Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Особливості листогризучих комах - шкідників плодових насаджень (реферат)

У більшості господарств - садівництво є однією з провідних галузей сільськогосподарського виробництва.

У багаторічних насадженнях садів переважають яблуні, сливи, груші, черешні, абрикоси. Але інколи врожаї, що збираються, не можна вважати хорошими. Однією з важливих причин цього, а також низької сортності плодів, випадання і загибелі плодових дерев є значне пошкодження їх шкідливими комахами.

Найвідчутніші пошкодження садам спричиняють листогризучі види, серед яких дуже розплоджуються кільчастий шовкопряд, білан жилкуватий, золотогуз і непарний шовкопряд.

Кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustia L.) — один з найбільш масових шкідників садів. При суцільних осінніх обстеженнях, господарники часто знаходять яйцекладки на гілках кожного плодового дерева (найчастіше на яблуні). Найбільше кладок виявляють на яблунях сорту Джонатан. У одному з садів Закарпатської області, наприклад, було на одному дереві налічено понад 150 кладок яєць (у кожній яйцекладці — від 50 до 300 яєць).

За даними осіннього масового обстеження садів, на кожне плодове дерево у садах припадає в середньому по 1,5 кладки. За обстеженнями науковців, в присадибних садах сіл Мукачівського району яйцекладок було 5—6 на плодоносне дерево 20-25-річного віку.

Ембріональний розвиток кільчастого шовкопряда закінчується ще восени, але сформовані гусениці першого віку виходять з яєць у першій і другій декадах квітня. Тривалість виходу — в середньому 18—20 днів. Вони розвиваються протягом 23—60 днів.

Науковцями встановлено, що заляльковування гусениць на яблуні настає в середньому на 7—10 днів раніше, ніж на інших видах плодових і припадає на третю декаду травня. 15—17 червня відмічено літ імаго, в той час як частина гусениць ще тільки почала заляльковуватися.

Гусениці шовкопряда живляться не лише листками, а до їх утворення можуть вигризати бруньки. С.С. Логойда називав кільчастого шовкопряда другим за значенням масовим шкідником у дібровах Закарпаття. Місцями первинних спалахів цього шкідника тут є південні галявини зріджених деревостанів, дубові молодняки, оточені заростями терну.

Непарний шовкопряд поширений у низинній зоні Мукачівського району. Яйцекладки його виявлені переважно на штамбах яблунь на відстані 50—200 см від кореневої шийки. Інтенсивніше уражені присадибні сади. Обстеженнями садів виявлено яйцекладки на 215 деревах. У середньому на одну уражену рослину припадає 1,4 яйцекладки. В кожній яйцекладці налічувалось до 1000 яєць.

Шкідник зимує у стадії личинки під шкаралупою яєць. Гусениці виплоджуються з яєць у другій декаді квітня. Живляться вони переважно листками яблуні.

Непарний шовкопряд за П. Й. Савковським, пошкоджує всі плодові культури. Проведений експеримент показав, що гусениці повністю відмовляються від листків і квіток черешні, проте живляться бавовняною ватою і навіть линяють на такому кормі. За даними С. С Логойди, у регуляції чисельності непарного шовкопряда в умовах Закарпаття неабияку роль відіграють мухи-тахіни.

Золотогуз в умовах району як кормовій рослині надає перевагу груші. У помологічних садах па окремих яблунях науковці не знаходили жодного або знаходили 1—2 зимових гнізда, зате рядом, на грушах, їх налічувалося в 4—7 разів більше. Вогнища золотогуза поширені в садах у комплексі з біланом жилкуватим.

Пошкодженість дерев гусеницею цього шкідника значно менша, ніж гусеницею білана жилкуватого.

Навесні, в період набухання і розкриття бруньок ранніх сортів груші, відбувається вихід гусениць золотогуза з місць зимівлі. Їх залялькування відбувається у третій декаді травня. Виліт метеликів відмічається через 21 день після залялькування.

Самки відкладають яйця на зворотному боці листків. У кінці липня — на початку серпня з яєць виходять гусениці, які живляться паренхімою листків. У другому віці вони склеюють павутинням листки і утворюють зимові гнізда, де скупчується по 300 і більше екземплярів.

Білан жилкуватий пошкоджує усі види плодових дерев, цей шкідник більше поширений у низинній зоні району. В помологічних садах як кормовій рослині надає перевагу сливі. У селі Бенедиківцях у кінці другої декади травня біологи відмічали масове скупчення лялечок у кронах дерев. На початку третьої декади травня розпочався виліт метеликів, що тривав цілий червень. Припинився літ в першій декаді липня.

Самки білана жилкуватого відкладають яйця на листках. Ембріональний розвиток триває 14—20 днів. У другій декаді червня з яєць починають виходити гусениці. Вони вигризають тканини листка, залишаючи жилки. Живляться протягом 20 днів. Виїдені листочки переважно засихають, і гусениці прикріплюють їх павутиною до гілок. У цих листочках у другому і третьому віці гусениці й зимують. В одному гнізді їх можна налічити від 10 до 70. Кожна гусениця знаходиться в коконі.

Гусениці білана жилкуватого, за В. Й. Васильєвим, М. І. Шишковою, виходять з зимових гнізд, коли температура досягає +8°, тобто у другій декаді квітня, хоч середньодобова температура переходить межу в 10° уже в першій декаді.

Спостерігалось, що частина гусениць (біля 10%) другого і третього віку не будує зимових гнізд, а продовжує живитися і линяти. Залялькування їх починається в кінці серпня і триває до другої декади жовтня. 16 жовтня науковці відмічали гусениню, яка почала заляльковуватися, а з лялечок, зібраних у цей день, при кімнатній температурі були виведені метелики. Літ метеликів другої генерації починався у другій половині вересня і тривав до осінніх заморозків.

Пр иродно-кліматичні умови Мукачівщини сприятливі для розмноження і поширення не тільки описаних, а й багатьох інших видів листогризучих комах. Знищення їх проводиться механічним і хімічним методами. Сади обробляють 0,2-процентним розчином хлорофосу або рогором з додаванням 0,3-процентного ефіросульфонату. Проводять збір і знищення гнізд. Раніше проти шкідників широко застосовувалися хлорорганічні і фосфорорганічні препарати.

Проте хімічними обробками не вдається повністю знищити шкідників. Вони завжди залишаються для розплоду.

Як показали досліди, особливо терплять від отрутохімікатів корисна ентомофауна, птахи й звірі, які зменшують чисельність шкідників.

Багато дослідників, у тому числі М. С. Федоринчик і В. А. Щепетильникова, пропонували застосовувати проти шкідливих комах інтегрований та біологічний методи боротьби.

Біологічний метод боротьби полягає у використанні проти шкідників їх паразитів і збудників хвороб. Інтегрований метод передбачає поряд з використанням паразитів і збудників хвороб шкідників додавання до біопрепаратів невеликих доз отрутохімікатів.

Проти шкідників рекомендується застосовувати із паразитичних комах трихограму, із біопрепаратів перспективні боверин, дендробацилін, ентобактерин та ін.

У справі охорони плодових насаджень від шкідників і збереження корисної фауни птахів, звірів й комах на зміну хімічному методу боротьби проти шкідників приходить біологічний. Йому передує копітка робота вивчення кола паразитів комах-шкідників та циклів їх розвитку. Крім того, слід дослідити дію бактеріальних препаратів, що не шкодять корисним комахам, птахам, зівірам і людям.





Реферат на тему: Особливості листогризучих комах - шкідників плодових насаджень (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.