Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Природне відновлення ялини (реферат)

Наслідки досліджень показали, що в більшості випадків під наметом ялинових насаджень в типах лісу свіжовологої сурамені і рамені (Ясу та Яр), в місцях з достатнім освітленням, є значна кількість самосіву та підросту ялини (близько 150 тис. штук і більше на 1 га) віком від 1 до 8—12 років.

Матеріали дослідів підтверджують визначення: Г. Ф. Морозова про те, що із зміною повноти деревостану змінюється кількість і якість самосіву.

Повнота материнського деревостану визначає не тільки кількісні, але і якісні показники самосіву і підросту попереднього відновлення.

Після суцільної рубки пристосованість самосіву та підросту до відкритого простору значно залежить від повноти материнського (уже зрубаного) деревостану. В одному випадку (при повноті 0,9—1,0) підріст від різної зміни умов майже повністю гине, в іншому поступово виправляється і створює основу майбутнього деревостану. Тому при дослідженні природного відновлення карпатських ялинників ми визначали кількість самосіву та підросту ялини, а також давали якісну характеристику його з врахуванням складу, повноти і типу лісу.

Вплив грунтового покриву на природне відновлення ялини. Кількість і якість самосіву та підросту ялини залежить також від товщини підстилки, густоти трав'яного і мохового покриву. Інтенсивне з'явлення підросту ялини на рештках деревини, що розкладається, обумовлюється кращим дренажем та наявністю поживного органічного субстрату.

В лісах Північного Кавказу моховий покрив є добрим середовищем для проростання насіння та укорінення сходів ялини. У ялинниках Карпат широко розповсюджений моховий покрив і є велика кількість деревини природного відпаду. Найбільша кількість самосіву та підросту ялини зустрічається на розкладеній уже ламані, вкритій мохами. Розподіл його за віком вкрай нерівномірний. Більшість підросту 6-річного віку, менше—4—5-річного і дуже мало дворічок, а рослин старше 12— 15 років не виявлено. Науковцями установлено, що підріст на ламані, яка розкладається, росте краще, ніж на грунті. Це пов'язано, очевидно, з наявністю великої кількості поживних речовин, кращим дренажем, а також здатністю її вбирати вологу. Це особливо цінно в гірських умовах Карпат, де переважають щебінчасті грунти, а розкладена ламань є єдиним середовищем, сприятливим для з'явлення та росту сходів і підросту. Значна кількість самосіву та підросту ялини приурочена до мохового покриву, що залягає товщиною від 1,5 до 4,5 см. Моховий покрив, як і прогнила ламань, є добрим середовищем для проростання насіння і укорінення сходів ялини. Вологість мохового покриву сприяє розвитку корінців самосіву ялини в торф'яній підстилці (з відмерлих частин мохів) і створює умови для існуваннія протягом деякого часу без зв'язку з мінеральним субстратом.

Добре відновлення ялини спостерігається на моховому покриві Eurynchium striatum та Нуlocomium prolif erum. На 1 кв. м припадає в середньому 10 літ. самосіву та підросту ялини, а інколи і більше 100 шт. В розподілі його за віком спостерігається така ж закономірність, як і на ламані. Але в місцях, де товщина мохового покриву становить уже 5—8 см, відновлення ялини затримується, а при 10—20 см підросту ялини зовсім немає. Найгірше відновлюється ялина на ділянках без мохового покриву, де накопичується товстий (7—9 см) ущільнений шар підстилки. Процеси відмовлення значно залежать і від виду Підстилки. Весною, в період найбільшого зволоження, на ній з'являється більше сходів ялини. На тонкому шарі підстилки створюються сприятливі умови для проростання насіння ялини. Тут сходи швидко укорінюються та краще розвиваються. Товстий шар підстилки перешкоджає відновленню ялини, в ньому насіння немовби «зависає», і сходи, що з'являються, часто не досягнувши мінерального шару грунту, засихають або стають кволими. Загибель сходів можна пояснити сухістю підстилки в літній період.

