Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Періодизація великого життєвого циклу квіткових рослин. Типи популяцій за їх віковим складом (реферат)

Будь-який вид рослин у фітоценозі, як правило, представлений великою кількістю особин різного віку. Сукупність особин виду в конкретному фітоценозі складає його популяцію, яку прийнято називати ценопопуляцією (Петровский, 1961; Корчагин, 1964, цит. за: Т.О.Работнов, 1978).

Фундаторами вчення про періодизацію онтогенезу квіткових рослин і вікову структуру ценопопуляцій по праву вважаються російські учені Т.О.Работнов та О.О.Уранов.

На кафедрі ботаніки УжНУ до цього часу вивчено онтогенез та вікову структуру ценопопуляцій понад 14 видів рослин: Colchicum autumnale, Fritillaria meleagris, Crocus banaticus, Scilla kladnii, Galanthus nivalis, Filipendula denudata та ін.

Співвідношення різних за віком особин виду у даному фітоценозі називають віковою структурою ценопопуляції.

У багаторічників, які розмножуються насінням, за основу виділення вікових груп прийнято розмежування життєвого циклу на чотири періоди і сім основних вікових станів (рис. 1).

І. Латентний.

1. Насіння (sm). У одного виду насінини можуть мати різний період спокою: від декількох тижнів до декількох років і більше.

ІІ. Прегенеративний:

2. Проростки (р) характеризуються наявністю зв'язку з насіниною та зародкових структур.

3. Ювенільні (j) особини не мають зв'язку з насіниною і відрізняються несформованістю морфоструктур, характерних для дорослих особин (інші форма листкової пластинки й тип наростання та галуження пагонів, більш проста коренева система.

4. Іматурні (іт) особини характеризуються ознаками проміжного характеру. Вони мають складнішу будову пагону й кореневої системи, ніж ювенільні, але, разом з тим, ще й суттєво відрізняються від дорослих вегетативних особин комплексом якісних та кількісних ознак.

5. Віргінільні (v) або дорослі вегетативні особини характеризуються певним комплексом морфологічних ознак, характерних для генеративних особин, але вони не утворюють генеративних пагонів.

III. Генеративний.

6. Генеративні (д) рослини часто розділяють на три підгрупи: молоді (д1), зрілі (д2) та старі генеративні (д3). У генеративному стані рослини формують генеративні органи. Процеси росту і формоутворення досягають максимуму у зрілих генеративних (д2) і поступово згасають у старих генеративних особин (д3). У підгрупі (д3) процеси відмирання поступово переважають над процесами новоутворення.

IV. Сенільний.

7. Сенільні особини у окремих біоморф (наприклад, у деяких геоефемероїдів) розділяють на підгрупи: субсенільні (ss), сенільні (s) та відмираючі (sc). Ці рослини відіграють в угрупованні незначну фітоценотичну роль. Для них характерна втрата здатності до розростання, галуження та розмноження (не утворюють генеративних органів). Іноді на певному етапі розвитку фітоценозу для деяких рослин створюються несприятливі умови існування, що спричинює перехід рослин до так званого квазисенільного стану, що являє собою імітацію сенільності (Смирнова, 1984). Біологічний зміст квазисенільності полягає в здатності рослин тривалий час існувати у пригніченому стані, задовольняючись мінімальною часткою ресурсів середовища.

В залежності від їх вікового складу розрізняють три типи ценопопуляцій:

нормального типу - у віковому спектрі присутні молоді, дорослі та старіючі особини;

старіючого типу - у ценопопуляції переважають старі особини, не відбувається нормального відновлення;

інвазійного типу - ценопопуляція представлена тільки молодими рослинами.

Використана література:

1. Фельбаба-Клушина Л.М. Комендар В.І. Фітоценологія з основами синфітосозології.- Ужгород. 2001

2. Работнов Т.А. Фитоценология. - М.: Изд-во Московск. ун-та, 1978. - 384 с.





Реферат на тему: Періодизація великого життєвого циклу квіткових рослин. Типи популяцій за їх віковим складом (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.