показали, що ялинники на таких висотах часто пошкоджуються серцевинною гнилизною. Ялину на таких місцях можна культивувати як сировину для целюлозно-паперового виробництва. В межах висот від 750 м до 1160 м над рівнем моря ростуть високопродуктивні ялинники І—Іа і 1б бонітетів з тривалим приростом за висотою.

Вище 1150—1200 м продуктивність ялинових деревостанів поступово падає і на висоті 1250 м—бонітет ялинників II, на висоті 1360 м — III, а на висоті 1450—1500 м— IV—V бонітети.

Високі показники росту ялинників в середній і нижній частинах схилів (від 700 до 1160—1200 м) можна пояснити наявністю сприятливих грунтово-кліматичних умов.

У цих місцях грунти більш глибокі і містять значно більше поживних речовин, бо в них процеси гуміфікації і мінералізації органічних речовин відбуваються більш інтенсивно. Крім цього, тут створюються кращі умови водного, повітряного і теплового режимів грунтів порівняно до верхніх частин схилу.

Гірші умови для росту ялинників у верхній частині схилів (вище 1200 м) пояснюються більш холодним і вологим кліматом, менш родючими грунтами і більш коротким вегетаційним періодом. Безумовно, гнітюче діють на ріст ялини сильні вітри і товстий сніговий покрив, що досягає в цих місцях Карпат декількох метрів. Біля верхньої межі ялина під впливом сильних вітрів має збіжистий стовбур, однобоку крону і взагалі росте погано.

Все вищезгадане показує, що основні лісогосподарські заходи, в тому числі і рубки головного користування, повинні плануватись з врахуванням особливостей росту та розвитку лісостанів. Оскільки інтенсивність і тривалість приросту, а також якість деревини карпатських ялинників змінюються залежно від висоти над рівнем моря, грунтово-кліматичних умов, то і стиглість їх, а також вік рубок будуть різними.

Як відомо, вік рубок встановлюється залежно від стиглості лісостанів. Наше лісовпорядження при встановленні віку рубок орієнтується переважно на кількісну і технічну стиглість лісостану. Кількісна стиглість відповідає такому віку лісостану, за якого він дає найвищий середній приріст, тобто коли середній приріст лісостану дорівнює його поточному приросту.

В нижній частині схилів лісостани 1б бонітету вступають у вік кількісної стиглості в 52 роки, а на висоті 1300 м над рівнем моря (III бонітет)—у 89 років, тобто з погіршенням грунтово-кліматичних умов з підвищенням висоти над рівнем моря вік кількісної стиглості збільшується.

Проте одним з основних критеріїв, що враховується при визначенні віку рубок, є технічна стиглість, бо лісове господарство зацікавлене не тільки у вирощуванні найбільшої кількості деревини взагалі, а переважно у вирощуванні високоякісних ділових сортиментів відповідних розмірів.

Технічна стиглість — це такий стан лісонасаджень, за якого найбільш повно задовольняються ті або інші потреби в деревині відповідних розмірів і якостей. Абсолютна величина віку технічної стиглості залежить від того, які основні сортименти круглого лісу будуть заготовлятись. Цей вік визначається моментом, коли настає максимум середнього приросту ведучого сортименту або групи сортиментів.

Дослідження показали, що технічна стиглість для одного й того ж сортименту залежить від бонітету лісостанів. У нижній частині схилів, де звичайно ростуть високобонітетні ялинники свіжо-вологої рамені і сурамені (Іб, Іа, І бонітети), вік технічної стиглості значно нижчий, ніж у верхній частині, де ялинники переважно низьких бонітетів. Отже, при вирощуванні крупномірної деревини в лісостанах Іб бонітету вік технічної стиглості дорівнює 80 рокам, тобто на 28 років вище віку кількісної стиглості. Для одержання середньої категорії деревини придатні лісостани 38-річного віку. Дані показують також, що втрати середнього приросту всієї деревини становлять у першому випадку 11,5%, а в другому — 2,7%.