За даними дослідів, кількість підросту значно залежить від товщини шару підстилки. При товщині підстилки від 1 до 3 см кількість підросту збільшується, а більше 3 см — зменшується. При товщині шару підстилки 7—9 см підросту зовсім немає. При цьому сходи ялини, що з'являються протягом нетривалого часу, гинуть. Таке явище спостерігається у всіх типах лісу. Для сприяння природному відновленню ялини необхідно провадити розпушування підстилки під наметом ялинових насаджень перед врожайними роками.

Дослідження природного відновлення ялини на лісосіках суцільної рубки 1—3-річного віку показали, що в одному випадку процеси відновлення йдуть добре та задовільно, а в іншому—суцільні вирубки зовсім не відновлюються. Добре та задовільне відновлення зустрічається звичайно на вузьких лісосіках з незначною крутизною схилу та добре розвиненими мілкоземними грунтами і особливо там, де лісозаготівельні роботи провадились в зимовий період по сніговому покриву. На схилах значної крутизни (25—30°), особливо на південній експозиції з малорозвиненими кам'янистими грунтами, природне відновлення переважно незадовільне. Добре та задовільне відновлення лісу на суцільних лісосіках залежить від стану попереднього відновлення, тобто від наявності підросту, який 3'явився під наметом материнського деревостану ще до його рубки. На вирубках природне відновлення ялини відбувається слабо, але більш інтенсивно на порівняно глибоких, добре розвинених грунтах, на схилах північної експозиції.

Спостереження показали, що на всіх пробних площах (лісосіках) самосів і підріст розподілені за віком в певній закономірності. Переважає підріст 5—6-річного віку, і в процесах лісовідновлення суцільних лісосік у гірських умовах Карпат він відіграє провідну роль. Самосів такого віку добре зберігається після рубки і трелювання та краще пристосовується до нового мікрокліматичного середовища на суцільній вирубці. Самосіву і підросту 1-3-річного віку та старше 8 років на лісосіках дуже мало. Підріст ялини групується на лісосіках, переважно біля пнів, куч гілля, колод, що залишились та ін. У таких місцях для ялини більш сприятливі мікрокліматичні умови, а також умови аерації та живлення. Таке ж явище спостерігається і під наметом лісу.

Розподіл самосіву та підросту ялини на суцільних лісосіках добре виправляються на за віком, схилах всіх експозицій. Цьому, безперечно, сприяє помірно вологий клімат Українських Карпат, де під час вегетаційного періоду випадає велика кількість опадів. Тут на суцільних лісосіках порівняно рідко зустрічається підріст з пожовклою хвоєю та затриманим ростом.

Підріст ялини в перші 1—3 роки в незначній кількості (10—15%) гине від сонячних опіків, переважно на схилах південної експозиції. На 3-4-й рік після рубки загибель його припиняється. З матеріалів видно, що відновлений лісу на суцільних лісосіках відбувається виключно за рахунок самосіву, що з'явився ще під пологом лісу. Після рубок лісу самосів з'являється в дуже малій кількості. На схилах лісосік з південною експозицією завширшки більше 200 м самосів взагалі не з'являється.

Успішне відновлення лісосік тісно пов'язане з повнотою та зімкненістю деревостану на цій площі до рубки. Чим більша повнота деревостану, тим менша стійкість та здатність самосіву, що зберігся після рубки, пристосовуватися до нової, різко зміненої обстановки на суцільній вирубці. Підріст, що з'явився під наметом деревостану з середньою повнотою, легше витримує зміни середовища в зв'язку з виставленням його на світло і швидше пристосовується до нових умов.

В умовах Півночі процес пристосування у ялини закінчується приблизно до 10 років, а в умовах Українських Карпат цей період у неї більш короткий. Тут уже через 5—6 років після суцільної рубки стан крон підросту стає зовсім нормальним. За спостереженнями, успіх відновлення лісосік залежить від впливу цілого ряду факторів — експозиції схилу, ширини лісосіки, властивостей грунту, живого надгрунтового покриву (складу, густоти), способу очистки лісосік, процесів заготівлі ,та вивезення лісу.

