Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Особливості природних умов та прояви екологічного дисбалансу в регіоні Карпат

Простягаючись від Малої Середньо-Дунайської низовини на північному заході в Чехії і Словаччині до Залізних воріт на південному сході в Румунії, Карпати утворюють дугу близько 1500 км завдовжки, 240 км завширшки у північно-західній, 100-120 км - у північно-східній і 340 км - у південно-східній частинах (рис.1.). На Українські Карпати припадає лише 280 км гірської дуги.

У геоморфологічній будові Українських Карпат відзначено низку особливостей, які істотно відрізняють їх від інших гірьських систем не тільки Європи, але й усієї Євразії .

Перш за все, це наявність трьох більш чи менш паралельних хребтів, а саме Вододільного, Полонинського і Вигорлат-Гутинського, які простягаються з північного заходу на південний схід й досить близько розміщені один до одного, розділяючись вузькими міжгірськими долинами; особливістю є те, що головний вододіл розташований не по лінії найбільших висот, як це спостерігається практично в усіх гірських системах Європи, а дуже часто поза ними; ріки, виходячи з відносно невисокого вододілу, течуть певним чином, упоперек загального нахилу гір, нижче за течією прорізаючи найбільші підняття, однак усі на південний захід, перпендикулярно до загального простягання гір. Тому М.Г. Попов пояснював, що вододіл був утворений дуже рано, коли флішова рівнина тільки вийшла на поверхню моря, а пізніше деякі блоки первинного пологого схилу піднімалися інтенсивніше і перевищили вододільні так, що найбільші висоти змістилися в бік від вододілу. Ці позавододільні блоки в процесі підняття "перепилювалися" первинними ріками, які незмінно зберігали свої витоки на первинному вододілі, що перестав бути кульмінаційною лінією гір, а на новоутворених блоках формувалися вторинні ріки, типовим прикладом яких є Боржава. Таким чином, за М.Г. Поповим , Карпати – молода гірська країна, утворена із складчастої плікативної майже рівнини первинного пенеплену.

Рис.1. Загальна схема Карпат

Уся Карпатська дуга у фізико-географічному відношенні ділиться на три частини: Західні Карпати, Східні Карпати та Південні Карпати. Українська частина Карпат лежить у межах Східних Карпат.

У межах Закарпаття розташовані південно-східні схили Східних Карпат. Вони оточують Закарпатську низовину (рис.1), яка є продовженням Середньо-Дунайської низовини і займає близько 30 % території області.

У південно-східній частині Закарпаття бере початок найбільша притока Дунаю - р. Тиса. Структура верхньої частини водозбору Тиси, що лежить у межах Закарпаття, також унікальна для Карпатської гірської системи: вона протікає з південного сходу на північний захід, перетинаючи майже всю низовину, і збирає води гірських річок Тересви, Тереблі, Ріки, Боржави, а також Латориці та Ужа, лінії водотоків яких розташовані майже перпендикулярно до лінії водотоку самої Тиси. Таким чином, основні її притоки знаходяться справа, й утворюється не класична для гірських регіонів віялоподібна гідрологічна мережа, а, з деяким припущенням, у вигляді гребінки.

На це явище звернули увагу угорські дослідники, які вивчали еволюцію утворення гідромережі Тиси . Так, на думку Z. Borsi і E. Feleghazi. (цит. за: P. Sumegi ), причина такої особливої структури гідромережі полягає у активних тектонічних явищах, що відбувалися протягом останнього льодовикового періоду та високій активності процесів накопичення піщаних річкових наносів (дюни) у північно-східній частині Середньо-Дунайської низовини. Приблизно за 30 тис. років до н. е. Тиса протікала через територію сучасної долини Ер (Er Valley), розташованої на межі Трансільванських гір і південної частини Великої Угорської рівнини, і її гідромережа мала віялоподібну форму (рис. 2, А). Протягом пізнього плейстоцену внаслідок інтенсивного процесу накопичення річкових відкладів та ерозійної діяльності ріки виникла цілком нова річкова мережа, яка перетворила осідаючу в той час територію у залиту водою рівнину. У середньому льодовиковому періоді Тиса, обминувши долину Ер, змінила напрям течії з півночі на південь через територію Сатман-Берегівської рівнини (рис. 2, В), частиною якої є прикордонна частина Берегівського району Закарпаття . Таким чином пониззя Тиси стало територією з ускладненим водовідводом, що зумовило активні процеси болотоутворення.

Вся територія Закарпаття завдяки фізико-географічним та гідроморфологічним особливостям є відносно майже ізольованою екосистемою, відмежованою зі сходу Вододільним хребтом, з південного сходу – басейном Білої Тиси, з півдня й південного заходу - Тисою, а з північного заходу - рікою Уж. Така екосистема характеризується високим ступенем взаємозв'язку рослинності усіх типів та її залежності від змін гідрологічного режиму. Цей стало виключно важливим аргументом при розробці стратегії охорони природи регіону.

Верхів'я Тиси є дуже важливою функціональною частиною головного водотоку Європи – Дунаю, оскільки саме на території Закарпаття формується 62 % її водного стоку, середня щільність річкової мережі на цій території становить 1, 7 км/км2 і є найбільшою в Україні та однією з найбільших у Європі .

Рис. 2: А –Структура гідромережі р. Тиси у ранньому плейстоцені (за 30 тис. і більше років тому назад); Б – у пізньому плейстоцені (Borsy, Felegyhasi, 1983, За Sümegi, 1999: 174) Picture 2: A - Network of river Tisa in the Early Würm; Б - Network of river Tisa in the Upper Würm (based on Borsy, Felegyhasi, 1983: in Sümegi, 1999: 174 )

Ще однією особливістю регіону Закарпаття, яка відрізняє його від інших регіонів України і яку необхідно враховувати при створенні регіональної моделі охорони природи, є наявність найбільших запасів водних ресурсів в Україні на одиницю площі. Так, 1 км2 протягом року з території області стікає 625 тис.м 3 води, а в середньому по Україні – 83 тис. м 3. Згідно з даними С.С. Левківського та ін. , поверхневий стік з території Закарпаття в середньому становить 429 мм на рік, а підземний – 120 мм, тоді як по Україні ці показники дорівнюють відповідно 64 мм і 19 мм (табл. 1). На одного жителя області припадає 7 тис. м 3 води, а на одного жителя України – 1, 1 тис. м 3 .

Ще у 2002 р. Організацією Об'єднаних Націй нестача водних ресурсів була визнана одією з п'яти найважливіших проблем людства, тому їх збереження й відновлення, в основі чого лежить збереження й відновлення гідрологічної функції ландшафтів, є обов'язком кожної країни й особливо тих країн, на території яких ці запаси порівняно найбільші. Це наголошено у міжнародних "водних директивах" і деклараціях .

Поряд з тим, Закарпаття – це регіон високої концетрації біорізноманіття, чому сприяє, зокрема, наявність шести рослинних висотних поясів Українських Карпат, помірно-теплий клімат і порівняно значна кількість опадів протягом року. Середньорічна температура повітря на низовині становить 9,0 - 9,90 С, а в гірській частині - від 8,20 С у нижньому гірському поясі до 3,00 С у високогір"ї. Середня кількість опадів варіює - на низовині від 624 мм/рік до 820 мм/рік, а в горах від 998до 1411 мм/рік .





Реферат на тему: Особливості природних умов та прояви екологічного дисбалансу в регіоні Карпат


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.