Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Продуктивність дубових лісостанів (реферат)

Розглядаючи залежність продуктивності дубових лісостанів від грунтово-кліматичних умов, необхідно спочатку навести дані про вертикальне розміщення насаджень дуба долинного і скельного в Карпатах.

Дуб скельний розповсюджений в Карпатах у передгірній нижній та середній гірських зонах. Займає переважно сонячні схили з дрібними скелетними грунтами і утворює чисті та мішані насадження з домішкою граба та береки. Зустрічається також і на глибоких родючих грунтах; тут в першому ярусі як домішка виступає бук, а в середній гірській зоні—ялина і смерека. Закарпатська рівнина зайнята виключно насадженнями дуба долинного з домішкою ясена та ільмових, Дуб долинний часто підіймається високо в гори (до 1088 м), але на відміну від гірського (скельного) він любить тальвеги річкових долин.

Максимальна висота поширення насаджень дуба долинного над рівнем моря становить 1088 м, а середня—690 м.

Найвище місце поширення гірського дуба в північно-східних Карпатах становить 957 м, а середнє—670 м над рівнем моря, а на висоті 1060 м гірський дуб набуває карликової форми і поширюється до 1204 м.

Значне пониження верхньої межі дуба науковці пояснюють конкуренцією з ним бука. Там, де бук низько опускається, він перешкоджає дубу підніматися високо в гори. Гірський дуб займає лише ті ділянки, на які мало претендує бук. Кращими для росту і розвитку букових лісостанів є північні (тіневі) схили, а особливо несприятливі південні.

З підняттям угору дуб скельний на однакових грунтах і крутизні схилів створює нижчі за продуктивністю насадження. Через 100—150 м при вертикальному піднесенні продуктивність лісостанів знижується на один клас бонітету (при однакових інших показниках місця вирощування).

Слід відмітити, що дубово-букові лісостани характеризуються вищою продуктивністю порівняно до чистих дубових. В свіжій буковій діброві насадження дуба досягають І а бонітету при середній висоті 35,2 м і запасі деревини 735 куб. м на гектарі. Буково-дубові насадження утворюють високі запаси і в свіжих букових судібровах. На стрімких сухих схилах на малопотужних грунтах продуктивність лісостану падає до IV бонітету, але запас у мішаних дубово-букових насадженнях все ж таки значний (>325 куб. м на 1 га). Це пояснюється позитивним впливом домішки бука в дубових лісостанах, який добре виливає на родючість грунту і обумовлює формування повнодеревних стовбурів дуба навіть в гірших умовах росту.

Енергія росту дуба скельного в Закарпатті з віком повільно падає. Кульмінація приросту за висотою настає в 20—30 років, а за діаметром — в 80—100 років. В результаті порівнянь скельного і долинного дубів при однакових грунтово-кліматичних умовах установлено, що дуб скельний має більшу відносну висоту, більш повнодеревний стовбур (на 7%) і значно більшу величину ділової частини стовбура. Повнодеревність стовбурів скельного дуба з тонкими сучками обумовлює підвищений вихід цінних технічних сортів фанерної і пиловної деревини, кількість якої перевищує 80%, тоді як у долинного — лише 60—70%. Тепер продуктивність карпатських дібров надзвичайно низька.

Грунтово-кліматичні умови рівнинної та передгірної частин Карпат дуже сприятливі для вирощування як дуба звичайного (Quercus robur L.), так і скельного (Quercus petraea Liebl).

Лісогосподарські заходи, спрямовані на поліпшення якісного стану та продуктивності дубових насаджень, необхідно застосовувати диференційовано, залежно від вертикального розміщення їх по схилу, враховуючи характер мікроклімату конкретних ділянок.

Найбільшими конкурентами дуба в Карпатах є граб, смерека і бук. Грабняки сформувались переважно на місці дубових лісів. В Прикарпатті грабняки витіснити дуб на половині площі, а в Закарпатті лише на 2,1%. Подібне явище спостерігається з смерекою, яка також витісняє дуб, особливо біля верхньої межі його поширення. Так, в результаті невідповідних рубок в Прикарпатті виникло близько 20 тис. гектарів біологічно нестійких похідних смеречників.

В Закарпатті бук є найбільш експансивною породою, що витісняв дуб. Тому при вирощуванні мішаних дубово-букових лісів в передгірній зоні Карпат необхідно своєчасно провадити рубки догляду для регулювання міжвидових відносин дуба і бука.

Для підвищення продуктивності лісів необхідно ліквідувати вогнище всихання дібров, широко застосовувати біологічну меліорацію, впроваджувати в дубові ліси швидкоростучі та технічно цінні деревні породи і поступово заміняти чисті одноярусні дубові лісостани мішаними багатоярусними.

Для підвищення продуктивності дубових лісів треба більш активно впроваджувати в лісові культури такі швидкоростучі породи, як модрину європейську, дугласію, сосну веймутову та ін.

Для поліпшення якісного стану дубових лісів та їх господарської цінності важливе значення має впровадження в культури таких цінних порід, як явір, клен гостролистий, ільм, ясен, які добре ростуть разом з дубом і високо ціняться в меблевій промисловості. В передгірних районах Закарпаття доцільно впроваджувати березу (до 500—600 м над рівнем моря), каштан їстівний та інші горіхоплідні породи.

Перетворення чистих дубових лісів у мішані має багато переваг нe тільки щодо їх господарської цінності, а також більшої біологічної стійкості і повнішого використання потенціальних можливостей грунту.

В змішаних багатоярусних насадженнях створюються більш сприятливі умови для асиміляції, тобто екологічні умови для продуктивного фотосинтезу і підвищеного обміну речовин між грунтом і деревною рослинністю. За даними В. П. Тимофєєва, ярусність лісостанів є важливою умовою їх стійкості і продуктивності.





Реферат на тему: Продуктивність дубових лісостанів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.