Вплив експозиції схилу на природне відновлення ялини. Встановлено, що лісосіки як в умовах рамені (Яр), так і в сурамені (Ясу) на схилах північної експозиції відновлюються значно краще, ніж на схилах південної. Самосіву і підросту ялини на північно-, східних схилах буває від 11 до 42 тис. штук на гектарі, в той час як на південних — від 4 до 14 тис. штук. На північних та північно-східних, схилах створюються сприятливіші метеорологічні умови для самосіву та підросту ялини. Сходи ялини та молодий підріст погано витримують раптове освітлення їх на просторах суцільних лісосік. Вони дуже чутливі до весняних і осінніх приморозків та перегріву, що особливо різко проявляються на схилах південної експозиції.

На лісосіках північних схилів коливання температури повітря протягом доби значно менші, порівняно з південними, а вологість грунту та повітря значно вища. Мікрокліматичні умови на південних схилах менш сприятливі для лісовідновлення ніж на північно-східних.

Вплив ширини лісосіки на природне відновлення ялини. Ширина лісосік помітно впливає на хід природного відновлення лісу. Такий вплив сильніше проявляється на схилах південної експозиції, ніж на північно-східній. Враховуючи не тільки кількість підросту, а й його групове розміщення та ступінь механічного пошкодження, порівняно задовільне відновлення ялини спостерігається лише на вузьких лісосіках (50—70 м). При збільшенні ширини суцільних лісосік збільшується амплітуда температурних коливань, зменшуються вологість грунту та відносна вологість повітря, а тому відновлення ялини проходить незадовільно. Отже, з шириною лісосік пов'язані мікрокліматичні умови.

Вплив властивостей грунту на природне відновлення ялини. Відновлення, ріст та розвиток лісу істотно залежать від грунтових умов. Сходи ялини уже в перші тижні життя досягають корінцями верхніх шарів грунту і живуть за рахунок його поживних речовин. Дуже важливу роль в розвитку сходів відіграє розвиненість та вологість верхнього шару грунту. Найбільш швидкий ріст сходів та підросту ялини спостерігається в Карпатах на розвинених мілкоземіних, пухких та добре зволожених грунтах.

У гірських умовах Карпат формування грунтового покриву значно залежить від рельєфу. На крутих схилах з малорозвиненими грунтами самосів і підріст ялини зберігається в менших кількостях та відрізняється гіршим ростом по висоті. На схилах незначної крутизни на більш розвинених грунтах спостерігається зворотне явище. Зменшення кількості самосіву та підросту при збільшенні крутизни схилу пов'язано переважно з лісозаготівельними процесами. На схилах великої крутизни валка дерев супроводжується здиранням живого грунтового покриву, а також частини верхнього шару грунту. Разом з тим знищується велика кількість самосіву та підросту. На лісосіках з невеликою крутизною дерева при валці не переміщуються по схилу.

Цілком очевидно, що властивості грунту та крутизна схилів значно впливають на збереження та стан природного відновлення лісу на суцільних лісосіках. На схилах великої крутизни з слабо розвиненими кам'янистими грунтами природне відновлення лісу відбувається в більшості випадків незадовільно, і на лісосіках часто спостерігаються ерозійні явища. А тому ліси, що ростуть на схилах з крутизною вище 30°, слід віднести до категорії охоронних, грунтозахисних насаджень, і в них можна допускати лише добровільно вибіркові рубки.

Вплив живого надгрунтового покриву на природне відновлення ялини. Розвиток лісовідновних процесів значно залежить від виду та стану живого надгрунтового покриву. На відновлення лісу на суцільних лісосіках трав'яний покрив може впливати по-різному. В одних випадках він захищає ніжні сходи ялини від перегріву, заморозків та від дії вітру, а в інших є небезпечним конкурентом її сходів, що забирає поживні речовини, вологу, світло та тепло. В Карпатах на лісосіках суцільної рубки склад трав'яного покриву різноманітний. Тіневитривалі види, характерні для зімкнутих деревостанів, поступово зникають. На їх місці з'являються світлолюбні представники — кипрей гірський, кипрей вузьколистий, хрестівник, бодяк, куничник та ін.