Необхідно відмітити, що карпатські ялинники 1б бонітету, розташовані в нижній частині схилів у місцях, де раніше вирощувався бук, характеризуються швидким ростом, але вже в 50—60 років часто пошкоджуються серцевинною гниллю.

В лісостанах Іа бонітету вік технічної стиглості для одержання крупномірної деревини настає в 100 років, для середньої категорії — в 44 роки, а при розрахунку на середню і крупно мірну — в 67 років. За даними, найменша втрата середнього приросту деревини спостерігається в третьому випадку.

Лісостани І бонітету досягають віку технічної стиглості на середню деревину в 56 років, на середню і крупномірну — в 78, а при вирощуванні на крупномірну деревину вік їх технічної стиглості перевищує 120 років. Дані показують, що втрати приросту при розрахунку на крупномірну і середню деревину дорівнюють тільки 2,2%.

В ялинниках II і III бонітетів технічна стиглість для крупномірної деревини настає у віці понад 120 років. Залишати лісостани на корені після сильного зниження їх середнього приросту недоцільно. Тут можна рекомендувати менший вік рубки.

При вирощуванні лісу на середню деревину вік технічної стиглості для ялинників II бонітету становить 66 років, а для III—78. Для одержання середньої і крупномірної деревини вік технічної стиглості повинен дорівнювати 89 рокам у лісостанах IІ бонітету і 99 рокам — III бонітету.

Вирощувати ліс на дрібну деревину недоцільно, бо в цьому випадку середній приріст її дуже малий і становить близько половини максимальної величини середнього приросту. Винятком можуть бути спеціалізовані лісові господарства, які довгий період обслуговують індустріальні підприємства.

Віком рубки в лісовому господарстві характеризується мета лісогосподарського виробництва і його основні особливості. Найважливішими критеріями для встановлення віку рубок є технічна і кількісна стиглість.

Встановлювати вік рубок необхідно для створення основи розрахунку в часі можливого користування лісом. Вік головної рубки не повинен бути нижчим, як у кількісній стиглості. Вищенаведені матеріали дають нам можливість рекомендувати вік рубки залежно від бонітету лісостанів та особливостей росту карпатських ялинників.

1. У поясі оптимальних умов для росту ялини (850—1100 м над рівнем моря) в лісостанах І б та І а бонітетів, які не пошкоджені серцевинною гниллю та стійкі проти вітровалу, можна вирощувати високоякісну крупномірну деревину з віком рубки 80—90 років.

2. В ялинниках 1б та І бонітетів, які ростуть в менш оптимальних умовах, на відносно вологих малодренованих грунтах, де є більша небезпека вітровалів і пошкоджень серцевинною гниллю, рубки слід робити в 61—70 років.

3. Ялинники Іб бонітету, штучно створені на вирубках бучин на глибоких буроземних грунтах, характеризуються швидким ростом, але часта уражуються грибком.

4. У ялинових лісостанах І бонітету доцільно вести господарство з розрахунку на середню і крупномірну деревину з віком рубок 71-80 років.

5. В ялинниках II і III бонітетів доцільно вирощувати лише середню деревину. Рубки в ялинниках II бонітету потрібно провадити в 71—80, а III — в 81—90 років.

Рекомендований вік рубок близький до віку технічної стиглості з деяким наближенням до кількісної. Отже, приріст середньої і крупномірної деревини наближатиметься до максимального, а зниження загального приросту буде незначним (не перевищуватиме 2,6 %). Рубка лісостанів у такому віці дає не тільки максимум крупномірної і середньої ділової деревини, а й деяку кількість дрібної.

Підсумовуючи викладене, слід зауважити, що вік головної рубки треба встановлювати з урахуванням особливостей росту та розвитку лісостанів, що визначаються умовами лісорослинного середовища. Умови місця росту карпатських ялинників у нижній і верхній межах значно відрізняються насамперед за типами лісу, кліматом та родючістю грунтів, що послужило основою для встановлення науковцями типологічного спектра ялинників Українських Карпат.





Реферат на тему: Продуктивність ялинових лісостанів в Українських Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.