Спостереження в Карпатах показали, що відновлення лісу на вирубках значно залежить від способів їх очищення. Враховуючи це, необхідно так планувати очищення окремих лісосік, щоб одержати найбільший лісовідновний ефект.

При великій кількості порубочних решток самосів та підріст, що вийшов з-під пологу лісу, майже зовсім гине, а насіння, що налітає від стін лісу, зависає на товстому шарі їх і, не досягнувши мінерального шару грунту, висихає і гине.

При сильній захаращеності лісосік добрі результати дає очищення їх горизонтальними валами. Порубочні рештки при цьому укладають в горизонтальні вали шириною 1—1,5 м в місцях, де немає підросту.

Але будь-який із згаданих способів (розкидання порубочних решток, укладання їх у вали) може дати добрі результати тільки при правильному його застосуванні.

Вплив процесів заготівлі та вивезення лісу на лісовідновлення. При проведенні рубок головного користування в ялинниках питання про відновлення лісу треба вирішувати з врахуванням механізації лісозаготівель. Численними спостереженнями встановлено, що під час всіх лісозаготівельних операцій, коли вони провадяться в безсніжні періоди року, пошкоджується значна кількість самосіву та підросту всіх деревних порід. З комплексу робіт, що входять з загальний цикл лісозаготівельного процесу, механізоване трелювання найбільш сильно впливає на відновлення лісу і грунт.

В результаті механізованого трелювання відбувається здирання трав'яного покриву і підстилки, порушення верхніх горизонтів грунту та перемішування їх з рослинними рештками, що призводить до значної зміни фізичних і хімічних властивостей грунту. Ці явища особливо часто спостерігаються при тракторному трелюванні колод і хлистів по чорнотропу. На місцях проходження волоків гине весь підіріст, і вони на довгі роки залишаються без деревної рослинності. Площа волоків при тракторному трелюванні становить 10—12% до загальної площі лісосіки. На смугах волоків грунт дуже ущільнюється і різко падає його водопроникність. Тракторне трелювання в зимовий період помітно не впливає на грунт.

Кращі результати дає кінне трелювання. Але де не означає, що при механізованих лісозаготівлях неможливо добитися збереження достатньої кількості підросту на лісосіках. До цього часу лісгоспи не провадили ніяких спеціальних заходів для збереження самосіву та підросіту під час експлуатації лісу, а тому на вирубках залишалось тільки 10—15% самосіву і підросту. Це свідчить про те, що при наполегливості лісорубів і трелювальників збереження самосіву та підросту, на лісосіках може бути доведене до такої кількості, що в ряді випадків відпаде необхідність в створенні лісокультур.

Для забезпечення лісовідновлення необхідно провадити не тільки широку роз'яснювальну роботу серед всіх працівників лісового господарства і лісової промисловості, але і встановити таку преміальну систему, при якій всі премії та надбавки будуть залежати перш за все від кількості збереженого самосіву та підросту під час лісозаготівельних робіт.

При матеріальній зацікавленості лісорубів та адміністративно-технічних працівників природне відновлення буде більш інтенсивним, а преміальна система буде стимулом для численних раціоналізаторських пропозицій з метою поліпшення технології лісозаготівельних робіт та максимального збереження самосіву і підросту головних порід.

При очищенні лісосік втрати підросту можна значно скоротити, укладаючи порубочні рештки перш за все на трелювальних волоках та вільних від підросту місцях.

З метою забезпечення природного відновлення лісу необхідно в ялинниках свіжовологої сурамені та рамені (Яр та Ясу), під наметом яких є більше 10—15 тис. штук життєздатного підросту, провадити механізовані лісозаготівлі в зимовий період по глибокому снігу. Коли ж механізовані лісозаготівлі провадять в безсніжний період, то трелювання деревини необхідно робити повітряним способам, при якому зберігається значно більше підросту, ніж при напівпідвісному та наземному способах.





Реферат на тему: Природне відновлення ялини (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.